Рішення № 102070969, 16.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5005/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення прол відмову в перерахунку пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач) у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11.05.2021 №3332/16 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу державної служби службу в лавах Радянської Армії, в органах внутрішніх справ, коли ОСОБА_1 було присвоєне відповідне звання з 02.11.1977 року по 25.10.1979 та з 29.09.1984 року по 17.11.1998 року;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а саме перевести з пенсії за віком, обчисленої відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до ст.37 ЗУ "Про державну службу" з 22.04.2021.

Ухвалою від 06.09.2021 позов залишений без руху. Позивач вимоги ухвали виконав.

26.10.2021 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 08.07.2018 року отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 07 липня 2020 року йому виповнилось 62 роки, що дає право на перехід на пенсію за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року. 22.04.2021 року позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №4 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області із письмовою заявою про перерахунок пенсії, а саме про переведення з пенсії за віком, обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Херсонській області прийнято рішення від 11.05.2021 року № 3332/16 (на заміну рішення від 27.04.2021 року № 3147/03-16) про відмову в перерахунку пенсії. Рішення ПФУ вмотивоване тим, що записами трудової книжки до стажу роботи на посадах, які були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, що зараховуються до стажу державної служби, можливо зарахувати 8 років 4 місяці 27 днів, у тому числі з 04.12.2007 року по 30.04.2016 року. Позивач вважає, що не зарахування пенсійним органом до стажу державної служби позивача період служби в лавах Радянської Армії з 02.11.1977 по 25.10.1979 та в органах внутрішніх справ із 29.09.1984 по 17.11.1998 є протиправним та порушує його права.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що 22.04.2021 позивач звернувся до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії, а саме: про переведення з пенсії за віком, обчисленої відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу". Проте, до заяви про перерахунок Позивач надав довідку без кутового штампу, видану Нововоронцовською районною державною адміністрацією про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 12.04.2021 № 47 за період з січня 2011 по листопад 2015 року та не надав довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), форма якої затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України № 1-3 від 17.01.2017 р. Стверджує, що до двадцятирічного стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку зараховується час роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців відповідно до ст. 25 Закону України “Про державну службу”, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців. Отже, відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 , до стажу роботи на посадах, які були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, що зараховуються до стажу державної служби, позивачу можливо зарахувати 8 років 5 місяців 26 днів, у тому числі з 04.12.2007 по 30.04.2016 роки. Таким чином, оскільки відсутні 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу відсутні. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням 11.05.2021 р. прийнято рішення № 3332/03-16 про відмову в перерахунку пенсії позивачу.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 із 08.07.2018 року перебуває на обліку в відділі обслуговування громадян №4 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області та отримую пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

07 липня 2020 року позивачу виповнилось 62 роки, що дає право на перехід на пенсію за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

22.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян №4 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області із письмовою заявою про перерахунок пенсії, а саме про переведення з пенсії за віком, обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Херсонській області прийнято рішення від 11.05.2021 року № 3332/16 (на заміну рішення від 27.04.2021 року № 3147/03-16) про відмову в перерахунку пенсії.

Зокрема у вказаному рішенні зазначено наступне:

«… 22.04.2021 до заяви про перерахунок пенсії гр. ОСОБА_1 надав довідку без кутового штампу, видану Нововоронцовською районною державною адміністрацією про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь- які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненям за пенсією) від 12.04.2021 № 47 за період з січня 2011 по листопад 2015 року.

Постановою Правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 затверджені форми довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця зокрема (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), яку гр. ОСОБА_1 до заяви від 22.04.2021 не надав.

За записами трудової книжки гр. ОСОБА_1 працював на посадах: з 10.07.2006 по 31.08.2006 - спеціаліст Нововоронцовської селищної ради з юридичних та кадрових питань (робота в органах місцевого самоврядування);

з 01.09.2006 по 03.12.2007 - спеціаліст II категорії Нововоронцовської селищної ради з юридичних та кадрових питань (робота в органах місцевого самоврядування);

з 04.12.2007 по 02.01.2013 - головний спеціаліст з питань внутрішньої політики юридичного відділу апарату Нововоронцовської районної державної адміністрації;

з 03.01.2013 по 31.07.2013 - головний спеціаліст з питань внутрішньої політики відділу організаційної роботи з питань внутрішньої політики та роботи із зверненнями громадян апарату Нововоронцовської районної державної адміністрації;

з 01.08.2013 по 15.08.2013 - головний спеціаліст сектора з питань внутрішньої та інформаційної політики апарату районної державної адміністрації;

з 16.08.2013 по 16.10.2014 - завідувач сектора з питань внутрішньої та інформаційної політики апарату районної державної адміністрації;

з 17.10.2014 по 15.12.2014 - головний спеціаліст сектора з питань молоді та спорту районної державної адміністрації;

з 16.12.2014 по 30.11.2015 - завідувач сектора з питань молоді та спорту районної державної адміністрації;

з 01.12.2015 по 15.07.2016 - головний спеціаліст з питань молоді та спорту сектора культури районної державної адміністрації.

Станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом № 889-VIII) гр. ОСОБА_1 обіймав посаду державної служби.

За записами трудової книжки до стажу роботи на посадах, які були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, що зараховуються до стажу державної служби, гр. ОСОБА_1 можливо зарахувати 8 років 4 місяці 27 днів , у тому числі з з 04.12.2007 по 30.04.2016.

Оскільки відсутні 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України,підстави для проведення перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 відсутні.

За таких обставин прийнято рішення: ОСОБА_1 відмовити в перерахунку пенсії відповідно до заяви №279 від 22.04.2021 року за наданими документами у зв`язку з відсутністю підстав для перерахунку…».

Із записів у трудовій книжці позивача судом встановлено, що

- у період з 02.11.1977 по 25.10.1979 позивач проходив строкову службу в лавах Радянської Армії, строк служби становить 01 рік 11 місяців 24 дні;

- у період з 29.09.1984 року по 17.11.1998 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ безперервно 14 років 01 місяць 18 днів;

- у період з 04.12.2007 року по 30.04.2016 року, тобто 08 років 04 місяці 27 днів, позивач працював на посадах в органах влади та місцевого самоврядування, які були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців.

Із спірного рішення слідує, що позивачу до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, не зараховані періоди служби в лавах Радянської Армії та служба в органах внутрішніх справ, що стало підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у цій справі, суд застосовує наступні правові норми.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889 (далі — Закон України №889), який набрав чинності 01.05.2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України № 889 державний службовець — це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до ст. 90 Закону № 889 встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058.

Разом з тим законодавець визначив певні умови, за наявності та дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723.

Відповідно до пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 з 01.05.2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723 (далі — Закон № 3723) передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягай пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Аналіз вказаної норми вказує на те, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до зазначеної статті є досягнення такими особами пенсійного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону № 1058. Відповідно до ч. 1 ст.26 зазначеного Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Отже, після 1 травня 2016 року (дати набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723 вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №676/4235/17.

Щодо обгрунтованості позовної вимоги про зарахування до стажу на посадах державної служби періоду проходження позивачем військової служби в Радянській Армії у період з 02.11.77 по 25.10.79, суд зазначає наступне.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 283 від 03.05.94 року (чинного до 01.05.2016 року, тобто в період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ та Нововоронцовської РДА) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування часу військової служби з 02.11.77 по 25.10.79 до стажу державної служби не зважаючи на те, що така посада не віднесена до посад державних службовців.

Суд зазначає, що віднесення періоду військової служби до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, є певною соціальною гарантією військовослужбовців, а тому повинна застосовуватись поряд із положенням Закону України "Про державну службу", відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо обгрунтованості позовної вимоги про зарахування позивачу до стажу на посадах державної служби періоду служби в органах внутрішніх справ з 29.09.1984 року по 17.11.1998 року, суд зазначає наступне.

Згідно записів у трудовій книжці позивач у період 29.09.1984 – 17.11.1998 служив в органах внутрішніх справ безперервно.

У період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ порядок зарахування стажу державної служби регулювався наступними нормативно-правовими актами.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку № 283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба):

на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;

на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів;

на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком;

на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

У додатку до Порядку № 283 наведений Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Частиною другою статті 46 Закону № 889Л/ІІІ та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 (далі - Порядок № 229), які діють з 01 травня 2016 року, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Із послужного списку ОСОБА_1 слідує, що у період служи в органах внутрішніх справі йому були присвоєні наступні спеціальні звання:

29.09.1984 – рядовий міліції;

24.12.1985 – молодший сержант міліції;

25.06.1986 – молодший лейтенант міліції;

31.10.1988 – лейтенант міліції;

28.10.1991 – старший лейтенант міліції;

06.06.1995 – капітан міліції (а.с. 38).

Враховуючи встановлені обставини та наведені правові норми, суд вважає, що у період 29.09.1984 – 17.11.1998 позивач проходив службу на різних посадах в органах внутрішніх справ – Нововоронцовського районного відділу внутрішніх справ, йому були присвоєні спеціальні звання, відтак зазначений період служби має бути врахований до стажу державної служби, відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також суд відмічає, що відповідно до п. 1.1 розділу 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (далі – Порядок № 22-1) заява про перерахунок пенсії (додаток 1 до Порядку) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Пунктом 2.7. Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2 - 4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Пунктом 2.8. Порядку № 22-1 визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року.

При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:

1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу;

2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;

3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім`ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).

Приймання, оформлення і розгляд документів регламентоване розділом IV. Порядку № 22-1.

Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів (п. 4.1 розділу IV. Порядку № 22-1).

При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п. 4.2 розділу IV. Порядку № 22-1).

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач на стадії прийняття від позивача документів мав з`ясувати повноту та правильність заповнення документів, що позивач подає для переведення із одного виду пенсії на інший, у тому числі наявність штампів на довідках та наявність усіх необхідних документів (довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця).

Відтак, прийнявши від позивача документи у роботу, відповідач не може посилатись у відмові на їх неповноту, оскільки у такому разі спеціаліст УПФУ має повідомити заявника про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Враховуючи наведені висновки суду, суд вважає, що спірне рішення відповідача від 11.05.2021 №3332/16 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а саме перевести з пенсії за віком, обчисленої відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до ст.37 ЗУ "Про державну службу" з 22.04.2021, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пунктів 1.1 та 4.3 Порядку № 22-1 , управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі є органом, що приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, обов`язок щодо обрахування загального стажу роботи особи та стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу", покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо переведення позивача на пенсію за віком за ЗУ "Про державну службу" слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач.

Суд не може перебирати на себе функції пенсійного органу та обраховувати стаж державної служби, необхідний для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу" на день звернення із заявою про перерахунок пенсії.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає, що у даному випадку належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період служби в лавах Радянської Армії з 02.11.1977 по 25.10.1979, та період служби в органах внутрішніх справ з 29.09.1984 року по 17.11.1998 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.2021 (про перевести з пенсії за віком, обчисленої відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу") із урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 11.05.2021 №3332/03-16.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) зарахувати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до стажу державної служби період служби в лавах Радянської Армії з 02.11.1977 по 25.10.1979, та період служби в органах внутрішніх справ з 29.09.1984 року по 17.11.1998.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 22.04.2021 (про перевести з пенсії за віком, обчисленої відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу") із урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 112010201