Ухвала суду № 102085751, 22.12.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13584/21

Провадження №2/369/5741/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Регіональні Електоромережі", треті особи: Приватне Підприємство "ЕРКЕР", Товаритсво з обмеженою відповідальністю "Енергобуд2015", Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Еркер", Товаритсво з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія", про захист прав споживача та зобов`язання укласти договір про надання послуг з розподілу електричної енергії,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.

Після відкриття провадження у справі позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд забезпечити його позов шляхом накладення заборони Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» вчиняти будь-які дії, що матимуть наслідком відключення від електропостачання квартири АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована позивачем тим, що відповідачем робляться спроби відключення квартири позивача від електропостачання.

Позивач вказував, що між ним та ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі», що є правонаступником ПрАТ «Київобленерго», триває спір щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та права споживати послуги згідно з укладеним договором, здійснювати оплату за спожиті послуги відповідно до нього.

Позивач зазначив, що такий договір відповідач відмовляється укладати з ним в добровільному порядку, ставить укладення даного договору в залежність від забудовника об`єкту будівництва, який фактично не є стороною правовідносин між побутовим споживачем електричної енергії та ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі», наслідком чого є неодноразові спроби повного відключення багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від мереж електропостачання.

Крім того, позивач вказав, що квартира АДРЕСА_1 є єдиним постійним місцем проживання його сім`ї з неповнолітніми дітьми, цей будинок майже повністю заселений, в будинку проживає більше 130 сімей з малолітніми дітьми.

Зі слів позивача, будівництво вказаного багатоквартирного будинку закінчено, що підтверджується Сертифікатом серії ІV № 163192962256 від 24.10.2019, Актом готовності об`єкта до експлуатації від 15.10.2019 та копією листа ПП «Еркер» від 12.12.2019 за вих.№4677-ЕР-дог до Начальника Києво-Святошинського РП ПрАТ «Київобленерго» за вх. № 8644 від 13.12.2019.

Позивач зазначив, що на очевидність ознак незаконості дій відповідача та наявність ознак реального ризику фактичного відключення позивача від електропостачання шляхом обмеження доступу до мереж електропостачання всього багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 вказує наступне.

03.06.2021 було фактично відключено весь багатоквартирний будинок від мереж електропостачання.

15.09.2021 відбулася повторна реальна спроба відключення всього багатоквартирний будинок від мереж електропостачання.

Додатково реальні спроби відключення будинку від електропостачання було реалізовано відповідачем 20.11.2021.

На думку позивача, у разі незупинення дій відповідача в судовому порядку щодо припинення електропостачання в будинок АДРЕСА_2 за вищезазначеною адресою, призведе до непоправних наслідків, так як життєдіяльність людини в сучасному світі є неможливою без використання електричної енергії, навіть протягом незначного часового періоду та, у разі ухвалення судового рішення на користь позивача, судовий захист прав та законних інтересів побутового споживача без забезпечення позову може бути неефективним або малоефективним.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, а тому вирішення питання забезпечення позову здійснюється без присутності осіб, які беруть участь у справі.

У зв`язку з відсутністю сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З огляду на ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивачавід можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь нього, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зазначена правова позиція була багаторазово підтверджена Верховним Судом у справах, де суди дійшли висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову (постанови від 15.07.2021, провадження № 61-8468ав21 та від 30.06.2021 у справі № 523/11320/19).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім того, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїх постановах від 03.07.2019 у справі № 331/1255/17 та від 30.06.2021 у справі № 204/8994/19 вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує під час розгляду питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, за якої може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 724/561/20 та від 07.07.2021 у справі № 308/7086/20.

В останній постанові Верховний Суд також наголосив на тому, що при вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобовязати відповідача укласти типовий договір про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачем, позивачем, у редакції публічного договору, викладеній та наданій з позовною заявою.

З огляду на Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер витягу 210658212 від 29.05.2020 позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .

Будівництво будинку, в якому знаходиться належна позивачу квартира, закінчено, що підтверджується доданими до позовної заяви Сертифікатом серії ІV № 163192962256 від 24.10.2019 про відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації, Актом готовності об`єкта до експлуатації від 15.10.2019 та листом ПП «Еркер» від 12.12.2019 за вих. №4677-ЕР-дог до Начальника Києво-Святошинського РП ПрАТ «Київобленерго» за вх. № 8644 від 13.12.2019.

15.09.2021, 23.07.2021, 22.06.2021, 03.06.2021 відповідач вчиняв дії, спрямовані на відключення від електропостачання будинку, в якому знаходиться квартира позивача, що підтвердується листом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Боголюбова 21» до відповідача від 16.12.2021 за вих. №01/16/12-2021, Актами про порушення №К 046354 та №К 046356 від 03.06.2021, поясненнями від 15.09.2021 слідчому відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, розпорядженням №1345 від 15.09.2021.

Крім того, з листа відповідача № 04/620/20942 від 21.12.2021 вбачається, що 22.12.2021 відповідачем будуть вчинені дії, що призведуть до припинення електропостачання до будинку, в якому знаходиться квартира позивача.

Враховуючи викладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, предмет цього позову, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд дійшов до висновку про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі у спосіб, про який просить позивач, так як застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, та вважає за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.

При цьому таке забезпечення позову буде співмірним із заявленими позовними вимогами, що пов`язані з питанням електропостачання позивачу, як власнику належної йому квартири.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином вжиті заходи забезпечення позову можуть завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки, оскільки відповідач не позбавлений права отримати від позивача плату за використану електроенергію. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Регіональні Електоромережі", треті особи: Приватне Підприємство "ЕРКЕР", Товаритсво з обмеженою відповідальністю "Енергобуд2015", Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Еркер", Товаритсво з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія", про захист прав споживача та зобов`язання укласти договір про надання послуг з розподілу електричної енергії – задовольнити.

Заборонити Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» вчиняти будь-які дії, що матимуть наслідком відключення від електропостачання квартири АДРЕСА_1 .

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Ця ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Інформація про боржника: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», код ЄДРПОУ 23243188, адреса: 08132, Київська область область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б.

Суддя А.Я.Волчко