Рішення № 102071004, 03.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4145/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Мєнькова А.В., представника відповідача Гордієнко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 01.04.2021 року №00024590722,

встановив:

ТОВ науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00024590722 від 01.04.2021, яке було прийнято за висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки №674/21-22-07-08/35788406 від 03.03.2021 з питання дотримання ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" вимог валютного законодавства по експортному договору від 10.06.2019 №10/06/19-6071, укладеному з ООО "Лискисельмаш" (Российская Федерация) за період з 10.06.2019 по 24.02.2021. Перевіркою встановлено порушення ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" вимог частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII "Про валюту і валютні операції", пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, по експортному договору від 10.06.2019 №10/06/19-6071, укладеному з ООО "Лискисельмаш" (Российская Федерация), валютна виручка на загальну суму 6224976,98 рос. руб. зарахована на поточний валютний рахунок підприємства з порушенням встановленого граничного строку розрахунків (365 днів). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковою службою невірно визначено дату поставки товару, відповідач вважає такою датою дату оформлення митних декларацій, тоді як ще після митного оформлення експортований товар ще певний час знаходився та території України. Позивач вважає, що дата фактичного перетину товаром митного кордону України є моментом вчинення імпортної (експортної) операції, саме з цієї дати повинна розраховуватись пеня за кожний день прострочення зарахування валютної виручки на рахунок позивача. Також позивач вказує на неправильне обчислення пені. Днем припинення такого порушення є день зарахування валютної виручки на валютний рахунок резидента-постачальника. Відтак, такий день не може вважатися днем, за який здійснено прострочення зарахування вказаної виручки, та, відповідно, за такий день не може нараховуватися пеня, передбачена згідно ч. 5 ст. 13 Закону "Про валюту і валютні операції". Таким чином, пеня за порушення термінів зарахування валютної виручки за поставлений товар згідно з специфікацією №1 від 11.06.2019 до договору купівлі-продажу від 10.06.2019 №10/06/19-6071, мала б бути нарахована за період з 09.07.2020 (наступний день після спливу граничного терміну розрахунків) по 12.08.2020 року (останній день перед днем зарахування виручки).

Ухвалою від 13.08.2021 відкрито провадження у справі, призначено дату підготовчого засідання на 15.09.2021.

08.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову. Позиція відповідача обґрунтовується тим, що пеня за порушення строків розрахунків по експортному договору нарахована правомірно. Приписами п. 2 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується. Валютна виручка належить резиденту після зарахування її на поточний рахунок (на розподільчому рахунку виручка належить банку та підлягає обов`язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України). Експортований товар переходить у власність нерезидента після митного оформлення. Розрахунок пені здійснюється з дати митного оформлення товару по день зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок підприємства.

13.09.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що позивач не визнає як належний та допустимий доказ додані до відзиву лист ДПС України від 07.09.2020 та додаток до листа в електронному вигляді, в якому міститься витяг з інформації НБУ про виявлені факти ненадходження у встановлені строки грошові кошти за експортними операціями (в табличній формі, в якій 01.07.2020 вказано датою першого дня перевищення позивачем граничного строку розрахунків). Позивач вважає, що інформація з Нацбанку України не є визначальною для податкового органу. Більше того в цьому повідомленні вказана тільки одна дата 01.07.2020, а пеня нараховувалась відповідачем за декілька періодів. Паперова копія електронного доказу (листа ДПС) не вважається письмовим доказом, просить суд його не враховувати.

В підготовче засідання 15.09.2021 прибули представники сторін. Представник позивача повідомив суд про неотримання відзиву на позовну заяву, належним чином оформленого, оскільки електронна копія відзиву не підписана ЕЦП, підготовче засідання відкладено.

Ухвалою від 08.10.2021 відкладено підготовче провадження на 08.11.2021, продовжений термін підготовчого провадження на 30 днів.

08.11.2021 до суду відповідачем подано пояснення, в яких посилається на те, що банк згідно з вимогами Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердж. постановою правління НБУ від 02.01.2019 № 7, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі, що здійснюються через цей банк. Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів. Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар. Відповідач вважає посилання позивача на постанову Верховного Суду від 18.10.2019 у справі № 810/3506/16 необґрунтованим, оскільки правовідносини на час виникнення були врегульовані Законом України № 185/94-ВР, який втратив чинність з 07.02.2019 на підставі Закону України "Про валюту та валютні операції" № 2473, порушення норм якого і було встановлено в ході проведення перевірки.

08.11.2021 суд протокольною ухвалою за письмовою згодою представників сторін закрив підготовче провадження та розпочав слухання справи по суті. В судовому засіданні була оголошена перерва до 03.12.2021.

03.12.2021 в судове засідання прибув представник позивача, позов підтримав.

Представник відповідача заперечує проти позову, просить відмовити в його задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача, відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" перебуває на обліку як платник податків з 2008 року в Херсонському управління Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області.

На виконання вимог частини 11 статті 11 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-УІІІ "Про валюту і валютні операції", Національним банком України до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надана інформація про порушення терміну розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" за експортними операціями по експортному договору від 10.06.2019 №10/06/19-6071, укладеному з ООО "Лискисельмаш" (Российская Федерация).

У період з 18.02.2021 по 24.02.2021 фахівцями відповідача відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 16.02.2021 №156-ж1 проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питання дотримання ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" вимог валютного законодавства по експортному договору від 10.06.2019 №10/06/19-6071, укладеному з ООО "Лискисельмаш" (Российская Федерация) за період з 10.06.2019 по 24.02.2021, за результатами якої складено акт перевірки №674/21-22-07-08/35788406 від 03.03.2021.

Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" вимог частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII "Про валюту і валютні операції", пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 по експортному договору від 10.06.2019 №10/06/19-6071, укладеному з ООО "Лискисельмаш" (Российская Федерация), валютна виручка на загальну суму 6224976,98 рос. руб. зарахована на поточний валютний рахунок підприємства з порушенням встановленого граничного строку розрахунків (365 днів).

Вказані висновки обґрунтовані тим, що на виконання умов договору від 10.06.2019 №10/06/19-6071 ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" експортовано на користь ООО "Лискисельмаш" (Российская Федерация) кукурудзозбиральних машин (код товару 84335985), запасних частин (код товару 84248191, 84834023, 84836020, 84839081), допоміжних пристроїв (код товару 73151190, 73181569, 73182200, 73269098) власного виробництва на загальну суму 12256069 рос.руб. (4 760 659,80 грн.) згідно з такими митними деклараціями (ЕК 10 АА):

- від 01.07.2019 №UA508030/2019/004185 на суму 3 188 954,96 рос. руб., граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією - 30.06.2020;

-від 12.08.2019 № UА508030/2019/005314 на суму 1 788 266,00 рос. руб., граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією 11.08.2020;

- від 19.08.2019 № UА508030/2019/005497 на суму 1 247 756,02 рос. руб., граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією - 18.08.2020;

- від 30.08.2019 № UА508030/2019/005835 на суму 3 206 396,00 рос. руб., граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією - 29.08.2020;

- від 26.09.2019 № UА508030/2019/006548 на суму 2 824 696,02 рос. руб., граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок підприємства за експортною операцією - 25.09.2020.

Оплата за відвантажену продукцію від нерезидента ООО "Лискисельмаш" (Российская Федерация) на користь ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" надійшла у загальній сумі 12 256 069 рос.руб. (5 699 626,21 грн.) згідно зі SWIFT-повідомленнями:

від 11.08.2020 №+49/110820029 на суму 2 352 000 рос. руб.; від 18.08.2020 №+53/180820007 на суму 836 955 рос. руб.; від 18.08.2020 №+54/180820008 на суму 1 508 266 рос. руб.; від 20.08.2020 №+56/200820011 на суму 280 000 рос. руб.; від 20.08.2020 №+57/200820010 на суму 896 000 рос. руб.; від 20.08.2020 №+59/200820022 на суму 351 756 рос. руб.; від 20.08.2020 №+60/200820024 на суму 2 006 396 рос. руб.; від 24.08.2020 №+61/240820002 на суму 500 000 рос. руб.; від 24.08.2020 №+62/240820014 на суму 700 000 рос. руб.; від 24.08.2020 №+63/240820011 на суму 490 000 рос. руб.; від 26.08.2020 №+64/260820021 на суму 2 334 696 рос. руб.

Валютна виручка надійшла на розподільчий рахунок та в подальшому була зарахована на поточний валютний рахунок ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" № НОМЕР_1 в АТ ОТП Банк, м. Київ, МФО 300528:

від 13.08.2020 №0802241162 на суму 2 352 000 рос. руб.;

від 19.08.2020 №0802310510 на суму 836 955 рос. руб.;

від 19.08.2020 №0802310514 на суму 1 508 266 рос. руб.;

від 21.08.2020 №0802330333 на суму 280 000 рос. руб.;

від 21.08.2020 №0802330335 на суму 896 000 рос. руб.;

від 25.08.2020 №0802330566 на суму 351 756 рос. руб.;

від 25.08.2020 №0802330604 на суму 2 006 396 рос. руб.;

від 26.08.2020 №0802380790 на суму 700 000 рос. руб.;

від 26.08.2020 №0802380792 на суму 490 000 рос. руб.;

від 26.08.2020 №0802380804 на суму 500 000 рос. руб.;

від 28.08.2020 №0802390799 на суму 2 334 696 рос. руб.

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

В порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII "Про валюту і валютні операції", пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, валютна виручка на загальну суму 6 224 976,98 рос. руб. зарахована на поточний валютний рахунок підприємства з порушенням встановленого граничного строку розрахунків (365 днів), у тому числі: 2352000 рос. руб. по строку 30.06.2020 зарахована 13.08.2020;

836 954,96 рос. руб. по строку 30.06.2020 зарахована 19.08.2020;

1 508 266 рос. руб. по строку 11.08.2020 зарахована 19.08.2020;

280 000 рос. руб. по строку 11.08.2020 зарахована 21.08.2020;

896 000 рос. руб. по строку 18.08.2020 зарахована 21.08.2020;

351 756,02 рос. руб. по строку 18.08.2020 зарахована 25.08.2020.

Суб`єкт господарювання не отримав у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України. Також у товариства немає Довідки (сертифікату) щодо підтвердження форс-мажорних обставин, перевіркою встановлено, що ТОВ не зверталось до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання умов зовнішньоекономічного договору.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" порушення резидентами строку розрахунків, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Розрахунок пені наведено у додатку № 3 до акту перевірки. За порушення строку надходження 2352000 рос. руб. на 44 дня ( з 01.07.2020 по 13.08.2020) нараховано 116287 грн. пені , за порушення строку надходження суми 836954 рос.руб. на 50 днів (з 01.07.2020 по 19.08.2020) нараховано 47023 грн. 48 коп. пені, за порушення строку надходження валютної виручки 1508266 рос. руб. на 8 днів (з 12.08.2020 по 19.08.2020) нараховано 13732,58 грн. пені, за несвоєчасне надходження 280000 рос. руб. на 10 днів (з 12.08.2020 по 21.08.2020) нараховано пені 3186 грн. 71 коп., за несвоєчасне надходження валютної виручки 896000 рос. руб. за 7 днів прострочення (з 19.08.2020 по 21.08.2020) нараховано 3006 , 74 грн. пені, за несвоєчасну надходження виручки 351756,02 рос. руб. на 7 днів (з 19.08.2020 по 25.08.2020) нараховано 2754,27 грн. пені. Усього розмір пені становить 185991 грн.18 коп.

На підставі акту перевірки №674/21-22-07-08/35788406 від 03.03.2021 , відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №00024590722 від 01.04.2021 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у т.ч. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 185991,18 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка рішенням від 07.07.2021 року № 1531116/99-00- 06-01-02-06 залишила скаргу без задоволення, а рішення податкового органу без змін.

Проте, позивач не погоджується з висновками податкових органів у частині визначення дати початку і закінчення періоду, за який нараховується пеня і відповідно з розміром нарахованої пені, тому звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникли між сторонами, регулюються, зокрема Податковим кодексом України, Законом України від 21 червня 2018 року №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон N 2473), який введено в дію 07.02.2019.

Так, стаття 13 Закону N 2473 передбачає, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, що затверджене постановою Правління Національного банку України (далі - Національний банк) від 02.01.2019 N 5 (далі - Положення N 5), та становлять 365 календарних днів.

Обставини справи свідчать про різний підхід сторін до визначення початку відліку строку для зарахування валютної виручки. Положення Закону N 2473 пов`язують початок обчислення такого строку з днем митного оформлення продукції, що експортується. Відповідач вважає таким днем дату виписки вивізної митної декларації. В свою чергу позивач звертає увагу суду, що дата оформлення митної декларації є тільки початковим етапом митного оформлення, коли товар ще знаходиться на території України, а моментом вчинення експортної операції для застосування ч. 5 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" є момент перетину товаром митного кордону України, який визначається згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR).

Закон № 2473 не передбачає тлумачення терміну день митного оформлення продукції, що експортується. Це питання регулюється митним та валютним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до Митного кодексу України, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, але такими, які є взаємопов`язаними і обов`язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати експорту. При цьому пропуск через митний кордон у відповідності із п. 35 ст. 1 Кодексу є дозвіл на переміщення товарів через митний кордон України. Таким чином, спочатку здійснюється пропуск товару, за ним - переміщення товару через митний кордон, тобто фактичне вивезення товару з митної території України. Митна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, та засвідчує надання суб`єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обов`язки зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", передбачено, що оформлення експорту товарів передбачає подання митної декларації для оформлення, її реєстрацію, перевірку, прийняття митним органом для її оформлення або відмови у оформленні, в подальшому оформлення декларації, може бути й призупинення митного оформлення, передавання митної декларації до спеціалізованого підрозділу. Далі передбачено здійснення митного огляду, завершення митних формальностей за митною декларацією, проставлення у МД відбитку особистої номерної печатки посадової особи ПМО, яка завершила митне оформлення, та зазначення часу завершення митного оформлення, внесення за допомогою АСМО до ЕК МД (ЕМД) відмітки про завершення митного оформлення та номера особистої номерної печатки посадової особи ПМО, яка завершила митне оформлення; передавання в установлений строк ЕК МД та ЕК ДМВ або ЕМД та ЕДМВ до ЄАІС органів доходів і зборів України; та інші митні формальності. Митний контроль та митне оформлення товарів завершуються тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару державних видів контролю.

Оскільки після оформлення митних декларацій позивачем експортований товар знаходився на території України ще декілька днів до моменту перетину кордону, то відсутні підстави для висновку, що експортна операція була завершена саме в момент оформлення митних декларацій.

Національні суди, в тому числі Верховний Суд, що є найвищим судом у системі судоустрою України, аналізуючи положення нормативно-правових актів, які регулюють питання пені за порушення експортно-імпортних операцій, дійшли висновку, що моментом вчинення експортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст. 1, 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (норма якого щодо початок відліку строку для надходження валютної виручки є аналогічними нормам Закону "Про валюту і валютні операції"), є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України, а отже, саме з цієї дати має брати початок відліку встановленого законом строку валютного контролю. Така позиція Верховного Суду наведена, зокрема, у постанові від 27.02.2018 р. у справі №П/811/2370/15, касаційне провадження №К/9901/25888/18. Тобто, визначальним є саме момент фізичного перетину товаром митного кордону держави. Експортований товар вважається таким, що вивезений з митної території України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

При цьому момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

З огляду на зазначене, доводи відповідача , що визначальним для висновку про наявність порушення строку повернення валютної виручки є дата оформлення митної декларації, судом вважаються помилковими, оскільки моментом вчинення імпортної (експортної) операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статті 13 Закону "Про валюту і валютні операції" є момент фактичного перетину товаром митного кордону України.

Перетин митного кордону України підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною. До моменту перетину кордону України товар знаходиться на митній території України. Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги факт наявності у підприємства позивача документів, що свідчать про фактичне вивезення товару з території України, доводи позивача про початок нарахування 365 днів для надходження валютної виручки з дня перетину митного кордону є обгрунтованими.

Доводи відповідача про те, що постанова ВС по справі №П/811/2370/15 та інші аналогічні постанови ВС у подібних правовідносинах, не можуть бути застосовані у даній справі, оскільки правовідносини регулюються різними нормативно-правовими актами, суд не приймає до уваги, оскільки Закон "Про валюту і валютні операції" та раніше діючий Закон "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР однаково регулюється дата початку відліку строку для зарахування валютної виручки при здійсненні розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Верховний Суд в подальшому не відступав від своєї правової позиції про визначення моменту вчинення експортної операції для застосування відповідальності за несвоєчасне надходження валютної виручки.

Щодо необхідності включення дня зарахування валютної виручки на поточний рахунок резидента у період розрахунку пені, суд дійшов таких висновків.

Порушення вимог ст. 13 Закону "Про валюту і валютні операції" є триваючим порушенням, яке припиняється зарахуванням валютної виручки на валютний рахунок резидента-постачальника продукції.

Тобто днем припинення такого порушення є день зарахування валютної виручки на валютний рахунок резидента-постачальника. Позиція позивача, з якою погоджується суд, полягає в тому, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на валютний рахунок. Відтак, такий день не може вважатися днем, за який здійснено порушення у вигляді прострочення зарахування вказаної виручки, та, відповідно, за такий день не може нараховуватися пеня, передбачена згідно ч. 5 ст. 13 Закону "Про валюту і валютні операції". Відповідну правову позицію Верховний Суд виклав у постанові від 18.10.2019 року у справі №810/3506/16, від 20.07.2021 у справі № 806/1301/16.

Відповідно до специфікації №1 від 11.06.2019 до договору купівлі-продажу від 10.06.2019 №10/06/19-6071 позивачем здійснено поставку товару на користь ООО "Лискисельмаш" (Российская Федерация) на загальну суму 3 188 955,00 російських рублів. На вказаний товар оформлено митну декларацію UА508030/2019/004185 від 01.07.2019. Тобто, 01.07.2019 є початковим моментом перебування товару під митним контролем України. На СМR №225738 наявна відмітка (штамп) Харківської митниці ДФС від 02.07.2019, що свідчить про те, що станом на 02.07.2019 експортований товар перебував на митній території України та продовжував проходити необхідні процедури митного оформлення даного товару. Також на СМR №225738 наявна відмітка (штамп) Воронезької митниці (Російська Федерація) від 09.07.2019. що дає підстави визначити, що фізичний перетин товаром митного кордону України є саме - 09.07.2019. Тому датою поставки (відвантаження) товару за договором купівлі-продажу від 10.06.2019 №10/06/19-6071 є 09.07.2019 - момент фактичного перетину товаром митного кордону України. Сплата за відвантажений товар по Специфікації №1 від 11.06.2019 року від ООО "Лискисельмаш" (Российская Федерация) надійшла на адресу ТОВ "Херсонський машинобудівний завод" 13.08.2020 у сумі 2 352 000 рос. руб. та 19.08.2020 року у сумі 836 955 рос. руб. Таким чином, оскільки товар поставлений 09.07.2019, то перебіг 365 денного терміну розрахунків за відвантажений товар, починається з 10.07.2019 та спливає 08.07.2020 включно.

Так само, невірно визначена дата поставки товару згідно специфікацій № 2 від 01.08.2019 та № 3 від 16.08.2019 року. Відповідно до Специфікації №2 від 01.08.2019 позивачем здійснено поставку товару на користь ООО "Лискисельмаш" (Российская Федерация) на загальну суму 1788266,0 російських рублів, оформлено митну декларацію ПА508030/2019/005314 від 12.08.2019, на СМК наявна відмітка (штамп) Воронезької митниці (Російська Федерація) від 16.08.2019, тобто, перетин товаром митного кордону України є саме - 16.08.2019, а не 12.08.2019 як визначено податковим органом. Граничний строк зарахування виручки мав бути не 11.08.2020 року, а 15.08.2020 року. Кошти від покупця надішли 19.08.2020 у сумі 1 508 266,00 рос. руб та 21.08.2020 у сумі 280000 рос. руб. Ця обставина вплинула на неправильний підрахунок кількості днів прострочення та на курс НБУ російського рубля.

Відповідно до Специфікації №3 від 16.08.2019 позивачем здійснено поставку товару на користь ООО "Лискисельмаш" (Российская Федерация) на загальну суму 1 247 756,02 російських рублів, оформлено митну декларацію ПА508030/2019/005497 від 19.08.2019, на СМК наявна відмітка (штамп) Воронезької митниці (Російська Федерація) від 22.08.2019, тобто перетин товаром митного кордону України є саме - 22.08.2019, а не 19.08.2019 як визначено податковим органом. Граничний строк зарахування виручки мав бути не 18.08.2020 , а 21.08.2020. Кошти від покупця надішли 21.08.2020 у сумі 896 000,00 рос. руб та 25.08.2020 у сумі 351 756,00 рос. руб. Відповідач неправильно визначив кількість днів за які нараховується пеня (10 днів замість 3 днів) та невірно застосував курс НБУ , що вплинуло на розмір донарахованої податковим органом пені.

Що стосується дати зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок позивача, то валютна виручка на загальну суму 6 224 976,98 рос. руб. зарахована на поточний валютний рахунок позивача, в такі дати: 2 352 000,00 рос. руб. зарахована 13.08.2020; 836 954,96 рос. руб. зарахована 19.08.2020; 1 508 266,00 рос. руб. зарахована 19.08.2020; 280 000,00 рос. руб. зарахована 21.08.2020; 896 000,00 рос. руб. зарахована 21.08.2020; 351 756,02 рос. руб. зарахована 25.08.2020.

Оскільки валютна виручка була зарахована на поточний валютний рахунок ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" , відкритий в АТ ОТП Банк, м. Київ. МФО 300528, 13.08.2020 , 19.08.2020 , 21.08.2020 та 25.08.2020, то за ці дні не може нараховуватися пеня згідно ч. 5 ст. 13 Закону "Про валюту і валютні операції".

Таким чином, відповідач неправильно визначив початок та кінець періоду, за який нараховується пеня і відповідно кількість днів, за які нараховується пеня. Неправильне визначення дати періоду, за який має нараховуватись пеня, призводить автоматично до невірного застосування курсу НБУ, що вплинуло на розмір донарахованої податковим органом пені .

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Оскільки в ППР № 00024590722 від 01.04.2021 податковим органом визначена одна єдина сума 185 991,18 грн. нарахованої пені, а отже оспорюваний акт не може зберігти свою цілісність і значення у разі визнання судом цього рішення частково протиправним, а тому воно підлягає скасуванню судом повністю, а не в частині.

Таким чином, при неправомірному визначенні контролюючим органом суми грошових зобов`язань, відповідне податкове-повідомлення-рішення підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки суд не уповноважений перебирати на себе дискреційні повноваження контролюючого органу з обчислення грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Херсонський машинобудівний завод".

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2789 грн. 87 коп. з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служи в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі №00024590722 від 01.04.2021 про нарахування ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" пені в сумі 185991 грн. 18 коп. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служи в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП43995495) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" (код ЄЛРПОУ 35788406) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2789 грн. 87 коп. .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20 грудня 2021 р.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 108070100