Ухвала суду № 102085523, 10.12.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10323/21

2/296/4063/21

УХВАЛА

"10" грудня 2021 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Житомирської міської ради про визнання свідоцтва про право власності на житло частково недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2021р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати частково недійсним та частково скасувати свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане 21.02.2003р. відділом приватизації державного житлового фонду Житомирської міської ради в частині посвідчення права приватизації спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/5 та ОСОБА_2 на 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 .

При вирішенні питання про відкриття провадження по даній цивільній справі, суд враховує наступне.

У відповідності до ч. 2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, приписами ч.1 ст.30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Предметом спору за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є визнання частково недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане 21.02.2003р. відділом приватизації державного житлового фонду Житомирської міської ради, - квартиру АДРЕСА_1 .

Як роз`яснено в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, у разі об`єднання позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 10.10.2019р. у справі №366/3185/18.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

З урахуванням вищезазначеного, застосуванню підлягають правила виключної підсудності, оскільки предметом даного спору є визнання частково недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане 21.02.2003р. відділом приватизації державного житлового фонду Житомирської міської ради, нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться на території Богунського району м. Житомира, а тому відповідно до положень ст. 30 ЦПК України, даний позов повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Оскільки справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Корольовського районного суду м.Житомира, позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира за місцем знаходження нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Цивільну справу №296/10323/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Житомирської міської ради про визнання свідоцтва про право власності на житло частково недійсним - передати для розгляду за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Корольовський районний суд м.Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. П. Маслак