Рішення № 10206895, 23.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2010 р. Справа № 11/46/10

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

(54002, м.Миколаїв, вул.Каботажний узвіз, 18, р/р26034001411 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, код ЄДРПОУ 30083966)

до відповідача: Приватного підприємства «Шалгіс»

(54018, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 56-Б, кв.14, р/р26000102865001 в АКБ «Причорномор’я», МФО 326115, код ЄДРПОУ 23081509)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Кузьміна Б.М., дов. №09/34 від 03.11.2009р.

від відповідача: Довжук А.А., дов. 205 від 22.03.2010р., Сащук С.В.

Суть спору: стягнення 86410,92 грн.

В судовому засіданні 23.06.2010р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач впродовж розгляду справи неодноразово уточнював розмір позовних вимог. Заявою від 14.06.2010р. позивач остаточно уточнив та зменшив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача 13069,78 грн. основного боргу, 929,61 грн. втрат від інфляції, 305,31 грн. –3% річних, 29000,0 грн. збитків, завданих витоком теплоносія та судові витрати. Від стягнення пені в сумі 10768,62 грн. позивач відмовився.

Суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог та в подальшому справа розглядається з урахуванням такого зменшення.

Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимог визнає частково, а саме, визнає заборгованість за опалення в сумі 13069,78 грн., та штрафні санкції, нараховані на цю суму боргу, збитки, завдані понаднормативним витоком теплоносія відповідач не визнає у тому обсязі, який заявлений позивачем, а згоден сплатити такі збитки лише у розмірі 4351,42 грн.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи суд, –

в с т а н о в и в:

01.10.2007р. між сторонами було укладено договір №2992 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач взяв на себе зобов’язання постачати споживачу теплову енергію, а останній сплачувати її вартість відповідно за встановленим тарифами та у строки передбачені договором.

Договір неодноразово продовжувався сторонами та є діючим.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили, що споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії.

Виконуючи умови договору енергопостачальна організація за період з жовтня 2009 року по лютий 2010 року поставила споживачу теплову енергію на суму 13069,78 грн., що підтверджується рахунками за теплову енергію (а.с.17-21), направленими на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами вручення рахунків (а.с.22-25) та не оспорюється відповідачем.

Відповідач, в порушення умов договору, розрахунки за отриману теплову енергію не здійснював.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.599 Цивільного кодексу передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач на час розгляду справи не надав суду доказів погашення боргу.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 13069,78 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Від позовних вимог в частині стягнення 10768,62 грн. пені відповідач відмовився.

Приймаючи до уваги, що відмова від позовних вимог не протирічить законодавству, не порушує нічиїх прав, чи охоронюваних законом інтересів, вона приймається судом.

28.12.2009р. на підставі показань приладів ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»було зафіксовано витік на трубопроводі подачі теплової енергії магістралі теплопостачання до ПП «Шалгіс»в розмірі 3 тони на годину.

06 січня 2010р. представниками ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»та ПП «Шалгіс»було складено акт, в якому сторони зафіксували витік теплоносія з 28.12.2009р. в розмірі 3 тони на годину. Зазначений акт підписаний представниками обох сторін.

Представники відповідача в судових засіданнях пояснили суду, що витік теплоносія було усунуто ПП «Шалгіс» 11.01.2010р., що не оспорюється представником позивача.

Позивачем надано суду копію листа №2 від 06.01.2010р., підписаного директором ПП «Шалгіс»Сочинським О.М., в якому ПП «Шалгіс» гарантує оплату понаднормативного живлення в розмірі 3 т/год. згідно з приладами обліку ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»у зв’язку з аварійною ситуацією, до моменту відключення теплопостачання житлового будинку №83 по вул.Фрунзе.

Відповідно до п.40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії несе відповідальністю за технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи тепло споживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності).

Пунктом 41 названих Правил встановлено перелік випадків, за настання яких несе відповідальність споживач. Серед таких випадків передбачено відповідальність споживача за витікання теплоносія через несвоєчасне усунення пошкоджень на власних теплових мережах та системі теплоспоживання.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що сума збитків, завданих витоком теплоносія була виставлена відповідачу у рахунку №2992 за січень 2010р. Відповідач виставлений рахунок не оплатив, а тому, у позивача виникло право згідно з приписами ст.530 Цивільного кодексу України нараховувати на зазначену суму витати від інфляції та 3% річних.

Суд не може погодитись з доводами позивача, оскільки умовами договору сторони не погодили строки оплати споживачем додаткових витрат, пов’язаних з витоком теплоносія.

Положення Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ №1198 від 03.10.2007р., які закріплюють відповідальність споживача за витікання теплоносія через несвоєчасне усунення пошкоджень на власних теплових мережах та системі тепло споживання, також не містять в собі строків оплати таких витрат.

За таких обставин, слід керуватись приписами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Рахунок №2992 за січень 2010р. не може вважатись вимогою, в розумінні ст.530 Цивільного кодексу, оскільки згідно з умовами договору до рахунків включаються відомості за теплову енергію, спожиту за місяць. За таких обставин, включення енергопостачальною організацією до рахунку за січень 2010р. суми втрат від витоку теплоносія не може вважатись вимогою про сплату вартості збитків, завданих витоком теплоносія, оскільки ця сума є неузгодженою та спірною.

09 лютого 2010р. за №65-Ю позивач направив керівникові ПП «Шалгіс»претензію на загальну суму 47503,38 грн., яка була визначена позивачем на підставі вартості щомісячних обсягів спожитої теплової енергії, зазначених у рахунках станом на 01.02.2010р. та в яку була включена вартість витоку води з теплоносія на загальну суму 42916,38 грн. Як пояснив відповідач, зазначену претензію було отримано ним 17.02.2010р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимогою про сплату витрат від витоку води з теплоносія у порядку, передбаченому ст.530 Цивільного кодексу України, є не рахунок №2992 за січень 2010р., а претензія №65-Ю від 09.02.2010р., отримана відповідачем 17.02.2010р.

Позивач самостійно зменшив суму позовних вимог в частині стягнення збитків за витік води з теплоносія до 29000,0 грн.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.07.2009р. по 19.03.2010р. в сумі 305,31 грн. та втрати від інфляції за період з вересня 2009 року по лютий 2010р. в загальному розмірі 929,61 грн.

Суд вважає, що ці позовні вимоги підлягають задоволенню частково враховуючи наступне.

Згідно з розрахунком позивача, втрати від інфляції та 3% річних нараховувались ним на суму 42069,78 грн., до якої входять сума основного боргу –13069,78 грн. та збитки, завдані витоком теплоносія в сумі 29000,0 грн., який стався в період з 28.12.2009р. по 11.01.2010р.

Враховуючи вищевикладене, право нараховувати 3% річних та збитки від інфляції на суму витрат від витоку теплоносія, виникло у позивача через 7 днів з дня отримання відповідачем претензії, тобто з 25.02.2010р.

Листом Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р. передбачено, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 числа відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 числа –то розрахунок починається з наступного місяця.

Оскільки право на нарахування втрат від інфляції за збитки, завдані витоком теплоносія, виникло у позивача 25.02.2010р., ця сума підлягає індексації починаючи з березня 2010р. Втрати від інфляції нараховані позивачем за період з вересня 2009р. тільки по лютий 2010р. За таких обставин, у суду відсутні підстави для нарахування втрат від інфляції на суму боргу 29000,0 грн. у лютому 2010р.

Розмір збитків від інфляції за січень-лютий уточнений судом, виходячи з наступного.

У січні 2010р. відповідачу нараховано 4587,0 грн. Станом на 31.01.2010р. загальна сума заборгованості складає 9076,92 грн., (індекс інфляції 101,8%), збитки від інфляції складають 163,38грн.

У лютому 2010р. відповідачу нараховано 3992,86 грн. Станом на 28.02.2010р. загальна сума заборгованості складає 13069,78грн. (індекс інфляції 101,9%), збитки від інфляції складають 248,83грн.

Загальна сума збитків від інфляції з період вересень 2009р. –лютий 2010р. становить 499,69 грн., яка і підлягає стягненню.

Розрахунок 3% річних у січні-березні 2010р. підлягає перерахуванню судом з врахуванням дати початку нарахування 3% річних на 29000,0 грн. збитків, завданих витоком теплоносія.

Розмір 3% річних за січень-березень 2010р. уточнено судом, виходячи з наступного розрахунку.

Станом на 01.01.2010р. (початок нарахування 3% річних) заборгованість відповідача становила 9076,78 грн. За період з 01.01.2010р. по 31.01.2010р. (31 дн.) 3% річних від суми боргу 9076,78 грн. становить 23,12 грн.

Станом на 01.02.2010р. заборгованість відповідача збільшилась та становила 13069,78 грн. За період з 01.02.2010р. по 24.02.2010р. (24 дн.) 3% річних від суми боргу 13069,78 становить 25,78 грн.

Станом на 25.02.2010р. заборгованість відповідача збільшилась та становила 42069,78 грн. (13069,78 грн. основного боргу та 29000,0 грн. збитків, завданих витоком теплоносія) за період з 25.02.2010р. по 19.03.2010р. (23 дн.) 3% річних від суми боргу 42069,78 становить 54,82 грн.

Загальна сума 3% річних за період з 01.07.2010р. по 19.03.2010р. становить 149,49 грн., яка і підлягає стягненню.

За період з 28.12.2009р. по 11.01.2010р. позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані витоком теплоносія на суму, яка в уточненому розрахунку складає 29000,0 грн.

Відповідач у доповненнях на відзив від 23.06.2010р. суму збитків, завданих витоком теплоносія визнає частково, погоджуючись оплатити 4351,42 грн., розраховані згідно з розрахунком, виконаним ДП ДНДПВІ «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ».

Позивач заперечує проти даних цього розрахунку, мотивуючи це відсутністю у розрахунку посилання на походження вихідних показників, використаних при проведенні розрахунку.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача в частині визначення суми збитків згідно з висновком, виконаним ДП ДНДПВІ «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», оскільки позивачем надано достатні докази, що підтверджують розрахунок відповідно до приписів існуючих нормативно-правових документів на підставі показників приладів обліку ВАТ «Миколаївська ТЕЦ».

В судовому засіданні 12.05.2010р. представник ДП ДНДПВІ «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»Смольникова Л.Р. пояснила суду, що при здійсненні розрахунку, нею були використані вихідні показники, надані ПП «Шалгіс», а не безпосередньо показники приладів обліку ВАТ «Миколаївська ТЕЦ».

Згідно з приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази повинні подаватись сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами об’єм витоку теплоносія, який був ним взятий при самостійному розрахунку втрат від витоку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків, завданих витоком теплоносія в сумі 29000,0 грн. є обґрунтованими чинним законодавством, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог.

Керуючись п.4 ст. 80, ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі в частині стягнення 10768,62 грн. пені припинити.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Шалгіс», 54018, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 56-Б, кв.14, (р/р26000102865001 в АКБ «Причорномор’я», МФО 326115, код ЄДРПОУ 23081509) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», 54002, м.Миколаїв, вул.Каботажний узвіз, 18, (р/р26034001411 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, код ЄДРПОУ 30083966) 13069,78 грн. основного боргу, 499,29грн. збитків від інфляції, 149,49 грн. –3% річних, 29000,0 збитків, завданих витоком теплоносія, 863,42 грн. держмита та 235,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано суддею 29.06.2010р.