Рішення № 10207652, 23.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2010 р. Справа № 54/96-10 (н.в.о. 11/556-03)

вх. номер 3299

Суддя Господарського суду Харківської області

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Кравцова С.В. за дов.

відповідача - Воронова Ю.В. за дов.

3-ї особи - Лежнін В.І. за дов.

розглянувши матеріали справи за позовом: ТОВ "Лаванда +" , м.Харків

до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Харків 3-я особа АТ "Азалія" м.Харків

про визнання договору оренди діючим.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 12.02.2004 р. по справі 11/556-03 в задоволенні позову про продовження дії договору оренди №640 від 23.09.99 на 2003 р. відмовлено.

Позивач звернувся до суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 12.02.2004 р. по справі 11/556-03 та просить прийняти нове рішення, яким визнати договір оренди №640 від 23.09.99 року діючим, пролонгованим.

Рішенням господарського суду від 05 травня 2010 року по справі 54/96-10 (н.р.11/556-03) заяву ТОВ «Лаванда» про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 11.02.2004 р. про визнання договору діючим у справі 11/556-03 у зв’язку з ново виявленими обставинами було задоволено частково .

Господарським судом Харківсьуої області по справі 54/96-10 скасовано рішення господарського суду Харківської області про відмову визнання договору оренди діючим у справі 11/556-03 у зв’язку з ново виявленими обставинами.

Рішення господарського суду від 05 травня 2010 року у справі №54/96-10 набрало законної чинності та справу 54/96-10 призначено до розгляду у судовому засіданні.

Позивач під час розгляду справи 25.05.2010 року надав заяву про уточнення позовної вимоги, що відповідає статті 22 Господарського процесуального кодексу України та просить суд визнати укладеною Додаткову угоду від 22.11.1999 року до договору оренди № 244 від 19.11.1993 року; визнати договір оренди № 640 від 23.09.1999 року поновленим, діючим та пролонгованим на підставі п. 2.1. статті 17 змін до деяких законів України (ВВР) від 15.12.2009 року до закону України "Про оренду державного та комунального майна" та визнати укладеною додаткову угоду від 03.09.2009 року до договору оренди №640 від 23.09.99 року орендаря ТОВ «Лаванда+» та п.8.1 договору викласти в наступній редакції: «Цей договір діє з 23.09.99 по 23.09.2010 р.».

Уточнення позовних вимог було прийнято судом до розгляду відповідно до ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позову заяву та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник третьої особи підтримав заперечення відповідача, 23.06.2010 року подав письмовий відзив на позов.

В судовому засіданні 17.06.2010 року оголошувалась перерва до 23.06.2010 року для винесення рішення у справі.

Суд, розглянувши матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши докази по справі встановив наступне:

19.11.1993 року між відповідачем та орендарем АТ «Азалія» (3-ю особою) було укладено договір оренди № 244 на приміщення першого поверху в будинку по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 57/106, площею 1728,4 кв. м. Відповідно з ч.1 статті 220 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, зобов’язання припиняються угодою сторін. В силу ст. 604 ЦК України, зобов’язання припиняються за домовленістю сторін. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін (ч.1 ст. 651 ЦК України).

20.04.1999 року АТ «Азалія» було надіслано на адресу відповідача листа за №26 з проханням про виключення з договору оренди №244 частини нежитлового приміщення площею 98 кв. м. на користь ТОВ «Лаванда+», підписаний генеральним директором товариства. Наявність даного листа свідчить про волевиявлення сторони про припинення договору №244 в цій чистині. Заяву про відмову від нежитлового приміщення акціонери АТ «Азалія» підтвердили протоколом №3 від 18.06.1999 року на засіданні зборів акціонерів, на якому було набрано 97% голосів. Даний факт є волевиявленням сторони АТ «Азалія» про припинення договору оренди №244 у цій частині. Прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в оренду ТОВ «Лаванда+» цих приміщень, є згодою іншої сторони на припинення договору оренди у цій частині. Лист орендаря разом з протоколом засідання акціонерів АТ «Азалія» та Рішення (Розпорядження) органу місцевого самоврядування є письмовою формою угоди про припинення договору оренди в частині.

З моменту укладення договору оренди №640 від 23.09.1999 року між відповідачем та ТОВ «Лаванда+», предметом якого є нежитлове приміщення 88 кв. м., та підписання між цими сторонами акта приймання-передачі майна, правовідносини з володіння (користування) спірним майном або його приміщенням знаходяться виключно у площині орендних відносин сторін через наступне:

Орендарем - ТОВ «Лаванда+» було укладено договір оренди №640 від 23.09.1999 року на нежитлові приміщення площею 88 кв. м. за адресою м. Харків, пр.. 50-річчя ВЛКСМ, буд. 57/106 на підставі Розпорядження Голови Харківської міської ради №1978 від 23.09.1999 року та відповідно складеного акту приймання-передачі орендованого майна.

Строк дії договору передбачено на 1 рік, тобто до 23.09.2000 року. Згідно умов договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах. Оскільки протягом двох років після закінчення його строку про припинення дії договору оренди заяв не надходило, вказаний договір було продовжено до 23.09.2001 року та до 23.09.2002 року відповідно.

26.10.2002 року позивачем отримано від відповідача листа за №1294 про відсутність наміру на продовження терміну дії договору оренди, посилаючись на перебування спірного приміщення в оренді третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи третя особа листом №284 від 23.12.1999 року пропонувала відповідачу залишити договір оренди №244 від 19.11.1993 року в попередній редакції без змін орендної плати.

Однак, як встановлено судом під час розгляду справи №54/96-10, задовольнити заяву №284 від 23.12.1999 року орендаря АТ «Азалія» за договором №244 було неможливо, оскільки «Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова» затвердженої рішенням ХІV сесії харківської міської ради ХХІІІ скликання від 30.03.2000 року (надалі "Методика"), яка вступила в законну силу від 01.05.2000 року, передбачено зміни та збільшення орендної плати на 8% та зобов’язання орендаря виготовити за власні кошти новий технічний паспорт, нову експертну оцінку, яка повинна враховувати його місцезнаходження і забезпеченість інженерними мережами та інше. Результати експертної оцінки є чинними протягом шести місяців від дати оцінки.

Орендар АТ «Азалія» за договором оренди №244 від 19.11.93 року повністю підлягав під звіт про виконання «Методики» від 30.03.2000 року щодо користувачів - орендарів комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Дану «Методику» орендарем АТ «Азалія" не виконано і не виконувалось, тому задовольнити заяву АТ «Азалія» №284 від 23.12.1999 року відповідачем було не можливо, а саме залишити договір в попередній редакції без змін орендної плати.

З урахуванням викладеного є усі підстави вважати укладеною «Додаткову угоду» до Договору оренди №244 від 22 листопада 1999 року, яка відповідає дійсності та передбачає зменшення площі в договорі №244 від 19.11.93 року орендаря АТ «Азалія» з урахуванням листа №26 від 20.04.1999 про відмову від нежитлових приміщень на 88 кв. м. на користь ТОВ «Лаванда+».

Таким чином факт укладання додаткової угоди від 22.11.1999 року до договору оренди №244 від 19.11.93 року спростовує факт існування двох договорів оренди на одне і теж нежитлове приміщення площею 88 кв. м. за адресою пр. 50-річчя ВЛКСМ, буд. 57/106, а саме в договорі №244 від 19.11.1993 р.

В Додатковій угоді від 22 листопада 2009 року передбачено внесення змін в договір №244 на підставі листа-відмови від частини приміщення (вх. №3076/3 від 24.04.1999) та вступає в силу з 24.04.1999 року, що підтверджено матеріалами справи.

Одне і теж приміщення не може бути одночасно об’єктом оренди по двом договорам оренди, оскільки це унеможливлює здійснення користування майном одночасно орендарями по двом договорам оренди та суперечить загальним нормам щодо укладання та використання об'єкту оренди. В зв’язку з чим суд вважає, що є правові підстави для визнання укладеною додаткової угоди від 22.11.1999 року наданої відповідачем до орендаря АТ «Азалія».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на нежитлове приміщення площею 88 кв. м. існував лише один договір оренди №640 від 23.09.1999 року, укладений на підставі Розпорядження Голови Харківської міської ради №1978 від 23.09.1999р. між позивачем та відповідачем у справі.

Такі фактичні обставини справи дають підстави суду дійти висновку, що позивач мав право на продовження терміну дії договору оренди та договір вважається діючим.

Договір оренди №640 позивача по справі недійсним не визнавався, Розпорядження Харківського міського голови №1978 від 23.09.1999 року не скасовано, а тому договір №640 є дійсним та діючим і на теперішній час.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити і те, що саме з моменту укладення договору оренди №640 (23.09.1999р.) між позивачем та відповідачем, орендні відносини відповідача та третьої особи щодо 98,0 кв. м., які витікають з договору оренди №244 - припинені на підставі ч.1 ст.220 ЦК УРСР.

На момент передачі в користування приміщення позивачу втратив чинність Договір оренди № 244 в частині 98,0 кв. м., оскільки спірне приміщення перебувало в законному володінні однієї особи - позивача на підставі Договору оренди №640 від 23.09.1999р.

Згідно з ст.261 ЦК УРСР, державна, кооперативна або інша громадська організація, що справно виконує взяті на себе за договором найму зобов’язання, по закінченні строку дії договору має привілеєве перед іншими особами право на поновлення договору.

Отже, розірвання договору оренди з метою передачі приміщення в користування іншій особі, порушує переважне право наймача на укладення договору найму на новий строк.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що відмова відповідача від продовження терміну дії договору оренди №640 є незаконною.

Крім того, відповідно до п.5 ч.1 ст.265 ЦК УРСР, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний повернути наймодавцеві майно у стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

При невиконанні цього зобов'язання, орендодавець вправі скористатися правом звернення до суду (ст.1 ГПК України) з позовом про примусове повернення майна.

Матеріалами справи не встановлено, що орендоване майно повернуто відповідачу або витребуване відповідачем у судовому порядку.

Сторонами не підписано додаткової угоди про розірвання Договору оренди № 640 та /або акту здачі - приймання приміщення.

Також слід зазначити, що протягом всього терміну розгляду справи позивачем сплачувалась орендна плата (копії квитанцій надані позивачем в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи), а відповідач приймав оплату та не висував заперечень проти вчинення таких дій позивачем.

Тобто, відповідач не заперечував проти перебування з позивачем в орендних відносинах.

Таким чином, орендні відносини позивача та відповідача, які виникли на підставі Договору оренди №640 не припинені.

Враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що Договір оренди №640 є діючим.

Підставою для визнання договору оренди діючим та спонукання відповідача до його пролонгації є відсутність орендних відносин з будь - якими іншими особами, окрім позивача.

Згідно з ст.262 ЦК УРСР, наймодавець зобов’язаний надати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна.

В силу ст.161 ЦК УРСР, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок- відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач по справі має право на пролонгацію договору оренди шляхом підписання додаткової угоди від 03.09.2009 року №1 включно до 23.09.2010 року, оскільки діюче законодавство дає право орендареві на збільшення терміну договору оренди терміном більш ніж на 5 років.

Таким чином, доводи позовної заяви є законними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44-49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1,12,22,33,43,44-49,75,82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Вважати укладеною Додаткову угоду від 22 11.1999 року до договору оренди № 244 від 19.11.1993 року.

Вважати договір оренди № 640 від 23.09.1999 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаванда+" діючим.

Вважати укладеною додаткову угоду №1 від 03.09.2009 року до договору оренди №640 від 23.09.1999 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаванда+", що має наступний зміст: "п.8.1 договору оренди № 640 від 23.09.1999 року викласти в наступній редакції:

- цей договір діє з 23 вересня 1999 року по 23 вересня 2010 року".

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції,16) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаванда+" (61118, м. Харків, пр.50-річчя ВЛКСМ,57/106, код 19466209) 170,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення виготовлено та підписано судом 23.06.2010 року