Рішення № 102073016, 21.12.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/9426/21

Провадження №2/265/1893/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі - Дрьомовій О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 265/9426/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм альянс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович, Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся із вказаним позовом до суду, посилаючись в його обґрунтування на те, що 28 квітня 2020 року приватний нотаріус Кравцов Олександр Олександрович видав виконавчий напис № 1226 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за договором кредиту в загальній сумі 40166,69 грн. Вважаючи такий виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, зазначав, що 22 лютого 2017 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/20084/14 визнано незаконною положення п. 1, 2 Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року, в частині норм, що передбачали стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин без нотаріального посвідчення таких договорів. Постановою від 20 червня 2018 року Велика Палата Верховного Суду відмовила у задоволенні заяви про перегляд такого рішення. Позивач зазначав, що відповідач не міг дотриматися вимог щодо надання приватному нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченого договору про надання кредиту, оскільки кредитний договір був без нотаріального посвідчення. Крім того відповідач не довів безспірності заборгованості та не повідомив позивача про існування боргу, а також порушив положення щодо трирічного строку позовної давності до заявлених вимог. Таким чином через порушення процедури видачі виконавчого напису та спору щодо суми боргу за кредитом просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 1226 від 28 квітня 2020 року приватного нотаріуса Кравцова О. О., поклавши на відповідача судові витрати.

Позивачка, ОСОБА_1 , та її представник ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явились, надавши заяву з проханням вирішити спір за їх відсутності, наполягаючи при цьому на задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Представники відповідача, ТОВ «Фінансова компанія «Прайм альянс», у судове засідання не з`явились повторно, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином.

Представники Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та приватний нотаріус Кравцов О. О. у судове засідання також не з`явились повторно, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що 28 квітня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов О. О. видав на підставі п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, виконавчий напис, реєстр № 1226, за яким з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кредитним договором № R53132456080В від 21 серпня 2013 року, укладеним з ПАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого за договором від 27 серпня 2015 року № 270815нв було ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», правонаступником якого за договором від 29 січня 2019 року № 29/01/19-1 є ТОВ «Фінансова компанія «Прайм альянс», на користь відповідача звернуто стягнення на заборгованість за період з 29 січня 2019 року по 10 березня 2020 року в розмірі 40166,69 грн., а також 401,67 грн. за вчинення виконавчого напису нотаріусом, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача в загальному розмірі 40568,36 грн.

Суд також встановив, що на підставі заяви представника стягувача Лівобережний відділом державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було 17 лютого 2021 року постановою відкрито виконавче провадження № 64539443 про примусове виконання виконавчого напису нотаріусу Кравцова О. О. від 28 квітня 2020 року, реєстр № 1226.

При цьому за свідоцтвом про шлюб, виданим 12 вересня 2020 року Лівобережним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 одружились 12 вересня 2020 року, актовий запис № 351, внаслідок чого дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ».

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (в редакції до 26 листопада 2014 року), документами, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. При цьому для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 були внесені зміни.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині внесених змін, зокрема, розділ 2, за яким внесено до такого «Переліку документів» «кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису за якими додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.»

При цьому ухвалою від 1 листопада 2017 року Вищого адміністративного суду України постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином суд встановив, що для видачі виконавчого напису нотаріусу відповідно до «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», документами, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є саме нотаріально посвідчені кредитні угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, які для одержання виконавчого напису повинні подаватися нотаріусу в оригіналі разом із документами, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року по справі № 826/20084/14.

Натомість, суд встановив, що договір кредитування № R53132456080В від 21 серпня 2013 року, укладений позивачем із ПАТ «ВТБ банк», не був нотаріально посвідчений, внаслідок чого у порушення ст. 87 Закону України «Про нотаріат», пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», приватним нотаріусом Кравцовим О. О. було видано 28 квітня 2020 року спірний виконавчий напис, реєстр № 1226.

Також суд зазначає, що на підставі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Тобто сам по собі цей факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості.

Таким чином суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур, оскільки суд повинен установити чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник безспірну заборгованість перед стягувачем.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15 а також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року по справі № 320/8269/15-ц, від 27 березня 2019 року по справі № 137/1666/16-ц та від 2 липня 2019 року по справі № 916/3006/17.

Суд зазначає, що нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише стягувачем, тому не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином суд робить висновок, враховуючи положення ст. 15, 16, 18 ЦК України та ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. В свою чергу, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис:

1) з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення;

2) а також з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Отже, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зважаючи на наведене, суд не вбачає необхідності вдаватись до вирішення питання про безспірність вимог ТОВ «Фінансова компанія «Прайм альянс».

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року по справі № 645/1979/15-ц.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні факт порушення приватним нотаріусом Кравцовим О. О. процедури вчинення виконавчого напису від 28 квітня 2020 року, реєстр № 1226, за яким з ОСОБА_1 за кредитним договором № R53132456080В від 21 серпня 2013 року, укладеним з ПАТ «ВТБ Банк», на користь ТОВ «Фінансова компанія «Прайм альянс» звернуто стягнення на заборгованість у загальній сумі 40166,69 грн., то вказане є самостійною та достатньою підставою для визнання зазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із переліченим вмотивуванням заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Кравцовим О. О. від 28 квітня 2020 року, реєстр № 1226.

Відповідно до ст. 141 ЦПК, оскільки при поданні до суду позову ОСОБА_1 ухвалою суду було відстрочено сплату судового збору позивачу, то внаслідок задоволення заявлених позовних вимог судовий збір в сумі 908 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм альянс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович, Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 28 квітня 2020 року приватним нотаріусом Кравцовим Олександром Олександровичем, реєстр № 1226, за яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Прайм альянс» звернуто стягнення боргу в сумі 40166,69 грн. та 401,67 грн. за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм альянс» на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 21 грудня 2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм альянс», ЄДРПОУ: 41677971, розташоване в м. Києві по вул. Січових стрільців 77.

Третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), розташований в м. Маріуполі по вул. Московській 7.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Кравцов Олександр Олександрович, розташований в АДРЕСА_2 .

Суддя