Рішення № 10207117, 29.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2010 р. Справа № 3/62/10

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс”, ЄДРПОУ: 32719869

вул. Громадянська, 119, офіс 109, м. Миколаїв, 54017

Представник позивача: Білицький Пилип Вікторович

вул. Радянська, д. 12-б, офіс № 206, м. Миколаїв, 54017

до 1-відповідача:           Державного підприємства “Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації”

          ЄДРПОУ: 02568259

м. Миколаїв, пр. Леніна, 11, 54010

до 2-відповідача:           Миколаївської обласної державної телерадіокомпанії

                                        ЄДРПОУ: 02841494

м. Миколаїв, проспект Леніна, 24-Б, 54029

за участю прокуратури Миколаївської області на боці 1-відповідача.

Про: спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди та збитків.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Білицький П.В., за довіреністю від 09.03.10р.;

Від 1-відповідача: Корованенко С.А., за довіреністю від 18.11.09р.;

Від 2-відповідача: Міклухо І.А., за довіреністю від 26.05.10р.;

Від прокуратури Миколаївської області: Дзюбан О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом визнати такими, що є недостовірними та такими, що принижують престиж і ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс” відомості, поширені Державним підприємством “Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації”, що пролунали 17 –18 лютого 2010р. у циклі телепередач “Телевізійні новини Миколаївщини” на телеканалі “Миколаїв”, який входить до структури Миколаївської обласної державної телерадіокомпанії: “Це підприємство (ТОВ “Амальгама Люкс”) випускало продукцію, використовуючи замість етилового спирту розчинник, тому ця продукція небезпечна для використання споживачами. Це паста “СУЛЬСЕНА”, шампунь “СУЛЬСЕНА”, крем “ВІТА” для рук”. Зобов’язати Миколаївську обласну державну телерадіокомпанію оголосити вступну та резолютивну частину судового рішення у даній справі на телеканалі “Миколаїв” у циклі телепередач “Телевізійні новини Миколаївщини” на протязі двох днів –не пізніше десяті днів з дня набрання судовим рішенням законної сили. Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс” 10000,00 грн. моральної шкоди. Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс” 181744,238 грн. 24 коп. збитків.

Позовні вимоги ґрунтуються, на підставі ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст.ст. 22, 23, 91, 94, 277 Цивільного кодексу України, ст. 64 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, та мотивовані тим, що зазначені вище відомості є недостовірними, а у зв’язку з їх поширенням, позивач зазнав моральної та матеріальної шкоди, яка на його думку підлягає відшкодуванню з боку 1-відповідача.

1-Відповідач у відзиві заперечує проти позову посилаючись на те, що зазначена інформація є достовірною.

2-Відповідач у відзиві заперечує проти позову посилаючись на те, що зазначена інформація була озвучена посадовою особою органу державної влади, а не редактором телеканалу.

В судовому засіданні, 08.06.10р. представником 1-відповідача заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналів документів доданих до позовної заяви. Представник позивача надав суду та відповідачам для огляду оригінали вищезазначених документів.

Також представником позивача подано, а судом залучено до матеріалів справи додаткові докази, які на думку позивача свідчать про правомірність заявлених позовних вимог: рецептури на косметичну продукцію під торговельною марками “СУЛЬСЕНА” та “ВІТА”, копії накладних від №№ 821, 810 від 19.02.10р., копію протоколу випробувань № 281 від 31.05.08р. В цьому ж судовому засіданні судом та представниками сторін проводився перегляд відеозапису фрагменту новин, в яких пролунала недостовірна, як вважає позивач, інформація. Після перегляду представники сторін погодились з достовірністю відеозапису.

21.06.10р. до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив розмір відшкодування моральної шкоди до 100000,00 грн., а інші позовні вимоги залишив без змін.

22.06.10р. від 1-відповідача надішли доповнення до відзиву, в зв’язку з наданням позивачем додаткових документів.

          24.06.10р. від заступника прокурора Миколаївської області надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу № 3/62/10 на боці 1-відповідача.

          29.06.10р. від позивача надійшли письмові пояснення щодо додаткового обґрунтування заявленого розміру відшкодування моральної шкоди, а також заява про уточнення редакції позовних вимог.

          Судом були оголошені перерви до 24.06.10р. та до 29.06.10р.

29.06.10р. суд, за згодою сторін на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс” є українським виробником косметичної продукції, зокрема, маркованої торговельними марками “СУЛЬСЕНА” та “ВІТА”. Вказана продукція є сертифікованою, що підтверджено висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи та сертифікатами відповідності, які залучено до матеріалів справи. Косметична продукція, маркована торговельною маркою “СУЛЬСЕНА” є добре відомою споживачам України та викликає у них довіру, що підтверджено рішенням Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 09.12.08р., затвердженого наказом Держдепартаменту від 25.12.08р. № 301. Також безпечність та ефективність косметичної продукції, маркованої торговельною маркою “СУЛЬСЕНА”, підтверджено у 2008 році дослідженням науково-дослідного інституту труда Російської академії медичних наук щодо клінічної апробації та оцінці ефективності шампуню “СУЛЬСЕНА” проти лупи - 150мл. і пасти “СУЛЬСЕНА” 1% та 2% проти лупи - 75мл.

          17.02.2010р. заступником директора з державного нагляду Державного підприємства “Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” під час виконання службових обов’язків, пов’язаних з плановою перевіркою господарської діяльності позивача, Миколаївській обласній державній телерадіокомпанії була поширена така інформація: “Це підприємство (ТОВ “Амальгама Люкс”) випускало продукцію, використовуючи замість етилового спирту розчинник, тому ця продукція небезпечна для використання споживачами. Це паста “СУЛЬСЕНА”, шампунь “СУЛЬСЕНА”, крем “ВІТА” для рук”.

Зазначений виступ був зафіксований 2-відповідачем як аудіовізуальний сюжет, що вийшов в його ефірі на телеканалі “Миколаїв” в інформаційній програмі “Телевізійні новини Миколаївщини”: 17.02.10р. о 19.00 та 21.30, що підтверджено, ефірною довідкою 2-відповідача від 14.06.10р.

          Позивач, вважаючи зазначену інформацію недостовірною, звернувся до 2-відповідача з заявою вих. № 133 від 19.02.2010р. про її спростування. Однак, 2-відповідач відмовив позивачу у спростуванні такої інформації, оскільки вона офіційно виходила від посадової особи органу державної влади.

Згідно ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

          Згідно з пунктами 1, 3, 4, 6, 7 ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Як зазначено у абз. 2 п. 15 постанови Верховного Суду України “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” від 27.02.2009р. N 1 (постанова ВСУ № 1), під поширенням інформації, зокрема, розуміється опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Суд погоджується з твердженням позивача, що норми матеріального права, встановленні ст. 277 Цивільного кодексу України, регулюють правовідносини не тільки за участю фізичних осіб, а і за участю юридичних осіб з огляду на наступне:

Відповідно до п. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. За приписами ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Згідно ст. 64 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”3759-XII громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. Право вимагати спростування мають офіційні представники громадянина, якщо сам громадянин не має можливості вимагати спростування. Заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради. Телерадіоорганізація зобов'язана розглянути заяву у семиденний термін з дня її надходження, якщо інше не передбачено законодавством України. На вимогу заявника телерадіоорганізація зобов'язана надати йому можливість безкоштовного прослуховування (перегляду) відповідного фрагменту програми чи передачі або надати копію запису фрагменту з відповідною оплатою. Якщо в телерадіоорганізації відсутні достатні докази того, що поширені нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана терміново їх спростувати. Спростування повинно бути поширено тією ж телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за домовленістю з особою, права якої були порушені. У спростуванні має бути зазначено, які відомості не відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони були поширені телерадіоорганізацією. Якщо громадянин чи юридична особа надали текст спростування, то він підлягає поширенню за умови його відповідності вимогам цього Закону. Скорочення чи інші зміни в тексті спростування, поданого заявником, без його згоди не допускаються. Телерадіоорганізація, яка зобов'язана поширити текст спростування, на вимогу громадянина чи представника юридичної особи може надати йому можливість зачитати власний текст і передати його в запису. Про передбачуваний термін поширення та зміст тексту спростування телерадіоорганізація зобов'язана повідомити заявника. У разі відмови телерадіоорганізації від спростування вона зобов'язана терміново повідомити про це заявника. У разі винесення судом рішення про спростування текст спростування поширюється телерадіоорганізацією в порядку, визначеному цим Законом. Телерадіоорганізація може відмовити особі у спростуванні поширеної інформації, якщо заяву про спростування було подано з порушенням вимог цього Закону.

          Виходячи з вищенаведених норм матеріального права, до предмету доказування у даній справі насамперед входить доведення 1-відповідачем достовірності розповсюдженої ним інформації щодо небезпечності для споживачів косметичної продукції позивача, маркованої торговельними марками “СУЛЬСЕНА” та «ВІТА».

          Дослідивши матеріали справи суд вбачає, що 1-відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що поширена ним інформація є достовірною на дату її поширення –17.02.10р., оскільки, по-перше, на вказану дату відсутні документальні докази того, що рецептури позивача на косметичні вироби “паста СУЛЬСЕНА 1%”, “паста СУЛЬСЕНА 2%”, “шампунь СУЛЬСЕНА” та “крем ВІТА для рук та нігтів” містять такий інгредієнт як спирт етиловий, або його аналог –розчинник органічний універсальний, по-друге, використання позивачем у минулому при виробництві косметичних виробів, маркованих торговельною маркою “СУЛЬСЕНА”, розчиннику органічного універсального жодним чином не доводить, що такі вироби були, а тим більше є небезпечними для використання споживачами, так як відсутні докази небезпечності згаданого розчинника, або що такий розчинник заборонено використовувати при виробництві косметичної продукції.

Щодо “кремів ВІТА для рук та нігтів”, то їх рецептури за свідченням позивача ніколи не містили такого інгредієнту як спирт етиловий, що, до речі, не заперечував представник 1-відповідача у судовому засіданні, яке відбувалося 24.06.10р.

Таким чином, поширена 1-відповідачем інформація: “Це підприємство (ТОВ “Амальгама Люкс”) випускало продукцію, використовуючи замість етилового спирту розчинник, тому ця продукція небезпечна для використання споживачами. Це паста “СУЛЬСЕНА”, шампунь “СУЛЬСЕНА”, крем “ВІТА” для рук.” –дійсно є недостовірною та порочить престиж і ділову репутацію позивача, зокрема, престиж належних йому торговельних марок “СУЛЬСЕНА” та “ВІТА”.

Згідно абз. 7 п. 15 та абз. 2 п. 24 постанови ВСУ № 1 спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

Таким чином, позовна вимога позивача про спростування 2-відповідачем недостовірної інформації підлягає задоволенню.

          Щодо позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за потрібне зазначити наступне:

Згідно пунктам 1 –3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно абз. 3 пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995р. N 4 (постанова ВСУ № 4) під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності”.

Відповідно до абз. 1 п. 9 постанови ВСУ № 4 при визначені розміру моральної шкоди враховуються ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Крім того, згідно абз. 3 пункту 5 Листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію” N 01-8/184 від 28.03.07р. ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.

В обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди позивач надав розрахунок розміру моральної шкоди та збитків завданих ТОВ “Амальгама Люкс” у зв’язку із розповсюдженням Державним підприємством “Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” у лютому 2010р. недостовірної інформації щодо якості продукції, що виробляється під знаками для товарів і послуг “СУЛЬСЕНА” та “ВІТА” станом на 01.03.2010р., який був складений суб’єктом оціночної діяльності –ТОВ “Фінпрайс” м. Київ.

Так, згідно зазначеному розрахунку розмір компенсації моральної шкоди, завданої позивачу становить: 1266475,00 грн.

Також, позивач надав суду комерційну пропозицію Приватного підприємства “Служба реклами Деменських” від 25.06.10р. із якої вбачається, що для відновлення позивачем попереднього стану його ділової репутації на території м. Миколаєва та у Миколаївській області, зокрема, репутації торговельних марок “СУЛЬСЕНА” та “ВІТА”, необхідно провести рекламну компанію, вартість якої складає 101175,00 грн.

Причинний зв'язок між поширенням 1-відповідачем недостовірної інформації і негативними наслідками (моральною шкодою), яку зазнав позивач, полягає у приниженні його ділової репутації як виробника косметичної продукції, а також дискредитації його торговельної марки “ВІТА” та добре відомої українським споживачам торговельної марки “СУЛЬСЕНА”, престиж яких позивач завойовував довгий час, прикладаючи певні зусилля та витрачаючи грошові кошти.

Але, ретельно дослідивши всі обставини справи, беручи до уваги характер правопорушення, ступень вини юридичної особи яка завдала моральної шкоди, а також враховуючи організаційно-правовий статус 1 –Відповідача, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн. є можливим для встановлення попереднього стану ділової репутації позивача, а також є розумним та справедливим.

          Вирішуючи питання щодо відшкодування збитків, суд виходив з такого: Відповідно до пунктів 1 –3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.10р. позивач зазнав негативні наслідки, пов’язані з поширенням 1-відповідачем вищезгаданої інформації. Так листом від 18.02.10р. приватний підприємець Шпиньов Д.О., що перебуває з позивачем у господарських правовідношеннях на підставі договору поставки № СБ-367 від 06.07.2004р., частково відмовився придбати замовлені ним відповідно до специфікації № 810 від 12.02.2010р. косметичну продукцію, марковану торговельною маркою “СУЛЬСЕНА”, та повністю відмовився придбати креми для рук та нігтів, марковані торговельною маркою “ВІТА” на загальну суму 181744,238 грн. 24 коп., мотивуючи це поширенням 1-відповідачем зазначеної інформації. При цьому, ПП Шпиньов Д.О. придбав у позивача залишок замовленої ним косметичної продукції відповідно до специфікації № 810 від 12.02.2010р., що підтверджено накладними №№ 821, 810 від 19.02.10р.

Також позивач отримав від споживачів косметичної продукції його виробництва листи від 19.02.10р., 22.02.10р., 24.02.10р., 23.03.10р., в яких згадані споживачі критично висловились щодо продукції позивача, пов’язуючи це з інформацією поширеною 1-відповідачем.

          Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до специфікації від 12.02.2010р. № 810 ПП Шпиньов Д.О. дійсно замовляв у позивача, зокрема: крем “ВІТА” для рук та нігтів –“Обліпиха та вітамін F” т. 75мл./72 г. у кількості 975 шт. за ціною 2,689 грн. за 1 шт. на загальну суму 2621,97 грн.; крем “ВІТА” для рук та нігтів –“Чайне дерево” т. 75мл./72 г. у кількості 975 шт. за ціною 2,689 грн. за 1 шт. на загальну суму 2621,97 грн.; крем “ВІТА” для рук та нігтів –“Шипшина та вітамін А” т. 75мл./72 г. у кількості 975 шт. за ціною 2,689 грн. за 1 шт. на загальну суму 2621,97 грн.; лікувально-профілактичний засіб “Паста СУЛЬСЕНА 2%” 75мл./71 г. у футлярі у кількості 11760 шт. за ціною 7,956 грн. за 1 шт. на загальну суму 93563,12 грн.; шампунь “СУЛЬСЕНА” проти лупи ПЕТ флакон 150мл./163 г. у футлярі у кількості 5180 шт. за ціною 20,458 грн. за 1 шт. на загальну суму 105969,84 грн.

          Але, 18.02.2010р. позивач отримав від ПП Шпиньова Д.О. лист, яким останній у зв’язку із поширенням недостовірної інформації, зменшив перелік та кількість замовленої ним продукції відповідно до специфікації від 12.02.2010р. № 810: шампунь “СУЛЬСЕНА” проти лупи ПЕТ флакон 150мл./163 г. у футлярі –з 5180 шт. до 204 шт. за ціною 20,458 грн. за 1 шт.; лікувально-профілактичний засіб “Паста СУЛЬСЕНА 2%” 75мл./71 г. у футлярі –з 11760 шт. до 2700 шт. за ціною 7,956 грн. за 1 шт.; крем “ВІТА” для рук та нігтів –“Чайне дерево” т. 75мл./72 г. з 975 шт. до 0 шт. за ціною 2,689 грн. за 1 шт.; крем “ВІТА” для рук та нігтів –“Обліпиха та вітамін F” т. 75мл./72 г. з 975 шт. до 0 шт. за ціною 2,689 грн. за 1 шт.; крем “ВІТА” для рук та нігтів –“Шипшина та вітамін А” т. 75мл./72 г. з 975 шт. до 0 шт. за ціною 2,689 грн. за 1 шт.

          Суд приймає до уваги те, що косметична продукція, яку частково відмовився придбати ПП Шпиньов Д.О. у позивача вже вироблена; вироблена косметична продукція має кінцеві терміни використання; зберігання цієї продукції повинно бути в конкретних температурних та інших умовах, підтримування яких супроводжується певними затратами; подальша реалізація даної продукції, в умовах розповсюдження недостовірної інформації, значно ускладнена. Також судом враховано, що згідно пункту 1.2. ст. 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” N 889-IV дохід –сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна.

          Причинний зв'язок між поширенням 1-відповідачем недостовірної інформації і негативними наслідками (збитками), які зазнав позивач, в спірних відносинах полягає в тому, що у зв’язку з поширенням недостовірної інформації позивач не отримав доходи, які ним були б отримані за звичайних обставин.

Так, ПП Шпиньов Д.О. замовив у позивача крем “ВІТА” для рук та нігтів –“Обліпиха та вітамін F” т. 75мл./72 г. у кількості 975 шт. за ціною 2,689 грн. за 1 шт. на загальну суму 2621,97 грн., а придбав –0 шт. на загальну суму 0 грн. Таким чином, позивач не одержав доходів у розмірі 2621,97 грн. ПП Шпиньов Д.О. замовив у позивача крем “ВІТА” для рук та нігтів –“Чайне дерево” т. 75мл./72 г. у кількості 975 шт. за ціною 2,689 грн. за 1 шт. на загальну суму 2621,97 грн., а придбав –0 шт. на загальну суму 0 грн. Таким чином, позивач не одержав доходів у розмірі 2621,97 грн. ПП Шпиньов Д.О. замовив у позивача крем “ВІТА” для рук та нігтів –“Шипшина та вітамін А” т. 75мл./72 г. у кількості 975 шт. за ціною 2,689 грн. за 1 шт. на загальну суму 2621,97 грн., а придбав –0 шт. на загальну суму 0 грн. Таким чином, позивач не одержав доходів у розмірі 2621,97 грн. ПП Шпиньов Д.О. замовив у позивача лікувально-профілактичний засіб “Паста СУЛЬСЕНА 2%” 75мл./71 г. у футлярі у кількості 11760 шт. за ціною 7,956 грн. за 1 шт. на загальну суму 93563,12 грн., а придбав –2700 шт. за ціною 7,956 грн. за 1 шт. на загальну суму 21481,20 грн. Таким чином, позивач не одержав доходів у розмірі: 93563,12 грн. –21481,20 грн. = 72081,92 грн. ПП Шпиньов Д.О. замовив у позивача шампунь “СУЛЬСЕНА” проти лупи ПЕТ флакон 150мл./163 г. у футлярі у кількості 5180 шт. за ціною 20,458 грн. за 1 шт. на загальну суму 105969,84 грн., а придбав –204 шт. за ціною 20,458 грн. за 1 шт. на загальну суму 4173,432 грн. Таким чином, позивач не одержав доходів у розмірі: 105969,84 грн. –4173,432 грн. = 101796,408 грн.

Отже, загалом позивач зазнав збитків на загальну суму: 2621,97 грн. + 2621,97 грн. + 2621,97 грн. + 72081,92 грн. + 101796,408 грн. = 181744,238 грн. 24 коп.

          З урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що у зв’язку з поширенням 1-відповідачем недостовірної інформації позивач своєчасно не одержав справедливо очікуваних доходів, які ним були б отримані за звичайних обставин та зазначив моральної шкоди у вигляді приниження його ділової репутації.

Таким чином, керуючись ст. ст. 4-7, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          1. Визнати такими, що є недостовірними та такими, що принижують престиж і ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс” відомості, поширені Державним підприємством “Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації”, що пролунали 17 лютого 2010р. в ефірі Миколаївської обласної державної телерадіокомпанії на телеканалі “Миколаїв” в інформаційній програмі “Телевізійні новини Миколаївщини”: “Це підприємство (ТОВ “Амальгама Люкс”) випускало продукцію, використовуючи замість етилового спирту розчинник, тому ця продукція небезпечна для використання споживачами. Це паста “СУЛЬСЕНА”, шампунь “СУЛЬСЕНА”, крем “ВІТА” для рук”.

2. Зобов’язати Миколаївську обласну державну телерадіокомпанію створити умови щодо оголошення в її ефірі диктором телеканалу “Миколаїв” вступної та резолютивної частини судового рішення у даній справі на телеканалі “Миколаїв” в інформаційній програмі “Телевізійні новини Миколаївщини” не менше як в двох її ефірних виходах, та не пізніше десяті днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс” 10 000,00 грн. моральної шкоди.

4. Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс” 181744,224 грн. 24 коп. збитків.

5. Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс” 236,00 грн. витрат за ІТЗ судового процесу та 1918, 29 грн. державного мита.

          Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

Суддя