Рішення № 102071391, 10.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року справа № 580/7290/21

10 годин 53 хвилини м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В., за участі секретаря – Фесенка О.В., розглянувши у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/7290/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) [представник позивача – адвокат Гуденко Є.А.]

до Ватутінської міської ради Черкаської області (вул. Дружби, 8, м. Ватутіне, Черкаська обл., 20250, код ЄДРПОУ 33088050) [представник відповідача – не прибув]

про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії, постановив рішення.

20.09.2021 вх.35917/21 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ватутінської міської ради Черкаської області, з урахуванням уточнених вимог просить:

- визнати протиправною бездіяльність Ватутінської міської ради щодо не прийняття рішення у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтованою площею 0,08 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Ватутінську міську раду Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2021 (вх. № 440/02-23) з усіма доданими документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду;

- судові витрати стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалою суду від 24.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 20.10.2021, 09.11.2021, 18.11.2021. Ухвалою суду від 18.11.2021 підготовче провадження у справі закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.12.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач усупереч вимог чинного законодавства України не прийняв рішення за наслідками розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

05.11.2021 вх.43463/21 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні, оскільки рішення Ватутінська міська рада Черкаської області не приймала.

08.11.2021 вх.642/02-23 позивач подав суду відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначив, що причиною відмови у задоволенні клопотання позивача було прийняття рішення Ватутінською міською радою Черкаської області від 03.06.2021 № 9-39/VIII, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,18 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2 , заява її надійшла до виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області 13.05.2021. ОСОБА_1 звертався із заявою про надання дозволу за іншою адресою, а саме АДРЕСА_2 .

До матеріалів справи додано акт від 19.07.2021, підписаний депутатом Ватутінської міської ради Бебік Тетяною Іванівною у присутності свідків про те, що позивач використовує земельну ділянку орієнтованою площею 0,08 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , одноосібно по даний час для вирощування овочів.

09.11.2021 вх.43828/21 позивач подав суду заяву про зміну предмету позову про оскарження не рішення міської ради, а її бездіяльності.

18.11.2021 вх.45502/21 відповідач подав суду відзив на уточнену позовну заяву, де просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Заявою від 21.07.2021 позивач звернувся до відповідача (отримана відповідачем 21.07.2021 вх. № 440/02-23) про надання йому дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність, що знаходиться в його користуванні з 2005 року для присадибного господарства. У додатках до заяви зазначено: копія паспорта, довідка РНОКПП, копія технічного паспорта будинку, акт депутата Ватутінської міської ради від 19.07.2021. Графічні матеріали та розмір земельної ділянки подані окремо.

Листом від 28.07.2021 №1829/02-21 відповідач повідомив, що заява зареєстрована за № 2200 та передана у відділ містобудування, архітектури та земельних відносин для подальшого розгляду на черговій сесії.

Позивач подав до відповідача додаткову заяву від 10.08.2021 (вх.№ 508/02-23), де зазначив, що з листа голови Заборовця О., від 07.07.2021 № 1645/02-21 дізнався, що на земельну ділянку якою він користується з 2005 року Ватутінською міською радою було надано дозвіл громадянці ОСОБА_3 на розробку земельної документації із землеустрою розміром 0,18 га (в тому числі і на ділянку, якою користується позивач, розміром 0,08 га). Просив заяву задовольнити.

Листом від 27.08.2021 №2150/02-21 відповідач повідомив позивача про те, що підготовлено проект рішення від 26.08.2021 (про надання дозволу ОСОБА_1 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі у власність), який поданий на розгляд Ватутінській міській раді. За результатами голосування – рішення міською радою не прийнято.

Відповідно до наданого сторонами витягу вбачається, що під час засідання сесії Ватутінської міської ради VIII скликання, при проведенні голосування про прийняття рішення «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 », відповідно до результатів поіменного голосування депутатами було проголосовано: «ЗА» - 1, «ПРОТИ» - 0, «УТРИМАЛИСЬ» - 20, «НЕ ГОЛОСУВАВ» - 0.

Не погоджуючись із такою відмовою під час розгляду заяви, позивач звернувся до суду з позовом.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Законом, що регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти. Відповідно до п.б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. Згідно із частинами 1-3 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України). Відповідно до статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Позивач, який, як підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта, є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. У частині 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (абзац 1 ч.7 ст.118 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Згідно з пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Відповідно до ч.5 ст.46 Закону №280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Згідно з абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу – закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 806/3095/17, від 17.12.2018 у справі №№509/4156/15-а).

Обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у її наданні із наведенням усіх підстав такої відмови (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.09.2021 у справі № 815/4120/17).

У постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі 806/2208/17 зазначено, що відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

У спірних обставинах відповідач протиправно допустив бездіяльність, позаяк не прийняв у встановлений законом строк рішення за наслідками розгляду клопотання позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою.

У справі № 580/837/21 ЄДРСР 101693610 зазначено: у правовідносинах, пов`язаних з розглядом клопотань громадян про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в разі настання визначених законодавством умов, уповноважений орган зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути таке клопотання у встановленому законом порядку, а за умови відповідності клопотання та доданих до нього документів вимогам законодавства - прийняти рішення про його задоволення. Підставою для відмови у задоволенні клопотання можуть бути лише визначені законом обставини. Уповноважений на розпорядження землями орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути клопотання, або ж ні; прийняти рішення про задоволення клопотання, або ж рішення про відмову у його задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №360/536/17-а, що в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд дійшов висновку, що лист відповідача у відповідь на заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою за змістом та формою не може вважатись рішенням про відмову у розумінні вищевикладених норм. Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданих позивачем заяв. Для належного судового захисту порушених прав позивача відповідно до завдань адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття передбаченого законом рішення у встановлений строк за наслідками розгляду клопотання позивача від 21.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити дії, тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Оскільки протиправна бездіяльність відповідача розуміється у неприйнятті ним жодного з тих рішень у визначений законом строк, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача відповідно до вимог законодавства на пленарному засіданні розглянути заяву позивача від 21.07.2021 з доданими документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою і прийняти рішення за наслідками розгляду заяви, в якому мають бути чітко зазначені визначені законом підстави щодо вказаного у ньому результату його вирішення. З огляду на зазначене, оцінені докази і доводи сторін, суд дійшов висновку задовольнити позов повністю.

Оцінюючи клопотання про розподіл судових витрат, суд врахував таке. Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України під час задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Суд дійшов висновку про наявні підстави стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Ватутінської міської ради щодо не прийняття рішення з розгляду заяви про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтованою площею 0,08 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Ватутінську міську раду Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2021 (вх. № 440/02-23) з усіма доданими документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ватутінської міської ради (вул. Дружби, 8, м. Ватутіне, Черкаська обл., 20250, код ЄДРПОУ 33088050) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ]

відповідач: Ватутінська міська рада Черкаської області [вул. Дружби, 8, м. Ватутіне, Черкаська обл., 20250, код ЄДРПОУ 33088050].

Судове рішення складено 20.12.2021.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА