Рішення № 102074331, 15.12.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №761/16424/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2021 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: невідома, РНОКПП: невідомий), приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Маляра Яна Анатолійовича (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6), Державного підприємства «Сетам» (адреса місцезнаходження:01001, м. Київ, вул.. Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ: 39958500), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус (адреса місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Вороного, 2, код ЄДРПОУ:41661563) про визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними, витребування майна з незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

адвокат Кубрак О.О. в інтересах ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Маляра Я.А., ДП «Сетам», ТзОВ «Інвест Хаус» про визнання виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за №1634, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. 19.06.2020 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 на користь ТзОВ «Інвест Хаус» заборгованості 698 761 грн 09 коп.

Обґрунтовуючи позов покликається на те, що 12.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Маляром Яном Анатолійовичем розглянуто заяву про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого напису № 1634, виданого 19.06.2020 року Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК "ІНВЕСТ ХАУС", (код ЄДРПОУ 41661563, місцезнаходження: Україна, 79005, м. Львів, вул. М. Вороного, буд.№2, фактична адреса: 03056, Україна, м. Київ, пров. Ковальський, буд.№19, офіс №115, р/р НОМЕР_3 , МФО 3005285 в AT "ОТП БАНК"), заборгованості, що виникла по Кредитному договору №423/П/14/2007-840 від 07 грудня 2007 року, Договору про відступлення прав вимоги №GL2N79735. укладеного 05 березня 2020 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА", код ЄДРПОУ 20025456 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК "ІНВЕСТ ХАУС" з відповідними додатками, боржником за якими є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце роботи - невідоме. Загальна сума заборгованості становить 698 761 (шістсот дев`яносто вісім тисяч сімсот шістдесят один) грн. 09 коп. Сторона позивача вважає, що зазначений виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, через те, що він не відповідає вимогам законодавства України як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог кредитора. Зокрема, вказує, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 p., оскільки, вчинений на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений. Також позивач наголошує, що жодних повідомлень про порушення зобов`язань по кредитному договору або ж вимог про усунення порушення по кредитним договору, вимоги про дострокове виконання кредитного договору не отримував, а тому, через неповідомлення позивача про вчинення виконавчого напису, він був позбавлений можливості заперечувати проти вимоги про стягнення коштів. Разом з цим, 18.11.2020 року проведено електронні торги, за результатами яких належний позивачу автомобіль легковий, DAEWOO NEXIA, 2007 p. в., колір сірий, номер об`єкта (VIN): НОМЕР_4 , номер державної реєстрації: НОМЕР_5 було реалізовано за 27647.00 грн. Переможцем аукціону визнано ОСОБА_3 . Оскільки позивач вважає, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, то визнанню недійсними підлягають також і електронні торги, оформлені протоколом від №512089 від 18.11.2020 року та актом про проведення електронних торгів від 01.12.2020 року в рамках ВП 63281880. Також, на думку позивача, факт визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і задоволення вимог про визнання недійсними електронних торгів, дає достатні підстави заявити вимогу про витребування спірного автомобіля його законному власнику - ОСОБА_7 . Враховуючи наведене, просить задоволити позов.

Ухвалою суду від 18 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач та представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання не з`явлися, надіслали до суду письмові пояснення, згідно яких просять позов задоволити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Відтак, суд вважає причини неявки представника відповідача неповажними. Є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень представником відповідача відсутня, а відтак, суд вважає можливим проводити судове засідання та винести рішення по справі у відсутності зазначених осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Тому суд розглянув справу за відсутності учасників справи та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 19.06.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. вчинений виконавчий напис за № 1634 про стягнення на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК "ІНВЕСТ ХАУС", (код ЄДРПОУ 41661563, місцезнаходження: Україна, 79005, м. Львів, вул. М. Вороного, буд.№2, фактична адреса: 03056, Україна, м. Київ, пров. Ковальський, буд.№19, офіс №115, р/р НОМЕР_3 , МФО 3005285 в AT "ОТП БАНК"), (надалі - "Стягувач") заборгованості, що виникла по Кредитному договору №423/П/14/2007-840 від 07 грудня 2007 року, (далі - "Кредитний договір"), Договору про відступлення прав вимоги №GL2N79735. укладеного 05 березня 2020 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА", код ЄДРПОУ 20025456 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК "ІНВЕСТ ХАУС" з відповідними додатками, боржником за якими є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Загальна сума заборгованості становить 698 761 (шістсот дев`яносто вісім тисяч сімсот шістдесят один) грн. 09 коп (а.с.21).

12.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Маляром Яном Анатолійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63281880 (а.с.22-23).

12.10.2020 року винесено постанову про арешт майна боржника (а.с.24).

13.10.2020 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (а.с.25-26).

23.10.2020 року винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с.27-28).

Як вбачається з протоколу від 18.11.2020 року № 512089 проведення електронних торгів, 18.11.2020 року проведено електронні торги, за результатами яких автомобіль легковий DAEWOO NEXIA, 2007 p. в., колір сірий, номер об`єкта (VIN): НОМЕР_4 , номер державної реєстрації: НОМЕР_5 було реалізовано за 27647,00 грн. Переможцем аукціону визнано ОСОБА_3 . Результати торгів було зафіксовано та складено акт про проведення електронних торгів по реалізації арештованого рухомого майна (а.с.32-36).

Сторона позивача вважає, що зазначений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1634 19.06.2020 року, є таким, що не підлягає виконанню через те, що він не відповідає вимогам законодавства України як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог кредитора, зокрема, виконавчий напис вчинений на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, а тому не підлягає виконанню. Відповідно зазначає, що електронні торги, які відбулись в межах виконавчого провадження з примусового виконання оспорюваного вионавчого напису, повинні бути визнані недійсними, а майнові права позивача підлягають захисту шляхом витребування реалізованого транспортного засобу.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спірні правовідносини у цій справі регулюються ЦК України із застосуванням норм Закону України «Про нотаріат».

Відповідно ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стягнення заборгованості у безспірному порядку проводиться відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів).

Згідно п.1 Переліку, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.

Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.

Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов`язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, вчиняючи оспорювані виконавчі написи, приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21)

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18 (провадження № 61- 12629св19).

Пунктом 1 Переліку передбачено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як встановлено судом, договір «Автопакет» №423/П/14/2007-840 від 07 грудня 2007 року, укладений між ВАТ КБ «Надра» та гр. України ОСОБА_5 - нотаріально не посвідчений.

Оскільки кредитний договір було укладено в простій письмовій формі, вказане виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Отже, приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, вже не є чинні.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначене вище дає підстави для визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правового висновку, викладеного у постановах Верховного суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 та від 29 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічний висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18).

Судом встановлено, що позивач не згідний з наявністю у нього заборгованості перед АТ «Ідея банк».

Крім того, позивач не погоджується з розрахунком та сумою заборгованості, що визначена в оспорюваному виконавчому написі, вважає її штучно збільшеною, а отже такою, що не є безспірною.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису відповідачем надано нотаріусу письмову нотаріальну форму кредитного договору, що суперечить приписам пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Крім того, відповідачем не надано доказів інформування позивача про намір звернення до нотаріуса із заявою про видачу виконавчого напису та про наявну суму заборгованості.

Через неповідомлення позивача вчинення виконавчого напису, він був позбавлений заперечувати проти вимоги відповідача про стягнення коштів.

Крім того, судом встановлено, що Договір «Автопакет» №423/П/14/2007-840 був укладений між ВАТ КБ «Надра» та гр. України ОСОБА_5 07 грудня 2007 року.

Як вбачається з оспорюваного виконавчого напису, строк, за який проводиться стягнення, є з 05.03.2020 року по 10.06.2020 року, а це означає, що відносно стягнутих сум заборгованості по основаному боргу та відсотках існує спір.

За таких обставин, визначена відповідачем заборгованість не може вважатися безспірною.

Вказані обставини свідчать про недотримання приватним нотаріусом вказаних вимог Порядку чим було порушено права позивача.

З урахуванням наведеного, оскільки встановлено недотримання приватним нотаріусом під час вчинення спірних виконавчих написів вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, а також встановлено наявність підстав, які свідчать, що борг не є безспірним, позовна вимога про визнання виконавчого напису виконавчого напису № 1634 від 19.06.2020 року, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про визнання електронних торгів недійсними, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з ч. 4 ст. 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Торги можуть бути визнані недійсними у разі встановлення порушень процедури їх проведення, що впливають на результати торгів, і порушуватимуть права та законні інтереси особи, яка оскаржує ці торги.

Судом встановлено, що у виконавчому провадженні №63281880 з виконання спірного виконавчого напису № 1634, виданого 19.06.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., 18.11.2020 року проведено електронні торги, за результатами яких належний позивачуавтомобіль легковий, DAEWOO NEXIA, 2007 p. в., колір сірий, номер об`єкта (VIN): XWB3L31UD8A259221, номер державної реєстрації: НОМЕР_5 , було реалізовано за 27647,00 грн. Переможцем аукціону визнано ОСОБА_3 . Результати торгів було зафіксовано у протоколі № 512089 від 18.11.2020 року та складено акт про проведення електронних торгів по реалізації арештованого рухомого майна.

Разом з цим, як вже було встановлено судом, приватним нотаріусом під час вчинення спірного виконавчого напису не було дотримано вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, а також встановлено наявність підстав, які свідчать, що борг не є безспірним, а тому суд прийшов до переконання, що виконавчий напис № 1634, виданий 19.06.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., є таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що електронні торги були проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню з моменту його вчинення, а тому процедуру реалізації належного позивачу транспортного засобу в примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону, оскільки зі скасуванням виконавчого напису втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 127/14089/18.

Враховуючи наведене, позовна вимога про визнання недійсними електронних торгів з реалізації транспортного засобу марки DAEWOO NEXIA, 2007 p. в., колір сірий, номер об`єкта (VIN): НОМЕР_4 , протокол проведення електронних торгів №512089 від 18.11.2020 року та акт про проведення електронних торгів від 01.12.2020 року в рамках виконавчого провадження ВП №63281880, підлягає до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про витребування з незаконного чужого володіння у відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 транспортного засобу марки DAEWOO NEXIA, 2007 p. в., колір сірий, номер об`єкта (VIN): НОМЕР_4 , слід зазначити наступне.

Як вже було встановлено судом, 18.11.2020 року було проведено електронні торги, за результатами яких автомобіль: легковий, DAEWOO NEXIA, 2007 p. в., колір сірий, номер об`єкта (VIN): НОМЕР_4 , номер державної реєстрації: НОМЕР_5 було реалізовано за 27647,00 грн.

Переможцем аукціону визнано ОСОБА_3 .

Результати торгів було зафіксовано у протоколі № 512089 від 18.11.2020 року та складено акт про проведення електронних торгів по реалізації арештованого рухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2021 року адвокатом Кубраком О.О. було направлено адвокатський запит до Територіального сервісного центру №3243 з метою отримання інформації щодо осіб, за якими було зареєстровано автомобіль марки DAEWOO NEXIA, 2007 p. в., колір сірий, номер об`єкта (VIN): НОМЕР_4 за період з 04.12.2007 року по день надання відповіді на запит

З відповіді на адвокатський запит від 03.04.2021 року №31/10/3243-257 вбачається, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС, автомобіль марки DAEWOO NEXIA, 2007 p. в., колір сірий, номер об`єкта (VIN): НОМЕР_4 , зареєстрований на підставі довідки-рахунку серії ЄГП №831658 від 27.11.2007 року на ім`я ОСОБА_5 :

- 16.12.2020 року перереєстрований на нового власника ОСОБА_3 , на підставі акту електронних торгів ВП №63281880 від 04.12.2020 року;

- 18.12.2020 року перереєстрований на нового власника ОСОБА_4 на підставі договору купівлі продажу №3243/2020/2348026 від 18.12.2020 року, укладеного в ТСЦ.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга статті 388 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, який у подальшому підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18).

Застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки DAEWOO NEXIA, 2007 p. в., колір сірий, номер об`єкта (VIN): НОМЕР_4 , вибув з володіння позивача та був реалізований на електронних торгах №512089 від 18.11.2020 року в рамках виконавчого провадження №63281880 на підставі виконавчого напису № 1634 від 19.06.2020 року, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., щодо якого суд дійшов до висновку про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

А тому, у розумінні положень ст. 388 ЦК України, спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18.

Відтак, позовна вимога про витребування у відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 засіб марки DAEWOO NEXIA, 2007 p.в., колір сірий, номер об`єкта (VIN): НОМЕР_4 , також підлягає задоволенню.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про те, що обставини, якими позивач мотивував свої позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задовольнити в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з задоволенням позову, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого судового збору, а саме за три позовні вимоги (908 грн х 3) = 2724 грн / 5 = по 544,8 грн з кожного.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 1634 від 19.06.2020 року, виданий приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., про стягнення на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК "ІНВЕСТ ХАУС" заборгованості, що виникла по Кредитному договору №423/11/14/2007-840 від 07 грудня 2007 року, Договору про відступлення прав вимоги №GL2N79735, укладеного 05 березня 2020 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА", код ЄДРПОУ 20025456 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК "ІНВЕСТ ХАУС" з відповідними додатками, боржником за якими є ОСОБА_6 .

Визнати недійсними електронні торги з реалізації транспортного засобу марки DAEWOO NEXIA, 2007 p.в., колір сірий, номер об`єкта (VIN): НОМЕР_4 (протокол проведення електронних торгів №512089 від 18.11.2020 року та акт про проведення електронних торгів від 01.12.2020 року) в рамках виконавчого провадження №63281880.

Витребувати з володіння ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) транспортний засіб марки DAEWOO NEXIA, 2007 p. в., колір сірий, номер об`єкта (VIN): НОМЕР_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: невідома, РНОКПП: невідомий), приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Маляра Яна Анатолійовича (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6), Державного підприємства «Сетам» (адреса місцезнаходження:01001, м. Київ, вул.. Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ: 39958500), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус (адреса місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Вороного, 2, код ЄДРПОУ:41661563) на користь ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2 724 грн, а саме по 544,8 грн з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Р. Волоско