Рішення № 102067439, 20.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 р. Справа№200/11330/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, скасування рішення від 01.03.2021 та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення від 01.03.2021 та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 24.02.2021 вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії. Однак, пенсійним органом не зараховано до її страхового та пільгового стажів період роботи з 03.01.2003 по 12.07.2010 у СП ТОВ «Метален», оскільки пільгові довідки видані незаконними органами на тимчасово окупованій території, відсутні відомості щодо проведення атестації, а також у певні періоди не нарахована заробітна плата та не сплачені страхові внески. На переконання позивачки, рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні їй пенсії не ґрунтується на приписах чинного законодавства, адже у її трудовій книжці належним чином зафіксовано, що у спірний період вона працювала на посаді, яка визначена Списком № 1, а тому відповідач не має права вимагати уточнюючі довідки.

З огляду на вищевикладене, позивачка просить суд:

визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

скасувати рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01.03.2021;

зобов`язати відповідача зарахувати до її страхового та пільгового стажів період роботи з 03.01.2003 по 12.07.2010 у СП ТОВ «Метален» та призначити позивачці пенсію з 24.02.2021.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву. Так, в обґрунтування незгоди представник пенсійного органу зазначає, що рішенням № 0582-04-8/2712 від 01.03.2021 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком, так як на момент звернення, вона не мала необхідного пільгового стажу 7 років 6 місяців та страхового стажу 18 років у зв`язку з тим, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 03.01.2003 по 12.07.2010 рік.

Вказаний період не було зараховано, оскільки при розгляді заяви ОСОБА_1 не враховано довідку, що визначає право на пенсію на пільгових умовах, довідку про атестацію робочих місць, довідку про заробітну плату, адже вказані документи видані окупаційною владою.

Також не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивачки на «Єнакієвському металургійному заводі» з 03.01.2003 по 21.06.2004, з 01.01.2005 по 21.06.2005, з 01.01.2009 по 12.07.2010 у зв`язку з відсутністю відомостей щодо атестації робочих місць по зазначеному підприємству та уточнюючої довідки.

Не зараховані до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на «Єнакієвському металургійному заводі» з 03.02.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2006 по 30.06.2006, з 01.11.2009 по 28.02.2010 так як за цей період відсутнє нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків.

Крім того, вказаний період охоплює періоди перебування позивачки у відпустці без збереження заробітної плати: 05.11.2008, 11.11.2008, 16.11.2008, 19.11.2008, 16.04.2009, 19.05.2009, 04.06.2009, 30.06.2009, з 06.04.2010 по 09.04.2010, 12.07.2010 та прогул 3.09.2009 на «Єнакієвському металургійному заводі», а отже вказані періоди не можуть бути зараховані до пільгового стажу.

Поряд з цим, відповідач наголошує, що вимога ОСОБА_1 про зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії є формою втручання у повноваження органів Пенсійного фонду, а отже не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, представник пенсійного органу просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 07.09.2021 суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження по справі. Розгляд адміністративної справи визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

01 листопада 2021 року судом винесено ухвалу, якою розгляд адміністративної справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 09-30 год. 24.11.2021. Продовжено строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.

Ухвалою від 24.11.2021 суд замінив первинного відповідача у справі № 200/11330/21 - Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Закрив підготовче провадження по адміністративній справі. Призначив судовий розгляд по суті на 11 годину 00 хвилин 20 грудня 2021 року.

На судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з`явились.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивачка - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії паспорта серії НОМЕР_2 (а.с.6-7).

Позивачка є внутрішньо-переміщеною особою із фактичним місцем проживання (перебування): АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою від 17.11.2017 № 111710 (а.с.8).

Судом з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 25.01.1990 встановлено, що у період з 03.01.2003 по 12.07.2010 позивачка працювала у СП ТОВ «Метален» (філіал «Єнакієвського металургійного заводу») (а.с.9-12).

24.02.2021 позивачка звернулась до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії.

Проте, рішенням Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01.03.2021 № 0582-04-8/2712 позивачці відмовлено у призначенні пенсії через недостатність стажу. Так, при розгляді заяви позивачки до страхового та пільгового стажів позивачки не враховано період з 03.01.2003 по 12.07.2010 у СП ТОВ «Метален» через те, що при розгляді заяви ОСОБА_1 не враховано довідку № 26100/2861 від 28.05.2020, що визначає право на пенсію на пільгових умовах, довідки про атестацію робочих місць № 79 від 01.12.2000 та № 298 від 28.10.2005, а також довідки про заробітну плату № 69 від 24.04.2020, № 341 від 25.05.2020, № 01.11.2009/685 від 30.03.2020, адже вказані документи видані незаконним органом згідно зі ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VІІ.

Зокрема, не зараховано до пільгового стажу період роботи позивачки на «Єнакієвському металургійному заводі» з 22.06.2004 по 31.12.2004, з 22.06.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2008 за відсутності відомостей щодо атестації робочих місць по зазначеному підприємству та уточнюючої довідки, яка відповідає чинному законодавству.

До страхового стажу позивачки не зараховані періоди роботи на «Єнакієвському металургійному заводі» з 03.02.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2006 по 30.06.2006, з 01.11.2009 по 28.02.2010 та, на переконання відповідача, не можуть бути зараховані до пільгового стажу, оскільки за цей період відсутнє нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків.

Крім того, зі змісту спірного рішення вбачається, що вказаний спірний період охоплює періоди перебування позивачки у відпустці без збереження заробітної плати: 05.11.2008, 11.11.2008, 16.11.2008, 19.11.2008, 16.04.2009, 19.05.2009, 04.06.2009, 30.06.2009, з 06.04.2010 по 09.04.2010, 12.07.2010 та прогул 30.09.2009, а отже вказані періоди не можуть бути зараховані до пільгового стажу (а.с.18-20).

Вважаючи протиправною відмову пенсійного органу у призначенні пенсії, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно з п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підтвердженням (доказом), що позивачка, у вищезазначений період (який не зарахований позивачці до пільгового стажу) працювала повний робочий день на пільгових роботах - є записи в її трудовій книжці.

Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці

Судом встановлено, що у період з 03.01.2003 по 12.07.2010 ОСОБА_1 працювала на посаді, що визначена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, відповідач, на переконання суду, протиправно вимагав у позивачки довідки, що підтверджують пільговий характер, адже записами у трудовій книжці належним чином засвідчено спірний період роботи ОСОБА_1 .

При цьому, до пільгового стажу позивачки відповідачем протиправно не зараховано спірний період робот, оскільки судом встановлено, що трудова книжка позивача оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином.

З огляду на наведене, посилання відповідача на надання довідки, яка не відповідає приписам закону, суперечить приписам чинного законодавства, оскільки у трудовій книжці належним чином відображені спірні періоди роботи позивачки.

Щодо проведення атестації, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першої статті 114 Закону № 1058 та пункту а статті 13 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування Списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації № 41).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій № 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій № 41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Наведені вище положення свідчать про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту а статті 13 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1(2), а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Згідно з даними трудової книжки позивачки остання працювала на посадах, що носять пільговий характер.

Водночас, суд зазначає, що законодавцем покладений обов`язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або не своєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивачку її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII.

Отже, посилання відповідача на не надання позивачкою належних доказів щодо проведення атестації на підприємстві, суд вважає помилковими.

Щодо перебування позивачки у відпустках без збереження заробітної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

У спірному рішенні відповідач зазначає, що управлінням не зараховано до пільгового стажу кількість календарних днів, що не зараховані до пільгового стажу, без зазначення періоду та жодним чином не обґрунтував причини їх не зарахування.

При цьому в матеріалах справи взагалі відсутні докази перебування позивачки у відпустках без збереження заробітної плати.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованим не зарахування відповідачем до пільгового стажу спірного періоду.

Ураховуючи викладене вище, суд приходить висновку, що спірне рішення прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню. Крім того, враховуючи приписи статей 9 та 245 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати спірне рішення протиправним.

Щодо обраного позивачкою способу захисту порушеного права, а саме: визнання дій відповідача стосовно відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах неправомірними, суд зазначає, що в даному випадку вчинення дій суб`єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції та не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи. Правові наслідки для позивачки тягне акт індивідуальної дії - рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01.03.2021 № 0582-04-8/2712.

Отже достатнім та необхідним способом захисту порушеного права позивачки є визнання протиправним та скасування рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01.03.2021 № 0582-04-8/2712.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію на пільгових умовах суд зазначає, що повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію є формою втручання у повноваження.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд зазначає, що позивачка, заявляючи дану позовну вимогу, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення пенсії.

Отже, суд вважає, що задоволення вказаної позовної вимоги фактично порушить закріплені законом виключні повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії та зобов`яже відповідача вчинити дії поза встановленою чинним законодавством процедурою.

Таким чином, обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивачки у даній справі є прийняття рішення про визнання протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії та зобов`язання його повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, зарахувавши періоди роботи до пільгового стажу за Списком № 1.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з квитанцією про сплату судового збору № 10 від 29.07.2021, позивачкою за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 600, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255, 295 КАС, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання дій неправомірними, скасування рішення від 01.03.2021 та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01.03.2021 № 0582-04-8/2712, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24.02.2021, зарахувавши до пільгового та страхового стажу період роботи в СП ТОВ «Метален» з 03.01.2003 по 12.07.2010.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 600, 00 грн. (шістсот гривень).

Повний текст рішення складено 20.12.2021.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб