Рішення № 10207882, 29.06.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2010 Справа № 4/105-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"

м.Херсон

до комунального підприємства “Таврійський” виконавчого комітету Херсонської

міської ради м. Херсон

про стягнення 21.660грн.89коп.

за участю представників сторін:

від позивача - юрист Польща Н.Ю.

від відповідача - не з’явився

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач по справі) звернулося з позовом до комунального підприємства “Таврійський” виконавчого комітету Херсонської міської ради і просить стягнути з відповідача 19.816грн.25коп. основного боргу, 762грн.44коп. втрат від інфляції, 144грн.00коп. –3% річних, 938грн.20коп. пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконує своїх обов’язків по своєчасних розрахунках за надані послуги по постачанню теплової енергії згідно з договором від 03.11.2007року №395/дгу.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час розгляду справи.

В надісланому до суду відзиві від 14.06.2010року №01-16/820 відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що фактично позивач не надавав послуг по теплопостачанню, оскільки приміщення ЖЕД №4 по вул. Кольцова №41, ЖЕД №3 та ЖЕД №7 по проспекту 200-річчя Херсона №41 були відключені від системи теплопостачання, про що повідомлявся позивач. Крім того, відповідач вважає, що позивач звернувся до суду з порушенням порядку досудового врегулювання спору.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Між ВАТ “Херсонська ТЕЦ, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач по справі) та комунальним підприємством “Таврійський” виконавчого комітету Херсонської міської ради 03 листопада 2007року укладено договір №395/дгу про надання послуг з централізованого опалення на об’єкти ЖЕД №4 по вул. Кольцова №41, ЖЕД №3 та ЖЕД№7 по проспекту 200-річчя Херсона №41.

Відповідно до пункту 3 договору опалювальна площа вищезазначених об’єктів становить відповідно 178,2кв.м., 178,1 кв.м. та 90,5 кв.м.

Згідно з цим договором позивач зобов’язався надати відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов’язався своєчасно здійснювати розрахунки за надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 03.11.2007року та додаткові угоди до нього №1, 2, 3, 4, 5 є обов’язковими для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за ними.

Наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що в період з 01.11.2009року по 01.04.2010року позивачем надавалися відповідачу послуги з постачання теплової енергії та надсилалися рахунки на оплату вартості наданих послуг.

Відповідно до пункту 8 договору від 03.11.2007року (з урахуванням протоколу розбіжностей) відповідач зобов’язаний був здійснювати розрахунки за надані послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця на підставі рахунків позивача та актів виконаних робіт

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не виконував своїх обов’язків за договором та додатковими угодами до нього щодо своєчасних розрахунків за надані позивачем послуги. Рахунки, які надсилалися йому щомісячно позивачем відповідач не сплачував, а вимоги про сплату боргу не задовольняв.

Його борг на день звернення з позовом становив 19.816грн.25коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком. Доказів сплати боргу відповідач суду не надав, тому позовні вимоги в частині стягнення 19.816грн.25коп.підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що об’єкти теплопостачання були відключені і позивач фактично не надавав послуги по постачанню теплової енергії спростовуються матеріалами справи, а саме: відомостями-звітами про витрати теплової енергії і параметрах теплоносія за показниками лічильника, які підписані представниками обох сторін, а також актами перевірки технічного стану приладів обліку та звірки показників теплолічильника перед початком кожного опалювального періоду. Згідно з зазначеними документами опалювальні прилади знаходяться в справному стані і нарахування плати за спожиту теплову енергію здійснюється за показаннями лічильника. В ЖЕД №7 відповідач самовільно відключив опалювальні прилади, тому йому здійснювалися нарахування плати за спожиту енергію виходячи із опалювальної площі.

Порядок відключення об’єктів від мереж теплопостачання встановлено наказом №4 від 22.11.2005року Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (зі змінами внесеними наказом №169 від 06.11.2007року) “Про за твердження порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2.1, 2.5 зазначеного наказу для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник приміщення повинен звернутися в міжвідомчу комісію, яка створюється рішенням органів місцевого самоврядування, або місцевим органом виконавчої влади, з письмовою заявою.

У випадку позитивного рішення комісії, заявник повинен отримати технічні умови у відповідних організацій. В наступному відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення виконується спеціалізованою монтажною організацією, яка реалізує проект спільно з представником власника житлового будинку та власником окремої квартири.

Документального підтвердження здійснення відповідачем зазначених дій та складання акту сумісно з представниками позивача про відключення опалювальних приладів, як і доказів внесення змін в договір від 03.11.2007року (пункт 3) щодо опалювальної площі приміщень, або розірвання цього договору у встановленому законом порядку відповідач суду не надав. Його ж посилання на відключення об’єктів від централізованого теплопостачання не підтверджені жодними належними засобами доказування, тому не приймаються судом як належні та допустимі докази в розумінні статті 34 ГПК України.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обгрунтування об’єктивних причин несплати боргу відповідачем не надано, тому відповідно до вимог закону він повинен сплатити нараховані позивачем 762грн.44коп. втрат від інфляції та 144грн.00коп. річних за прострочку виконання грошового зобов’язання за період з 21.12.2009року по 20.05.2010року.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частина 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 зазначеного Закону (в редакції Закону від 10.01.2002року) встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період , за який сплачується пеня.

При укладенні договору від 03.11.2007року сторони пунктом 12 узгодили, що за несвоєчасне внесення плати відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне внесення плати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час прострочки в сумі 938грн.20коп.

Заперечень щодо розрахунку пені відповідач суду не надав, тому вимоги позивача про стягнення 938грн.20коп. пені також підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги судом задовольняються в повному розмірі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача з вини якого виник спір в суді.

За згодою представника позивача в засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства “Таврійський” виконавчого комітету Херсонської міської ради м. Херсон вул.Карбишева, 19 р/р 26007000069731 в АБ “Факторіал Банк” МФО 315715 код 34786387 на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м.Херсон Бериславське шосе № 1:

- на рахунок зі спеціальним режимом використання р/р 26037300012029 в Херсонському обласному управлінні ВАТ “Державний Ощадний банк України” МФО 352457 код 00131771 - 19.816грн.25коп. основного боргу ;

- на рахунок 2600504112 в Херсонській філії АБ “Укргазбанк” МФО 342177 код 00131771 - 762грн.44коп. втрат від інфляції, 144грн.00коп. –3% річних, 938грн.20коп. пені, 216грн.61коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

                                                            Рішення оформлено відповідно до ст. 84

                                                            ГПК України і підписано 01.07.2010року.