Рішення № 102071465, 20.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року справа № 580/8762/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини 3057 Національної гвардії України, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 17.08.2017 року;

- зобов`язати Військову частину 3057 Національної гвардії України нарахувати на виплатити ОСОБА_1 суму грошової компенсації за невикористане речове майно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 17.08.2017 року;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі по позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії шляхом зобов`язання Військової частини 3057 Національної гвардії України подати у строк 30 (тридцять) днів з дня набрання судовим рішенням законної сили - звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2021, з врахуванням вимог ст. 122 КАС України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не провів повного остаточного розрахунку із позивачем при звільненні його зі служби, оскільки не виплатив грошову компенсацію вартості за невикористане речове майно, тому вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що правом на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно належить лише військовослужбовцям, оскільки позивач станом на час звернення до суду звільнений з військової служби, тобто не має статусу військовослужбовця, тому відсутні підстави для нарахування та виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини А3057 від 03.08.2017 №105 о/с (по стройовій частині) ОСОБА_1 звільнено з військової служби та наказом відповідача від 17.08.2017 №176 о/с (по стройовій частині) його виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вказаним наказом не було вирішено питання виплати позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно, що належить до видачі при звільненні.

На звернення позивача щодо виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно, що належить до видачі при звільненні, відповідач листом від 04.10.2021 №10/57/27/3-3337 відмовив позивачу у виплаті такої компенсації, оскільки позивач до звільнення у запас не подав відповідного рапорту командиру частини.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2232-XII) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Спеціальним законом, який, відповідно до Конституції України, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону №2011-XIІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-XII).

Згідно із ч. 1 ст. 9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178), пунктами 2, 3 якого визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Згідно із п. 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475 (далі - Інструкція №475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно». Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке не було отримане під час проходження служби. Закупівельна вартість речового майна, що використовується для нарахування грошової компенсації, доводиться ВРЗ до військових частин на початку року.

Отже військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, оскільки у пункті 4 Порядку №178 визначено, що виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

Вказаний висновок щодо застосування норм права узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.10.2018 у справі №803/756/17.

У відповідності до абзаців 1 та 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Із матеріалів справи судом встановлено, що наказом командира військової частини А3057 від 03.08.2017 №105 о/с (по стройовій частині) ОСОБА_1 звільнено з військової служби та наказом відповідача від 17.08.2017 №176 о/с (по стройовій частині) його виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вказаним наказом не було вирішено питання виплати позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно, що належить до видачі при звільненні, тому суд дійшов висновку зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 17.08.2017.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини 3057 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 17.08.2017.

Зобов`язати Військову частину 3057 Національної гвардії України (87525, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Нахімова, 182, код ЄДРПОУ 23313948) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 17.08.2017.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО