Рішення № 102069178, 20.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа №380/18456/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області із вимогами:

-визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Львівській області (Код ЄДРПОУ: 38057086) під час перевірки та розгляду звернення позивача від 24.06.2021 року, яка полягає в: невиконанні законного зобов`язання згідно ст.19 Закону України «Про звернення громадян» - на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу. Результатом такої бездіяльності стало обмеження моїх законних заявлених прав; непроведенні об`єктивної та всебічної перевірки скарги від 24.06.2021 року;

-зобов`язати відповідача повторно провести перевірку та розгляд звернення позивача від 24.06.2021 року відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» з урахуванням необхідності виконання законного зобов`язання передбаченого ст.19 Закону України «Про звернення громадян» - на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, та надати обгрунтовану відповідь за результатами повторного розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою оскарження протиправної бездіяльності Держекоінспекції у Львівській області в сфері здійснення державного контролю (нагляду) в сфері поводження з відходами позивач 24.06.2021 звернувся в установленому Законом порядку до Прем`єр-міністра України - звернення було зареєстровано на інтернет-ресурсі Кабінету Міністрів України за № МІ-12712810. Також в зазначеному зверненні позивачем заявлено законні права: бути присутнім під час розгляду та право особисто викласти аргументи посадовій особі чи органу який буде проводити перевірку. Звернення було скеровано до Державної екологічної інспекції у Львівській області. Відповідь на зазначене звернення надано відповідачем 13.07.2021 за № 03-3980. Позивач вважає, що під час перевірки та розгляду зазначеного звернення відповідач проігнорував та обмежив заявлені позивачем права, гарантовані ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», а саме: особисто викласти аргументи та додаткові матеріали по суті звернення особі чи органу, що буде здійснювати перевірку, взяти участь у перевірці поданої заяви та бути присутнім при розгляді цієї заяви, тобто відповідачем порушено, на думку позивача, процедуру розгляду заяви. Вказане зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 01.11.2021 року в справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Одночасно цією ж ухвалою позивача було звільнено від сплати судового збору.

Відповідач правом на подання відзиву передбаченим статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив.

Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судових засіданнях позивач заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні тим, які викладені у письмових заявах до суду, просив позов задовольнити. Представник відповідача у судових засіданнях позов не визнала, ствердила про його необґрунтованість, а тому, просила у задоволенні позову відмовити. Сторони не заперечили щодо переходу до письмового провадження, внаслідок чого суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановив перейти до письмового провадження з метою ухвалення рішення у справі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши їхні доводи та заперечення, дослідивши зібрані в справі докази, об`єктивно оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

24.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Прем`єр-міністра України із скаргою на те, що ТзОВ «ДВ Вейст-Груп» протиправно використовує для складання та зберігання побутових та можливо інших відходів територію, яка знаходиться на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4623610100:02:001:2848), що спричиняє засмічення території як ТзОВ «ДВ Вейст-Груп», так і прилеглих. Зазначив, що відходи лежать під відкритим небом під сонцем, рідини в процесі псування/гниття відходів витікають за межі території ТзОВ «ДВ Вейст-Груп» та виділяють неприємний запах. Також вказав, що Державною екологічною інспекцією України було проведено перевірку в ході якої встановлено факт забруднення території відходами, а також за результатом якої притягнуто до адміністративної відповідальності посадову особу ТзОВ «ДВ Вейст-Груп».

З огляду на вказане ОСОБА_1 просив:

- провести об`єктивну та всебічну перевірку скарги;

- надати йому можливість особисто викласти аргументи по суті скарги особі чи органу, який буде проводити перевірку та розгляд цієї скарги;

- надати можливість бути присутнім при розгляді цієї скарги;

- зобов`язати компетентні органи провести заходи державного контролю, огляд місця події, здійснити відбір проб повітря, рідин та грунту з метою встановлення факту забрудення.

Державна екологічна інспекція у Львівській області, якій скарга була скерована для розгляду, листом № 02-3980 від 13.07.2021 надала відповідь на скаргу ОСОБА_1 , у якій вказано, що Інспекцією в період з 23.11.2020 по 25.11.2020, з 28.01.2021 по 29.01.2021, з 12.05.2021 по 13.05.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ «ДВ Вейст-Груп» та повідомлено, що в ході перевірок були виявлені порушення. Також позивача повідомлено про результати проведеного заходу.

Позивач вважає, що відповідачем проігноровано гарантоване йому ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» право особисто викласти аргументи та додаткові матеріали по суті звернення особі чи органу, що буде здійснювати перевірку, брати участь у перевірці поданої заяви та бути присутнім при розгляді цієї заяви, відтак він звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення врегульовано Законом України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996 (далі - Закон № 393/96-ВР).

Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненням громадян необхідно розуміти викладені в письмовій формі або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (ч. 4 ст. 3 Закону № 393/96-ВР).

В силу положень статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Частиною першою статі 7 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Статтею 16 Закону № 393/96-ВР встановлено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Статтею 18 Закону № 393/96-ВР визначено права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Так, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Як передбачено статтею 19 Закону№ 393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач у скарзі від 24.06.2021 просив надати йому можливість особисто викласти аргументи по суті скарги особі чи органу, який буде проводити перевірку та розгляд цієї скарги, та надати можливість бути присутнім при розгляді цієї скарги.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач зобов`язаний був запросити позивача для розгляду його скарги, оскільки, в протилежному випадку, унеможливлюється практична реалізація права заявника особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви та бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.01.2019 у справі № 826/12287/16, від 28.11.2018 у справі № 820/4881/17, від 31.10.2019 у справі № 826/13435/15 та від 24.10.2019 у справі № 826/5333/17, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

З огляду на викладене, Державна екологічна інспекція у Львівській області всупереч вимогам статей 18 та 19 Закону України «Про звернення громадян», отримавши та прийнявши до розгляду скаргу позивача, не забезпечило права останнього бути присутнім при розгляді такої скарги, чим допустила протиправну бездіяльність.

Суд наголошує, що особливе місце в системі засобів захисту прав, свобод та законних інтересів громадян посідає реалізація їх права на звернення. У статті 40 Конституції України зазначено, що громадяни України мають право звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування та встановлено обов`язок органів влади та посадових осіб розглядати звернення й надавати обґрунтовані відповіді.

Право на звернення є важливим конституційно-правовим засобом захисту та однією з організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод громадян. Це право включає дві складові. По-перше, звернення громадян є однією з форм участі населення в державному управлінні, у вирішенні державних і суспільних справ, можливістю активного впливу громадянина на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування. По-друге, це спосіб відновлення порушеного права громадянина через подання до органів державної влади скарг, заяв і клопотань. У такому розумінні - це механізм виконання соціальних обов`язків публічної влади.

Від правильного функціонування адміністративно-правових механізмів реалізації прав громадян, від чіткого й ефективного реагування влади на їхні звернення залежить здатність держави забезпечувати належний захист законних інтересів громадян.

Ураховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Державної екологічної інспекції у Львівській області, яка полягає у незапрошенні ОСОБА_1 на розгляд його скарги від 24.06.2021 та зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача від 24.06.2021 з дотриманням вимог статей 18 та 19 Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та долучені сторонами письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, відтак відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Львівській області, яка полягає у незапрошенні ОСОБА_1 на розгляд його скарги від 24.06.2021.

Зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Львівській області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 24.06.2021 з дотриманням вимог статей 18 та 19 Закону України «Про звернення громадян».

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сасевич О.М.