
Справа № 420/19232/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару та картки відмови у митному оформленні, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару № KT UA500030-0003-2021 від 13.09.2021 щодо автомобіля Chevrolet Volt, 2016 р.в, VIN № НОМЕР_2 за поданою митною декларацією UA500030/2021/221749 від 10.09.2021;
визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500030/2021/20109 від 10.09.2021 щодо автомобіля Chevrolet Volt 2016 р.в, VIN № НОМЕР_2 за поданою митною декларацією UA500030/2021/221749 від 10.09.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.03.2021 позивач придбав у США транспортний засіб Chevrolet Volt, 2016 р.в., VIN № НОМЕР_2 .
10.09.2021 року позивач подав митну декларацію UA500030/2021/221749 щодо здійснення митного оформлення вказаного автомобіля, у графі №33 якої зазначив код товару 8703809090 - Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: оснащені двигуном внутрішнього згоряння, який не з`єднаний з трансмісією, тобто не бере участі в пересуванні транспортного засобу, який призначений тільки для обертання електрогенератора, та інші транспортні засоби.
За результатами розгляду вказаної митної декларації та поданих документів, старший державний інспектор ВМО №1 м/п «Одеса-автомобільний» Короленко Д.О. склав картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500030/2021/201091 з причин прийняття рішення про визначення коду товару №KT -UA500030-0003-2021 від 13.09.2021 року, яким змінено код товару за УКТЗЕД на 8703609030 «Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: інші транспортні засоби з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з зворотно- поступальним рухом поршня і електродвигуном в якості двигунів для пересування, які здатні заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії, що використовувалися більше 5 років.
Позивач зазначає, що згідно інструкції виробника автомобілю Chevrolet Volt - останній є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху та використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух. Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №20-5292 від 20.10.2020 аналогічного автомобілю останній є електричним транспортним засобом, який безпосередньо приводиться в рух за допомогою тягового електричного двигуна.
Автомобіль Chevrolet Volt приводить в рух лише електрична енергія, в той час як двигун внутрішнього згорання відіграє вторинну (допоміжну) роль і вмикається лише у разі повного розряду батареї або в режимі розширеного діапазону руху (при пікових навантаженнях) та немає з`єднання з трансмісією.
Таким чином, автомобіль марки «Chevrolet» модель «Volt» необхідно класифікувати за товарною позицією 8703 80 90 90 оскільки він:
(1) відповідно до технічної характеристики виробника (General Motors LLC) описується конкретніше саме за його основним компонентом - електродвигуном.
(2) електродвигун автомобіля Chevrolet Volt є компонентом, який визначає його основні властивості автомобіля
(3) товарна позиція 8703 80 90 90 є більшою за товарну позицію 8703 60 90 30.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 3 Митного кодексу України та п.п. 4.1.4 ст. 4 Податкового кодексу України, у випадку наявності сумнівів у митного органу щодо віднесення автомобілю Chevrolet Volt до того чи іншого коду товару, коли національне законодавство дозволяє множинне трактування прав громадянина рішення повинне прийматися на користь громадянина.
Ухвалою суду від 18.10.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення за наявними у справі матеріалами.
15.11.2021 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного. На адресу громадянина ОСОБА_1 надійшов товар «легковий автомобіль: 1 шт. Марка - СНEVROLET Модель - VOLT. Календарний рік виготовлення - 2016 р. Модельний рік виготовлення - 2017 р. Автомобіль - б/у. Номер кузова (VIN) НОМЕР_2 . Номер шасі - немає даних. Загальна кількість місць - 5. Кількість дверей - 5. Призначення автомобіля - пасажирський. Тип двигуна - електричний з додатковим ДВЗ; робочий об`єм ДВЗ - 1490 см3. Тягова батарея - 18,4 кВт/г...», який було заявлено за митною декларацією від 10.09.2021 № UA500030/2021/221749 у товарній підкатегорії 8703 80 90 90 УКТ ЗЕД (ставка мита -8%). Частиною 2 статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) ДФС при проведенні митного контролю та митного оформлення з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів. Посадові особи митниці (митного поста) ДФС, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР. Таким чином, митниця повідомляє декларанта або уповноважену ним особу про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД тільки на основі результатів застосування системи управління ризиками. Відповідно до правила 6 Основних правила інтерпретацiп УКТЗЕД, що містяться у Митному тарифі України, який затверджений Законом 19.09.2013 № 584-VII для юридичних цілей класифiкацiя товарів у товарних пiдпозицiях, товарних категоріях і товарних пiдкатегорiях здійснюється відповідно до назви останніх, також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталiзацiп. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися вiдповiднi примітки до розділів i груп, якщо в контексті не зазначено інше. Частиною статті 69 МК України передбачено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Пунктом 3 розділу I "Загальні положення" Порядку роботи вiддiлу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначено, що рішення про визначення коду товару - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами ВМП, уповноваженими особами ПМО чи митного поста у разі необхідності прийняття рішення про класифiкацiю товарів. Пунктами 14, 15, 17, 19 розділу III «Контроль правильності класифiкацiп товарів і прийняття рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом» вищезазначеного Порядку передбачено, що рішення приймається посадовими особами ВМП або уповноваженими особами ПМО чи митного поста на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару, згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.
У транспортних засобів товарної позиції 8703 можуть бути двигуни будь-якого типу (двигуни внутрішнього згоряння, електродвигуни, газотурбінні двигуни, комбінації двигуна внутрішнього згоряння з одним або декількома електродвигунами і т.п.).
Згідно даних з мережі Інтернет Співтовариство інженерів автомобiльноп промисловості (Society of Automotive Engineers) відносять CHEVROLET VOLT до гібридних автомобілів, у зв`язку з комбінованим використанням двигуна внутрішнього згорання з електромотором.
Відповідно до інформації, зазначеної у графі 31 митної декларацiп та у мережі Інтернет, автомобіль CHEVROLET VOLT (модельний рік виготовлення - 2017) є гібридним автомобілем (двигун бензиновий та електричний) з можливістю підзарядки від електромережі (Plug-in Hybrid Electric Vehicles) з робочим об`ємом двигуна внутрішнього згоряння 1490 см3 та батареєю 18,4 кВт/год.
Згідно Пояснень до Української класифiкацiп товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби від 14.07.2020 № 256, транспортні засоби, що поєднують поршневий двигун внутрішнього згоряння з одним або декількома електродвигунами, називаються "гібридними електротранспортними засобами (Hybrid Electric Vehicles, HEVs)".
Такі транспортні засоби (з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з iскровим запалюванням та з зворотно-поступальним рухом поршня і електродвигуном в якості двигунів для пересування), які здатні заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії, класифікуються у товарній підпозиції 8703 60 УКТ ЗЕД в залежності від робочого об`єму циліндрів двигуна та строку експлуатації.
Таким чином, класифікація автомобілів «Chevrolet Volt» здійснюється відповідно їх характеристик в товарній підпозиції 8703 60 УКТ ЗЕД, як гібридного автомобіля з підзарядкою від електромережі (Plug-in Hybrid Electric Vehicles, PHEVs) i до наказів Держмитслужби України від 01.07.2020 №234 «Про затвердження перехідних таблиць вiд УКТ ЗЕД версії 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року» та від 14.07.2020 №256 «Про затвердження Пояснень до Української класифiкацiп товарів зовнішньоекономічної діяльності».
Отже, на думку відповідача, Одеська митниця Держмитслужби, під час прийняття рішення про визначення коду товару №KT-UA500030-0003-2021 від 13.09.2021, картки відмови 14.09.2021 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UAS00030/2021/20109 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому вважає, що у суду відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Провадження по справі відкрито 18.11.2021 року. Зважаючи на перебування головуючого судді у відпустці в період з 16.12.2021 по 17.12.2021 включно, справа розглядається 20.12.2021 року - у перший робочий день після виходу судді з відпустки, який є останнім днем строку, визначеного для розгляду справи, з урахуванням приписів ч.1 та ч.6 ст.120 КАС України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, враховуючи доводи сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
10.09.2021 року ОСОБА_2 , діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , подав відповідачу митну декларацію UA500030/2021/221749 щодо здійснення митного оформлення автомобіля марки Chevrolet модель Volt, календарний рік виготовлення - 2016 р., модельний рік виготовлення - 2017 р., АВТОМОБIЛЬ - б/у.
Номер кузова (VIN) - НОМЕР_2 ;
Номер шасі-немає даних;
Номер двигуна-не визначений;
Загальна кількість місць - 5;
Кількість дверей - 5;
Призначення автомобілю пасажирський;
Тип двигуна-гібрид;
Робочий об`єм ДВС - 1490 см3;
Ємність батареї - 18,4 кВт/г;
Колісна формула-4/2;
Тип кузова - хетчбек;
Колір - синій;
Показники одометра - 54029 ml;
Торгівельна марка CHEVROLET;
Виробник - General Motors LLC;
Країна виробництва;
Суд встановив, що у графі 33 митної декларації, позивач зазначив код товару 8703 80 90 90.
14.09.2021 року Одеська митниця прийняла картку відмови № UA500030/2021/20109 у митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією № UA500030.2021.221749 від 10.09.2021 року, в зв`язку з прийняттям рішення про визначення коду товару від 13.09.2021 № KT-UA500030-0003-2021.
Згідно рішення від 13.09.2021 № KT-UA500030-0003-2021 Одеською митницею змінено код товару за УКТЗЕД з 8703809090 на 8703609030.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду, оскільки вважає, що код товару відповідає характеристикам 8703809090.
Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно визначень, наданих в пунктах 23-24 статті 4 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч.1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч.2 ст.248 Митного кодексу України, засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Статтею 257 Митного кодексу України, регламентована процедура декларування.
У відповідності з частиною першою цієї статті, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 257 Митного кодексу України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Перевірка правильності класифікації згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності є одним з етапів митного контролю.
Відповідно до частин 1 статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Частиною 2 статті 69 Митного кодексу України визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з ч.3 ст.69 Митного кодексу України, на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
Відповідно до ч.4 ст.69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Частиною 5 статті 69 Митного кодексу України визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо
Термін класифікація товару для цілей розділу ІV Митного кодексу України міститься в пункті 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397 (Порядок № 650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України «Про митний тариф України», з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання ст. 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Пункт 3 розділу І Порядку № 650 визначає, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Відповідно п.1 та п.2 розділу ІІІ Порядку № 650, декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу. Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №650 передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності:
- відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;
- заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів «а» та «б» абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.
Згідно пунктів пункт 5 та 6 розділу ІІІ Порядку № 650 у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.
При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.
У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.
Відповідно до пункту 4.4. розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012 року, митний орган відмовляє у прийнятті МД виключно з таких підстав:
МД не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ;
ЕМД не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;
МД подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.
У разі відмови у прийнятті МД посадовою особою митного органу відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Згідно статті 67 Митного кодексу України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Крім того, з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, що затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.
Відповідно до пунктів 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатку до Закону України Про Митний тариф України від 04.06.2020 року № 674-IX класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:
(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;
(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Таким чином, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Спірним у даній справі є питання, за яким кодом УКТ ЗЕД необхідно класифікувати ввезений позивачем за МД UA500030/2021/221749 від 10.09.2021 року легковий автомобіль марки Chevrolet Volt, календарний рік виготовлення - 2016 р., модельний рiк виготовлення 2017 р.; автомобіль - б/у; номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , а саме за кодом УКТ ЗЕД 8703 80 90 90 як стверджує позивач, чи за кодом 8703 60 90 30 як наполягає відповідач.
Для вирішення вказаного питання необхідно дослідити опис товарів, які класифікуються за вказаними кодами, пояснення щодо їх класифікації та співставити такі описи та пояснення із характеристиками досліджуваного товару.
До коду УКТЗЕД 8703 80 90 90 відносяться автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі, інші транспортні засоби, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, що використовувалися, що приводяться в рух електричним двигуном та двигуном внутрішнього згоряння, який не з`єднаний з трансмісією, тобто не бере участі в пересуванні транспортного засобу, який призначений тільки для обертання електрогенератора, та інші транспортні засоби.
Судом встановлено, що, відповідно до технічної документації, яка є загальнодоступною в мережі Інтернет на веб-сайті General Motors LLC як компанії-виробника, автомобіль Chevrolet Volt є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху (ЕКЕУ - Електричний Транспортний засіб, що може працювати у Режимі Розширеного Діапазону). Він використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух в будь-який час (завжди). Електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії. Цей транспортний засіб має два режими роботи: Електричний Режим та Режим Розширеного Діапазону. В Електричному Режимі даний транспортний засіб рухається тільки за рахунок блоку електричної тяги. Він перетворює електричну енергію у механічну для приводу у рух коліс. У Режимі Розширеного Діапазону транспортний засіб отримує енергію як від батареї, так і від двигуна.
В Електричному Режимі транспортний засіб не використовує пальне та не генерує вихлопні речовини з задньої вихлопної труби. У цьому первинному (основному) режимі транспортний засіб живиться (приводиться у дію) електричною енергією, що зберігається у високовольтній батареї. Транспортний засіб може працювати у цьому режимі до того моменту часу, коли у батареї зостається тільки невелика кількість електричного заряду (коли батарея досягає стану з низьким зарядом).
Коли транспортний засіб досягає кінця свого електричного діапазону руху (коли батарея розряджається), він переключається у Режим Розширеного Діапазону (РРД) У цьому вторинному режимі електрична енергія генерується двигуном, якій живиться від палива. Це вторинне джерело електричної енергії розширює діапазон руху транспортного засобу. Функціонування транспортного засобу буде продовжено у режимі РРД до того моменту, коли транспортний засіб може буди підключеним до джерела електричної енергії для поповнення заряду батареї високої напруги та відновлення Електричного Режиму.
Батарея високої напруги буде продовжувати постачати певну кількість енергії; працювати разом з двигуном для забезпечення максимальної (пікової) продуктивності коли це вимагається, наприклад при підйомі на крутий нахил або при маневрах, потребують великого прискорення. Батарея не буде заряджатися, та електричний діапазон роботи транспортного засобу не буде відновлюватися за рахунок енергії від двигуна.
Як у Електричному Режимі, так і у Режимі Розширеного Діапазону, коли транспортний засіб рухається з малою швидкістю, або зупиняється, двигун буде працювати без відключення, якщо транспортний засіб знаходиться в увімкненому стані, за виключенням того, коли блок електричного приводу знаходиться в положенні N (Нейтральне). Двигун відключиться або буде залишатися відключеним при низькій швидкості транспортного засобу у положенні N (Нейтральне). В таких випадках батарея високої напруги не буде заряджатися. При цих умовах, батарея високої напруги, все ще може розряджатися при використанні кондиціонеру або інших навантаженнях на мережу 12 Вольт.
Як у Електричному Режимі, так і у Режимі Розширеного Діапазону, у випадку несправності батареї високої напруги, двигун може працювати без відключення з метою генерації необхідної електрики. Лампочка індикатора несправності буде включена (почне світитися).
При цьому, суд також враховує висновок експерта №20-5292 судової автотоварознавчої експертизи автомобіля Chevrolet Volt від 20.10.2020 року з оцінки ідентичного транспортного засобу як додаткового джерела інформації про технічні характеристики автомобіля позивача в сукупності з іншою інформацією, наявною в техніко-технологічній документації на товар, з метою офіційного з`ясування всіх обставин, зокрема, для складення більш повного уявлення про технічні, якісні характеристики транспортного засобу, яким зазначено: Для здійснення руху автомобіля марки Chevrolet Volt постійно використовується електрична силова установка, тобто рух автомобіля приводиться за рахунок лише електричної енергії. Коли автомобіль досягне межі електричного струму, він перемикається в режим збільшеного пробігу, в цьому режимі електроенергія буде вироблятися електричним двигуном-генератором, який приводиться в дію двигуном внутрішнього згоряння. Для здійснення руху у цьому автомобілі постійно використовується електрична силова установка. При проведенні дослідження встановлено що автомобіль марки Chevrolet Volt безпосередньо приводить в рух тяговий електричний двигун, тобто крутний момент на ведучі колеса автомобіля передається від тягового електричного двигуна, пряма механічна передача крутного моменту від двигуна внутрішнього згоряння на ведучі колеса відсутня. згорання на ведучі колеса відсутня. У результаті чого експлуатація автомобіля марки Chevrolet Volt без головного тягового електричного двигуна, та за відсутності високовольтної акумуляторної батареї або при умові експлуатації тільки за рахунок двигуна внутрішнього згоряння без акумуляторної батареї неможлива.
Таким чином, відповідно до експертного висновку та технічної документації, автомобіль Chevrolet Volt має електричний двигун та двигун внутрішнього згоряння, при чому електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії, тобто автомобіль Chevrolet Volt є двокомпонентним товаром відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД.
Суд зазначає, що технічна документація на автомобілі Chevrolet Volt є загальнодоступною в мережі Інтернет на веб-сайті General Motors LLC як компанії-виробника автомобіля Chevrolet Volt про те, що даний автомобіль є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху та використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух завжди.
Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
Законних підстав для зміни на власний розсуд опису товару на інший, ніж зазначено в технічній документації, у відповідача немає.
Таким чином, автомобіль Chevrolet Volt слід класифікувати відповідно до техніко-технологічної документації на нього за кодом товару УКТЗЕД 8703 80 90 90.
Необхідно зазначити, що УКТЗЕД та Основні правила його інтерпретації не містять поняття чи коду товару автомобіль, що обладнаний гібридною силовою установкою, тому класифікація легкового автомобіля можлива:
- або за ознакою двигуна внутрішнього згоряння,
- або за ознакою електродвигуна,
- або, якщо легковий автомобіль має одночасно і електродвигун, і двигун внутрішнього згоряння, за Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.
Виходячи з наведеного, автомобіль Chevrolet Volt є двокомпонентним товаром, і ця обставина однозначно встановлена на підставі технічної документації виробника та не заперечується сторонами, необхідно застосовувати наступні правила класифікації товарів, встановлені Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД:
(b) ... Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис ...
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або З (Ь), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються (товарна позиція 8703 90 10 90 (транспортні засоби, оснащені електричними двигунами, інші) більша за товарну позицію 8703 22 90 10 (транспортні засоби- оснащені двигуном: внутрішнього згоряння)).
Таким чином, відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, автомобіль Chevrolet Volt як легковий автомобіль (товар), який складається з двох компонентів, які є основою для класифікації, повинен класифікуватись:
- за компонентом, який описується конкретніше;
- за компонентом, який визначає його основні властивості,
- або за найбільшим порядковим номером серед товарних позицій.
Оскільки автомобіль Chevrolet Volt описується конкретніше за його основним компонентом - електродвигуном, оскільки електродвигун автомобіля Chevrolet Volt є компонентом, який визначає основні властивості автомобіля Chevrolet Volt, та оскільки товарна позиція 8703 80 90 90 є більшою за товарну позицію 8703 60 90 10, тому автомобіль Chevrolet Volt необхідно класифікувати за товарною позицією 8703 60 90 30.
Аналіз інформації про автомобіль відповідно до його технічної документації дає підстави дійти висновку про те, що автомобіль Chevrolet Volt має електричний двигун та двигун внутрішнього згоряння, при чому електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії, тобто автомобіль Chevrolet Volt є двокомпонентним товаром відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД.
Аналогічного висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 420/5592/19.
Матеріалами справи підтверджено, що ввезений автомобіль належить класифікувати саме за кодом УКТЗЕД 8703809090, а тому відмова у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt з підстав того, що зазначений автомобіль необхідно було класифікувати за іншим кодом УКТЗЕД є протиправною.
Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують практику Європейського суду з прав людини при розгляді справ як джерело права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини при застосуванні принципу верховенства права сформульовано такі його ознаки, як визнання пріоритетності, домінування, визначальної ролі прав людини у діяльності держави, поширюваність цієї пріоритетності, цього принципу на діяльність усіх без винятку органів держави, правова визначеність становища людини у тій ситуації, в якій вона перебуває, обсяг будь-якого правового розсуду й спосіб його здійснення мають бути з достатньою ясністю визначені законом.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онерїлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryaldaz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-ХІІ, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
Крім того, у найбільш загальному вигляді, позитивні зобов`язання передбачають активні дії держави, спрямовані на забезпечення, захист та сприяння реалізації пр_.... людини. Загальною юридичною підставою позитивних зобов`язань у межах конвенційної системи правозахисну виступає ст. 1 Зобов`язання поважати права людини Конвенції, в якій прямо вказується, що держави гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, передбачені Конвенцією.
Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини та враховуючи оформлення Одеською митницею ДФС у 2017-2018 роках даних автомобілів за вказаним кодом, оскаржувана картка відмови у митному оформленні прийнята Відповідачем у неналежний та непослідовний спосіб, тому є протиправною, а Відповідачем в свою чергу порушено основоположні принципи у сфері державного управління.
На думку суду, Відповідачем в даному випадку також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань, який тісно пов`язаний із принципом юридичної визначеності і є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії, заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії, заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини, п. 128, та Беєлер проти Італії, п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (Лелас проти Хорватії, п. 74).
У рішеннях Європейського суду у справах «Серков проти України» (заява № 39766/05) та «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06) було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.
Суд зазначив, що можливість таких різних тлумачень одних і тих самих положень законодавства головним чином була спричинена неналежним станом національного законодавства з цього питання. Відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, яка призводила до його суперечливого тлумачення судом, порушує вимоги Конвенції щодо якості закону (п.п. 41, 42 рішення у справі Серков проти України),
На думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56 рішення у справі Щокін проти України).
Крім того, слід зазначити, що основною характеристикою позитивних зобов`язань держави виступає те, що по суті вони вимагають від національних органів влади застосувати необхідні засоби для гарантування прав людини, а точніше - вжити прийнятних (розумних) та належних засобів для захисту цих прав.
Такі обов`язки можуть виникати на підставі безпосереднього застосування статей 2- 6, 8, 10, 11, 13 Конвенції, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару № KT UA500030-0003-2021 від 13.09.2021 року щодо автомобіля Chevrolet Volt, 2016 р.в, VIN НОМЕР_2 за поданою митною декларацією UA500030/2021/221749 від 10.09.2021 та визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500030/2021/20109 від 14.09.2021 щодо автомобіля Chevrolet Volt 2016 р.в, VIN НОМЕР_2 за поданою митною декларацією UA500030/2021/221749 від 10.09.2021. Отже позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 908,00 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією С5РК-9А4В-НС10-АР09 від 22.09.2021 року.
У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь возивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.
Крім того, у позовній заяві позивач просить здійснити розподіл судових витрат та стягнути на його користь з Одеської митниці Держмитслужби витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Розглянувши питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, , яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
На підтвердження витрат на правничу допомогу, суду надано ордер від 12.10.2021 року та договір про надання правничої допомоги від 15.09.2021 року № 15/09/2021. З огляду на п. 3.3 Договору, розмір гонорару адвоката складає 5000,00 грн. та є фіксованим.
Крім того, надано акт прийому-передачі наданих юридичних послуг адвокатом Романюком В.I. щодо представництва інтересів по адміністративній справі щодо визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні транспортного засобу від 12.10.2021 року.
Згідно вказаного акту надано наступні види юридичних послуг: 1. Консультація по справі 2 год.; 2. Правовий аналіз документів, що стосуються спору 4 год.; 3. Вивчення законодавчої бази та судової практики, що регулює спірні правовідносини 4 год.; 4. Підготовка та подача позовної заяви по справі 5 год.; Загальна кількість годин - 15 год.
Заперечень з боку відповідача щодо стягнення витрат на правову допомогу не надходило, а суд, в свою чергу, вважає зазначену суму гонорару співмірною зі складністю справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України, судові витрати позивача у загальній сумі 5908 грн. 00 коп. (судовий збір 908,00 грн., 5000 грн. витрати на правову допомогу) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару та картки відмови у митному оформленні - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару № KT UA500030-0003-2021 від 13.09.2021 щодо автомобіля Chevrolet Volt, 2016 р.в., VIN № НОМЕР_2 за поданою митною декларацією UA500030/2021/221749 від 10.09.2021 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500030/2021/20109 від 14.09.2021 щодо автомобіля Chevrolet Volt 2016 р.в, VIN № НОМЕР_2 за поданою митною декларацією UA500030/2021/221749 від 10.09.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 5908 (п`ять тисяч дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
Судове рішення № 102069460, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 20.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/19232/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: