Рішення № 102071462, 20.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року справа № 580/8793/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 11 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до 11 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність 11 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо не нарахування та невиплати компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток ОСОБА_1 за період з 2016 по 2020 рік виходячи з норм статті 47 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- зобов`язати 11 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпусток ОСОБА_1 за період з 2016 по 2020 роки виходячи з мінімум 44 календарних днів основної відпустки та додаткової відпустки за фактично відпрацьований час за роботу в зоні відчуження відповідно до статті 47 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2021, з врахуванням вимог ст. 122 КАС України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не нарахував та не виплатив позивачу компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпусток за період з 2016 по 2020 роки за роботу в зоні відчуження відповідно до статті 47 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в зоні відчуження і безумовного (обов`язкового) відселення м. Чорнобиль у періоди:

- з 01.11.2006 по 01.12.2007 на посчаді пожежного 20-ДПЧ по охороні зони відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення м. Чорнобиль (наказ ГУ МНС від 01.11.2006 №68 о/с);

- з 01.12.2007 по 09.06.2008 на посаді респіраторника 20-ДПЧ м. Чорнобиль (наказ ГУ МНС від 26.11.2007 №77 о/с);

- з 09.06.2008 по 01.04.2009 на посаді старшого пожежного 20-ДПЧ м. Чорнобиль (наказ ГУ МНС від 09.06.2008 №52 о/с);

- з 08.12.2008 по 01.04.2009 на посаді старшого майстра ГДЗС 20-ДПЧ м. Чорнобиль (наказ ГУ МНС від 08.12.2008 №120 о/с);

- з 01.04.2009 по 07.09.2009 на посаді старшого майстра ГДЗС групи обслуговування 20-ДПЧ по охороні зони відчуження і безумовного (обов`язкового) відселення м. Чорнобиль (наказ ГУ МНС від 01.04.2009 №26 о/с);

- з 07.09.2009 по 01.04.2012 на посаді начальника караулу 20-ДПЧ по охороні зони відчуження і безумовного (обов`язкового) відселення м. Чорнобиль (наказ ГУ МНС від 07.09.2009 №92 о/с);

- з 01.04.2012 по 01.10.2012 на посаді начальника караулу 20-ДПЧ по охороні зони відчуження і безумовного (обов`язкового) відселення м. Чорнобиль (наказ ГТУ МНС від 02.04.2012 №6 о/с);

- з 01.10.2012 по 12.06.2013 на посаді начальника караулу 12-ДПРЧ (мю Чорнобиль) (наказ ГТУ МНС від 01.10.2012 №198 о/с);

- з 12.06.2013 по 01.11.2016 на посаді начальника караулу 12-ДПРЧ 2-ДПРЗ ГУ ДСНС м. Чорнобиль (наказ ГУ ДСНС від 12.06.2013 №52 о/с);

- з 01.11.2016 по 30.04.2020 на посаді фахівця відділення персоналу 11-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області (м. Чорнобиль) (наказ ГУ ДСНС від 03.11.2016 №372 о/с).

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 30.04.2020 №126 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за пунктами 12, 56, 173, 176 пункту «З» (за станом здоров`я) Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593.

Вказаним наказом не було вирішено питання виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпусток за період з 2016 по 2020 роки за роботу в зоні відчуження відповідно до статті 47 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

На звернення позивача щодо виплати йому грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток за період з 2016 по 2020 роки за роботу в зоні відчуження, відповідач відмовив позивачу у виплаті такої компенсації, оскільки законодавством про працю регулюються відносини лише працівників органів та підрозділів цивільного захисту, яким не присвоєно спеціальних звань, тому сфера дії законодавства про працю не поширюється на осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 129 Кодексу цивільного захисту України особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту мають право на такі види відпусток: 1) щорічна основна відпустка; 2) додаткова відпустка у зв`язку з навчанням; 3) творча відпустка; 4) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 5) соціальні відпустки: а) у зв`язку з вагітністю та пологами; б) по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 6) відпустка для лікування у зв`язку з хворобою; 7) відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Особам рядового і начальницького складу цивільного захисту надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового і матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають вислугу років (у календарному вимірі), обчислену в порядку, передбаченому для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту до 10 років, становить 30 календарних днів, від 10 до 15 років - 35 календарних днів, від 15 до 20 років - 40 календарних днів, 20 і більше років - 45 календарних днів.

Згідно ч. 25 ст. 129 Кодексу цивільного захисту України у рік звільнення зазначених у частинах двадцять третій, двадцять четвертій цієї статті осіб рядового та начальницького складу цивільного захисту із служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов`язаних із негативним впливом на здоров`я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Згідно ст. 8 Закону України «Про відпустки» Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається: 1) окремим категоріям працівників, робота яких пов`язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров`я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України; 2) працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» працівники, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу:

- у зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення - 44 календарні дні. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 56 календарних днів;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 37 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних днів;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних днів.

Зазначені відпустки надаються без урахування додаткової відпустки, передбаченої законодавством України.

В усіх випадках тривалість щорічної відпустки не повинна бути меншою за передбачену законодавством України для будь-якої категорії працівників. За працівниками, які отримують відпустку більшої тривалості, ніж передбачено цим Законом, її тривалість зберігається.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в зоні відчуження і безумовного (обов`язкового) відселення м. Чорнобиль у період з 01.11.2006 по 30.04.2020 та наказом Головного управління ДСНС України у Київській області від 30.04.2020 №126 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в запас, однак вказаним наказом не було вирішено питання виплати йому грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток за роботу в зоні.

Враховуючи, що відповідач не виплатив позивачу грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпусток за період з 2016 по 2020 роки за роботу в зоні відчуження відповідно до статті 47 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тому така бездіяльність не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпусток за період з 2016 по 2020 роки за роботу в зоні відчуження є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність 11 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток за період з 2016 по 2020 роки за роботу в зоні відчуження відповідно до статті 47 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов`язати 11 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (07270, Київська обл., м. Чорнобиль, вул. Кірова, 40, код ЄДРПОУ 38043077) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпусток за період з 2016 по 2020 роки за роботу в зоні відчуження відповідно до статті 47 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО