Ухвала суду № 102084022, 17.12.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6009/21

Провадження № 2/496/2342/21

У Х В А Л А

17 грудня 2021 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 – про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області про заборону приймати рішення щодо відведення земельної ділянки, заборону вчиняти будь які реєстраційні дії відносно земельної ділянки та скасування державної реєстрації у державному земельному кадастрі,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов зазначений цивільний позов разом з яким подано заяву про забезпечення позову.

Позивачка обґрунтовує заяву тим, що згідно технічного звіту від 07.02.2019 року з кадастровою зйомки з земельної ділянки позивачки стало відомо, що земельні ділянки які належать відповідачам частково та повністю накладаються на її земельну ділянку, що стало підставою для звернення її до суду з вищевказаним позовом.

Зазначає, що з викладеного, спосіб забезпечення позову, який просить застосувати позивач, є співмірним із заявленими вимогами, а доводи викладені в заяві, свідчать про реальну загрозу невиконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Не забезпечення позовних вимог призведе до погіршення стану позивача та позбавить його можливості задовольнити свої потреби у разі відчуження відповідачами належного їм майна.

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений: забороною вчиняти певні дії та накладенням арешту на майно. Частиною 2 цієї статті зазначено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Суд розглянувши вищезазначену заяву та дослідивши всі надані до неї докази, вважає, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.

Від так, судом встановлено, що позивач звернулась до суду з позовом про заборону приймати рішення щодо відведення земельної ділянки, заборону вчиняти будь які реєстраційні дії відносно земельної ділянки та скасування державної реєстрації у державному земельному кадастрі

Дослідивши матеріали справи та зазначені позивачем обставини, суд вважає, що достатнім на цей час, з урахуванням предмету позову буде накладення арешту та заборону відчужувати земельні ділянки у будь який спосіб.

Таке забезпечення позову, можна вважати співмірним із заявленими вимогами.

Суд також вважає, що наразі відсутні підстави вважати застосування даного виду забезпечення позову таким, що спричинить відповідачу збитки, оскільки прав власності відповідачі не позбавляються, право користування не позбавляються, якісні та кількісні показники майна не втрачаються, арешт полягає лише в забороні здійснювати юридично значимі дій відносно майна щодо його відчуження.

Щодо заборони здійснювати будівельні роботи, суд вважає, що після накладення арешту, відповідачі будуть нести ризик настання негативних наслідків, у разі здійснення таких робіт.

Згідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення..

Від так, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові (ч. 3 ст. 154 ЦПК України).

Суд дійшов висновку, що потреба у зустрічному забезпеченні в даному випадку відсутня, оскільки позивач має зареєстроване місце проживання в Україні. Також, у суду не має підстав вважати майновий стан позивача таким, який ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачеві, які можуть бути спричинені забезпеченням позову чи у випадку відмови у позові.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача про забезпечення позову – задовольнити частково

-Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5121082400:02:003:0456, загальною площею 0,07 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), заборонивши відчуження у будь який спосіб.

-Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5121082400:02:003:1013, загальною площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням: 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), заборонивши відчуження у будь який спосіб.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Стягувач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 паспорт серії НОМЕР_1 виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_2 ).

Боржник: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ).

Боржник: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ).

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також відповідним державним органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Буран В.М.