Рішення № 102068332 від 14.12.2021 , Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 грудня 2021 року Справа № 280/4922/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

представника позивача – Бєлікова А.І.

представника відповідача – Лактіонової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область,71674)

до Запорізької митниці (вул. Сергія Синенка, 12, м. Запоріжжя, 69041, код ЄДРПОУ 44005647)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі відповідач, Дніпровська митниця), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2021 № 0000221903, згідно якого позивачу збільшено суму грошових зобовязань за платежем мито на товар у сумі 164404,62 грн. та штрафних санкцій 82 202,31 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2021 № 0000231903, згідно якого позивачу збільшено суму грошових зобовязань за платежем податок на додану вартість у сумі 32 880,93 грн. та штрафних санкцій 6 576,19 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що в період з 10.03.2021 по 20.04.2021 працівниками відділу комплексного аналізу та проведення і супроводження перевірок (у м. Запоріжжя) управління проведення митного аудиту Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відділ Дніпровської митниці) на Підприємстві з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» ( далі - ПрАТ «ЗЗРК») проводилась документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, в частині правомірності застосування преференційного режиму за період з 11.03.2018 по 09.03.2021.

За результатами даної перевірки відділом Дніпровської митниці складено Акт №0011/21/7.5-19/0000191218 від 06.05.2021, згідно якого зроблено висновок щодо порушення ПрАТ «ЗЗРК» основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № № 1 та 6, Приміток та Загальних положень до групи 85, затвердженої Законом України «Про митний тариф України», Пояснення до товарної позиції 8536 УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року №401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» (у редакції, що діяла на час митного оформлення) статті 16 Протоколу І «Щодо визначення концепції «Походження товару» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони», ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-УІІ. статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження ратифікованої Законом України від 08 листопада 2017 року № 2187-УІП, вимог частини 1 статті 69, пунктів 1, 4 частини 1 статті 266, частини 1 статті 281, пункту 1 частини І статті 289 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 164 409,78 грн. та податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, на суму 32 881,95 грн. Позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки принцип податкової вини не може застосовуватись до подій, які викладено в Акті перевірки та які наступили до 01.01.2021. Вважає, що повними, достовірними, достатніми доказами та доведеність вжиття необхідних, належних, повних дій та заходів зі сторони ПрАТ «ЗЗРК» є: вибір та перевірка експортера; перевірка умов контракту; витребування від експортерів відповідних/необхідних документів, креслень, інформацій тощо; підписання контракту; оформлення сторонами супровідних документів: здійснення ПрАТ «ЗЗРК» відповідного митного оформлення згідно до вимог митного законодавства, що включає в себе своєчасну сплату митних платежів (ввізне мито на товар, ПДВ) та заповнення і подання митних декларацій від 18.12.2018 №UA112100/2018/001133, від 29.10.2018 № UA112100/2018/000957, від 03.12.2018 № UA112100/2018/001042, від 22.12.2018 № UA112100/2018/001143, від 18.01.2019 № UA112100/2019/0000083 з відповідними підтверджувапьними документами: міжнародними контрактами з додатками, сертифікатами якості, інвойсами та інвойсом-декларацією походження, міжнародними товарно-транспортними накладними, гарантійними листами, пакувальними листами, технічними описами, аркушами коригуванням та іншими документами які подавались безпосередньо відповідному митному органу.

Окрім того, зазначачив, що на час здійснення вищевказаних митних оформлень ПрАТ «ЗЗРК» діяло розумно, добросовісно із належною обачністю та у зазначених зовнішньоекономічних відносинах жодним чином не порушило обов`язок з декларування та визначення і сплати мита та податків, згідно вимог Українського законодавства і ратифікованих Верховною Радою України Міжнародних договорів України, про що свідчить відсутність винесення митним органом карток відмов в прийняти митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Про факт порушення митних правил в результаті не підтвердження преференційного режиму іноземними митними органами, які в свій час видавали сертифікати з перевезення товару EUR.1. стало відомо лише під час проведення Відповідачем даної перевірки. ПрАТ «ЗЗРК» позбавлене можливості вжити певних заходів щодо усунення порушень митних правил, які сталися не з вини ПрАТ «ЗЗРК», а саме внесення змін (уточнень) в митні декларації або відкликати митні декларації, митне оформлення по яким завершено та по яким не підтвердився преференційний режим, та подальше подання нових митних декларацій.

Також вказує на те, що в порушення вимог п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України, яким встановлено вимогу щодо складання акту та його підписання посадовими особами контролюючого органу, другий примірник Акту для ПрАТ «ЗЗРК» не підписаний заступником начальника управління - начальником відділу комплексного аналізу та проведення і супроводження перевірок (у м. Запоріжжя) управління проведення митного аудиту Дніпровської митниці Держмитслужби Демченко A.A..

Окрім того, щодо нарахування штрафних санкцій, які зазначені Відповідачем у Податкових повідомленнях рішенням від 28 травня 2021 року №0000221903 у сумі 82 202,31 грн. та від 28 травня 2021 року №0000231903 у сумі 6 576,19 грн, ПрАТ «ЗЗРК» заперечує, оскільки відповідно до вимог пункту 52л підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020)* в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, штрафні санкції не застосовуються і тому дані ППР є такими, що складено з порушення даної норми законодавства, що є підставою для є їх скасування.

Доводи відповідача щодо бездіяльності, яка виразилась у не вжитті ПрАТ «ЗЗРК» достатніх заходів, а саме у не добросовісних та необачливих діях з метою зменшення бази оподаткування, є безпідставними та не доведеними, що свідчить про хибність зроблених висновків, а ППР такими, що прийняті неправомірно з порушення вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 22.06.2021 у справі було відкрито загальне позовне провадження, підготовче судове засідання призначено на 22.07.2021.

19.07.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов. У відзиві Дніпровська митниця зазначила, що ПрАТ «ЗЗРК» для підтвердження заявленого преференційного режиму для товарів товарів № 1, №22, № 23, № 31, № 32, № 33, № 34 за МД типу ІМ 40 ДЕ від 29.10.2018 № UA112100/2018/000957, товарів: № 4, № 37, № 47, № 55 за МД типу ІМ 40 ДЕ від 03.12.2018 № UА112100/2018/001042, товарів № 6, № 7 за МД типу ІМ 40 ДЕ від 22.12.2018 № UA112100/2018/001143, надано сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 № А 2220635, від 15.11.2018 № А 2220639.

Запорізькою митницею ДФС відповідно до ст.ст. 32, 33 Протоколу 1 до Угоди та у порядку, визначеному наказом Державної митної служби України від 13.09.2010 №1050 «Про затвердження Порядку направлення до Держмитслужби звернень митних органів щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товару», з метою перевірки автентичності вищезазначених сертифікатів з перевезення товару EUR.1 та набуття статусу преференційного походження товарів в рамках Угоди, було направлено запит до Державної фіскальної служби України для подальшого направлення митним органам Королівства Швеція (лист від 04.03.2019 № 420/8/08-70-19-02).

Державною митною службою України листом від 07.05.2020 № 16-3/16-01/7.5/1189 надіслано до Дніпровської митниці Держмитслужби відповідь уповноваженого органу Королівства Швеція від 12.03.2020 № TV-2019-11631 з результатами перевірки сертифікатів EUR.1.

Уповноваженим органом Королівства Швеція не підтверджено в рамках Угоди преференційний статус походження товарів «запасні частини до шахтного обладнання в асортименті», зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 (в т.ч. EUR.1 від 20.08.2018 № А 2220635, від 15.11.2018 № А 2220639).

Також, відповідно до ст. 15 Доповнення І до Регіональної Конвенції «Про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження» ПрАТ «ЗЗРК» для підтвердження заявленого преференційного режиму для товару № 1 за МД типу ІМ 40 ДЕ від 18.01.2019 № UA112100/2019/000083, надано декларацію про походження від 18.12.2018 № 428232, видану уповноваженим митним органом Словацької Республіки, відповідно до вимог ст. 21 Доповнення І Конвенції. Запорізькою митницею ДФС відповідно до .ст. 32, 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС та у порядку, встановленому наказом ДМСУ № 1050, було направлено запит до Державної фіскальної служби України для подальшого направлення митним органам Словаччини (лист від 23.01.2019 № 144/8/08-70-19-02) щодо перевірки автентичності декларації про походження (декларації інвойс), складеної експортером «MINERFIN a.s.» на інвойсі від 18.12.2018 №428232 на товар «пружина d=30, Da=230, Lo=415, номер деталі - 25661» та встановлення статусу походження товару, вказаного в ньому, в рамках Угоди.

Державною митною службою України листом від 16.10.2020 № 15/15-03-01/7.5/161 надіслано до Дніпровської митниці Держмитслужби відповідь уповноваженого органу Словаччини від 09.09.2020 № 415628/2020-2000102/289.

Уповноважений орган Словаччини повідомив, що експортер «MINERFIN a.s.» не зміг пред`явити належних документів, що підтверджували б статус походження товару. Тому товар, зазначений у декларації інвойс, не підлягає преференційному режиму оподаткування та не має статусу преференційного походження в рамках Угоди.

Зазначає, що формальна наявність поданої до митного оформлення сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 № А 2220635, від 15.11.2018 № А 2220639 відповідальність за видачу яких несе експортер-компанія Sandvik SMCC/O EC-Logistic Rannarba, декларація про походження від 18.12.2018 № 428232 відповідальність за видачу якої несе експортер-компанія Siebtechnik GmbH, не є достатньою підставою для висновку про вчинення ПРАТ «ЗЗРК» всіх необхідних та залежних від нього дій для здійснення декларування «преференційного походження» ввезених товарів та отримання пільг - тарифних преференцій. Вважає, що діючи добросовісно та застосовуючи тарифну преференцію по сплаті ввізного мита за зниженим рівнем ставок ввізного мита, ПРАТ «ЗЗРК» безсумнівно повинно переконатися, що поставлені експортером товари дійсно є товарами «преференційного походження» відповідно до положень вищезазначеної Угоди, а не покладатися лише на відповідальність експортера за видачу відповідальних декларацій інвойс.

Тобто, платником податків в обгрунтування мотивів вибору контрагента в ході проведення перевірки не надано достатніх доказів обставин укладання і виконання зовнішньоекономічних договорів, та можливості і необхідності проведення перевірки ділової репутації контрагента, а також повноважень осіб, які діють від імені такого підприємства.

У зазначених зовнішньоекономічних відносинах обов`язок з декларування та визначення і сплати мита та податків, згідно вимог українського законодавства і ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів України, має саме ПРАТ «ЗЗРК», а тому саме воно, а не продавець товару, несе відповідальність за повноту виконання цього обов`язку.

Таким чином, платник податків мав можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема здійснити декларування з застосуванням пільгової ставки мита у рамках режиму найбільшого сприяння та дотримання зазначених вище вимог законодавства, однак не вжив достатніх заходів для цього через те, що він діяв недобросовісно та без належної обачності з метою зменшення бази оподаткування.

Крім того, під час перевірки правильності класифікації товарів відповідно до вимог УКТ ЗЕД. проаналізована інформація, наявна в інформаційних базах даних Держмитслужби про класифікаційні рішення та встановлено, що Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято Рішення про визначення коду товару від 05.03.2020 № KT-UA110000-0047-2020 стосовно товару № 5 - 1.Датчик 55023723 - 1шт., датчик 55023724 - 1шт., датчик тиску 08000899 - 1шт., датчик тиску 56001771 - 1шт. Даним рішенням встановлено код 8536411090 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита повна 5 %, пільгова 5 %) для товару «Товар з комерційною назвою «Датчик тиску», номер деталі 08000899 - 1шт. Являє собою реле тиску (маркування на упаковці «Pressure switch») напругою 24 В, силою струму 0.5 А. Має чутливий до тиску елемент, який реагує на зміни тиску. Встановлюється в гідросистемі шахтного обладнання.». Класифікаційне рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про визначення коду товару від 05.03.2020 № KT-UA110000-0047-2020 ПрАТ «ЗЗРК» у судовому порядку не оскаржувалось. Під час проведення планової виїзної перевірки ПрАТ «ЗЗРК» із заявами, зауваженнями, поясненнями до Дніпровської митниці Держмитслужби не зверталось. Документи та відомості, що підтверджують правильність класифікації товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 9032900000 ПрАТ «ЗЗРК» в ході проведення перевірки не надавались.

Вважає, що грошові зобов`язання та висновки викладені в акті перевірки від 06.05.2021 № 0011/21/7.5-19/0000191218, відповідають нормам чинного законодавства та є обгрунтованими. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.07.2021 підготовче засідання було відкладено на 15.09.2021.

29.07.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій наголошено на безпідставності та не обґрунтованості доводів Відповідача, що знайшли своє відображення в Акті, де зазначено про умисні дії (бездіяльність) ПрАТ «ЗЗРК», що визначають вину, які можуть характеризуватися як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності у вчиненні податкового правопорушення. Просить позов задовольнити.

У поданих до суду запереченнях відповідач не погоджується з позицією позивача. Так, вказує, що позивачем проігноровано положення як Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, так і положення МК України (ст.ст. 334. 336.345.347. 352), відповідно до яких передбачено право митниці здійснювати перевірку документів та відомостей, зазначених в цих документах (в даному випадку надання преференційного статусу походження товарів, обгрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування) після митного оформлення товарів. Положення Угоди та МК України, на підставі яких здійснено перевірку та винесено ППР, не змінювались, отже, ніякої зворотної дії у часі немає. Крім того, формальна наявність сертифікату походження товару, не є достатньою підставою для висновку про вчинення позивачем всіх залежних від нього дій для отримання преференції. Діючи добросовісно та застосовуючи пільгові тарифи Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 (відповідно до Додатку III), повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 15.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.10.2021.

Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 11.10.2021 було оголошено переву до 10.11.2021.

Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 10.11.2021 було оголошено перерву до 09.12.2021.

Представником відповідача 10.11.2021 та 30.11.2021 було надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що митне оформлення ЕМД відбулось до початку дії карантину, а тому штрафні санкції нараховано правомірно. Крім того, вказано на неправомірність підстав для застосування преференційного режиму до товарів. Просив врахувати, що під час проведення аналізу попередніх документальних перевірок позивача було встановлено аналогічні випадки непідтвердження преференційного режиму, в т.ч. перевірка статусу преференційного походження товарів. Враховуючи повторність правопорушення представник відповідача вважає, що норми ст. 123 ПК України застосовані правомірно. Просить у задоволенні позову відмовити.

Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 09.12.2021 було оголошено перерву до 14.12.2021.

Протокольною ухвалою суду від 14.12.2021 було замінено неналежного відповідача Дніпровську митницю Держмитслужби на належного – Запорізьку митницю.

14.12.2021, у судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь.

Сторони під час розгляду справи, у судовому засіданні, повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 10.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

В період часу з 10.03.2021 по 20.04.2021 на підприємстві з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат” (далі -ПрАТ “ЗЗРК”) проводилась документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 11.03.2018 по 09.03.2021.

Під час перевірки було встановлено, що за період з 11.03.2018 по 09.03.2021, під час митного оформлення ПрАТ «ЗЗРК» були надані (отримані) пільги за кодом 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони]» та згідно доповнення від 13.05.08 № 14/640-ЕП до листа Управління митно-тарифного регулювання від 12.05.08 № 14/625-ЕП «Перелік країн, яким Україною надається режим найбільшого сприяння (застосовуються пільгові ставки Митного тарифу України)» за 123 митними деклараціями.

При перевірці митних декларацій типу ІМ 40 ДЕ, від 29.10.2018 № UA112100/2018/000957, від 03.12.2018 № UA112100/2018/001042, від 22.12.2018 №UA112100/2018/001143, від 18.01.2019 № UA112100/2019/000083 встановлено, що митне оформлення товарів здійснювалось із застосуванням пільги з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання згідно з наданими до митного оформлення документами для підтвердження заявленого преференційного режиму: сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 № А 2220635, від 15.11.2018 № А 2220639, декларація про походження від 18.12.2018 № 428232.

Так встановлено, що ввізне мито визначено за МД: від 29.10.2018 № UA112100/2018/000957 - 44 841,22 грн. товари:

№ 1 «Ведучий міст шахтної машини, спеціально розроблений для роботи в підземних виробках, має комерційну назву Axle modification kit on DD310-40 L09D4647A Модифікаційний комплект осі на DD310-40 L09D4647A LI7 (78080229) - 1шт. Використовується для власних виробничих потреб, невійськового призначення.», країна походження Європейський союз, код товару згідно з УКТ ЗЕД 8708503598, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 № А 2220635 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 24 493,92 грн.;

№ 22 «Рама упору (7326909890) 00775820 - 2шт. Виточена зі сталі до механізмів дробарки залізної руди. Використовується для власних виробничих потреб, невійськового призначення.», країна походження Європейський союз, код товару згідно з УКТ ЗЕД 7326909890, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 №А 2220635 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 1 412,59 грн.;

№ 23 «Муфта 00723600 - 1шт. Сталевий, для з`єднання валів на шахтному обладнанні. Використовується для власних виробничих потреб, невійськового призначення.» країна походження Європейський союз, код товару згідно з УКТ ЗЕД 8483602000, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 № А 2220635 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 0,00 грн.;

№ 31 «Ремкомплект 951078 - 1шт. ремкомплект 952761 - 2шт. Складаються з гумових, пластикових, гумометалевих та паранітових кільц та ущільнень, фасованих разом у поліетиленових пакетах. Для ущільнення з`єднань на шахтній буровій машині. Використовується для власних виробничих потреб, невійськового призначення.» країна походження Європейський союз, код товару згідно з УКТ ЗЕД 8483602000, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 № А 2220635 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 0,00 грн.;

№ 32 «Гідроциліндр (повороту) 56035380 - 1шт.. гідроциліндр (підйому куліси) 56035377 - 1шт. Гідравлічні двигуни лінійної дії до шахтного обладнання. Використовується для власних виробничих потреб, невійськового призначення.» країна походження Європейський союз, код товару згідно з УКТ ЗЕД 8412218090, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 № А 2220635 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 13 807,69 грн.;

№ 33 «Тяга 02694090 - 1шт. Виточена зі сталі, для передачі тягового зусилля від коромисла до ковша шахтної навантажувально-доставочної машини. Використовується для власних виробничих потреб, невійськового призначення.», країна походження Європейський союз, код товару згідно з УКТ ЗЕД 7326909890, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 № А 2220635 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 2422,25 грн.;

№ 34 «Вимикач автоматичний 56025694 - 1шт. Надійшов в частково розібраному стані, розрахований, для напруги до 1000В та сили струму понад 63А. До електричного ланцюга шахтної машини. Використовується для власних виробничих потреб, невійськового призначення.» країна походження Європейський союз, код товару згідно з УКТ ЗЕД 8536209000, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 №А 2220635 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 2 704,77 грн..

Ввізне мито визначено за МД від 03.12.2018 № UА112100/2018/001042 - 2 107,24 грн. (сума податку (мита), що нарахована умовно), товари:

№ 4 «Подушка амортизатор TORO-400E 04000044 - 8шт. Виріб гумометалевий для гасіння ударів ковшової стріли по корпусу шахтної навантажувально-доставочної машини Використовується для власних виробничих потреб, невійськового призначення.», країна походження Великобританія, код товару згідно з УКТ ЗЕД 4016999100, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.I від 20.08.2018 №А 2220635 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 1 753,93 грн.;

№ 37 «Болт 29601328 - 4шт. З не корозійностійкої сталі, має шестигранну головку та межу міцності на розтягування до 800МПа, до шахтного обладнання. Використовується для власних виробничих потреб, невійськового призначення.», країна походження Фінляндія, код товару згідно з УКТ ЗЕД 7318158190, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 № А 2220635 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 348,15 грн.;

№ 47 «Насос шестерний 25.5 СС 77017178 - 1шт. Ротаційний, шестеренчастий, не силовий, до шахтного обладнання. Використовується для власних виробничих потреб, невійськового призначення.», країна походження Італія, код товару згідно з УКТ ЗЕД 8413603900, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 №А 2220635 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 0,00 грн.;

№ 55 «Кільце ущільнювача (гумове О-образне) (09370084 заміна на 80011969) 80011969 – З шт. Виготовлені з м`якої, вулканізованої, непористої гуми для ущільнення з`єднань у механізмах шахтного обладнання. Використовується для власних виробничих потреб, невійськового призначення.», країна походження Італія, код товару згідно з УКТ ЗЕД 4016930090, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.I від 20.08.2018 №А 2220635 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 5,16 грн..

Ввізне мито визначено за МД від 22.12.2018 № UA112100/2018/001143 - 110 384,30 грн. (сума податку (мита), що нарахована умовно), товари:

№ 6 «1.Футеровка рухомого конуса EF М2 452.0845-002 – З шт., футеровка нерухомого конуса F М2 452.0841-002 – З шт. Складові частини зі сталі до дробарки, яка використовується для власних виробничих потреб невійськового призначення, а саме для подрібнення залізної руди.», країна походження Швеція, код товару згідно з УКТ ЗЕД 8474901000, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 15.11.2018 № А 2220639 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 92 901,81 грн.;

№ 7 «Гідроциліндр 29613866 - 2 шг. Гідравлічний двигун лінійної дії до гірничошахтних машин. Буде використовується для власних виробничих потреб невійськового призначення.», країна походження Фінляндія, код товару згідно з УКТ ЗЕД 8412218090, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 15.11.2018 №А 2220639 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 17 482,49 грн.

Ввізне мито визначено за МД від 18.01.2019 № UA112100/2019/000083 - 6 927,41 грн. (сума податку (мита), що нарахована умовно) товар № 1 «Пружина d=30, Da=230, Lo=415 25661 - 15шт. Сталева, спіральна пружина стискання до горизонтального грохота HG 30/70/1 KR, який використовується для власних виробничих потреб невійськового призначення, а саме для просіювання залізної руди.», країна походження Європейський союз, код товару згідно з УКТ ЗЕД 7320208190, дозвільний документ - сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 15.11.2018 № А 2220639 (сума податку (мита), що нарахована умовно) товари складає 6927,41 грн.

ПрАТ «ЗЗРК» для підтвердження заявленого преференційного режиму для товарів № 1, №22, № 23, № 31, № 32, № 33, № 34 за МД типу ІМ 40 ДЕ від 29.10.2018 № UA112100/2018/000957, товарів: № 4, № 37, № 47, № 55 за МД типу ІМ 40 ДЕ від 03.12.2018 № UА112100/2018/001042, товарів № 6, № 7 за МД типу ІМ 40 ДЕ від 22.12.2018 № UA112100/2018/001143 та товару за МД типу ІМ 40 ДЕ від 18.01.2019 № UA112100/2019/000083, надано сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 № А 2220635, від 15.11.2018 № А 2220639 та декларацію про походження від 18.12.2018 № 428232.

За результатом перевірки встановлено, що митне оформлення товарів було здійснено із застосуванням режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII.

Відповідно до ст. 16 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Походження товару» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони» від 27 червня 2014 року ПрАТ «ЗЗРК» для підтвердження заявленого преференційного режиму для товарів товарів № 1, №22, № 23, № 31, № 32, № 33, № 34 за МД типу ІМ 40 ДЕ від 29.10.2018 № UA112100/2018/000957, товарів: № 4, № 37, № 47, № 55 за МД типу ІМ 40 ДЕ від 03.12.2018 № UА112100/2018/001042, товарів № 6, № 7 за МД типу ІМ 40 ДЕ від 22.12.2018 № UA112100/2018/001143, надано сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2018 № А 2220635, від 15.11.2018 № А 2220639.

У відповіді Уповноваженого органу Королівства Швеція від 12.03.2020 № TV-2019-11631 було зазначено, що статус походження товарів, зазначених в доказах, що досліджуються та оцінюються, неможливо визначити, і він не відповідає вимогам щодо походження товарів, наведених в Протоколі 1 до Договору про співпрацю між ЄС, з одного боку, та Україною, з іншого боку, таким чином, до них не може застосовуватись преференційний режим.

Також відповідно до ст. 15 Доповнення І до Регіональної Конвенції «Про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження» (далі - Доповнення І Конвенції") ПрАТ «ЗЗРК» для підтвердження заявленого преференційного режиму для товару № 1 за МД типу ІМ 40 ДЕ від 18.01.2019 № UA112100/2019/000083, надано декларацію про походження від 18.12.2018 № 428232, видану уповноваженим митним органом Словацької Республіки, відповідно до вимог ст. 21 Доповнення І Конвенції.

Запорізькою митницею ДФС відповідно до .ст. 32, 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС та у порядку, встановленому наказом ДМСУ № 1050, було направлено запит до Державної фіскальної служби України для подальшого направлення митним органам Словаччини (лист від 23.01.2019 № 144/8/08-70-19-02) щодо перевірки автентичності декларації про походження (декларації інвойс), складеної експортером «MINERFIN a.s.» на інвойсі від 18.12.2018 №428232 на товар «пружина d=30, Da=230, Lo=415, номер деталі - 25661» та встановлення статусу походження товару, вказаного в ньому, в рамках Угоди.

Уповноважений орган Словаччини у своєму листі від 09.09.2020 № 415628/2020-2000102/289Не повідомив, що декларація за комерційним рахуноком була видана компанією MINERFIN a.s., Братислава, Словацька Республіка. Оскільки експортер товару, вказаний у зазначеному вище комерційному рахунку, був не в змозі надати відповідні документи, що підтверджують статус походження товарів, товари не можуть вважатись товарами із походженням в державах-учасницях відповідно до Протоколу І до Договору про співпрацю між ЄС, Євпропейською спілкою з атомної енергії і державами-учасницями, з одного боку, та Україною, з іншого боку, таким чином, товари, про які йдеться, не мають походження з держав-учасників ЄС. Перевірений комерційний рахунок не відповідає вимогам щодо точності.

За результатами документальної невиїзної перевірки складено акт від 06.05.2021 № 0011/21/7.5-19/0000191218, згідно висновків якого встановлено наступні порушення:

основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № № 1 та 6, Приміток та Загальних положень до групи 85, затвердженої Законом України «Про митний тариф України», Пояснень до товарної позиції 8536 УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року №401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» (у редакції, що діяла на час митного оформлення), статті 16 Протоколу І «Щодо визначення концепції «Походження товару» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони» від 27 червня 2014 року, статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження ратифікованої Законом України від 08 листопада 2017 року № 2187-УІІІ, вимог частини 1 статті 69, пунктів 1, 4 частини 1 статті 266, частини 1 статті 281, пункту 1 частини І статті 289 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобовязання по сплаті ввізного мита за період з 11.03.2018 по 09.03.2021 на загальну суму 164 409,78 грн.;

основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № № 1 та 6, Приміток та Загальних положень до групи 85, затвердженої Законом України «Про митний тариф України», Пояснень до товарної позиції 8536 УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року №401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» (у редакції, що діяла на час митного оформлення), статті 16 Протоколу І «Щодо визначення концепції «Походження товару» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони» від 27 червня 2014 року, статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження ратифікованої Законом України від 08 листопада 2017 року № 2187-УІІІ, вимог частини 1 статті 69, пунктів 1, 4 частини 1 статті 266, частини 1 статті 281, пункту 1 частини І статті 289 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за період з 11.03.2018 по 09.03.2021 на загальну суму 32 881,95 грн.

На підставі акту документальної невиїзної перевірки митницею винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 00000221903 від 28.05.2021 за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (вид 020) на суму 246606,93 грн.: 164 404,62 грн. - за податковим зобов`язанням, 82 202,31 грн. - за штрафними санкціями;

-№ 00000231903 від 28.05.2021 за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім ставки 7 %) (вид 028) на суму 39 457,12 грн.: 32 880,93 грн. - за податковим зобов`язанням, 6 576,19 грн. - за штрафними санкціями.

Податкові повідомлення-рішення помилково були направлені ПрАТ “ЗЗРК” листом від 28.05.2021 № 7.5-08-02-1/19/13/5511. З приводу отримання зазначених податкових повідомлень-рішень позивач не заперечував.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку правовідносинам які виникли, суд виходив з наступного.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 1 статті 271 Митного кодексу України (далі - МК України) мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним із видів мита є ввізне мито, яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України, платником якого є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 1 статті 276 МК України визначено, що платниками мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 278 МК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем за МД: від 29.10.2018 № UA112100/2018/000957 задекларовано в режим імпорту товар:

За МД від 03.12.2018 № UА112100/2018/001042 задекларовано в режим імпорту товар:

За МД від 22.12.2018 № UA112100/2018/001143 задекларовано в режим імпорту товар:

За МД від 18.01.2019 № UA112100/2019/000083 задекларовано в режим імпорту товар № 1 «Пружина d=30, Da=230, Lo=415 25661 - 15шт. Сталева, спіральна пружина стискання до горизонтального грохота HG 30/70/1 KR, який використовується для власних виробничих потреб невійськового призначення, а саме для просіювання залізної руди.», країна походження Європейський союз

Водночас, відповідач в ході проведення перевірки зазначає, що ввезений позивачем товар не може бути визнаний таким, що має преференційне походження з Європейського Союзу, та відповідно не має права на преференцію. Такі висновки контролюючого органу базуються на листах уповноваженого органу Королівства Швеція від 12.03.2020 № TV-2019-11631 та уповноваженого органу Словаччини від 09.09.2020 № 415628/2020-2000102/289Не, в яких зазначено, що преференційне походження товарів відповідно до Протоколу 1 Угоди не підтверджено.

Згідно з положеннями частин 4, 5 статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Статтею 300 МК України визначено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до підпункту "в" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є ввезення товарів на митну територію України.

Згідно з положеннями пункт 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Положеннями пункту 54.4 статті 54 ПК України визначено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Суд зауважує, що у даній адміністративній справі суть спору між сторонами стосується виключно встановлення країни походження (виробника) товару, який ввозився позивачем на митну територію України, та як наслідок наявності чи відсутності права на застосування преференційного режиму вільної торгівлі до ввезеного товару.

Відповідно до частин 1-3 статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Згідно з нормами частини 6 статті 36 МК України) положення МК України застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини 7 статті 36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

З 1 січня 2016 року набула чинності Угода, розділ IV якої "Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею" встановлює порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Виходячи із положень частини першої статті 29 розділу IV Угоди, кожна Сторона, зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно до статті 2 розділу II "Визначення концепції "походження товарів" Протоколу 1 до Угоди з метою впровадження цієї Угоди такі товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в Європейському Союзі відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Частиною 1 статті 16 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Згідно з положеннями частин 1-3 статті 43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі ввезення на митну територію України товарів до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, сертифікат про походження товару подається обов`язково (пункт 1 частини 3 статті 44 МК України).

Таким чином, серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску таких відповідно до заявленого митного режиму.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №813/5141/13-а від 11 червня 2019 року.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 - це документ, що видається митними органами країни експорту для підтвердження відповідності товару вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

При цьому, обов`язок вжити всі належні заходи для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.

З матеріалів справи встановлено, що до митного оформлення ПрАТ «ЗЗРК» було надано сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 20.08.2018 року № А 2220635, від 15.11.2018 № А 2220639, виданий митними органами країни експорту, на підставі якого підтверджено преференційне походження товару з Європейського Союзу, та декларація про походження від 18.12.2018 № 428232, у зв`язку із чим застосовано тарифну пільгу (тарифну преференцію) щодо ставок митного тарифу на підставі Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 pоку №1678-VII.

У вказаному сертифікаті зазначено, що країною походження товарів, які були ввезені позивачем за поданими митними деклараціями, є Європейський Союз.

Відповідно до частини 1 статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

Статтею 25 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.

Згідно з положеннями частини 1 статті 45 МК України встановлено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Частиною 1 та 2 статті 37 розділу ІV Угоди про асоціацію встановлено, що Сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов`язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов`язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю. Якщо Сторона на основі об`єктивно задокументованої інформації відчуває неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або відчуває існування незаконних дій або шахрайства іншої Сторони відповідно до цієї Глави, заінтересована Сторона може тимчасово призупинити дію відповідного преференційного режиму для відповідного товару (товарів) згідно із цією статтею.

Відповідно до статті 32 розділу VI "Домовленості про адміністративне співробітництво" Протоколу І до Угоди про асоціацію Митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Згідно з положеннями статті 33 розділу VI "Домовленості про адміністративне співробітництво" Протоколу І до Угоди про асоціацію подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до частини 5 статті 45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку щодо можливості митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Однак, відповідачем не наведено обставин за яких після завершення митного оформлення виникла обґрунтована підозра, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що висновки контролюючого органу щодо відсутності у позивача права на преференцію базуються виключно на листах уповноваженого органу Королівства Швеція від 12.03.2020 № TV-2019-11631 та уповноваженого органу Словаччини від 09.09.2020 № 415628/2020-2000102/289Не, в яких зазначено, що експортером не надано доказів преференційного походження товару.

Водночас, вказані листи уповноваженого органу Королівства Швеція та уповноваженого органу Словаччини не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Королівства Швеція та уповноваженого органу Словаччини до експортерів за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера. Тобто, відсутня інформація про звернення уповноважених органів до експортерів.

Таким чином, з огляду на те, що сертифікати з перевезення товару та декларація походження є офіційними документами у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, тому такі документи потребують встановлення їх у відповідності до закону не чинними, підробленими чи недійсними.

Щодо висновку, до якого дійшов відповідач, що лише в разі надання декларантом сертифіката походження товару та/або декларації про походження, зі змісту яких неможливо встановити країну походження товару, митний орган має право звертатися із відповідним запитом до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, не узгоджується з нормами МК України. При цьому, враховуючи приписи частини другої статті 53 МК України щодо переліку документів, необхідних для підтвердження митної вартості товарів, вимога відповідача щодо надання позивачем сертифіката походження товару є порушенням встановленої частиною п`ятою цієї статті заборони вимагати у декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідного висновку дійшла Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 27.01.2021 року по справі № 813/2594/18 за аналогічних правовідносин.

Верховний Суд у постанові №240/7093/19 від 01 березня 2021 року, зазначив, що міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

Беручи до уваги, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запити якого проводилася перевірка документів про походження товарів, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 43 МК України, суд зазначає, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Тобто, проведення документальної невиїзної перевірки з підстави, наведеної у пункті 2 частини 2 статті 351 МК України, можливе лише за умови, якщо інформація, що надійшла від уповноважених органів іноземних держав, свідчить про непідтвердження автентичності поданих контролюючому органу документів або про недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Основні вимоги до оформлення документальних перевірок, закріплені у Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 розділу 2 названого Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з підпунктом 7 пункту 4 розділу 3 Порядку результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства. У разі встановлення перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків; зазначити невідповідність даних, які містяться в документах, поданих платником податків для здійснення митного оформлення, фактичним даним, виявленим під час перевірки, на підставі первинних документів платника податків; вказати первинні документи та інші матеріали, що свідчать про наявність порушень. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, митної вартості та країни походження товарів, підстави для звільнення від оподаткування митними платежами окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті (довідці) документальної перевірки.

Суд зауважує, що в акті перевірки відсутній виклад з підтвердженням відповідними первинними документами або іншими матеріалами надання ПрАТ «ЗЗРК» недостовірних документів чи недостовірної інформації, або інших протиправних дій декларанта, які спричинили заниження обов`язкових платежів під час митного оформлення; невідповідності даних, які містяться в документах, поданих платником податків для здійснення митного оформлення, фактичним даним, виявленим під час перевірки; не вказано на наявність первинних документів та інших матеріалів, що свідчать про наявність порушень.

Водночас, зі змісту акту перевірки не можливо встановити, що спричинило перевірку достовірності сертифікату з перевезення товару EUR.1 та правильності інформації, що міститься в цьому документі, які обґрунтовані сумніви в достовірності такого документу, статусі походження відповідних товарів мали митні органи країни імпорту.

Так, сертифікат є офіційним документом у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, а тому такий документ потребує встановлення його у відповідності до закону не чинним, підробленим, недійсним чи ін. Допоки ж такий документ чи інформація в ньому не визнаний уповноваженими органами чи судом не законними, до нього застосовується презумпція правомірності.

Суд зауважує, що позивачем дотримано умов режиму вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом та правомірно застосовано тарифну преференцію за імпортованим товаром з країни Європейського Союзу, що підтверджується сертифікатом про походження EUR.1 та декларацією походження, на підставі якого митний орган України здійснив митне оформлення товару. Під час митного оформлення імпортованого товару позивач надав національному митному органу всі необхідні документи для завершення митних процедур та щодо достовірності, достатності, повноти або належності яких з боку митного органу не було жодних зауважень та ним не відмовлено у застосуванні преференцій з ввізного мита на товари, що возяться на територію України.

З огляду на зазначене слідує, що позивачем було сплачено в повному об`ємі всі обов`язкові митні платежі, подані всі необхідні документи для митного оформлення ввезеного товару, а самі сертифікати про походження товару EUR.l 1 від 20.08.2018 року № А 2220635, від 15.11.2018 № А 2220639 та декларація про походження від 18.12.2018 № 428232 є чинними та не скасованими.

Таким чином, суд дійшов висновку, що товар, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями від 29.10.2018 № UA112100/2018/000957, від 03.12.2018 № UА112100/2018/001042, від 22.12.2018 № UA112100/2018/001143, від 18.01.2019 № UA112100/2019/000083, на підставі сертифікатів EUR.l від 20.08.2018 року № А 2220635, від 15.11.2018 № А 2220639 та декларації про походження від 18.12.2018 № 428232 є таким, що походить з ЄС та має преференційне походження ЄС для надання режиму вільної торгівлі в рамках Угоди, а тому пільги надані (отримані) позивачем правомірно, з дотриманням вимог Протоколу 1 Угоди, а надані позивачем сертифікати про походження товарів та декларація про походження, містить повну та достовірну інформацію щодо задекларованих товарів, будь-які розбіжності у документах про країни походження товарів відсутні, тобто позивачем підтверджено країни походження задекларованого за оскаржуваними митними деклараціями товару у відповідності до вимог статей 43, 44, 335 МК України.

За таких обставин контролюючий орган, у відповідності до пункту 54.4 статті 54 ПК України не мав правових підстав самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3.6 статті 54 ПК України.

Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.

Що стосується перевірки правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, то в цій частині суд зазначає наступне.

Так судом встановлено, що ПрАТ «ЗЗРК» за митною декларацією від 18.12.2018 № UA112100/2018/001133 здійснено митне оформлення подібного товару: товар № 82 «Датчики тиску: TORO-400E 04900546 - 4шт., масла 04900547 - 1шт., 04705004 – 3 шт., 08000899 - 1шт. Датчик 04900623 - 1шт., датчик рівня масла 04900600 - 1шт. Частини систем контролю за тиском та рівнем мастила у гідросистемах та їх компонентах на шахтному обладнанні, яке використовується для власних виробничих потреб невійськового призначення. Датчики надійшли без візуальних покажчиків, вони знімають показники тиску та рівня, відповідно і передають їх до вимірювальних приладів - манометрів та рівнеметрів, відповідно».

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ст. 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Указом Президента України від 17.05.2002 року № 466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно пункту "а" ст. 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983 р.), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Відповідно до пунктів 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Частиною 1 ст. 246 Митного кодексу України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248, 264 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України).

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій (ч. 6 ст. 264 Митного кодексу України).

В силу положень частин 3-5 ст. 69 Митного кодексу України товари на вимогу посадової митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Таким чином, у випадку виникнення у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Разом з тим, порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) регламентовано Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 N 650 (надалі - Порядок № 650).

За визначенням п. 3 розділу І вказаного Порядку класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Посадова особа ПМО чи митного поста згідно з цим Порядком здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів (п. 5 Порядку І розділу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем задекларовано товар № 82 за МД від 18.12.2018 № UA112100/2018/001133 за кодом 9032 90 00 00 згідно УКТ ЗЕД, однак змінені відповідачем на код 8536 41 10 90 УКТ ЗЕД.

Розглядаючи товарну позицію, визначену позивачем за кодом 9032 90 00 00 згідно УКТ ЗЕД, суд виходить із наступного.

Приміткою 7 (а) до товарної групи 90 УКТ ЗЕД Розділу XVIII (Прилади та апарати оптичні, для фотографування або кінематографії, вимірювання, контролю або вимірювання точності; апарати медико-хірургічні; годинники; музичні інструменти; їх частини та приладдя) встановлено, що прилади і апарати для автоматичного регулювання витрати, рівня, тиску або інших змінних параметрів газів чи рідини, або для автоматичного регулювання температури незалежно від того, чи базується їх дія на використанні електричних явищ, які змінюються залежно від параметрів, що підлягають автоматичному регулюванню, сконструйовані для приведення відповідного параметра до конкретної величини та утримування його, стабілізуючи від коливань, вимірюючи постійно або періодично дійсну величину.

Відповідно до пояснень до товарної позиції 9032 90 00 00 УКТ ЗЕД апаратура для автоматичного контролю для рідин або газів та апаратура для автоматичного керування температурою є частиною повністю укомплектованих систем автоматичного контролю і складається з таких пристроїв: пристрою для вимірювання регульованої змінної; регулювального пристрою та пускового, зупиняючого або виконавчого пристрою.

Апаратура для автоматичного контролю для рідин або газів або для автоматичного контролю температурою, відповідно до умов 7 (а) до товарної групи 90, складається з цих трьох пристроїв, які утворюють єдине ціле.

За умови додержання положень Приміток 1 і 2 до цієї групи, частини і приладдя апаратури або пристроїв цієї товарної позиції також включаються до цієї товарної позиції.

До коду товарів 8536411090 згідно з УКТ ЗЕД відноситься - «Електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах (наприклад, вимикачі, роз`єднувачі, перемикачі, реле, запобіжники плавкі, пристрої для гасіння стрибків напруги, штепсельні вилки і розетки, патрони для ламп та інші з`єднувачі, (і коробки з`єднання), для напруги не більш як 1 000 В; з`єднувачі для оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів або кабелів: - реле: —для напруги не більш як 60 В: — для сили струму не більш як 2 А: — інші» для товару № 82 «Датчики тиску 08000899 -Ішт. Частини систем контролю за тиском та рівнем мастила у гідросистемах та їх компонентах на шахтному обладнанні, яке використовується для власних виробничих потреб невійськового призначення. Датчики надійшли без візуальних покажчиків, вони знімають показники тиску та рівня, відповідно і передають їх до вимірювачьних приладів - манометрів та рівнеметрів, відповідно» за МД від 18.12.2018 № ІМ112100/2018/00113.

Судом також встановлено, що Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято Рішення про визначення коду товару від 05.03.2020 № KT-UA110000-0047-2020 стосовно товару № 5 - 1.Датчик 55023723 - 1шт., датчик 55023724 - 1шт., датчик тиску 08000899 - 1шт., датчик тиску 56001771 - 1шт. Датчики тиску являють собою частини приладів для автоматичного регулювання, мають чутливий до тиску елемент, який реагує на зміни тиску. Встановлюються в гідросистемі шахтного обладнання. Використовуються для власних виробничих потреб, невійськового призначення. Заявленого до митного оформлення за кодом 9032900000 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита повна 0 %, пільгова 0%).

Даним рішенням встановлено код 8536411090 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита повна 5 %, пільгова 5 %) для товару «Товар з комерційною назвою «Датчик тиску», номер деталі 08000899 - 1шт. Являє собою реле тиску (маркування на упаковці «Pressure switch») напругою 24 В, силою струму 0.5 А. Має чутливий до тиску елемент, який реагує на зміни тиску. Встановлюється в гідросистемі шахтного обладнання.».

Рішення про визначення коду товару від 05.03.2020 № KT-UA110000-0047-2020 на теперішній час є чинним, в судовому порядку не оскаржувалось.

Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Номенклатура товарів визначається як за кодом УКТЗЕД так і за текстовим описом відповідних товарів та/або найменуванням. Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп; для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються.

Для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД можливе взяття проб (зразків) товарів, яке здійснюється посадовими особами контролюючого органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.

До суду не надано доказів, що під час проведення виїзної перевірки позивач звертався до відповідача із заявами, поясненнями. Документів та відомостей щодо підтвердження правильності класифікації товару за кодом згідно УКТ ЗЕД 9032900000 ПрАТ «ЗЗРК» до перевірки не надавались, як і не надавались до суду на спростування доводів відповідача.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував щодо відмови у задоволенні позову в цій частині позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій за платежем податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України субєктами господарювання розмір податкового зобовязання за МД від 18.12.2018 № UA112100/2018/001133 становить 29,92 грн. та штрафних санкцій на суму 5,98 грн.

Згідно із розрахунком податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами господарювання розмір податкового зобовязання за МД від 18.12.2018 № UA112100/2018/001133 становить 149,61 грн. та штрафних санкцій на суму 74,81 грн.

Відтак суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 28.05.2021 № 00000221903 в частині визначення податкового зобовязання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України у розмірі 149,61 грн. та податкове повідомлення-рішення від 28.05.2021 № 00000231903 в частині визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України субєктами господарювання у розмірі 29,92 грн. слід відмовити.

Що стосується нарахування штрафних санкцій, то в цій частині суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 123.2. ПК України передбачено, що діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.3 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 50 відсотків, що передбачає наявність діянь, передбачених пунктом 123.3 ст.123 ПК України, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів.

В обгрунтування доводів щодо застосування 50 % штрафних санкцій відповідач зазначає про те, що аналогічні випадки непідтвердження преференційного режиму були встановлені під час проведення інших перевірок, за результатами яких складено акти від 06.05.2019 № 253/08-01-14-12/00191218 та від 24.09.2020 № 0027/20/7.5-19/00191218.

В свою чергу відповідно до змісту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та розрахунків до них відповідачем в якості підстав для застосування штрафних санкцій вказано норми п. 123.2 ст. 123 ПК України, яка передбачає накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування відсутні у звязку з їх необгрунтованістю та безпідставністю.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином відповідач, застосовуючи до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) діяв не у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Разом з тим, суд не бере до уваги посилання позивача стосовно протиправності нарахувань штрафних санкцій в період дії карантину, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 52 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються. Однак митне оформлення ЕМД від 29.10.2018 № UA112100/2018/000957, від 03.12.2018 № UА112100/2018/001042, МД від 18.12.2018 № UA112100/2018/001133, від 22.12.2018 № UA112100/2018/001143, від 18.01.2019 № UA112100/2019/000083 відбулось до початку дії карантину.

З урахуванням вищевикладеного та досліджених доказів у справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про наявність підстав для задоволення податкового повідомлення-рішення від 28.05.2021 № 00000221903 в частині визначення податкового зобовязання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України у розмірі 164 255,01 грн. та суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 82 202,31 грн. та податкове повідомлення-рішення від 28.05.2021 № 00000231903 в частині визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України субєктами господарювання у розмірі 32 851,01 грн. та суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 6 576,19 грн. слід визнати такими, що прийняті необгрунтовано та підлягають скасуванню.

Щодо інших посилань відповідача викладених у відзиві та запереченнях, суд вважає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область,71674) до Запорізької митниці (вул. Сергія Синенка, 12, м. Запоріжжя, 69041, код ЄДРПОУ 44005647) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 28.05.2021 № 00000221903 в частині визначення податкового зобовязання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України у розмірі 164 255,01 грн.. та суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 82 202,31 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 28.05.2021 № 00000231903 в частині визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України субєктами господарювання у розмірі 32 851,01 грн.. та суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 6 576,19 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (вул. Сергія Синенка, 12, м. Запоріжжя, 69041, код ЄДРПОУ 44005647) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" судовий збір в розмірі 5969,10 грн..

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20.12.2021.

Суддя А.В. Сіпака

Часті запитання

Який тип судового документу № 102068332 ?

Документ № 102068332 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 102068332 ?

Дата ухвалення - 14.12.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 102068332 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 102068332 ?

В Запорізький окружний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 102068332, Запорізький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 102068332, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 14.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 102068332 відноситься до справи № 280/4922/21

Це рішення відноситься до справи № 280/4922/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 102068331

Наступний документ : 102068334

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 102068332, 14.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд