Рішення № 102067574, 14.12.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/12764/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Горбова І.С. ,

за участю: представника відповідача - Романчук Т.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо несвоєчасного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 240/7715/20 допущеного до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратур Житомирської області за період з 27.11.2020 по 15.06.2021.

Стягнути з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середні заробіток за час затримки виконання рішення Житомирського окружной адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 240/7715/20 про поновлення на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області за період з 27.11.2020 по 15.06.2021 в розмір 334 451,2 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №240/7715/20 її поновлено позивача на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області, стягнуто з прокуратури Житомирської області середній заробіток за час вимушеного прогулу. У частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць вказане рішення допущено до негайного виконання. На виконання рішення видано виконавчий лист від 27.11.2021 про поновлення на посаді, який був пред"явлений відповідачу. Наказом відповідача від 15.06.2021 поновлено позивача на посаді. Отже, позивач вказує, що з боку відповідача має місце затримка виконання рішення, строк якої починає перебіг з 27.11.2020 по 15.06.2021. Посилаючись на приписи статті Кодексу законів про працю України, позивач просить стягнути на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву , відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що у керівника обласної прокуратури були відсутні законні підстави щодо видання наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора без подання нею заяви про звільнення з посади державної служби. У такому випадку було б не дотримано процедури звільнення працівника із займаної посади та порушене право громадянина на державну службу. Лише 11.06.2021 позивач подала заяву про звільнення із займаної посади державної служби. На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2020, заяви ОСОБА_1 та виконавчого листа від 27.11.2020 №8321 позивача поновлено на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області та в органах прокуратури Житомирської області з 01.05.2020. Таким чином, позовну вимоги є безпідставними.

Ухвалою від 24.11.2021 розгляд справи призначено в судовому засіданні.

Позивач надала додаткові письмові пояснення на позов. У поясненнях зазначила, що підставою для стягнення середнього заробітку є факт затримки виконання рішення та не залежить від наявності вини роботодавця. Писати заяву про звільнення з посади державної служби було недоцільно за відсутності гарантованої роботи з оплати праці. Лише після визнання переможцем у конкурсі на посаду державної служби позивача було повідомлено про намір поновити на посаді начальника відділу в прокуратурі області. Після цього, в один день було написано 2 заяви: про звільнення з посади державної служби та заяву про поновлення на посаді начальника відділу прокуратури Житомирської області.

Позивач надіслала до суду заяви про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 14.12.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про залишення без розгляду відзиву.

Обґрунтовуючи клопотання позивач зазначила про відсутність повноважень у головного спеціаліста Романчук Т.А., що підписала відзив, на представництво Житомирської обласної прокуратури.

У запереченнях на клопотання представник відповідача зазначив про наявність доказів на підтвердження повноважень на підписання відзиву.

Так, згідно із нормою ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Разом з тим, норми Кодексу адміністративного судочинства України містять вичерпний перелік документів, які підтверджують підстави представництва (самопредставництва) у адміністративних справах.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманих з офіційного веб-порталу ДП "Інформаційно-ресурсний центр", особами які мають право вчиняти дії від імені Житомирської обласної прокуратури зазначено - Білошицького Олександра Васильовича, як керівника, та Мостиховського Олега Ігоровича і Зубака Сергія Олександровича, як представників.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1)довіреністю фізичної або юридичної особи; 2)свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Так, згідно з п. 3 Положення про управління представництва інтересів держави в суді основними завданнями управління представництва інтересів держави в суді Житомирської обласної прокуратури є, крім іншого, організація та здійснення представництва в суді органів прокуратури, участі в розгляді судами справ, стороною або третьою особою в яких виступає прокуратура, її посадові та службові особи (самопредставництво).

Відповідно до п.5.5, 5.6 Положення передбачено тотожні повноваження прокурорів та головних спеціалістів відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності управління представництва інтересів держави в суді Житомирської обласної прокуратури на підставі довіреності Генерального прокурора, його перших заступників, а також керівників обласних прокуратур, місцевих прокуратур, їхніх перших заступників, заступників безпосередньо беруть участь у цивільних, адміністративних та господарських справах, у яких Офіс Генерального прокурора, обласні, окружні прокуратури, їх посадові і службові особи, які діють від імені органу прокуратури, залучено як відповідачів або третіх осіб, а також за позовами Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур як юридичних осіб в судах першої та апеляційної інстанцій, розташованих на території, зокрема: здійснюють участь у судових засіданнях, організацію, підготовку та подання у таких справах відзивів на позовні заяви, відповідей на відзиви, пояснень, заяв, клопотань, заперечень, апеляційних, касаційних скарг, Інших процесуальних документів, реалізацію інших праві обов`язків, передбачених законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство.

В обґрунтування повноважень Романчук Т. надано копію наказу керівника Житомирської обласної прокуратури від 28.09.2020 №171к, яким її призначено на посаду головного спеціаліста відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності управління представництва інтересів держави в суді Житомирської обласної прокуратури.

Також, надано копію наказу керівника Житомирської обласної прокуратури від 09.10.2020№111, яким затверджено Положення про управління представництва інтересів держави в суді.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться копія довіреності від 22.10.2020, відповідно якої керівник Житомирської обласної прокуратури Білошицький О.В. уповноважив головного спеціаліста відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності управління представництва інтересів держави в суді Житомирської обласної прокуратури Романчук Т.А. представляти інтереси Житомирської обласної прокуратури у справі №240/7715/20. З цією метою мені делеговано права передбачені ст.ст. 44, 46, 47, 55, 60, 362, у тому числі право оскарження судових рішень.

Таким чином, суд вважає, що відзив Житомирської обласної прокуратури був підписаний уповноваженою на те особою, яка мала право на його підписання.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.07.2020 у справі №9901/39/20 .

Суд не бере до уваги посилання позивача на ухвалу Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №240/7715/20, оскільки за приписами ст.242 КАС України, врахуванню підлягають правові висновку викладені у постановах Верховного Суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , працювала в органах прокуратури Житомирської області з 13.12.1999, а з 20.01.2016 - на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області.

Наказом прокурора Житомирської області від 28.04.2020 № 97к позивача було звільнено з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру".

У квітні 2020 року позивачем було подано до Житомирського окружного адміністративного суду позов до Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії.

Житомирським окружним адміністративним судом було прийнято рішення від 26.11.2020 у адміністративній справі №240/7715/20, яким адміністративний позов до Житомирської обласної прокуратури було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення кадрової комісії №2 від 09.04.2020 №328 про неуспішне проходження начальником відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Житомирської області від 28.04.2020 №97к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області з 30.04.2020;

Поновлено ОСОБА_1 з 01.05.2020 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області;

Стягнуто з прокуратури Житомирської області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01.05.2020 по 26.11.2020 в сумі 201 895 грн. (двісті одна тисяча вісімсот дев`яносто п`ять гривень) 20 коп.

Рішення допущено до негайного виконання в частині поновлення на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

В решті позову відмовлено.

Позивачем 30.11.2020 до Житомирської обласної прокуратури було подано заяву щодо виконання вказаного судового рішення в частині поновлення на посаді.

Листом Житомирської обласної прокуратури від 16.12.2020 за №07-1255-20 було повідомлено, що судове рішення оскаржується у апеляційному порядку. Разом з тим, на виконання рішення суду в частині виплати серднього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця обласною прокуратурою перераховано 23701,65 грн.

З метою примусового виконання рішення суду, 10.12.2020 позивач направила до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчий лист про поновлення на посаді.

23.12.2020 ОСОБА_1 звернулася до ВПВР ДДВС із заявою про повернення виконавчого листа №8321 2020р. від 27.11.2020 без виконання.

В той же час, судом встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з 25.05.2020 в тому числі станом на 26.11.2020 - день прийняття судового рішення про скасування наказу прокурора Житомирської області від 28.04.2020 №97к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області з 30.04.2020 та поновлення ОСОБА_1 з 01.05.2020 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Житомирської області, по 11.06.2020 займала посаду державної служби в Житомирській обласній прокуратурі.

Позивач 11.06.2021 подала керівнику Житомирської обласної прокуратури заяву про звільнення із займаної посади та органів Житомирської обласної прокуратури 15.06.2021 відповідно до ч.2 ст.86 Закону України "Про державну службу" за угодою сторін.

У зв"язку з цим, наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 16.06.2021 за №355к скасовано наказ прокурора Житомирської області від 28.04.2020 №97к і поновлено позивача на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області з 01.05.2020. Підставою зазначено - виконавчий лист від 27.11.2020 №8321.

Позивач, вважаючи, що протягом періоду з моменту ухвалення рішення суду про поновлення його на посаді до моменту винесення відповідачем рішення про поновлення його на посаді, він втратив заробіток, який мав можливість отримувати в разі своєчасного виконання судового рішення, котре не виконувалось не з його вини, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Згідно з частинами 1, 5 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Аналіз зазначених правових норм, дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржене.

Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Положення статті 236 Кодексу законів про працю України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Отже, середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Таким чином, згідно з статтею 236 Кодексу законів про працю України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 16.06.2021 за №355к скасовано наказ прокурора Житомирської області від 28.04.2020 № 97к і поновлено позивача на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області з 01.05.2020.

Підставою для видання цього наказу вказано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, заява ОСОБА_1 , виконавчий лист від 27 листопада 2020 року №8321.

Позивач вважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо несвоєчасного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 240/7715/20 допущеного до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратур Житомирської області за період з 27.11.2020 по 15.06.2021.

Суд з такі доводи суд вважає помилковими, з огляду на наступне.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, під час прийняття рішення Житомирським окружним адміністративним судом 26.11.2020 та у подальшому до 15.06.2021 ОСОБА_1 займала посаду головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів у Житомирській обласній прокуратурі. Відтак для поновлення на попередній посаді їй необхідно було звільнитись із займаної посади. Працівниками відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури їй надавались роз`яснення щодо порядку звільнення з посади державної служби та лише після цього прийняття рішення щодо поновлення на роботі. Однак, до 11.06.2021 ОСОБА_1 жодної заяви про звільнення із займаної посади державної служби не подавала, отже наміру звільнятись не мала. Крім того, під час проведення конкурсу, оголошеного 23.04.2021, на зайняття посади державної служби головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Житомирської обласної прокуратури, ОСОБА_1 подала заяву про участь у ньому визначена переможцем.

Так, з наданої до матеріалів справи копії особової справи державного службовця ОСОБА_1 слідує, що з 05.08.2015 по 30.04.2020 ОСОБА_1 займала посаду начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Житомирської області.

Як вже зазначалося наказом від 28.04.2020 позивача було звільнено з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області та органів Прокуратури Житомирської області з 30.04.2020.

В той же час, після звільнення, ОСОБА_1 подала документи про участь у доборі з призначення на вакантну посаду державної служби категорії "В" - головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Житомирської області (шляхом укладення контракту).

За результатами проведення добору, прокурору Житомирської області 21.05.2021 уповноваженою особою для проведення співбесіди з кандидатами - заступником прокурора області Гребенюк Р. внесено подання про призначення на вакантну посаду державної служби категорії "В" - головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області (шляхом укладення контракту) ОСОБА_1 .

22.05.2020 ОСОБА_1 на ім`я прокурора Житомирської області подала заяву про призначення на посаду державної служби на умовах укладеного контракту з 25.05.2020.

Цього ж дня, між керівником Прокуратури Житомирської області та позивачем укладено контракт №1 від 22.05.2020 про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та відповідачем видано наказ №121к про призначення ОСОБА_1 на посаду державної служби категорії "В" - головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Житомирської області на умовах укладеного контракту.

Також позивач склав присягу державного службовця та ознайомлена під підпис з вимогами Закону України "Про державну службу".

13.08.2020 керівником Прокуратури Житомирської області видано наказ, яким внесено зміни до контракту від 22.05.2020 №1, з яким позивача ознайомлено під особистий підпис.

30.09.2020 позивач подав заяву керівнику Житомирської обласної прокуратури про звільнення із займаної посади за угодою сторін, на підставі якої цього ж дня відповідачем видано наказ про звільнення з 01.10.2020 за угодою сторін.

Цього ж дня між Житомирською обласною прокуратурою та позивачем укладено контракт про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 на підставі поданої заяви та відповідачем видано наказ №186к про призначення ОСОБА_1 на посаду державної служби категорії "В" - головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Житомирської обласної прокуратури на умовах укладеного контракту з 02.10.2020.

Відповідно до п.1 розділу Загальні положення на правовідносини сторін за цим контрактом поширюється дія Закону України "Про державну службу", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо проходження державної служби з урахуванням особливостей, передбачених абз.4 п.8 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 13.04.2020 №553 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

18.03.2021 укладено додаткову угоду до контракту укладеного 30.09.2020 №7.

Відповідно до протоколу конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посад державної служби категорії "Б" або "В" обласної прокуратури від 14.05.2021 ОСОБА_1 приймала участь у конкурсі та за результатами співбесіди призначена на посаду державної служби категорії "В" - головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Житомирської обласної прокуратури.

З вказаного слідує, що ОСОБА_1 починаючи з 25.05.2020 в тому числі станом на 26.11.2020 - день прийняття судового рішення про скасування наказу прокурора Житомирської області від 28.04.2020 №97к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області з 30.04.2020 та поновлення ОСОБА_1 з 01.05.2020 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Житомирської області, по 11.06.2020 займала посаду державної служби в Житомирській обласній прокуратурі.

Лише, 11.06.2021 позивач подала керівнику Житомирської обласної прокуратури заяву про звільнення із займаної посади та органів Житомирської обласної прокуратури 15.06.2021 відповідно до ч.2 ст.86 Закону України "Про державну службу" за угодою сторін.

Отже, ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах на посаді державної служби з прокуратурою Житомирської області з 25.05.2020 по 01.10.2020 та з Житомирською обласною прокуратурою з 02.10.2020 по 15.06.2021.

Згідно ч.5 ст.32 Закону України "Про державну службу" на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України "Про запобігання корупції".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.25 Закону особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону (державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування), забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Аналогічно у статті 18 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України "Про запобігання корупції".

Відповідно до ст.83 Закону України "Про Державну службу" державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади"; 9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).

Згідно ст.87 Закону підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Тобто, вказаними правовими нормами Закону України "Про Державну службу" передбачений виключний перелік підстав звільнення з державної служби.

Оскільки під час прийняття рішення Житомирським окружним адміністративним судом 26.11.2020 та у подальшому до 15.06.2021 ОСОБА_1 займала посаду головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів у Житомирській обласній прокуратурі, для реалізації повноважень керівником Житомирської обласної прокуратури щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області на виконання зазначеного рішення ОСОБА_1 , необхідно було звільнитись із займаної посади державної служби.

Однак, як встановлено судом, з часу постановлення рішення про поновлення на посаді по 11.06.2021 до відділу кадрової роботи та державної служби Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_1 заяви про звільнення із займаної посади державної служби не подавала, що дає підстави для висновку про відсутність наміру звільнятись.

Крім того, на користь висновку про відсутність наміру звільнятися, свідчить те, що під час проведення конкурсу, оголошеного 23.04.2021, на зайняття посади державної служби головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Житомирської обласної прокуратури, ОСОБА_1 подала заяву про участь у ньому, була єдиною учасницею та визначена переможцем.

Суд погоджується з доводами відповідача, що у керівника обласної прокуратури були відсутні законні підстави щодо видання наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора без подання нею заяви про звільнення з посади державної служби, оскільки у такому випадку було б не дотримано процедури звільнення працівника із займаної посади та порушене право громадянина на державну службу. Крім того, одночасне перебування на двох посадах є порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції", який в обох випадках поширюється на позивача.

Також суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що у нього були відсутні законодавчо визначені підстави для самостійного звільнення позивача у вказаний період з інших підстав, аніж подання нею відповідної заяви. А отже, вказана обставина була об`єктивною перешкодою для поновлення позивача на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області.

В той же час, суд критично оцінює доводи позивача про те, що вона не писала заяву про звільнення з посади державної служби, оскільки не могла лишитися без роботи, з огляду на те, що у разі звільнення позивача з посади державної служби, на виконання рішення суду вона була б поновлена на попередній посаді, тобто була б забезпечена роботою.

Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звернулася до відділу виконавчої служби із заявою про повернення їй виконавчого документу про поновлення на посаді.

Оскільки ОСОБА_1 подала заяву від 11.06.2021 про звільнення із займаної посади державної служби за угодою сторін, наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 15.06.2021 №349к ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Житомирської обласної прокуратури 15 червня 2021 року відповідно до частини 2 статті 86 Закону України "Про державну службу" за угодою сторін.

Вказані обставини свідчать, що відповідачем одразу після усунення об"єктивної перешкоди для поновлення позивача на посаді, шляхом подання заяви про звільнення з посади державної служби, тобто без жодної затримки наступного дня, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2020, заяви ОСОБА_1 та виконавчого листа від 27.11.2020 №8321 її було поновлено на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області та в органах прокуратури Житомирської області з 01.05.2020.

Враховуючи викладене, судом не встановлено протиправної бездіяльності Житомирської обласної прокуратури щодо несвоєчасного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 240/7715/20 допущеного до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратур Житомирської області за період з 27.11.2020 по 15.06.2021.

Також судом береться до уваги, що позивач має вищу юридичну освіту, стаж роботи в органах прокуратури з 05.08.2015 по 30.04.2020, з 25.05.2020 на посаді державної служби прокуратури Житомирської області та при призначенні на посаду під підпис ознайомлена з вимогами Закону України "Про державну службу" , Закону України "Про запобігання корупції", відтак вона не могла не знати вимоги таких законів в частині поширення на неї обмеження суміщення посад.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на те що виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця та не залежить від дій чи ініціативи працівника, оскільки як було зазначено вище, у даному випадку поновлення позивача на посаді без звільнення з посади державної служби було б грубим порушенням вимог спеціального законодавства, а підстави для звільнення позивача з посади державної служби без її заяви у суб"єкта призначення були відсутні.

Вирішуючи питання питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення на посаді, суд зазначає, що відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, в адміністративному судочинстві наслідком стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів є визнання судом протиправними відповідних, дій, бездіяльності, рішення.

Разом з тим, оскільки у даній справі судом не встановлено протиправності бездіяльності відповідача щодо несвоєчасного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 240/7715/20 допущеного до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратур Житомирської області за період з 27.11.2020 по 15.06.2021, як наслідок не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення середнього заробітну за затримку виконання судового рішення в частині поновлення на посаді, як похідна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень спростовано доводи позивача щодо допущення протиправної бездіяльності щодо несвоєчасного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 240/7715/20 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов необґрунтований, тому відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 20 грудня 2021 року