Ухвала суду № 102067529, 14.12.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/24844/21

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Маленької Ю.О.,

представника позивача Кулеби А.М.,

розглянувши в підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасуваня довідки і висновку,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом (т.1 а.с.98-112), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати довідку Національного агентства з питань запобігання корупції № 195/21 від 19 липня 2021 року про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2020 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання;

- визнати протиправним та скасувати обґрунтований висновок Національного агентства з питань запобігання корупції від 26 липня 2021 року щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення за результатами повної перевірки щорічної декларації за 2020 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач при складанні Довідки та Висновку не врахував, що будинок і земельна ділянка не знаходиться у власності позивача; позивач користується будинком лише на праві договору оренди; довідка та висновок складені необґрунтовано, без урахування відповідачем необхідності розрахунку вартості об`єкта правовідносин та правила тлумачення неоднозначного законодавства на користь суб`єкта декларування.

Суд вважає, що цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства і провадженні в ній слід закрити, згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, з наступних підстав.

Предметом спору є складені відповідачем довідка № 195/21 від 19 липня 2021 року про результати проведення повної перевірки щорічної декларації (далі - Довідка) та обґрунтований висновок від 26 липня 2021 року щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення (далі - Висновок), згідно яких у діях позивача вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України (Декларування недостовірної інформації).

Позивач вважає, що зазначене в Довідці та Висновку твердження про наявність в його діях ознак правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності; Довідка та Висновок порушили його право на особисте (приватне) життя, а також поставили його у стан правової невизначеності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Як вбачається з позовної заяви, пояснень представника позивача, наданих в підготовчому засіданні, спірні Довідка та Висновок, складені за результатами проведення повної перевірки декларації щорічної за 2020 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, на думку позивача є рішеннями суб`єкта владних повноважень.

З таким твердженням позивача суд не погоджується виходячи з наступного.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) встановлено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Спірні Довідка та Висновок складені відповідачем на виконання повноважень, передбачених п. 7-1 ч. 1 ст. 11 Закону № 1700-VII, а саме, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування.

В ст. 51-1 "Контроль та перевірка декларацій" Закону № 1700-VII зазначено:

"1. Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю:

1) щодо своєчасності подання;

2) щодо правильності та повноти заповнення;

3) логічний та арифметичний контроль.

2. Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.

3. Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством."

Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений наказом Національного агентства від 29.01.2021 № 26/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2021 року за № 158/35780 (далі - Порядок № 26/21).

В розділі III "Результати проведення повної перевірки декларації" Порядку 26/21 казано:

"1. За результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб`єкту декларування.

...

6. У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.

...

Обґрунтований висновок одразу після підписання уповноваженою особою передається на погодження керівнику, який погодив довідку.

Обґрунтований висновок погоджується в строк не пізніше 5 робочих днів з наступного робочого дня за днем його підписання уповноваженою особою.

Після погодження обґрунтованого висновку його затверджує Голова Національного агентства або заступник Голови Національного агентства. Затверджений обґрунтований висновок разом із відповідними матеріалами надсилається до органу досудового розслідування з урахуванням положень статті 216 Кримінального процесуального кодексу України."

Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України Висновок повинен надсилатися до Національного антикорупційного бюро України, детективи якого здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-2 КК України.

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п.5 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що Висновок, і тим більш Довідка, не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, оскільки самі по собі, до початку кримінального провадження, не породжують для позивача будь-яких прав або обов`язків, а тому не може порушувати прав, свобод або інтересів особи, не є остаточним рішенням в питанні наявності в діях позивача ознак правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України, а оцінка викладеної в них інформації щодо наявності в діях позивача ознак правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України, належить до компетенції органів, які здійснюють кримінальне провадження.

При цьому суд звертає увагу на ч. 4 ст. 51-1 Закону № 1700-VII, згідно якої проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Тобто скасування Довідки та Висновку не є перешкодою для проведення кримінального провадження щодо наявності в діях позивача ознак правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України.

Таким чином суд вважає, що Довідка та Висновок не можуть бути предметом спору, тобто справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 238, 243, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 21.12.2021

Суддя М.М. Семенюк