Ухвала суду № 102070708, 21.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

21 грудня 2021 року Справа № 520/1277/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяви ОСОБА_1 в порядку ст.ст.382, 383 КАС України по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, 13), треті особи – Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, 14, м. Харків), Регіональна профспілкова організація Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, 14, м. Харків), Профспілкова організація Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, 14, м. Харків) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо відмови ОСОБА_1 у погодженні надання щорічної відпустки та матеріальної допомоги на оздоровлення. Зобов`язано Міністерство юстиції України погодити надання ОСОБА_1 щорічної відпустки та грошової допомоги для оздоровлення на підставі заяв, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 06.07.2020 №8044-32-20 та від 16.07.2020 №8585-32-20. Зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2020 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.

В іншій частині позову – відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення Харківським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи.

19.11.2021 позивачем до канцелярії суду були подані заяви, в яких вона просила здійснити судовий контроль, зобов`язавши Міністерство юстиції України подати звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі 520/1277/21 від 26.05.2021 року у встановлений судом строк. У разі, неподання такого звіту - накласти на керівника Міністерства юстиції України штраф. Постановити окрему ухвалу, якою визнати дії Міністерства юстиції України щодо невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі 520/1277/21 від 26.05.2021 року протиправними. Постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати Міністерство юстиції України вжити заходи щодо усунення причин та умов, що прияли невиконанню рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі 520/1277/21 від 26.05.2021 року, зокрема поновити трудові відносини з ОСОБА_1 на період надання їй щорічної відпустки та грошової допомоги на оздоровлення відповідно до вищезазначеного рішення суду.

Відповідачем до суду подано відзив (заперечення) на заяву ОСОБА_1 , в яких відповідач просив відмовити у задоволенні заяви позивача про визнання протиправними дій Міністерства юстиції України щодо невиконання рішення суду та ненадання ОСОБА_1 щорічної відпустки та грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст.383 КАС України.

Третьою особою - Північно-Схід міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції подано пояснення на заяви позивача, в яких третя особа просила залишити без задоволення заяви ОСОБА_1 .

Розглянувши подані позивачем заяви, дослідивши доводи заяви та надані сторонами докази, суд дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо відмови ОСОБА_1 у погодженні надання щорічної відпустки та матеріальної допомоги на оздоровлення. Зобов`язано Міністерство юстиції України погодити надання ОСОБА_1 щорічної відпустки та грошової допомоги для оздоровлення на підставі заяв, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 06.07.2020 №8044-32-20 та від 16.07.2020 №8585-32-20. Зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2020 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.

В іншій частині позову – відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 зазначене рішення суду було залишено без змін.

На виконання судового рішення Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчі листі №520/1277/21.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що 12.10.2021 ОСОБА_1 звернулася до Міністерства юстиції та Управління із заявою щодо надання щорічної відпустки та грошової допомоги на оздоровлення відповідно до вищезазначеного судового рішення. Повторно позивач звернулась із заявою про надання відпустки, грошової допомоги на оздоровлення 26.10.2021 та доповненнями до заяви від 01.11.2021. 17.11.2021 ОСОБА_1 було направлено копію виконавчого листа для виконання на адресу Міністерства та Управління в добровільному порядку, а оригінал скеровано до виконавчої служби.

Листом від 21.10.2021 №96570/14.7/11-21 відповідач направив погодження надання позивачу відпустки.

Листом Управління від 10.11.2021 №22-5619/5.1/1/57-21 відповідач повідомив позивача що листом Міністерства юстиції України від 21.10.2021 №96570/14.7/11-21 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі №520/1277/21 позивачу погоджено надання відпустки на підставі заяв, які зареєстровані в Мін`юсті 06.07.2020 за №8044-32-2 та 16.07.2020 за №8585-32-20.

У зв`язку з тим, що у вищезазначених заявах міститься прохання надати відпустку за 2020 рік, з 06.07.2020 – надання відпустки не є можливим.

Також, повідомлено, що відповідно до ч.1 ст.24 ЗУ «Про відпустки» при звільненні ОСОБА_1 було нараховано та сплачено компенсацію невикористаних днів щорічної основної відпустки за період з 05.04.2019 по 04.04.2020 – 11 календарних днів та за період з 05.04.2020 по 14.07.2020 (день звільнення) 8 календарних днів в сумі 18950,60 грн. Тобто на дату звільнення 14.07.2020, враховуючи виплачену компенсацію, позивач не мала жодного невикористаного дня щорічної основної відпустки.

Після поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту, відповідно до заяви від 03.09.2021, позивачу надано щорічну основну оплачувану відпустку за робочий рік з 15.07.2020 по 14.07.2021, тривалістю 30 діб з 20.09.2021 по 20.10.2021. Таким чином, невикористані дні щорічної основної відпустки станом на 14.07.2021 відсутні.

Також, відповідач повідомив, що згідно з положеннями ст.57 ЗУ «Про державну службу» підставою для виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати під час отримання щорічної відпустки визначено факт отримання працівником такої щорічної основної відпустки за відповідний рік. Таким чином, підстави для надання грошової допомоги за 2020 рік відсутні.

Додатково відповідач проінформував позивача, що станом на 26.10.2021 (день написання заяви) позивач має право на щорічну основну оплачувану відпустку за робочий рік з 15.07.2021 по 26.10.2021, тривалістю 8 календарних днів та щорічну додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби, тривалістю 1 календарний день.

Позивач посилається на те, що Міністерство юстиції не вживає жодних заходів щодо реального виконання вищезазначеного рішення суду, контролю за його виконанням, з огляду на те, що її посада належала до номенклатури Міністерства юстиції України. Станом на 17.11.2021 позивач перебувала у трудових відносинах та судове рішення по справі №520/1277/21 від 26.05.2021 не виконане.

Вказані підстави зумовили позивача на звернення до суду з даними заявами у порядку ст.ст.382, 383 КАС України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом частини 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов`язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначено у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Водночас, судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 року у справі №К/800/40668/15.

Згідно зі ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 по справі №520/1277/21 було видано виконавчий лист.

Згідно резолютивної частини виконавчих листів Харківського окружного адміністративного суду №520/1277/21 зобов`язано Міністерство юстиції України погодити надання ОСОБА_1 щорічної відпустки та грошової допомоги для оздоровлення на підставі заяв, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 06.07.2020 №8044-32-20 та від 16.07.2020 №8585-32-20; зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2020 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.

З матеріалів справи та доданих до заяви документів вбачається, що на виконання вказаного судового рішення Державним секретарем Міністерства юстиції України розглянуто заяви позивача та листом від 21.10.2021 №96570/14.7/11-21 погоджено надання щорічної відпустки.

Відповідно до листа Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 10.11.2021 №22-5619/5.1/57-21відповідач повідомив позивача що листом Міністерства юстиції України від 21.10.2021 №96570/14.7/11-21 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі №520/1277/21 позивачу погоджено надання відпустки на підставі заяв, які зареєстровані в Мін`юсті 06.07.2020 за №8044-32-2 та 16.07.2020 за №8585-32-20.

У зв`язку з тим, що у вищезазначених заявах міститься прохання надати відпустку за 2020 рік, з 06.07.2020 – надання відпустки не є можливим.

Також, повідомлено, що відповідно до ч.1 ст.24 ЗУ «Про відпустки» при звільненні ОСОБА_1 було нараховано та сплачено компенсацію невикористаних днів щорічної основної відпустки за період з 05.04.2019 по 04.04.2020 – 11 календарних днів та за період з 05.04.2020 по 14.07.2020 (день звільнення) 8 календарних днів в сумі 18950,60 грн. Тобто на дату звільнення 14.07.2020, враховуючи виплачену компенсацію, позивач не мала жодного невикористаного дня щорічної основної відпустки.

Після поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту, відповідно до заяви від 03.09.2021, позивачу надано щорічну основну оплачувану відпустку за робочий рік з 15.07.2020 по 14.07.2021, тривалістю 30 діб з 20.09.2021 по 20.10.2021. Таким чином, невикористані дні щорічної основної відпустки станом на 14.07.2021 відсутні.

Також, відповідач повідомив, що згідно з положеннями ст.57 ЗУ «Про державну службу» підставою для виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати під час отримання щорічної відпустки визначено факт отримання працівником такої щорічної основної відпустки за відповідний рік. Таким чином, підстави для надання грошової допомоги за 2020 рік відсутні.

Додатково відповідач проінформував позивача, що станом на 26.10.2021 (день написання заяви) позивач має право на щорічну основну оплачувану відпустку за робочий рік з 15.07.2021 по 26.10.2021, тривалістю 8 календарних днів та щорічну додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби, тривалістю 1 календарний день.

Таким чином, враховуючи, що на дату видання наказу про звільнення 14.07.2020 ОСОБА_1 не мала жодного невикористаного дня основної відпустки, підстав для надання їй відпустки за 2020 рік не вбачається.

Рішенням суду у даній справі зобов`язано Міністерство юстиції України погодити надання ОСОБА_1 щорічної відпустки та грошової допомоги для оздоровлення на підставі заяв, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 06.07.2020 №8044-32-20 та від 16.07.2020 №8585-32-20. Зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2020 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.

Копії зазначених заяв позивача знаходяться в матеріалах справи та містять прохання надати відпустку за 2020 рік з 06.07.2020 та грошову допомогу до щорічної основної відпустки за 2020 рік (грошову допомогу на оздоровлення).

Міністерством юстиції на виконання рішення суду в цій частині спрямувало на адресу Міжрегіонального управління погодження надання відпустки позивачу від 21.10.2021 №96570/14.7/11-21 на підставі її заяв, які зареєстровані в Мін`юсті 06.07.2020 №8044-32-20 та від 16.07.2020 №8585-32-20.

26.10.2021 ОСОБА_1 звернулася до Міжрегіонального управління із заявою про надання відпустки з 20.12.2021, а також матеріальної допомоги до щорічної відпустки за 2020 рік.

10.11.2021 Міжрегіональне управління надало позивачу відповідь №22-5619/5.1/1/5?21 про відсутність можливості задовольнити заяву. Разом з тим роз`яснено, що на виконання рішення суду погоджені її заяви з проханням надати відпустку за 2020 рік з 06.07.2020 та матеріальну допомогу. Оскільки дата 06.07.2020 минула та у позивача відсутні невикористані дні відпустки за 2020 рік станом на момент звільнення – 14.07.2020 (у зв`язку з отриманням при звільненні грошової компенсації за невикористані дні відпустки), то надати відпустку на виконання рішення суду, але з 20.12.2021, не вбачається можливим.

Крім того, позивачу роз`яснено, що відповідно до положень ст.57 ЗУ «Про державну службу» підставою для виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати (матеріальна допомога на оздоровлення) визначено фат отримання працівником такої щорічної відпустки за відповідний рік. Таким чином, підстави для надання грошової допомоги за 2020 рік відсутні.

01.01.2021 ОСОБА_1 подала до Міжрегіонального управління заяву в доповнення до її заяв, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 06.07.2020 №8044-32-20 та від 16.07.2020 №8585-32-20, в яких виклала прохання, аналогічне заяві від 26.10.2021.

Проте, судовим рішенням по справі №520/1277/21 не було зобов`язано відповідача розглянути доповнення до вищевказаних заяв.

Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормовані приписами ст.382 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що рішення суду по справі №520/1277/21, яким Міністерство юстиції України зобов`язано вчинити певні дії, а саме зобов`язано Міністерство юстиції України погодити надання ОСОБА_1 щорічної відпустки та грошової допомоги для оздоровлення на підставі заяв, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 06.07.2020 №8044-32-20 та від 16.07.2020 №8585-32-20 та розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2020 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду, виконано.

Суд зазначає, що питання стосовно розгляду заяв ОСОБА_1 , які не були предметом розгляду справи №520/1277/21, може бути предметом самостійного оскарження у випадку незгоди з ним позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяв позивача у порядку ст.ст.382, 383 КАС України за відсутності підстав для їх задоволення.

З огляду на відсутність підстав для задоволення заяв, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали в порядку ст. 249 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 256, 383, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяви ОСОБА_1 в порядку ст.ст.382, 383 КАС України по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, 13), треті особи – Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, 14, м. Харків), Регіональна профспілкова організація Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, 14, м. Харків), Профспілкова організація Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, 14, м. Харків) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Єгупенко В.В.