Рішення № 102074202, 21.12.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

21.12.2021 ЄУН № 337/2024/21

Провадження № 2/337/1285/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

розглянувши у м.Запоріжжі у порядку спрощеного позовного у відритому судовому засіданні провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Концерну «МТМ» Хортицького району до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води), судового збору,

в с т а н о в и в :

14.04.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води), судового збору.

В позові вказав, що Концерн «Міські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню, яке мешкає в житловому фонді м. Запоріжжя. Відповідач є споживачем цих послуг, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_1 де він зареєстрований підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води. За період з 01.01.2014 року по 28.02.2021 року позивач надав відповідачу послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, за які він добровільно не сплачував, в наслідок чого утворилася заборгованість на суму 52327 грн. 67 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача, також стягнути судові витрати по сплаті судового збору 2270 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, визначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.

06.05.2021 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, згідно якого позовні вимоги він не визнав, зазначив, що він лише зареєстрований у квартирі, послугами Концерну МТМ не користується, власником квартири є його мати ОСОБА_3 . З часу придбання квартири, власник квартири та члени його сім`ї в квартирі не мешкають з поважних незалежних від їх волі причин, відповідно не споживають послуги центрального опалення та централізованого постачання гарячої води. Просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволені позову.

19.08.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача - ОСОБА_3 .

Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 19.08.2021 року, клопотання представника Концерну «Міські теплові мережі» задоволено, до участі в справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Концерну «МТМ» Хортицького району до ОСОБА_2 залучено у якості співвідповідача ОСОБА_3

13.09.2021 року від адвоката відповідачів ОСОБА_4 надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копії акту державного виконавця від 02.09.2021 року про вселення відповідача та членів його сім`ї до квартири АДРЕСА_2 .

27.10.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_1 , який проживав у квартирі.

25.11.2021 року від представника позивача надійшло письмове клопотання про залишення без розгляду клопотання від 27.10.2021 року та надано клопотання про заміну первісних відповідачів на відповідача ОСОБА_1 , на підставі постанови Запорізького апеляційного суду від 02.06.2021 року.

Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 25.11.2021 року, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 замінені на належного відповідача ОСОБА_1 .

В судове засідання 21.12.2021 року представник позивача не з`явився надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує повністю, просить його задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, поважну причину не явки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, у визначений судом строк відзив на позов або зустрічний позов не подав.

Як вбачається з довідки департаменту реєстраційних послуг ЗМР щодо реєстрації відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 15.04.2010 року по 08.02.2018 року.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи в Хортицькому районному суді м.Запоріжжя 21.12.2021 року, о 08 годині 50 хвилин, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України https://court.gov.ua/unknown/ (а.с.145).

Відповідач не скористався можливістю передбаченою ст. 178 ЦПК України, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача, шляхом постановлення заочного рішення.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, відзив на позовну заяву суду не надав, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, в тому числі, надається населенню для побутових потреб.

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 , заведеного на вказану квартиру, за період з 01.01.2014 року по 28.02.2021 року, загальна сума заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води складає 52327 грн. 67 коп.

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання, що регулюються загальними нормами Цивільного кодексу України, що регулюють договірні відносини, Житловим кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до ст.67, 68 ЖК України наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інше) за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст.19 відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно ст. 20 вказаного закону споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п.1 ч.3), оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п.5 ч.3).

Згідно ст. 32 вказаного закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному КМУ.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно п.20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Згідно п.30 Правил споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 , у період з 15.04.2010 року по 08.02.2018 року, був зареєстрований ОСОБА_1 , що підтверджується витягом територіальної громади м.Запоріжжя.

У вересні 2017 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулися до Хортицького районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності та вселення, який було задоволено заочним рішенням від 29.11.2017 року, яке було скасовано ухвалою суду від 19.04.2018 року та рішенням Хорьтицького районного суду м.Запоріжжя від 22.10.2020 року у задоволенні позову ОСОБА_3 і ОСОБА_2 було відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 02.06.2021 року, рішення суду від 22.10.2020 року скасовано, постановлено нове рішення, яким ОСОБА_1 визнаний втратившим право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 133-138).

Із вказаної поставнови суду вбачається, що ОСОБА_1 з 2006 року зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , яку приватизував 15.11.2016 року.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а тому, факт проживання у квартирі ОСОБА_1 з часу звернення до суду з позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_6 з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю- з вересня 2017 року до часу постановлення Запорізьким апеляційним судом постанови- 02.06.2021 року, доказуванню не підлягає.

Як вбачається з акту державного виконавця Хортицького ВДВС у м.Запоріжжі від 02.09.2021 року, виконавчий лист № 337/3453/17, виданий 01.07.2021 року Хортицьким районним судом м.Запоріжжя про вселення ОСОБА_2 , виконаний 21.08.2021 року в повному обсязі, до початку примусового виконання (а.с.76).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 фактично проживав у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 у вказаний вище період, як з реєстрацією місця проживання так і без такої, отримував послуги Концерну «Міські теплові мережі» в особі Концерну «МТМ» Хортицького району, які були надані за вказаною адресою, але їх не сплачував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.01.2014 року по 28.02.2021 року в сумі 52327 грн. 67 коп.

Враховуючи викладене, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку в повному розмірі, оскільки доводи позивача відповідачем жодними доказами не спростовано.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідачів, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого при подачі позову досуду судового збору.

Керуючись ст.509, 526, 610, 611 ЦК України, ст.67, 68 ЖК України, ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (р/р № НОМЕР_3 , Установа банку: Філія- Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458, свідоцтво платника податку ПДВ № 11030127, ІПН 321214508249) суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.01.2014 року по 28.02.2021 року у розмірі 52327 грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (р/р НОМЕР_4 ПАТ АБ «Укргазбанк» МФО 320478) судовий збір у сумі 2270 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Г.Є. Гнатик