Рішення № 102072391, 21.12.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/4818/21

Провадження № 2/263/1636/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючої суддя - Хараджа Н.В., при секретарі Зарудній А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, третя особа: ОСОБА_2 -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, через свого представника, звернулась до суду з даним позовом до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи. В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивачка посилається на наступні обставини. 30.01.2021 року в м. Маріуполі на бул. Шевченко навпроти ринку «Космос» приблизно о 20.45 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mersedes Bend E200», р.н. НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 . В результаті ДТП пішохід ОСОБА_3 від отриманих травм померла на місці події. За фактом ДТП СУ ГУНП в Донецькій області внесено матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України до ЄРДР за № 1202105000000000144. Станом на сьогодні досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021050000000144, відомо мості про яке внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, завершено, 30.03.2021 року складено та затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 .В результаті вищевказаного ДТП та наслідків від нього, мати потерпілої ОСОБА_1 було завдано шкоди, у зв`язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідача. Позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування моральної шкоди, встановленої п.27.3. ст.27 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» належного матері загиблої ОСОБА_3 в розмірі 36 000,00 грн.

Ухвалою суду від 19 травня 2021 року було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову виходячи з наступного. Даний позов є передчасним, оскільки заявлена ДТП наразі розглядається у кримінальному провадженні № 12021050000000144, а це відповідно до закону, який регулює спірні правовідносини є підставою для призупинення строку для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплати. ПрАТ «УПСК» не відмовляє у виплаті страхового відшкодування. А на підставі норми спеціального закону, яким регулюються спірні правовідносини призупиняє строк для виплати страхового відшкодування.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого він просив задовольнити позовні вимоги. Подана відповідь на відзив мотивована тим, що посилання відповідача на передчасність звернення ОСОБА_1 з позовом, як на підставу для відмови у задоволенні позову, є безпідставними, оскільки Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не пробачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у ст. 35 вказаного Закону, чи звернутись безпосередньо до суду. Аналогічні висновки зробила Велика Палата Верховного суду у постанові від 11 грудня 2019 року № 465/4287/15. Проведення досудового розслідування кримінального провадження за фактом ДТП, яка мала місце 30 січня 2021 року, є підставою для переривання пребігу строків для прийняття страховиком рішення про здійснення страхового відшкодування в позасудовому порядку, а не підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування, як помилково вважає відповідач. Відсутність остаточного рішення у вказаному кримінальному у провадженні не є підставою, що унеможливлює вирішення спору між сторонами щодо страхових виплат, оскільки шкода спричинена транспортним засобом в результаті ДТП відшкодовується незалежно від наявності чи відсутності в діях водія вини.

Позивачка у судове засідання не з`явилась.

Від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав,

Представник відповідача та третя особа у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Від представника відповідача в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено наступні обставини та зміст спірних правовідносин.

Як убачається із матеріалів справи, 30.01.2021 року в м. Маріуполі на бул. Шевченко навпроти ринку «Космос» приблизно о 20.45 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mersedes Bend E200», р.н. НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 . В результаті ДТП пішохід ОСОБА_3 від отриманих травм померла на місці події.

Згідно з полісом № АР7883316 транспортний засіб «Mersedes Bend E200», р.н. НОМЕР_1 , застрахований ПрАТ «УПСК» страхувальник є діючим членом МТСБУ

За фактом ДТП СУ ГУНП в Донецькій області внесено матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України до ЄРДР за № 1202105000000000144.

Станом на сьогодні досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021050000000144, відомо мості про яке внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, завершено, 30.03.2021 року складено та затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 від 25.01.1980 року, актовий запис № 148.

Згідно з відповіддю Залізничного районного у м. Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 09.04.2021 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , смерть зареєстровано Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області 12.01.1994 року.

ОСОБА_3 за життя мала доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яку вона з 01.01.2003 року по 01.07.2016 року отримувала допомогу одиноким матерям на дитину, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження та довідкою про отримання (неотримання) допомоги.

Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.

Спірні правовідносини виникли з приводу виплати страхового відшкодування за шкоду, завдану смертю ОСОБА_3 в результаті дорожньо-транспортною пригодою з участю водія ОСОБА_2 цивільно-правова відповідальність була застрахована в ПрАТ «УПСК».

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу, при русі транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Статтею 1187 ЦК України передбачено об`єктивну (безвинну) цивільно-правову відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, яка завдана внаслідок його експлуатації третій особі.

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

У відповідності до положень ст. 22, 27 цього Закону, уразі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

За змістом ст. ст. 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідне рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний прийняти протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Підстави відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені ст. 37 вказаного Закону, їх перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд критично ставиться до посилання сторони відповідача на відсутність прийнятого страховиком рішення за поданою позивачкою заяви про здійснення страхового відшкодування, як на підставу для відмови у задоволенні позову, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

Аналогічні висновки зробила Велика Палата Верховного суду у постанові від 11 грудня 2019 року по справі №465/4287/15.

Суд також критично ставиться по посилання сторони відповідача, що відсутність вироку, що набув законної сили у вказаному кримінальному провадженні, та доходить висновку, що це не є підставою, що унеможливлює вирішення спору між сторонами щодо страхових виплат, оскільки шкода спричинена транспортним засобом в результаті дорожньо-транспортної пригоди відшкодовується незалежно від наявності чи відсутності в діях водія вини.

За ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як зазначено в п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", шкода, завдана внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від наявності вини завдавача шкоди.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

З ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із п. 23.1 ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно п.27.3 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

В п. 36.1. ст. 36 Закону зазначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. П. 36.2 ст. 36 передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Крім того, відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 328/2750/18, відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не означає відсутность вини для цивільно-правової відповідальності.

Вказане свідчить, що суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Схожий за змістом висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17.

Аналогічні висновки зробила Велика Палата Верховного суду у постанові від 02 червня 2021 року по справі № 447/1403/19

З огляду на встановлені обставини та зазначені норми матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цілому та наявність підстав для їх задоволення.

Судові витрати підлягають вирішенню в порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ: :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» ( код ЄДРПОУ:20602681) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 36 000,00 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілої

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» ( код ЄДРПОУ:20602681)на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.В. Хараджа