Рішення № 10207822, 23.06.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2010 Справа № 1/370-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 м. Каховка Херсонської області

до Виконавчого комітету Каховської міської ради м. Каховка Херсонської області

3-я особа: на стороні відповідача Каховське районне відділення державної санітарно-епідеміологічної станції Херсонської області, м. Каховка

про стягнення 53596грн. 30коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув.

від відповідача - гол. спеціаліст. юр. відділу Качуровський В.П. дов. № 02-09/5 від 04.01.2010 р.

від третьої особи - не прибув.

ПП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування за рахунок виконкому Каховської міської ради збитків в сумі 53596,30 грн., заподіяних незаконними діями виконкому. Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі рішення виконкому від 28.08.2006 року, він змушений був припинити підприємницьку діяльність 05.09.2006 року. При відсутності рішення виконкому він, з врахуванням погодних умов вересня та жовтня 2006 року, мав можливість здійснювати цю діяльність на тимчасовому літньому майданчику додатково ще два місяця. Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.10.2006 року, яке набрало законної сили, зазначене рішення виконкому скасовано.

Відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві, зокрема, наголошував, що у відповідності до ст.1173 ЦК України він не належний відповідач у справі.

Рішенням у справі від 25.11.08 позов було задоволено частково, з відповідача стягнуто суму збитків 20891 грн.56 коп.

Зазначене рішення набрало законної сили після перегляду його у апеляційному порядку постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.04.09.

Пізніше зазначена постанова була оскаржена до Вищого господарського суду України та постановою Вищого господарського суду України від 04.11.09 касаційна скарга виконкому була задоволена, постанову Запорізького апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Херсонської області скасовано, справа передана суду першої інстанції для нового розгляду в іншому складі суду.

Розпорядженням голови господарського суду Херсонської області № 82 від 01.04.10 справа передана на новий розгляд судді Немченко Л.Н.

В судове засідання 22.04.10 позивач не прибув та не направив свого представника, а також не надав будь-які письмові пояснення з урахуванням постанови ВГСУ від 04.11.09.

До початку розгляду справи 23.06.10 позивач направив клопотання про відкладення розгляду справи до вересня, у зв'язку з його відсутністю. Суд зазначене клопотання відхиляє, оскільки причина відкладення не істотна. Суд вважає, що у матеріалах справи позиція позивача викладена, надані всі необхідні документи. У зв'язку з цим, можливо розглянути справу без участі позивача або його представника.

Відповідач звернувся до суду з заявою про видачу наказу про повернення стягнутих грошових коштів у розмірі 21186 грн.47 коп. Відповідач в заяві пояснив, що на підставі постанови Запорізького апеляційного господарського суду господарським судом Херсонської області 19.05.09 видано наказ № 1/370-08 про стягнення з виконавчого комітету Каховської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 збитків у сумі 20891,56 грн. та судових витрат у сумі 294,91грн., всього 21 186, 47 грн.

На підставі наказу суду підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області 22.05.2009 року було відкрито виконавче провадження.

На виконання наказу господарського суду Херсонської області № 1/370-08 від 19.05.2009 року виконавчим комітетом Каховської міської ради 10 вересня 2009 року платіжною вимогою № 2-1 від 08.09.2009 року було проведено списання коштів в сумі 21 186, 47 грн. на користь ОСОБА_1

04.11.2009 року постановою Вищого господарського Суду України касаційну скаргу виконавчого комітету Каховської міської було задоволено частково, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.04.2009 року та рішення господарського суду Херсонської області від 25.11.2008 року було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Заявник просив у випадку відмови у задоволенні позову, видати наказ на повернення стягнутих сум за рішенням у справі, що скасовано.

Третя особа у справі надали письмові пояснення з урахуванням постанови ВГСУ від 04.11.09

Відповідно до ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Згідно постанови ВГСУ від 04.11.09 касаційний суд зазначив, що між тим частково задовольняючи позов суди із наявності судового рішення, яким скасовано рішення виконавчого комітету Каховської міської ради № 269 від 28.08.06 про скасування дозволу № 178 від 01.06.06 на розміщення тимчасового розважального комплексу " Островок" про те суди не дослідили чи мав позивач здійснювати підприємницьку діяльність після прийняття головним державним лікарем Каховського району постанови № 20 " Про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства", якою тимчасово заборонив роботу тимчасового розважального літнього комплексу " Островок" на фестивальній площі у м. Каховка з 3 липня 2006 року та відізвав висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 39 від 29.05.06 виданий Каховською СЕС з посиланням на те, що об'єкт не відповідає санітарно-технічним нормам.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Судом встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_1 (позивач) 01.04.2005 року був укладений договір оренди бетонного майданчику розміром 40 х 40 м по вул. Набережна у м. Каховка для організації тимчасового наметового розважального комплексу строком з 01.05 2005 року по 01.05.2007 року з ВАТ “Таврійські ігри”.

Судом встановлено, що 29 травня 2006 року був виданий висновок Каховської райсанепідемстанції про те, що розважальний комплекс „Островок" може функціонувати при виконанні санітарно-гігієнічних норм та правил. Однак, в процесі монтажу комплексу не були виконані умови відповідності майданчику СаНПіНа 5781 розділу111 пункту 16 в результаті чого, керуючись статтею 42 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" №4005 від 24.02.1994р., було застосовано адміністративно-запобіжний захід в відповідності із „Інструкцією про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів" затверджених наказом МОЗ України №67 від 14 квітня 1995року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 1995року за №298/834.

Третя особа пояснила, що застосування адміністративно-запобіжних заходів відноситься до всіх діючих об'єктів, які порушують санітарне законодавство. Підприємницька діяльність на спірному об'єкті позивача проводиться в весняно-літній період, який є самим небезпечним з епідеміологічної точки зору. Крім того, на території об'єкту розміщені дитячі атракціони, саме цей вік людини є найбільш уразливим у разі недотримання санітарних норм.

Згідно статті 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи - документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини, і є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи. Цією нормою також визначено, що об'єкт державної санітарно-епідеміологічної експертизи -будь-яка діяльність, технологія, продукція та сировина, реалізація (функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на здоров'я людини, а також діючі об'єкти коли їх шкідливий вплив встановлено в процесі функціонування (використання).

Судом встановлено, що 30 червня 2006 року головний державний лікар Каховського району на підставі ст. 42 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” за порушення розділу 3 пункту 126 санітарних правил за підприємцем розділу 111 п. 16 санітарних правил для підприємств продовольчої торгівлі СаНПін та ст. 10, 12, 24 виніс постанову № 20 “Про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства”, якою тимчасово з 03.07.06 заборонив роботу тимчасового розважального літнього комплексу “Островок” на фестивальній площі в м. Каховка з 3 липня 2006 року, до виконання робіт вказаних у проекті та проведенню заходів по зниженню шуму та відізвав висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 39 від 29.05.06р., виданий Каховською СЕС, з посиланням на те, що обєкт не відповідає санітарно-гігієнічним нормам.

Відповідно до п.9 Положення про державно-санітарний нагляд визначено, що поточний державний санітрано-епідеміологічний нагляд як діяльність головних державних санітарних лікарів, їх заступників, інших посадових осіб установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби з контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, приписів, постанов та висновків здійснюється шляхом обстеження та перевірки об'єктів нагляду щодо дотримання і реалізації вимог безпеки для здоров'я і життя людини. Результати обстеження та перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України".

З урахуванням наведеної норми суд дійшов до висновку, що Каховська районна санітарно-епідеміологічна станція Херсонської області діяла у межах своїх повноважень та приймала документи, що є обов'язковими для відповідача.

Судом встановлено, що позивач не виконав зазначений припис та з 03.07.06 не припинив роботу літньої площадки " Островок".

В зв'язку з тим, що постанову головного державного санітарного лікаря району № 20 від 30 червня 2006 року та № 22 від 3 серпня 2006 року не було виконано то згідно із статтею 39 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” головним санітарним лікарем Каховського району надано припис Каховському міськвиконкому про відзив дозволу і зв'язку із застосуванням запобіжних заходів.

Каховська районна санітарно-епідеміологічна станція Херсонської області пояснила, що розважальний комплекс працював у місті Каховка три роки ( 2005-07рр.) Протягом зазначених років майданчик припиняв самовільно свою роботу в перших числах вересня.

Зазначену інформацію підтвердив і представник відповідача, пояснивши, що позивач будь-яких доказів, що спростовують цю інформацію не надав.

На підставі постанови головного державного лікаря Каховського району № 20 від 30.06.06р., а також на систематичне порушення позивачем ст. 24 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” (щодо перевищення рівня шуму) виконком Каховської міськради рішенням № 269 від 28.08.06р. скасував дозвіл № 178 від 01.06.06р. на розміщення тимчасового розважального комплексу “Островок”, виданий приватному підприємцю ОСОБА_1 01.06.2005 року.

Зазначене рішення виконкому було оскаржено приватним підприємцем ОСОБА_1 до суду.

Постановою господарського суду Херсонської області скасовано рішення виконавчого комітету Каховської міської ради № 269 від 28.08.06р. “Про анулювання дозволу на розміщення тимчасового розважального комплексу “Островок”

Підставою скасування цього рішення є те, що виконкомом порушені вимоги ст. 41, 42 зазначеного вище Закону України. Також зазначено, що своїм рішенням виконавчий комітет обмежував права позивача на здійснення підприємницької діяльності, що є порушенням ст. 42 Конституції України.

В постанові Вищого господарського суду України від 04.11.09 при новому розгляді зобов'язано суд першої інстанції дослідити питання чи мав позивач здійснювати підприємницьку діяльність після прийняття головним державним лікарем Каховського району постанови № 20 та рішення виконкому Каховської міської ради № 269 від 28.08.06

Позивач не надав будь-яких пояснень щодо висвітлених касаційним судом питань. Із матеріалів справи витікає, зокрема із звіту суб'єкта підприємницької діяльності - платника єдиного податку за четвертий квартал 2006 року, що позивач окрім підприємницької діяльності пов'язаної із утриманням літнього майданчика здійснював торгівлю із лотків, послуги платних туалетів, послуги парковки автотранспорту.

Таким чином, заборона здійснення роботи літнього майданчика з боку відповідача та третьої особи не перешкоджала приватному підприємцю ОСОБА_1 займатися іншою підприємницькою діяльністю.

Крім того, як встановлено вище, позивач припинив роботу літнього майданчика у кінці серпня 2006 року і протягом 30 серпня-4 вересня здійснив демонтаж обладнання, що підтверджено актом демонтажу вказаного комплексу від 05.09.06р.

Позивач не надав будь-які докази, що демонтаж був проведений на виконання рішення виконавчого комітету Каховської міської ради № 269 від 28.08.06

Позивачем у судовому порядку доведено тільки факт того, що він здійснював підприємницьку діяльність на розважальному комплексі виключно до 26.08.2006 року, про що свідчить книга обліку розрахункових операції, яка прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою Каховської ОМДПІ. З цієї книги випливає, що останнім днем отримання виручки є 26.08.2006 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Господарського кодексу України незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність обєктів господарювання забороняється. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються непередбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів послуг на територіях відповідних адміністративних одиниць.

Частиною 6 даної статті зазначено, що органи, посадові та службові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність перед субєктами господарювання, підстави, види і порядок якої визначаються Конституцією України та законом.

Пунктом 7 цієї статті встановлено, що спори по відшкодуванню завданої субєктам господарювання шкоди внаслідок рішень, чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, вирішуються в судовому засіданні.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовуються у повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст. 1173 ЦК України цього кодексу передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень відшкодовується в тому числі органом місцевого самоврядування незалежно від вини.

Статтею 1175 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичним особам в результаті прийняття органом державної влади або органу місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований відшкодовується, в тому числі органом місцевого самоврядування, незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реалі збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, як би її право не було порушено ( упущена вигода) таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язань. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.1 листа Вищого господарського суду України № 01-8/795 від 29.12.00 “ Про деякі приписи законодавства про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями державних та громадських організацій” посадові особи, незаконними діями яких завдані збитки не несуть відповідальність та не можуть бути відповідачами в арбітражному процесі. В якості відповідачів за такими справами притягуються безпосередньо органи самоврядування.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності передбаченим законом умов. Їх сукупність створює склад цивільного порушення , який є підставою цивільноправової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків утворюють елементи: протиправність дій ( бездіяльність), завдання шкоди, причинний зв'язок між діями ( бездіяльністю) та завданням шкоди та вина державного виконавця. Відсутність хоча б одного елементу звільняє боржника від відповідальності за невиконання взятих зобов'язань.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності). Вина органу самоврядування призюмується, оскільки в цивільному праві діє принцип презумпції винуватості порушника.

Як випливає із матеріалів справи, рішенням виконкому Каховської міської ради від 28.08.06р. анульовано дозвіл наданий ПП ОСОБА_1 на розміщення тимчасового розважального комплексу “Островок”. Позивач пояснив, що зазначене рішення призвело до передчасного закриття цього комплексу ОСОБА_1 і завдало йому збитки в результаті порушення його цивільного права. Вказане рішення виконкому скасовано постановою господарського суду Херсонської області від 25.10.06р. у звязку з невідповідністю його законодавству Однак, позивачем не доведено, що у нього були наміри здійснювати свою підприємницьку діяльність щодо експлуатації літнього майданчика протягом осіннього періоду Надана довідка гідрометереологічної обсерваторії про температурний режим протягом серпня-жовтня 2006 року не є належним доказом, що позивач мав наміри використовувати літній майданчик протягом вересня-жовтня 2006 року. Крім того, прийняте рішення відповідачем № 268 від 28.08.06 не перешкоджало позивачеві здійснювати підприємницьку діяльність у повному обсязі, оскільки, як встановлено вище, він займався різними видами підприємницької діяльності.

Тобто слід вважати, що неправомірними діями виконкому Каховської міськради фізичній особіпідприємцю ОСОБА_1 не завдана шкода в результаті прийняття органом місцевого самоврядування рішення.

Позовні вимоги заявлені про відшкодування збитків у грошовій формі, у вигляді доходів, які позивач міг реально отримати за звичайних обставин. Однак, позивачем не доведено розмір таких збитків. Обґрунтування розміру збитків доходами, отриманими у червні-вересні 2006 року суд до уваги не приймає, оскільки об'єктивні умови ( шкільні канікули, літній відпускний період, довгота дня та інше) мають суттєве значення для кількості відвідувачів літнього майданчика та не можуть не відобразитися на прибутках, які позивач отримував у червні 2006 році та міг би отримати у вересні 2006 року. Суд дійшов до висновку, що позивач в силу вище перелічених обставин не міг отримувати в вересні-жовтні такий же прибуток як в червні - серпні.

Відповідно ч.1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Як вбачається з книги обліку доходів і витрат для фізичних осіб платників єдиного податку приватного підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер П-5115 від 15.10.2003 року, останнім днем роботи тимчасового розважального комплексу "Островок" було 26 серпня 2006 року, а рішення виконавчого комітету міської ради № 269 "Про анулювання дозволу на розміщення тимчасового розважального комплексу "Островок" було прийнято 28 серпня 2006 року, тобто на два дні пізніше ніж було самостійно припинено ПП. ОСОБА_1 роботу розважального комплексу, а це значить, що ще один елемент складу цивільного правопорушення, а саме причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, відсутній, так як причиною припинення роботи розважального комплексу було рішення самого позивач

Також суд дійшов до висновку, що між діями виконавчого органу міської ради у виразі прийняття скасованого рішення і заподіяної підприємцю матеріальної шкоди у виразі не отриманого доходу, який він міг реально отримати за звичайних обставин, відсутній причинний зв'язок, оскільки відповідач прийняттям незаконного рішення не спричинив приватному підприємцю перешкоду у підприємницькій діяльності.

Крім того, позивач просив суд відшкодувати збитки за рахунок виконавчого комітету міської ради, але з приписів ст. 1173 ЦК України вбачається, що суб'єктом відшкодування завданої шкоди є держава, Автономна республіка Крим, та орган місцевого самоврядування. Тобто, шкода відшкодовується за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної республіки Крим, бюджетів органів місцевого самоврядування, а відтак вимога щодо відшкодування збитків за рахунок виконкому Каховської міської ради є безпідставною.

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що на виконання наказу господарського суду Херсонської області № 1/370-08 від 19.05.2009 року за рішенням у справі від 25.11.08, яке на день розгляду справи скасоване постановою ВГСУ від 04.11.09 виконавчим комітетом Каховської міської ради 10 вересня 2009 року платіжною вимогою № 2-1 від 08.09.2009 року було проведено списання коштів в сумі 21 186, 47 грн. на користь ОСОБА_1

Відповідно до ст.122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені або скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, боржникові повертається все те, що з нього було стягнуто на користь стягувача за зміненими або скасованими у відповідній частині рішенням або постановою.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог при новому розгляді справи, суд задовольняє клопотання відповідача та видає наказ про повернення стягнутих грошових коштів у сумі 21186 грн.47 коп. з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Каховської міської ради.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 1966 року народження, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на р. рахунок НОМЕР_2 ВАТ "АППБ "Райффайзен банк "Аваль", МФО 352479 в рахунок повернення стягнутих грошових коштів суму 21186 грн.47 коп. на користь виконкому Каховської міської ради м. Каховка Херсонської області, вул. Карла Маркса, 103, р.рахунок 25428101 ВАТ "АППБ "Райффайзен банк "Аваль", МФО 352479 3..Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата виготовлення

повного тексту рішення 30.06.10