Рішення № 102068783, 13.12.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/6989/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Новгородківської селищної ради Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Новгородківської селищної ради Кіровоградської області, яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 17.05.2021 року (зареєстрованої в Центрі надання адміністративних послуг Новгородківської селищної ради 19.05.2021 року за № 482-05/3-05/2021 та зареєстрованої в Новгородківській селищній раді 20.05.2021 року за № 01-26-720), про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 3523480400:02:001:0519), для ведення особистого селянського господарства площею 1,333 га, місце розташування земельної ділянки: Кіровоградська область, Новгородківський район, Верблюзька сільська рада (на даний час Кропивницький район, Новгородківська об`єднана територіальна громада);

- зобов`язати Новгородківську селищну раду Кіровоградської області на найближчій сесії розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий номер 3523480400:02:001:0519) для ведення особистого селянського господарства площею 1,333 га. місце розташування земельної ділянки: Кіровоградська область, Новгородківський район, Верблюзька сільська рада (на даний час Кропивницький район, Новгородківська об`єднана територіальна громада).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалася на те, що рішенням Верблюзької сільської ради №290 від 20.10.2020 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення. Виготовлений проект землеустрою був поданий позивачем на затвердження до Новгородківської селищної ради, яка стала правонаступником Верблюзької сільської ради. Однак, відповідачем, в порушення вимог земельного законодавства у двотижневий строк не було прийнято рішення по заяві позивача. У зв`язку з чим, до відповідача направлено адвокатський запит про надання інформації щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою. Селищною радою надано відповідь, у якій повідомлено, що заява позивача на розгляд постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою і на розгляд сесії селищної ради не виносилася. Зазначала, що на її переконання, наведені обставини свідчать про протиправну бездіяльність Новгородківської селищної рада Кіровоградської області, яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 3523480400:02:001:0519), для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3330 га.

Ухвалою судді від 11.10.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.52).

Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість дій відповідача, оскільки відсутні будь-які порушення прав та інтересів позивача (а.с.60-63). Звертав увагу на наявність постанови про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, а саме самовільне використання без оформлених належним чином документів земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 1,3330 га. Отже, на думку відповідача, враховуючи, що позивачка користувалася земельною ділянкою з порушенням вимог земельного законодавства України, в діях селищної ради відсутні ознаки протиправної бездіяльності.

Представником позивача надана відповідь на відзив, в якій повністю не погоджується з доводами відповідача (а.с.73-78).

Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у позовній заяві, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.09.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, в тому числі 2,00 га пасовищ із земель комунальної власності на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, рішенням Верблюзької сільської ради від 20.10.2020 №290 надано позивачу такий дозвіл (а.с.20зв., 21).

За замовленням позивача, ФОП ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність зазначеної земельної ділянки (а.с.18-50).

Розроблений проект землеустрою за принципом екстериторіальності був погоджений експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, про що складено висновок №26687/82-20 від 01.12.2020 року. (а.с.38зв.-39)

Також, на виконання вимог Закону України "Про державний земельний кадастр" державним кадастровим реєстратором земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 3523480400:02:001:0519 (а.с.47-49).

ОСОБА_1 звернулася із заявою від 17.05.2021 до селищного голови про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 33523480400:02:001:0519), для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3330 га. Вказана заява зареєстрована Новгородківською селищною радою за вх.№01-26-720 від 20.05.2021 (а.с.11).

Позивач вказує, що у зв`язку з неотриманням протягом тривалого часу інформації про прийняте відповідачем рішення, до селищної ради було направлено адвокатський запит про надання інформації, зокрема щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою (а.с.12-13).

Листом Новогородківської селищної ради від 27.09.2021 за вих.№01-16/1079 повідомлено позивача, що заява ОСОБА_1 на розгляд постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою і на розгляд сесії селищної ради не виносилася. (а.с.16)

Не погодившись з бездіяльністю відповідача, яка полягала у неналежному розгляді заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п."б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин 9, 10 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Приписами статті 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає: а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки.

При цьому, частинами 7, 8 статті 186 Земельного кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до ч.ч.9, 10 ст.186 Земельного кодексу України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Таким чином, ст.186 Земельного кодексу України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути відповідним органом за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Таким чином, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбачених ст.118, 123 ЗК України.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Із вищенаведених аналізу положень Земельного кодексу України слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Отже, отримавши заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки, відповідач згідно з частинами 9, 10 статті 118 ЗК України повинен був у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти рішення про відмову у його затвердженні з наведенням відповідних мотивів.

Розгляд заяви позивача про затвердження проекту землеустрою повинен відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Новгородківської селищної ради Кіровоградської області із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що фактично Новгородківською селищною радою Кіровоградської області не здійснено належного розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки та не прийнято з цього питання жодного рішення. Тобто, відповідач допустив протиправну бездіяльність при розгляді заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 3523480400:02:001:0519), площею 1,3330 га, для ведення особистого селянського господарства.

Доводи відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, судом не приймаються до уваги, оскільки не стосуються предмету даного спору.

Відповідно до п.п.2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний нею спосіб, суд дійшов висновку, що з огляду на визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за її заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача розглянути заяву та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства, з урахуванням висновків суду.

При цьому, суд наголошує, що при розгляді заяви позивача, відповідач повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням встановлених судом обставин, а також правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Разом з тим, суд не має правових підстав для задоволення вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, обов`язок відповідача приймати законні рішення визначений Основним Законом України та додатковому спонуканню з боку суду не підлягає.

Частиною четвертою статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Законодавчо поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень не унормовано. Однак, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли йдеться лише про один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі суб`єкта діяти чи не діяти, а якщо діяти - то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, прямо або опосередковано закріплених у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У спірних правовідносинах повноваження селищної ради щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки чи надання вмотивованої відмови у його затвердженні чітко регламентовано положеннями ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою, визначені законом. Якщо такі умови відсутні - орган повинен затвердити проект землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або не затвердити (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

В контексті обставин спору, застосування такого способу захисту можливе виключно за умови виконання позивачем усіх визначених законом вимог, необхідних для затвердження проекту землеустрою. Предмет доказування у даній справі не охоплює вичерпності цих мотивів та дотримання позивачем усіх умов для затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Крім того, у справі, як зазначалося вище, судом встановлено, що суб`єктом владних повноважень - Новгородківською селищною радою Кіровоградської області, не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов для прийняття відповідного рішення, позаяк судом встановлено бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову, суд стягує на користь позивача здійснені документально підтверджені судові витрати у розмірі 681 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295-297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новгородківської селищної ради Кіровоградської області (28200, Кіровоградська область, смт.Новогородка, вул.Центральна, 13, код ЄДРПОУ 04367111) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Новгородківської селищної ради Кіровоградської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 17.05.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 3523480400:02:001:0519), площею 1,3330 га, для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Новгородківську селищну раду Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.05.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки (кадастровий номер 3523480400:02:001:0519), площею 1,3330 га, для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства та висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 681 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Новгородківської селищної ради Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04367111).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина