Рішення № 102072323, 20.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року м. Київ № 640/16054/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних

посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі

треті особи 1) Генеральний прокурор Венедіктова Ірина Валентинівна; 2) Спеціалізована

антикорупційна прокуратура; 3) Голова Конкурсної комісії з проведення відкритого

конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній

прокуратурі ОСОБА_2 ; 4) Секретар Конкурсної комісії з проведення

відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій

антикорупційній прокуратурі ОСОБА_3 ; 5) ОСОБА_4 ,

6) ОСОБА_5 , 7) ОСОБА_6 , 8)

ОСОБА_7 , 9) ОСОБА_8 , 10) ОСОБА_9 , 11)

ОСОБА_10 , 12) ОСОБА_11 , 13)

ОСОБА_12 , 14) ОСОБА_13 , 15) ОСОБА_14 , 16)

ОСОБА_15 , 17) ОСОБА_16 , 18)

ОСОБА_17 , 19) ОСОБА_18 , 20)

ОСОБА_19 , 21) ОСОБА_20 , 22)

ОСОБА_21 , 23) ОСОБА_22 , 24) ОСОБА_23 , 25)

ОСОБА_24 , 26) ОСОБА_25 , 27)

ОСОБА_26 , 28) ОСОБА_27 , 29) ОСОБА_28 , 30)

ОСОБА_29 , 31) ОСОБА_30 , 32)

ОСОБА_31 , 33) ОСОБА_32 , 34) ОСОБА_33 ,

35) ОСОБА_34 , 36) ОСОБА_35 ,

37) ОСОБА_36 , 38) ОСОБА_37 , 39)

ОСОБА_38 , 40) ОСОБА_39 , 41) ОСОБА_40 ,

42) ОСОБА_41 , 43) ОСОБА_42 ,

44) ОСОБА_43 , 45) ОСОБА_44 , 46)

ОСОБА_45 , 47) ОСОБА_46 , 48) ОСОБА_47 , 49)

ОСОБА_48 , 50) ОСОБА_49 , 51)

ОСОБА_50 , 52) ОСОБА_51 , 53)

ОСОБА_52 , 54) ОСОБА_53 , 55) ОСОБА_54 ,

56) ОСОБА_55 , 57) ОСОБА_56 , 58)

ОСОБА_57 , 59) ОСОБА_58 , 60)

ОСОБА_59 , 61) ОСОБА_60 , 62)

ОСОБА_61 , 63) ОСОБА_62 , 64) ОСОБА_63 , 65)

ОСОБА_64 , 66) ОСОБА_65 , 67)

ОСОБА_66 , 68) ОСОБА_67 , 69) ОСОБА_68 , 70)

ОСОБА_69 , 71) ОСОБА_70 , 72) ОСОБА_71 ,

73) ОСОБА_72 , 74) ОСОБА_73 , 75)

ОСОБА_74 , 76) ОСОБА_75 , 77)

ОСОБА_76 , 78) ОСОБА_77 , 79) ОСОБА_78 , 80)

ОСОБА_79 , 81) ОСОБА_80 , 82) ОСОБА_81 ,

83) ОСОБА_82 , 84) ОСОБА_83 , 85)

ОСОБА_84 , 86) ОСОБА_85 , 87) ОСОБА_86 ,

88) ОСОБА_87 , 89) ОСОБА_88 , 90)

ОСОБА_89 , 91) ОСОБА_90 , 92)

ОСОБА_91 , 93) ОСОБА_92 , 94) ОСОБА_93 ,

95) ОСОБА_94 , 96) ОСОБА_95 ,

97) ОСОБА_96 , 98) ОСОБА_97 , 99) ОСОБА_98 , 100) ОСОБА_99 , 101) ОСОБА_100 ,

102) ОСОБА_101 , 103) ОСОБА_102 , 104)

ОСОБА_103 , 105) ОСОБА_104 , 106)

ОСОБА_105 , 107) ОСОБА_106 , 108) ОСОБА_107 , 109)

ОСОБА_108 , 110) ОСОБА_109 , 111)

ОСОБА_110 , 112) ОСОБА_111 , 113) ОСОБА_112 , 114) ОСОБА_113 , 115) ОСОБА_114 , 116)

ОСОБА_115 , 117) ОСОБА_116 , 118)

ОСОБА_117 , 119) ОСОБА_118 , 120) ОСОБА_119 ,

121) ОСОБА_120 , 122) ОСОБА_121 , 123)

ОСОБА_122 , 124) ОСОБА_123 , 125) ОСОБА_124 , 126) ОСОБА_125 , 127)

ОСОБА_126 , 128) ОСОБА_127 , 129) ОСОБА_128 , 130)

ОСОБА_129 , 131) ОСОБА_130 , 132)

ОСОБА_131 , 133) ОСОБА_132 , 134)

ОСОБА_133 , 135) ОСОБА_134 , 136) ОСОБА_135 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, в якому просить:

- визнати протиправним (незаконним) та нечинним Порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затверджений рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 та від 26.07.2021 залучено до участі у справі третіх осіб.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що частиною другою статті 8-1 Закону України "Про прокуратуру" на відповідача покладено виключно організацію та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та положеннями чинного законодавства не наділено повноваженнями приймати нормативно-правові акти та затверджувати порядок проведення вказаного конкурсу. Також позивач зазначив про те, що системний аналіз Закону України "Про прокуратуру" свідчить про те, що добір кандидатів на посади прокурорів, здійснюється або в порядку, визначеному законом, або в порядку, затвердженому Генеральним прокурором чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Водночас позивач зазначив про те, що зміст оскаржуваного Порядку не відповідає вимогам Закону України "Про прокуратуру", оскільки його положеннями невідповідність кандидата вимогам передбаченим абзацом 6 частини четвертої статті 39 вказаного Закону не визначена підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову в допуску до участі в конкурсі.

Як на обґрунтування наявності порушеного права позивач посилається на те, що ним відповідно до оскаржуваного Порядку було прийнято участь у конкурсі на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, водночас, під час проходження ним відповідного конкурсу, відповідачем було допущено порушення як положень чинного законодавства, так і Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затвердженого рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3 та його законним прав та інтересів. Також позивач вказав на те, що підготовка до участі у конкурсі та участь у конкурсі на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі коштували йому значного обсягу часу, зусиль та витрат матеріального характеру, що безумовно було пов`язано з тими чи іншими душевними переживаннями, а тому мало наслідком заподіяння йому моральної шкоди.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що оскільки проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі є неможливим без чіткого налагодження та належного впорядкування (організації), Комісія, в межах законодавчо визначеного повноваження щодо організації конкурсу, була уповноважена впорядковувати (регламентувати) процедуру проведення конкурсу та діяльність комісії щодо цього, затвердивши відповідний Порядок. Також, відповідач зазначив про те, що аналогічний Порядок проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, схвалений рішенням Конкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 01.10.2015, був предметом судового оскарження на предмет його протиправності у справі №826/24561/15, і тоді суди першої і апеляційної інстанцій визнали такий Порядок законним, а суд касаційної інстанції не виявив підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Водночас, відповідач зазначив про те, що відповідно до частини другої статті 8-1 Закону України "Про прокуратуру" участь у конкурсі можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним у статті 27 вказаного Закону, частиною п`ятою якої встановлено, що прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути призначена особа, яка має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше п`яти років та володіє державною мовою, а отже, саме такі особи можуть брати участь у конкурсі на зайняття адміністративних посад в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

В частині вимог щодо стягнення моральної шкоди відповідач зазначив про те, що відповідність оскаржуваного Порядку вимогам закону виключає можливість відшкодування позивачу моральної шкоди та крім того, відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язок між оскаржуваним Порядком і гіпотетичною (уявною) моральною шкодою, яку позивач просить йому відшкодувати.

Відповідач також зауважив, що наявна в конкурсної комісії інформація на час проведення і завершення співбесіди з позивачем в рамках конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі давала всі підстави висловити обґрунтований сумнів у відповідності кандидата критерію доброчесності.

Позивачем надано суду відповідь на відзив в якій він повторно виклав аргументи зазначені у позові та вказав про те, що Порядок проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, схвалений рішенням Конкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 01.10.2015, на оскарження якого посилається відповідач, та оскаржуваний у даній справі Порядок є абсолютно різними актами, а тому встановлена судом правомірність або неправомірність Порядку від 01.10.2015 немає жодного юридичного значення для визначення правомірності оскаржуваного у даній справі Порядку від 20.01.2021 № 3. Також позивач зазначив про те, що обставини, за яких він, витрачаючи свій особистий час, вчиняв дії згідно оскаржуваного Порядку з метою перемоги в конкурсному відборі, та які, як виявилося пізніше, з самого початку були просто безглуздими і в законний спосіб не могли привести до бажаного результату, тобто перемоги в конкурсі, з урахуванням також упередженої з проявами неповаги до позивача поведінки окремих членів відповідача, і є тими самими негативними явищами, які завдали Позивачу душевних хвилювань, переживань та страждань

На адресу суду надійшли письмові пояснення від імені Офісу генерального прокурора України. Враховуючи те, що до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено Генерального прокурора Венедіктову Ірину Валентинівну, а не Офіс генерального прокурора України вказані пояснення не були прийняті судом.

Від третьої особи ОСОБА_22 до суду надійшли письмові пояснення в яких він зазначив про те, що всупереч вимогам частини першої статті 33 Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затверджений рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3, діяльність комісії не здійснювалася за принципами неупередженості та об`єктивності, так як різні групи членів комісії демонстрували дивну упередженість до одних кандидатів на посади і не менш дивну лояльність - до інших.

Письмові пояснення щодо позовних вимог від решти третіх осіб до суду не надходили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Ради прокурорів України від 04.06.2020 № 100 та Постановою Верховної Ради України від 17.09.2020 № 908-ІХ визначено склад комісії з організації та проведення конкурсу на адміністративні посади в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3 затверджено Порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 5 оголошено відкритий конкурс на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

22.01.2021 на офіційному веб-сайті розміщено оголошення про те, що на підставі статті 8-1 Закону України «Про прокуратуру», статті 20 Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі затвердженого рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3, рішення конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 5 оголошується відкритий конкурс на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Карєєв Олександр Михайлович, який взяв участь у конкурсі на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, не погоджуюсь з зазначеним Порядком та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону України «Про прокуратур» встановлено, що цей Закон визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Статтею 1, частиною п`ятою статті 7 та частиною п`ятою статті 8 вказаного Закону встановлено, що Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Систему прокуратури України, зокрема, становлять Спеціалізована антикорупційна прокуратура, яка утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) в Офісі Генерального прокурора.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про прокуратуру», організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8-1 вказаного Закону встановлено, що призначення прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за результатами відкритого конкурсу, який проводить конкурсна комісія у складі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та визначених ним і Генеральним прокурором осіб. Склад комісії та порядок проведення нею відкритого конкурсу визначаються керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до частини другої статті 8-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній до 16.07.2015), керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник і заступник призначаються на посаду відповідно до результатів відкритого конкурсу, який проводить конкурсна комісія у складі чотирьох осіб, визначених Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів з числа своїх членів, та п`яти представників громадських об`єднань, визначених комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання запобігання і протидії корупції. Порядок проведення конкурсу на зайняття зазначених посад визначає конкурсна комісія. Конкурс на зайняття зазначених посад проводиться публічно з вільним доступом представників засобів масової інформації, журналістів на засідання конкурсної комісії та забезпеченням трансляції у режимі реального часу відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії в мережі Інтернет.

Згідно з частиною другою статті 8-1 вказаного Закону (в чинній редакції), призначення на адміністративну посаду в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі здійснюється за результатами відкритого конкурсу. На посади, передбачені пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, призначення здійснюється Генеральним прокурором, а на посади, передбачені пунктами 4 і 5 частини третьої статті 39 цього Закону, - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Участь у конкурсі можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним у статті 27 цього Закону. Організація та проведення конкурсу здійснюються конкурсною комісією, до складу якої входять: чотири особи, визначені Радою прокурорів України; сім осіб, визначених Верховною Радою України.

Пунктами 1-5 частини третьої статті 39 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що адміністративними посадами у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі є посади: заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; керівника підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; заступника керівника підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Отже, призначення на адміністративні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі здійснюється за результатами відкритого конкурсу, організація та проведення якого здійснюються конкурсною комісією склад якої визначається Радою прокурорів України та Верховною Радою України. При цьому, якщо до 16.07.2015 конкурсна комісія була наділена повноваженнями визначати Порядок проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, то після вказаної дати за нею залишились закріпленими лише повноваження щодо організації та проведення відповідного конкурсу.

З аналізу Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що з 16.07.2015 наявна прогалина в законодавстві щодо визначення особи, уповноваженої визначати Порядок проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Таким чином, суд, розглядаючи справу щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, має перевірити чи прийнято воно останнім на підставі та у межах наданих йому повноважень. Водночас, суд, визначаючи підстави та межі повноважень наданих суб`єкту владних повноважень, позбавлений можливості, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, застосовувати аналогію права чи закону.

З огляду на зазначене, хоча з 16.07.2015 не визначено особу, уповноважену визначати Порядок проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, оскільки відповідні повноваження прямо не закріплені за конкурсною комісією, у суду відсутні підстави для висновку про те, що вона відповідними повноваженнями наділена. З огляду на вимоги частини другої статті 19 Конституції України, висновок, протилежний наведеному, вважатиметься протиправним.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач, затверджуючи своїм рішенням від 20.01.2021 № 3 Порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, діяв не на підставі та за межами наданих йому повноважень.

Посилання відповідача на Порядок проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, схвалений рішенням Конкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 01.10.2015, який був предметом судового оскарження на предмет його протиправності у справі №826/24561/15, та судові рішення в зазначеній адміністративній справі, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що хоча вказаний Порядок та оскаржуваний в даній справі Порядок спрямовані на врегулювання подібних відносин, водночас вони є самостійними і не пов`язаними між собою рішеннями прийнятими за різними нормами права, які діяли на момент прийняття.

В частині посилань позивача на те, що зміст оскаржуваного Порядку не відповідає вимогам Закону України "Про прокуратуру", оскільки його положеннями невідповідність кандидата вимогам, передбаченим абзацом 6 частини четвертої статті 39 Закону України "Про прокуратуру" не визначена підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову в допуску до участі в конкурсі, суд звертає увагу на наступне.

Частиною другою статті 8-1 Закону України «Про прокурату», якою регламентовано порядок призначення на адміністративну посаду в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, чітко визначено, що участь у конкурсі можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним у статті 27 цього Закону та вона не містить посилань на статтю 39 вказаного Закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону України «Про прокурату», прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути призначена особа, яка має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше п`яти років та володіє державною мовою.

Абзацом 6 частини четвертої вказаного Закону встановлено, що призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 1-3 частини третьої цієї статті, здійснюється у встановленому цим Законом порядку Генеральним прокурором, а на адміністративну посаду, передбачену пунктами 4 чи 5 частини третьої цієї статті, - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктом 1 частини третьої цієї статті, здійснюється строком на п`ять років.

Отже, частиною п`ятою статті 27 Закону України «Про прокурату» чітко визначено вимоги до особи, яка може бути прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та яка, відповідно, може брати участь у конкурсі на заняття в ній адміністративної посади. Водночас, зазначення в абзаці 6 частини четвертої вказаного Закону про призначення на адміністративну посаду в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі саме прокурора свідчить лише про те, що відповідній особі перед її призначенням має бути надано статус прокурора.

З огляду на зазначене, посилання позивача, як на протиправність оскаржуваного Порядку, на невідповідність його Закону України "Про прокуратуру" в частині визначення підстав для прийняття відповідачем рішення про відмову в допуску до участі в конкурсі, є необґрунтованими.

Позивач, як на обґрунтування позовних вимог також посилається на те, що час проходження ним конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі відповідачем було допущено порушення як положень чинного законодавства, так і Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затвердженого рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3 та його законним прав та інтересів.

Відповідно до частини другої а третьої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В рамках даної адміністративної справи позивач оскаржує Порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затверджений рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3, водночас позовних вимог щодо оскарження дій, рішень чи бездіяльності відповідача під час проведення відповідно до зазначеного порядку конкурсу позивачем наведено не було.

Враховуючи наведене, судом підлягають перевірці та встановленню виключно факти, які стосуються затвердження відповідачем оскаржуваного Порядку, у той час як встановлення обставин, які стосуються проведення конкурсу на підставі вказаного Порядку виходить за межі повноважень суду.

Факт участі позивача у конкурсі на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі має значення в даній справі виключно в аспекті встановлення обставин того, що позивач був суб`єктом правовідносин, які були врегульовані Порядком роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затвердженим рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3. При цьому відповідний факт сторонами визнається.

Таким чином, посилання позивача на допущені відповідачем порушення під час проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі в рамках даної справи судом до уваги не приймались та відповідні факти на які посилався позивач судом не досліджувались.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідач, затверджуючи рішенням від 20.01.2021 №3 Порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, діяв не на підставі та за межами наданих йому повноважень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та нечинним вказаного Порядку.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Виходячи з аналізу норм статей 23, 1167 Цивільного кодексу України, які регулюють загальні підстави і порядок відшкодування моральної шкоди, під останньою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння щодо її заподіяння, наявність причинно-наслідкового зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням та вини в її заподіянні.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №826/887/16 (адміністративне провадження №К/9901/12213/18).

Водночас, позивачем у позовній заяві не зазначено чим підтверджується факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру саме фактом затвердження відповідачем рішенням від 20.01.2021 № 3 Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Посилання позивача на факт заподіяння йому моральної шкоди внаслідок обставин, які мали місце під час участі ним у конкурсі на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на те, що їх встановлення виходить за межі розгляду даної справи та їх наявність зумовлена не фактом видання відповідачем оскаржуваного Порядку, а фактом участі позивача у відповідному конкурсі.

Згідно зі статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність факту такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача (відповідача), наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача (відповідача) та вини останнього (відповідача) в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Під час розгляду даної справи позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що внаслідок затвердження відповідачем рішенням від 20.01.2021 № 3 Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі останнім було вчинено дії, які б були спрямовані на спричинення позивачу моральної шкоди, приниження його честі та людської гідності чи обмеження можливості у задоволені особистих соціальних потреб, а відтак підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди відсутні

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), треті особи: 1) Генеральний прокурор Венедіктова Ірина Валентинівна, 2) Спеціалізована антикорупційна прокуратура, 3) Голова Конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Коваль Катерина Петрівна, 4) Секретар Конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі ОСОБА_3 , 5) ОСОБА_4 , 6) ОСОБА_5 , 7) ОСОБА_6 , 8) ОСОБА_7 , 9) ОСОБА_8 , 10) ОСОБА_9 , 11) ОСОБА_10 , 12) ОСОБА_11 , 13) ОСОБА_12 , 14) ОСОБА_13 , 15) ОСОБА_14 , 16) ОСОБА_15 , 17) ОСОБА_16 , 18) ОСОБА_17 , 19) ОСОБА_18 , 20) ОСОБА_19 , 21) ОСОБА_20 , 22) ОСОБА_21 , 23) ОСОБА_22 , 24) ОСОБА_23 , 25) ОСОБА_24 , 26) ОСОБА_25 , 27) ОСОБА_26 , 28) ОСОБА_27 , 29) ОСОБА_28 , 30) ОСОБА_29 , 31) ОСОБА_30 , 32) ОСОБА_31 , 33) ОСОБА_32 , 34) ОСОБА_33 , 35) ОСОБА_34 , 36) ОСОБА_35 , 37) ОСОБА_36 , 38) ОСОБА_37 , 39) ОСОБА_38 , 40) ОСОБА_39 , 41) ОСОБА_40 , 42) ОСОБА_41 , 43) ОСОБА_42 , 44) ОСОБА_43 , 45) ОСОБА_44 , 46) ОСОБА_45 , 47) ОСОБА_46 , 48) ОСОБА_47 , 49) ОСОБА_48 , 50) ОСОБА_49 , 51) ОСОБА_50 , 52) ОСОБА_51 , 53) ОСОБА_52 , 54) ОСОБА_53 , 55) ОСОБА_54 , 56) ОСОБА_55 , 57) ОСОБА_56 , 58) ОСОБА_57 , 59) ОСОБА_58 , 60) ОСОБА_59 , 61) ОСОБА_60 , 62) ОСОБА_61 , 63) ОСОБА_62 , 64) ОСОБА_63 , 65) ОСОБА_64 , 66) ОСОБА_65 , 67) ОСОБА_66 , 68) ОСОБА_67 , 69) ОСОБА_68 , 70) ОСОБА_69 , 71) ОСОБА_70 , 72) ОСОБА_71 , 73) ОСОБА_72 , 74) ОСОБА_73 , 75) ОСОБА_74 , 76) ОСОБА_75 , 77) ОСОБА_76 , 78) ОСОБА_77 , 79) ОСОБА_78 , 80) ОСОБА_79 , 81) ОСОБА_80 , 82) ОСОБА_81 , 83) ОСОБА_82 , 84) ОСОБА_83 , 85) ОСОБА_84 , 86) ОСОБА_85 , 87) ОСОБА_136 , 88) ОСОБА_87 , 89) ОСОБА_88 , 90) ОСОБА_89 , 91) ОСОБА_90 , 92) ОСОБА_91 , 93) ОСОБА_92 , 94) ОСОБА_93 , 95) ОСОБА_94 , 96) ОСОБА_95 , 97) ОСОБА_96 , 98) ОСОБА_97 , 99) ОСОБА_98 , 100) ОСОБА_99 , 101) ОСОБА_100 , 102) ОСОБА_101 , 103) ОСОБА_102 , 104) ОСОБА_103 , 105) ОСОБА_104 , 106) ОСОБА_105 , 107) ОСОБА_106 , 108) ОСОБА_107 , 109) ОСОБА_108 , 110) ОСОБА_109 , 111) ОСОБА_110 , 112) ОСОБА_111 , 113) ОСОБА_112 , 114) ОСОБА_113 , 115) ОСОБА_114 , 116) ОСОБА_115 , 117) ОСОБА_116 , 118) ОСОБА_117 , 119) ОСОБА_118 , 120) ОСОБА_119 , 121) ОСОБА_120 , 122) ОСОБА_121 , 123) ОСОБА_122 , 124) ОСОБА_123 , 125) ОСОБА_124 , 126) ОСОБА_125 , 127) ОСОБА_126 , 128) ОСОБА_127 , 129) ОСОБА_128 , 130) ОСОБА_129 , 131) ОСОБА_130 , 132) ОСОБА_131 , 133) ОСОБА_132 , 134) ОСОБА_133 , 135) ОСОБА_134 , 136) ОСОБА_135 , про визнання протиправним та нечинним рішення,стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та нечинним Порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затверджений Рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3.

3. В позовних вимогах в частині відшкодування моральної шкоди - відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов