Рішення № 102071459, 20.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року справа № 580/6812/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Військової частини А4267 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А4267 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави в особі військової частини А4267 кошти у сумі 22500 грн.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 з врахуванням вимог ст. 122 КАС України прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом командира військової частини - польова пошта В3950 від 04.11.2016 №1569 «Про результати службового розслідування» притягнуто ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності, заподіяної з його вини Державі, на суму 23912,37 грн., тому з урахуванням часткової сплати на суму 1411,49 грн. залишок коштів фактично становить 22500 грн., тому вважає про наявність правових підстав для стягнення матеріальної шкоди з відповідача на користь держави в особі Військової частини А4267.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що наказом Військової частини А4267 від 04.11.2016 №318 (по стройовій частині) молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, командира розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини - польова пошта В3950, звільненого з військової служби у запас наказом командувача військ оперативного командування “Захід” від 17.10.2016 №257 за пунктом “є” частини 8 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період) відповідно до Указу Президента України від 26.09.2016 за № 411/2016, виключено зі списків особового складу частини та з всіх видів забезпечення, в тому числі з грошового забезпечення з 04.11.2016 і направлено для зарахування на військовий облік до Черкаського МВК Черкаської області.

Актом службового розслідування від 02.11.2016, затвердженого 04.11.2016 командиром Військової частини – польова пошта В3950 підполковником ОСОБА_2 , встановлено безвідповідальне ставлення ОСОБА_1 до своїх службових обов`язків, визначених за посадою, халатністю за збереженням військового майна, що призвело до його нестачі, а саме: багнет-ніж до 5 мм АК-74 – 2 шт., кіломаторний приціл MEPRO-21M – 2 шт., загальною вартістю 23912,37 грн.

Наказом командира Військової частини - польова пошта В3950 від 04.11.2016 №1569 «Про результати службового розслідування» притягнуто ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності заподіяної з його вини Державі на суму 23912,37 грн.

Згідно з довідкою позивача від 03.05.2017 №921 за час проходження служби з ОСОБА_1 стягнуто частину вищезазначеної шкоди на суму 1411,49 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі №300/1655/19 визнано протиправною бездіяльність Військової частини - польова пошта В3950 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік за 14 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Зобов`язано Військову частину - польова пошта В3950 (в/ч А4267) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік за 14 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Оскільки виплата коштів на виконання рішення суду у справі №300/1655/19 за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік відбулась 02.04.2020, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Військової частини – польова пошта В3950 (в/ч А4267) середній заробіток, з урахуванням сум індексації, за весь час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 886605,91 грн.; середній заробіток з урахуванням сум його індексації за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 746,93 грн. та грошову компенсацію втрати частини доходів від порушення встановлених термінів їх виплати у розмірі 31659,55 грн. (справа №300/235/20).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №300/235/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано Військову частину – польова пошта В3950 (в/ч А4267) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток з урахуванням сум його індексації за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 04.11.2016 по 02.04.2020 та грошову компенсацію втрати частини доходів від порушення встановлених термінів їх виплати.

Із листа ТВО заступника начальника фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ ЗСУ В. Брижеватого від 19.10.2020 №126/14/4/1416/л суд встановив, що на виконання рішення суду у справі №300/235/20 позивачу нараховано: грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 344980,02 грн.; компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 632,47 грн.

Так, при нарахуванні вищевказаних сум проведено утримання залишку непогашеної заборгованості за завдані державі збитки в сумі 22500,88 грн. Також проведено утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зокрема: із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – 61811,40 грн. (ПДФО) та 5152,85 грн. (військовий збір); з компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати – 113,84 (ПДФО) та 9,49 грн. (військовий збір).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 у справі №580/5451/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини А4267 щодо утримання залишку непогашеної заборгованості за завдані державі збитки в сумі 22500,00 грн., однак постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2021 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини А4267 щодо утримання з ОСОБА_1 грошового забезпечення у розмірі 22500,00 грн. та зобов`язання їх виплатити ОСОБА_1 , прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: Визнано протиправними дії Військової частини А4267 щодо утримання з ОСОБА_1 грошового забезпечення у розмірі 22500,00 грн. та зобов`язано їх виплатити ОСОБА_1 ; В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року залишено без змін.

Вважаючи, що відповідач зобов`язаний відшкодувати на користь позивача непогашену заборгованості за завдані державі збитки в сумі 22500 грн., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що частиною 1 статті 1191 ЦК України, передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до преамбули Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95-ВР (далі – Положення №243, чинного на час завдання відповідачем шкоди (дорожньо-транспортної пригоди), відповідно до Конституції України та інших актів законодавства України військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані зобов`язані бережливо ставитися до довірених їм озброєння, техніки та іншого військового майна, вживати заходів до запобігання шкоді.

Особи, які посягають на державну власність, недбало ставляться до озброєння, техніки та іншого військового майна, притягаються до матеріальної відповідальності.

Згідно пунктом 1 Положення №243 воно визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами.

Пунктами 7, 8 Положення №243 передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані у разі заподіяння з їх вини третім особам шкоди, яку було відшкодовано відповідно до чинного законодавства військовою частиною, зобов`язані відшкодувати її військовій частині у порядку, передбаченому цим Положенням та цивільним законодавством України. Залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.

Згідно з пунктом 10 Положення №243 військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов`язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.

31.10.2019 набув чинності Закон України від 03.10.2019 №160-IX “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” (далі – Закон №160-ХІ).

За змістом статті 1 Закону №160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків.

Відповідно до положень статті 3 Закону №160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом. Особа у разі завдання з її вини шкоди третім особам, яку відшкодовано відповідно до закону військовою частиною, установою, організацією, закладом, відшкодовує військовій частині, установі, організації, закладу завдану шкоду в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України.

Положеннями статті 12 Закон №160-ІХ передбачено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що актом службового розслідування від 02.11.2016, затвердженого 04.11.2016 командиром військової частини – польова пошта В3950 підполковником Зубаничем В.І., встановлено безвідповідальне ставлення ОСОБА_1 до своїх службових обов`язків, визначених за посадою, халатністю за збереженням військового майна, що призвело до його нестачі, а саме: багнет-ніж до 5 мм АК-74 – 2 шт., кіломаторний приціл MEPRO-21M – 2 шт., загальною вартістю 23912,37 грн.

Наказом командира військової частини – польова пошта В3950 від 04.11.2016 №1569 «Про результати службового розслідування» притягнуто ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності заподіяної з його вини Державі на суму 23912,37 грн., враховуючи те, що за час проходження служби з ОСОБА_1 стягнуто частину шкоди на суму 1411,49 грн., тому залишок коштів становить 22500,00 грн., які станом на час розгляду справи відповідачем не відшкодовані Державі.

З огляду на встановлений факт втрати/нестачі матеріальних засобів, за які матеріально відповідав ОСОБА_1 , тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу содових витрат, а клопотання позивача про стягнення з відповідача судового збору є необґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Держави в особі військової частини А4267 (87200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Моцарта, 33, код ЄДРПОУ 26615035) майнову шкоду, допущену під час проходження військової служби, у сумі 22500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО