Рішення № 102072220, 08.12.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

08.12.2021 227/4080/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.,

за участю

секретаря с/з Сисенко Ю.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду м.Добропілля, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову серії БАБ №850392 від 12.10.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 350 грн.

Обґрунтовуючи свій позов зазначив, що у постанові поліцейський вказав, що він не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» та здійснив в`їзд в зону дії дорожнього знаку, чим порушив п.п. «в» п.8.4 ПДР України. Але позивач категорично не згоден з притягненням його до адміністративної відповідальності у зв`язку з тим, що інспектор не надав доказів вчинення ним правопорушення. Позивач вказує, що не здійснював в`їзд у зоні дії знаку 3.1, оскільки виїхав з іншої сторони і там ніякого знаку не було, а тому не порушував жодних вимог ПДР України. Крім того, позивач оглянув місце, де він, на думку поліцейського, виїхав. На вказаному місці побачив він тимчасовий знак 3.1 «Рух заборонено», але цей знак було встановлено із порушеннями, так як за вимогами ПДР України знак 3.1 «Рух заборонено» забороняється рух усіх транспортних засобів у випадках, коли: початок пішохідної зони, позначено знаком 5.33; дорога та (або) вулиця перебуває в аварійному стані і непридатна для руху транспортних засобів; у такому випадку обов`язково додатково встановлюється знак 3.43. Позивач вказує, що вулиця дійсно була перекопана, тобто вона знаходилась в аварійному становищі, тому із знаком 3.1 повинен висіти знак 3.43 «Небезпека», але цього знаку не було, що позивач зафіксував на фото, яке зробив після складання відносно нього постанови. Поліцейський не мав доказів, що він проїхав під заборонений знак, та і сам знак, під який він начебто проїхав, встановлений із порушенням. Хоча позивачем були заявлені клопотання про надання доказів вчинення ним правопорушення, але ці клопотання поліцейський залишив взагалі без розгляду і знехтував його правами. Поліцейський порушив процесуальний порядок розгляду справи, встановлений КУпАП, адже жодного розгляду справи взагалі не було. Поліцейський обмежився лише формальним складанням постанови без дотримання встановленої законом процедури, чим порушив ст.ст. 276, 211, 277-2, 278, 279, 280, 281 КУпАП. Позивач зазначає, що складання постанови без будь-яких фактичних доказів вчинення адміністративного правопорушення є неправомірним та незаконним. Сам факт вчинення правопорушення не доведений, як і не доведена його вина у інкримінованому правопорушенні, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

21 жовтня 2021 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

19 листопада 2021 року ухвалою суду за заявою позивача в рамках даної справи замінено первісних відповідачів на належного відповідача – Головне управління Національної поліції в Донецькій області. Справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що позов підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Доказів поважності своєї неявки, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, надано не було.

У відповідності до ч.1 ст.205 та п.1 ч.3 ст. 205, ч.3 ст. 268 і ч.4 ст.229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає судовому розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Зі змісту копії постанови серії БАБ №850392 від 12.10.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі вбачається, що 12.10.2021 о 10:20 в м.Покровськ по вул.Шевченко водій ОСОБА_1 не виконав вимогу д.з. 3.1 «Рух заборонено» та здійснив виїзд в зону дії дорожнього знаку, чим порушив п.8.4 «в» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с.6).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 КАС України визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. (ст. 7 КУпАП)

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Згідно статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, зміст якої повинен відповідати вимогам зазначеної статі.

Суд зазначає, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.

Адміністративними правопорушеннями відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП визнаються перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно розділу ПДР України «Дорожні знаки», дорожній знак 3.1 “Рух заборонено” забороняє рух усіх транспортних засобів у разі, коли:

початок пішохідної зони позначено знаком 5.33;

дорога та (або) вулиця перебуває в аварійному стані і непридатна для руху транспортних засобів; у такому разі обов`язково додатково встановлюється знак 3.43.

Дорожній знак 3.43 “Небезпека” - забороняє рух усіх без винятку користувачів доріг, вулиць, залізничних переїздів у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, аварією, проявом стихійного лиха чи іншою небезпекою для руху (зсув ґрунту, падіння каміння, сильний снігопад, повінь тощо).

Відповідно до п.п. «в» п. 8.4. ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи, зокрема на заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Як вбачається з постанови поліцейського серії БАБ №850392 від 12.10.2021 року, водію ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» та здійснив виїзд в зону дії дорожнього знаку, чим порушив п.8.4 «в» ПДР України.

Позивач в позові посилається на те, що поліцейський не надав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не розглядав клопотання позивача про надання доказів вчинення правопорушення, знехтував його правами, передбаченими ч.2 ст.268 КУпАП.

Доказів зворотного відповідачем суду надано не було.

В постанові серії БАБ №850392 від 12.10.2021 року зазначено, що до постанови додається запис боді-камери 3237.

Але відповідачем зазначеного запису боді-камери 3237 суду надано не було.

Позивач зазначає в позові, що не здійснював в`їзд у зоні дії знаку 3.1, оскільки виїхав з іншої сторони, де не було встановлено ніякого дорожнього знаку, а тому не порушував жодних вимог ПДР України.

В судовому засіданні наведені доводи позивача спростовані не були.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні відповідачем не було надано доказів, на підставі яких особа, уповноважена на складання постанови, зробила висновок про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.8.4 «в» ПДР та винесла оскаржувану постанову.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що порушення з боку ОСОБА_1 п.8.4 «в» ПДР України щодо здійснення виїзду в зону дії дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» - не відбулось.

В судовому засіданні відповідачем взагалі не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджують вину позивача у скоєнні правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів спростування доводів позивача, постанова про адміністративне правопорушення винесена із порушенням порядку розгляду адміністративної справи, позовні вимоги є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до висновку про скасування постанови серії БАБ №850392 від 12.10.2021 року та провадження у справі закрити.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено 454,00 грн судового збору (а.с.5).

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, на користь позивача підлягає стягненню витрати, понесені ним при зверненні до суду у вигляді судового збору в розмірі 454,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ НП в Донецькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 245, 247, 251, 279, 280, 283,285 КУпАП, ст. ст.2, 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову серії БАБ №850392, винесену 12.10.2021 року поліцейським ВРПП Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Шуваєвим Андрієм Володимировичем, по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн - скасувати та провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів, з дня його проголошення шляхом подання скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 02.01.2010 року Борівським РВ ГУ МВС України в Харківській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Донецькій області, код ЄДРПОУ 40109058, юридична адреса: Донецька область, м.Маріуполь, пр.-т Нахімома, 86, gupolice@dn.npu.gov.ua

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 03 грудня 2021 року. Повне рішення буде складено 08 грудня 2021 року.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

03.12.2021