Рішення № 102070509, 20.12.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5860/21

20 грудня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суд із позовом до головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 наступних періодів:

з 01.09.1976 - 12.11.1976 навчання в Почаївському СПТУ № 12 по спеціальності "Тракторист-машиніст 3-го класу";

з 16.03.1979 - 31.12.1979 роботи в колгоспі КСП "Ювілейний" (" Мрія") с. Соснівка Шумського району;

з 01.01.1985 - 31.12.1985 роботи на цегельному заводі;

з 01.01.1982 - 31.12.1982 роботи трактористом в КСП "Ювілейний" (" Мрія") с. Соснівка Шумського району.

лютий 2010, липень 2011, жовтень 2013, з 01.10.2013 - 30.06.2015 роботи трактористом в Почаївській Свято Успенській Лаврі.

серпень 2020 16 днів, вересень 2020 1 день, жовтень 2020 22 дні, листопад 2020 3 дні, грудень 2020 5 днів роботи в приватному агропромисловому підприємстві "Мрія" с. Соснівка Кременецького (Шумського) району;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за періоди:

з 01.09.1976 - 12.11.1976 навчання в Почаївському СПТУ № 12 по спеціальності "Тракторист-машиніст 3-го класу";

з 16.03.1979 - 31.12.1979 роботи в колгоспі КСП "Ювілейний" ("Мрія") с. Соснівка Шумського району;

з 01.01.1985 - 31.12.1985 роботи на цегельному заводі;

з 01.01.1982 - 31.12.1982 роботи трактористом в КСП "Ювілейний" (" Мрія") с. Соснівка Шумського району.

лютий 2010, липень 2011, жовтень 2013, з 01.10.2013 - 30.06.2015 роботи трактористом в Почаївській Свято Успенській Лаврі.

серпень 2020 16 днів, вересень 2020 1 день, жовтень 2020 22 дні, листопад 2020 3 дні, грудень 2020 5 днів роботи в приватному агропромисловому підприємстві "Мрія" с. Соснівка Кременецького (Шумського) району.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.10.2018 позивачу призначено пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

19.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати письмову інформацію щодо того, як зараховано його стаж відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2020 року у справі № 609/1192/14-а.

12.07.2021 відповідач повідомив позивача, що розмір його пенсії обчислено із середнього заробітку за періоди роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990 та за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відповідно до наявного страхового стажу з 01.05.2007 по 31.10.2018, при страховому стажі 29 років 03 місяці 15 днів (враховано по 16.10.2018).

Однак, позивач не погоджується із такими діями відповідача, та вказує, що у нього наявний більший страховий стаж (30 років) ніж той, що йому зараховано відповідачем.

Ухвалою судді від 01.10.2021, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.10.2021 від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що за матеріалами електронної пенсійної справи №192450000331 страховий стаж ОСОБА_1 становить 29 років 3 місяці 15 днів. Крім того, вказує, що позивач не звертався до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку його пенсії.

Судове засідання 01.11.2021 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.

08.11.2021 представник позивача подав до суду відповідь на відзив.

Ухвалою судді від 25.11.2021розгляд справи відкладено з метою уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.12.2021 розгляд справи відкладено з метою отримання додаткових доказів.

Представник позивача в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав заву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

17.10.2018 позивачу призначено пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, оформлені протоколом № 6 від 30.04.2014 р. та №12 від 31.07.2014.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з 02 квітня 2014 на підставі п. "в" ст. 13 Закону України про пенсійне забезпечення" з врахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 26.03.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволено.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 609/1192/14-а скасовано та прийнято постанову, якою ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.

19.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати письмову інформацію щодо того, як зараховано його стаж відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2020 року у справі № 609/1192/14-а. Чи враховано цей стаж станом на 2014 рік та період по жовтень 2018 року згідно наданої трудової книжки, в підрахунку пенсії, яку він отримує зараз (аркуш справи 8).

12.07.2021 відповідач листом №3742-3986/М-02/8-1900/21 повідомив позивача, що розмір його пенсії обчислено із середнього заробітку за періоди роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990 та за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відповідно до наявного страхового стажу з 01.05.2007 по 31.10.2018, при страховому стажі 29 років 03 місяці 15 днів (враховано по 16.10.2018) (аркуш справи 14).

Не погодившись із такими діями відповідача, вважаючи, що має право на зарахування додаткового страхового стажу, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Крім того, згідно з пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту").

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка.

Пунктом 3 даного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Позивач у своїх уточнених позовних вимогах просить зарахувати до страхового стажу період навчання в Почаївському СПТУ № 12 по спеціальності "Тракторист-машиніст 3-го класу" з 01.09.1976 - 12.11.1976.

Поряд із цим, як вбачається із відомостей про зарахований страховий стаж ОСОБА_1 , наданого представником відповідача (аркуш справи 78), до страхового стажу позивача зараховано період з 01.07.1976 по 11.11.1976, з 12.11.1976 по 12.11.1978 та з 01.12.1978 по 15.03.1979, що свідчить про те, що спірний період який просить зарахувати позивач вже зарахований до його страхового стажу.

Крім того, спірні періоди з 16.03.1979 по 31.12.1979, з 01.01.1985 по 31.12.1985, з 01.01.1982 по 31.12.1982 також вже зараховані відповідачем до страхового стажу позивача.

Тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Як видно із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 4.05.2007 (аркуш справи 21) позивач з 01.05.2007 по 16.10.2018 працював в Почаївській Свято-Успенській Лаврі трактористом.

Проте, відповідачем частково не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи за лютий 2010, за липень 2011, з 01.10.2013 - 30.06.2015.

Крім того, як вбачається із архівної довідки Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області від 19.08.2021 №03-02/2/1459 (аркуш справи 23), у документах архівного фонду ПАП "Мрія" село Соснівка Кременецького (Шумського) району в книгах нарахування заробітної плати за 2000-2001 роки є дані щодо встановленого мінімуму та відпрацьованих днів ОСОБА_1 . Так, згідно вказаної довідки у 2000 році позивачем відпрацьовано 47 людиноднів.

Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що спірні періоди роботи, які не зараховані відповідачем до страхового стажу позивача, підтвердженні достатніми та допустимими доказами.

Відтак, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи: лютий 2010, липень 2011, з 01.10.2013 - 30.06.2015 в Почаївській Свято-Успенській Лаврі та 47 днів у 2000 році в ПАП "Мрія".

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 1 статті 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів: лютий 2010, липень 2011, з 01.10.2013 - 30.06.2015 роботи в Почаївській Свято-Успенській Лаврі та 47 днів у 2000 році в ПАП "Мрія".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди: лютий 2010, липень 2011, з 01.10.2013 - 30.06.2015 роботи в Почаївській Свято-Успенській Лаврі та 47 днів з серпня по грудень 2000 року в ПАП "Мрія".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддя Баранюк А.З.