Ухвала суду № 102085701, 21.12.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"21" грудня 2021 р. Справа № 761/40543/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів,

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2021 року на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в його в інтересах адвокатом Сисовим В.С., у якій просить: визнати недійсним Договір б\н від 2 березня 2020 року про відступлення права вимоги укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» (далі – ТОВ «Світ Фінансів») та ОСОБА_2 ; визнати недійсним Договір від 3 березня 2020 року (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим номером №341) про відступлення Вимоги за Договором Іпотеки б\н від 28 березня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за реєстровим номером №1876, укладений між ТОВ «Світ Фінансів» та ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.

Відповідно до пунктів 4, 5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Також, згідно із частиною п`ятою статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як роз`яснено пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від

12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Так, в обґрунтування позовної заяви зазначено, що Договори, які представник позивача просить скасувати, є похідними від основних Договорів, зокрема, ОСОБА_3 уклав із ВАТ «КБ «Надра» Кредитний Договір №48/П/72/2008-840 28 березня 2008 року та у якості забезпечення виконання зобов`язань, було укладено Договір іпотеки нерухомого майна – земельної ділянки загальною площею 0,1838 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, кадастровий номер земельної ділянки 3221886001:03:2310012. У подальшому банк відступив свої права за кредитним Договором на користь ТОВ «Світ Фінансів» на підставі Договору GL3N212458 про відступлення прав вимоги від 9 січня 2020 року, а також відступлено вимоги за Договором Іпотеки б\н від 10 січня 2020 року. При цьому, між ТОВ «Світ Фінансів» та ОСОБА_2 укладено Договір б\н від 2 березня 2020 року про відступлення права вимоги та Договір від 3 березня 2020 року про відступлення вимоги за Договором Іпотеки від б\н від 28 березня 2008 року.

Проте, представником позивача до матеріалів справи не долучено копію Кредитного Договору №48/П/72/2008-840 від 28 березня 2008 року та Договору Іпотеки б\н від 10 січня 2020 року, не зазначено у кого вони знаходяться.

При цьому, з долученого до матеріалів справи Договору про відступлення прав вимоги за Договором Іпотеки від б\н від 28 березня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за реєстровим номером №1876 убачається, що предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,1838 га для будівництва та обслуговування будівель, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221886001:03:2310012, без зазначення номера будинку.

Звертаючись до суду із позовною заявою, представник позивача вказує, що спірні договори впливають на право власності позивача, оскільки на вказаній земельній ділянці позивачем побудовано житловий будинок, у якому він проживає більше десяти років. На підтвердження цього, до матеріалів справи долучено Акт про підтвердження факту проживання від 27 травня 2021 року. Згідно вказаного акту, за адресою: АДРЕСА_1 , проживають –

« ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 », які проживають в будинку за зазначеною адресою та здійснюють оброблення земельної ділянки за цією ж адресою та ведуть господарство.

Разом з тим, представником позивача (позивачем) не зазначено у позовній заяві правового статусу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кому, на підставі яких правовстановлюючих документів і на якому праві належить вказана земельна ділянка та на якій підставі, позивач побудував будинок та з іншими особами там проживають, яким чином саме відповідачами порушено право позивача. Також, відсутні докази на підтвердження того, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка з кадастровим номером 3221886001:03:2310012, одна і та ж ділянка.

За правилами цивільного судочинства у цивільному процесі кожен має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України). Перед тим як розпочати захист своїх інтересів, необхідно з`ясувати, які саме права, свободи чи інтереси (частина перша статті 4 ЦПК України, частина перша статті 16 ЦК України) порушили відповідачі відносно позивача.

Крім наведеного, стаття 5 ЦПК України визначає способи захисту, які застосовуються судом. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Ефективний спосіб захисту за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміються закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав ( Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі

№ 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

Так, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вишгородського районного суду Київської області від 14 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 передано судді Лукач О.П. для розгляду. У зв`язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному, питання про прийняття заяви вирішено суддею 21 грудня 2021 року.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції з урахуванням вище викладеного у цій ухвалі, долучити докази на підтвердження викладених обставин.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів – залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лукач