Рішення № 10207044, 22.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2010 р. Справа № 7/69/10

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансової компанії “Надія України” в особі Таврійської філії товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансової компанії “Надія України”, 74900, м. Нова Каховка, пл. Ентузіастів, 1, оф. 316

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2770,41 грн.

Суддя Н.О. Семенчук

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Ковальов Р.А., дов. 540 від 12.02.2010 р.

Від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмежено відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” в особі Таврійської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2770,41 грн.

Відповідач в судове засідання 22.06.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 25 травня 2010 року не виконав, відзив по суті позовної заяви не надав, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення № 5400111707029.

За таких обставин згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

11.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № ДК 173-81 (далі - Договір ) на підставі якого позивачем було надано відповідачу кредит сумі 5000,00 гривень.

Факт одержання кредиту підтверджується видатковим касовим ордером № 198 від 11.08.2008 року на суму 5000,00 гривень. (а.с. 12)

Відповідач зобов'язався повернути вказану суму та проценти у строк до 16.00 години 30.03.2009 р. (пункти 2.1, 3.2. Договору) згідно до графіку (Додаток № 1 до Договору).

Згідно розрахунку позовних вимог відповідачем вимоги договору виконані частково а саме, здійснено часткову оплату основного боргу (тіло кредиту) в сумі 3120,00 грн. та часткову виплату процентів в сумі 710,00 грн. та заборгованість відповідача на 19 травня 2010 р. склала: по тілу кредиту 1880,00 грн., проценти 429,18 грн. всього 2309,18 грн.

17.02.2009 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 20 від 17.02.2009 р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості по кредиту, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1559283 від 22.02.2009 р. відповідь на який позивачем не отримано.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статі 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 1880,00 грн. та процентів в розмірі 429,18 грн. по Договору обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 230 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1. Договору кредиту, у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню (включаючи перші два дні прострочення платежу) у розмірі 0,5 % від суми непогашеного в строк платежу за кожний робочий день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 147,49 грн. пені за неналежне виконання відповідачем вимог Договору в частині повернення кредитних коштів, розмір якої підлягає частковому задоволенню з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за період з 18.05.2009 року по 17.07.2009 року та за підрахунком суду становить 88,32 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 59,17 грн. (147,49 грн. - 88,32 грн.) задоволенню не підлягають.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання за вимогою кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно розрахунків 3% річних та збитків від інфляції, - розмір 3% річних складає 78,20 грн. розмір інфляційних складає 235,54 грн.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції від простроченої суми обґрунтовані відповідно до вимог закону та підлягають задоволенню.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобовязання за вказаним позивачем кредитним договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, та оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню пропорційно на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, ід. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмежено відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” в особі Таврійської філії Товариства з обмежено відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України”(74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, площа Ентузіастів, 1, к. 316; п/р 26508301821228 в філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Нова Каховка Херсонської області», МФО 352264, код ОКПО 34067398) заборгованості по тілу кредиту в сумі 1880,00 грн., процентів в сумі 429,18 грн., пені в сумі 88,32 грн., інфляційних в розмірі 235,54 грн., 3% річних в розмірі 78,20 грн., 99,82 грн. держмита та 230,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя