Ухвала суду № 102084811, 20.12.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/952/20

номер провадження 2-во/631/15/21

У Х В А Л А

п р о в и п р а в л е н н я п о м и л к и у в и к о н а в ч о м у д о к у м е н т і

20 грудня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Колодяжної А .О.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» про виправлення помилки у виконавчому листі, виданому Нововодолазьким районним судом Харківської області у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/952/20 (провадження № 2/631/288/21) за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості», -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебувала цивільна справа № 631/952/20 (провадження № 2/631/288/21) за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості», в якій 29.04.2021 року ухвалене заочне рішення про задоволення позову.

30 червня 2021 року Нововодолазьким районним судом Харківської області виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за кредитним договором б/н від 14.08.2014 року у розмірі 20388,67 гривень, а також судового збору в сумі 2102,00 гривень.

04 листопада 2021 року представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Антіпін А. Ю., який діє на підставі довіреності, виданої 20.01.2021 року за № 388-К-О головою правління банку Петром Крумханзлом, зі строком дії до 20.01.2023 року, звернувся до суду із заявою про виправлення допущеної у виконавчому листі помилки, яка полягає в тому, що на зворотному боці виконавчого листа зазначено « ОСОБА_1 », а слід зазначити прізвище, ім`я та по батькові боржника в іменному відмінку, тобто: « ОСОБА_1 » (а. с. 120, 118).

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з`явились, хоча про день, час та місце розгляду справи сповіщені своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяви про відкладення розгляду заяви або про її розгляд за їх відсутності не надали.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання заявником, що є стягувачем, та боржником особистих пояснень не має, користуючись приписами частини 3 статті 432 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими їх неявка не перешкоджає розгляду питання про виправлення помилки у виконавчому документі, суд вважає за можливе розглянути питання у їх відсутність.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення питання за суттю й на які заявник посилався як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд – у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому заява перебувала на розгляді належного суду.

Згідно з частиною 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до частин 1, 4 та 5 статті 432 вище зазначеного кодексу, суд, який видав документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, про що постановляє ухвалу, яка підлягає оскарженню.

Вирішуючи питання, порушене перед судом стягувачем, суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно із частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно з частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відтак, в ході розгляду заяви в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення питання за суттю.

Заочним рішенням, ухваленим Нововодолазким районним судом Харківської області 29.04.2021 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/952/20 (провадження № 2/631/288/21), позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» задоволені повністю та з неї стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором б/н від 14.08.2014 року у розмірі 20388,67 гривень та понесені товариством й документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2102,00 гривень (а. с. 106 – 113).

Вказане рішення набрало законної сили 01.06.2021 року (а. с. 122).

30.06.2021 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/952/20 (провадження № 2/631/288/21) за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» видано виконавчий лист, в якому в графі «прізвище, ім`я та по батькові боржника» дані внесені в родовому відмінку, тобто « ОСОБА_1 » (а. с. 122 зворот).

Отже, за загальним правилом судове рішення підлягає примусовому виконанню лише після набранням ним законної сили.

Як чітко визначає припис частин 1 та 3 статті 431 Цивільного процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, що є виконавчим документом та має відповідати вимогам, встановленим законом.

Таким законом є Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року (зі змінами та доповненнями), який у своїй статті 4 висуває вимоги до виконавчого документа.

Так, згідно зі змістом частини 1 наведеної вище норми цього закону, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Аналізуючи вказані вище вимоги законодавчого нормативно-правового акту, суд приходить до переконання, що дійсно у виконавчому листі відомості щодо прізвища, ім`я та по батькові боржника слід зазначати саме у називному відмінку.

Відтак, аналізуючи зміст виконавчого документа, що вивчається, суд упевнився, що дійсно при видачі виконавчого листа в межах справи з єдиним унікальним № 631/952/20 (провадження № 2/631/288/21) за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» відомості щодо прізвища, ім`я та по батькові боржника зазначені у родовому відмінку замість вірного у називному.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про виправити помилки у виконавчому листі, виданому у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/952/20 (провадження № 2/631/288/21) за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» слід задовольнити та виправити невірне зазначення в графі «прізвище, ім`я та по батькові боржника» « ОСОБА_1 » на вірне - « ОСОБА_1 ».

Приходячи до такого, суд ураховує правозастосовну практику, викладену Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, який, з огляду на імперативну норму пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а саме: постанову Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, прийнятої 14.01.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 369/8367/16-ц (провадження № 61-10808св18),- в якій суд зазначив, що описки – це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття.

Окрім того, схожа за своїм змістом норма, викладена і у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року (зі змінами та доповненнями), від якої до сих пір Верховний Суд не відступив, та яка роз`яснює, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; статтями 3 і 4 Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року (зі змінами та доповненнями); постановою Верховного суду, прийнятою 14.01.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 369/8367/16-ц (провадження № 61-10808св18); пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року (зі змінами та доповненнями); а також статтями 2, 4, 12, 13, 18, 76 – 82, 89, 128 – 131, 211, 214, 223, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 – 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 25 частини 1 статті 353, пунктом 2 частини 2 статті 354 та статтями 431 і 432 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

у х в а л и в:

Заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» про виправлення помилки у виконавчому листі, виданому Нововодолазьким районним судом Харківської області у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/952/20 (провадження № 2/631/288/21) за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості», задовольнити повністю.

Виправити помилку у виконавчому листі, виданому Нововодолазьким районним судом Харківської області 30 червня 2021 року у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/952/20 (провадження № 2/631/288/21) за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» в частині зазначення прізвища ім`я та по батькові боржника у родовому відмінку замість називного.

Вважати таким, що є правильним, зазначення у виконавчому листі, виданому Нововодолазьким районним судом Харківської області 30 червня 2021 року у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/952/20 (провадження № 2/631/288/21) за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» в частині зазначення прізвища ім`я та по батькові боржника « ОСОБА_1 » замість невірно « ОСОБА_1 ».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, що набрала законної сили, обов`язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ухвалу постановлено, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко