
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2021 р. Справа№200/9440/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б. 93, ЄДРПОУ 41323962), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5, ЄДРПОУ 41325231) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість,-
В С Т А Н О В И В:
28 липня 2021 року до суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість, в якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови у відновленні страхових виплат ОСОБА_1 з 01.05.2015 року;
зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість з 01.05.2015 року;
допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць.
Так, у позовній заяві позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він є отримувачем страхових виплат та внутрішньо переміщеною особою. Вказав, що з травня 2015 року він перебуває на обліку як отримувач страхових виплат в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області. З 01.05.2015 року з невідомих йому причин страхові виплати було припинено. 05.07.2021 року через свого представника він звернувся до управління із заявою про поновлення страхових виплат, сплату заборгованості та надання роздруківки помісячної допомоги, надати інформацію щодо причин невиплати допомоги. 15.07.2021 року управлінням була надана відповідь про те, що з 01.05.2015 року припинено нарахування щомісячних страхових виплат у зв`язку із закінченням терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи. Вважає, такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на належний соціальний захист.
Ухвалою суду від 29.07.2021 року позовну заяву було залишено без руху.
09.08.2021 року позивачем було усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 10.08.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 10.09.2021 року призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та зобов`язано відповідача надати докази передання особової справи ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Витребувано в Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області відомості щодо дати взяття на облік особової справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); особову справу ОСОБА_1 ; відомості щодо нарахованих та виплачених страхових виплат позивачу за період з листопада 2014 року по вересень 2021 року.
Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтував тим, що умовами призначення та продовження виплати страхових виплат внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується відповідною довідкою. Отже, враховуючи те, що Позивач після закінчення передбаченого пунктом 8 статті 4 Закону № 1706 шестимісячного терміну дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не звернувся до Павлоградського відділення управління за продовженням щомісячної страхової виплати, відповідач, здійснюючі в межах законодавства свої повноваження, не мав жодної підстави на продовження виплати самостійно. Відповідач звертає увагу на те, що Позивач вводить в оману суд, зазначаючи про «довідку до акта огляду МСЕК від 07.12.2020 серії 16ААА №117506 та довідку серії 16ААА №042813 відповідно до яких йому безстроково встановлено третю групу інвалідності, що видані на тимчасово непідконтрольній Україні території (м. Донецьк)». Зазначає, що управління не має правових підстав для здійснення нарахування та виплати страхових виплат. Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
23.09.2021 року Управління виконавчої дирекції ФСС України в Донецькій області на виконання ухвали від 10.09.2021 року надано інформацію згідно якої з травня 2015 по грудень 2015 ОСОБА_1 не перебував на обліку та не отримував щомісячні страхові виплати, 01.01.2016 року особова справа ОСОБА_1 була закрита у зв`язку з закінченням терміну дії довідки МСЕК.
28.09.2021 Відповідач надав доповнення до відзиву в якому зазачив, що особову справу в грудні 2015 року передано до Управління виконавчої дирекції ФСС України в Донецькій області.
До суду від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надійшло клопотання про залучення в якості другого Відповідача: - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року у задоволенні клопотання відповідача було відмовлено.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м .Слов`янськ, вул. Свободи, 5, ЄДРПОУ 41325231).
Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху і встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
Представником позивача на виконання ухвали суду від 27 жовтня 2021 року було надано заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року клопотання представника позивача задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк.
Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року закінчено підготовче провадження та призначити адміністративну справу до розгляду по суті.
Предстаником третьої особи надано пояснення на позов, в яких зазначено, що відповідно до ст. 36 Закону №1105 підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку на виробництві за встановленою формою. Статтею 42 даного Закону зазначено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності. Згідно ч. 6 ст. 47 Закону №1105 страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.
Право на отримання потерпілим щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Тобто вимога позивача про зобов`язання поновити нарахування та виплатити заборгованість з щомісячних страхових виплат за період з травня 2015 року по теперішній час є незаконною та такою , що суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з тим , що право на їх отримання позивач мав до січня 2016 року (в період дії довідки МСЕК).
З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що для продовження страхових виплат особа має особисто звернутися до органу Фонду за місцем свого переміщення та подати заяву та оригінали документів.
Доказів звернення позивача до Управління Фонду для здійснення страхових виплат в період з травня 2015 року по грудень 2015 року, та сам факт не звернення до органів Фонду в цей період не заперечується з боку позивача.
Без звернення потерпілої особи від нещасного випадку на виробництві відділення управління не мають права збирати дані, узагальнювати борги, звертатися до банківських установ про надання рахунків таких осіб та вчиняти будь-які інші дії направлені на збір та облік персональних даних.
Разом з тим, позивач не був позбавлений права на звернення до відділення управління із заявою про здійснення страхових виплат.
Представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених статтею 205 КАС України не має, суд вважає за можливе розглянути заяву у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України та внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якого було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування – на підконтрольній українській владі території за адресою: АДРЕСА_2 , згідно довідки ВПО від 24.11.2014р. №1225000252.
Відповідач є юридичною особою, має самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.
24.11.2015 року позивач звернувся до Відділення ВД ФССНВВ і ПЗ у м. Павлограді Дніпропетровської області із заявою, у якій просив виплатити йому раніше призначену страхову виплату за період, в якому проведено платежі відділенням виконавчої дирекції Фонду та продовжити раніше призначену страхову виплату у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.
Постановою Відділення ВД ФССНВВ і ПЗ у м. Павлограді Дніпропетровської області від 08.12.2014 року №0414/2066/20660/1 позивачу продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року включно.
Постановою Відділення ВД ФССНВВ і ПЗ у м. Павлограді Дніпропетровської області від 05.01.2015 року №0414/2066/20660/2 позивачу продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року включно.
Постановою Відділення ВД ФССНВВ і ПЗ у м. Павлограді Дніпропетровської області від 05.02.2015 року №0414/2066/20660/6 позивачу продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01.02.2015 року по 31.04.2015 року включно.
Позивачем до позову надано акт огляду МСЕК від 07.12.2020 серії 16ААА №117506 та довідку МСЕК серії 16ААА №042813 від 07.12.2020р. не встановленого зразка, які видані на тимчасово непідконтрольній Українській владі території (м. Донецьк), яким Позивачу призначено третю групу інвалідності, довічно.
З листа від 15.07.2021 року №03-09-4986 представнику позивача повідомлено про те, що відповідно до постанови КМУ №509 від 01.10.2014 року, строк дії довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО – шість місяців. Таким чином відділення припинено виплати з 01.05.2015 року. Після закінчення терміну дії довідки ВПО ОСОБА_1 за продовженням страхових виплат не звертався, заборгованість відсутня.
Відповідачем у відзиві на позов та доповненні до відзиву зазначено, що особову справу ОСОБА_1 передано до УВД ФСС України в Донецькій області проте вказаний факт ні чим не підтверджується.
Відповідно до службової записки від 21.09.2021 року наданої Слов`янським відділенням УВД ФСС України в Донецькій області, Позивач, з травня 2015 року по грудень 2015 року не перебував на обліку та не отримував щомісячні страхові виплати. 01.01.2016 року справу Позивача було закрито у зв`язку із закінченням терміну дії довідки МСЕК. Паперова справа Позивача у відділенні відсутня.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
За приписами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Воєнний або надзвичайний стан в Україні в цілому, як і на окремих територіях Донецької та Луганської областей, не запроваджено.
Статтею 3 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон № 1105-XIV) визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3).
Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Частиною 1 статті 47 Закону № 1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина 5 статті 47 Закону № 1105-XIV).
Відповідно до частин 4, 7 статті 47 Закону № 1105-XIV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України “Про оплату праці” .
Частиною 1 статті 46 Закону № 1105-XIV встановлено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 3 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1105-ХІV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Преамбулою Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон № 1706-VII) визначено, що він відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Статтею першою Закону N 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 цієї статті).
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (ч. 1 ст. 5 Закону N 1706-VII).
Як зазналося судом раніше, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 1706-VII, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Частиною 10 статті 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” передбачено, що внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.
Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності - за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України.
У разі відсутності в зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення, страхові виплати надаються у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання.
Водночас, ст. 14 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, слід дійти висновку, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами, що й інші громадяни, які постійно проживають на території України.
Так, згідно з матеріалами справи, страхові виплати позивачу припинено у зв`язку із закінченням дії довідки ВПО та довідка МСЕК видана на непідконтрольній українській владі території.
Стосовно припинення у зв`язку із закінченням довідки ВПО суд зазначає, що законодавством чітко встановлено, що призначення, виплата, припинення виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням усім без виключення особам, в тому числі й особам, які вимушено перемістилися з тимчасово окупованих територій, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо соціального страхування на рівні з іншими громадянами України.
Судом встановлено, що Постановою Відділення ВД ФССНВВ і ПЗ у м. Павлограді Дніпропетровської області від 05.02.2015 року №0414/2066/20660/6 припинено позивачу виплату щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. Причина припинення: закінчення терміну довідки (ВПО). Виплату припинено з 01.05.2015 року.
Припинення страхових виплат можливе лише за умови прийняття органом ФСС відповідного рішення та лише з підстав, визначених статті 46 Закону № 1105-XIV.
Суд зазначає, що Законом України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” не передбачено припинення страхових виплат згідно Постанови КМУ та у зв`язку із скасуванням дії довідки внутрішньо переміщеної особи.
Стосовно припинення виплат у зв`язку із не підтвердженням довідки МСЕК на підконтрольній території, суд зазначає, що відповідно до листа Управління виконавчої дирекції ФСС України в Донецькій області з 01.01.2016 року особова справа ОСОБА_1 була закрита у зв`язку з закінченням терміну дії довідки МСЕК.
Відповідно до пункту 24 постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 №1317 комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і насилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 №595 “Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.
Відповідно до частини 9 постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 №1317, комісії МСЕК мають установленого МОЗ зразка, штамп і печатку.
Указом президента України від 14.11.2014 №875/2014 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року “Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях” введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 “Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях” (далі - Рішення).
Абзацом 1 підпункту 26 пункту 3 Рішення доручено Кабінету Міністрів України вжити заходи щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв, евакуації працівників (за їх згодою); вивезення в разі можливості майна та документації.
На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.11.2014 №595.
Абзацом другим пункту 3 Постанови №595 зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 01.12.2014 переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р (в редакції 07.11.2014) “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження” (далі - розпорядження № 1085) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. В цьому переліку значиться м. Макіївка.
Вищезазначеним розпорядженням №1085 встановлено, що м. Макіївка, в якому знаходилась медико-соціальна експертиза м. Донецька, що видала довідку МСЕК серії 10ААА № 048919 з датою огляду позивача 16.12.2013 та датою чергового переогляду 16.12.2015, набуло статусу тимчасово окупованої території.
Це кореспондується зі змістом листа Міністерства охорони здоров`я України від 20.02.2015 №16.01-/6392, де зазначається, що інваліди, яким була призначена пенсія з інвалідності та соціальна допомога на тимчасово окупованій території до 07.11.2014 року занесені до електронної бази даних Пенсійного Фонду України та центрального банку даних інвалідів органів соціального захисту населення, отже вони не потребують повторного проходження МСЕК за місцем фактичної реєстрації. Громадянам, які оглядались МСЕК на окупованій території після зазначеної дати, необхідно повторно пройти огляд на підконтрольній Україні території.
Відповідне доручення щодо безоплатного обстеження та спрощення процедури огляду у МСЕК, направлено МОЗ України керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської міської державних адміністрацій.
Таким чином, вказаними актами передбачено необхідність припинення на окремих територіях у районі проведення ООС в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ, організацій, їх філій (відділень), представництв та визначено граничний термін для здійснення заходів щодо їх переміщення (до 01.12.2014).
Отже, надана суду позивачем довідка серії 16 АААА № 117506 з датою огляду 07.12.2020 року, видана на території, непідконтрольній державній владі України у м.Донецьку.
21 листопада 2014 року відповідно до постанови КМУ №595, враховуючи розпорядження КМУ №1085-р, на виконання розпорядження голови облдержадміністрації від 12.11.2014 №680 зі змінами від 18.11.2014 №692 Департаментом охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації було видано наказ про тимчасово переміщення закладів охорони здоров`я, в тому числі обласного центру медико-соціальної експертизи.
Згідно із відомостями з ЄДРПОУ 21958658 було зареєстровано нову юридичну адресу для обласного центру медико-соціальної експертизи (далі - ОЦ MCE) на підконтрольній Україні території, а саме: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 14.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що довідка серії 16 АААА № 117506 з датою огляду 07.12.2020 року, видана у м. Донецьку не може бути дійсною, оскільки не була підтверджена ОЦ MCE після переміщення на підконтрольну Україні територію.
Як вбачається з вищевикладеного, позивачем не вживалися заходи щодо підтвердження довідки, яка видана у м. Донецьк серії 16 АААА № 117506 з датою огляду 07.12.2020 року на підконтрольній Україні території.
Отже, позивач неправомірно наполягає на врахуванні для нарахування та виплати страхової виплати, довідки, яка видана у м. Донецьк серії 16 АААА № 117506 з датою огляду 07.12.2020 року, яка видана установою, розташованою на непідконтрольній Україні території та зобов`язання поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість з 01.01.2016 року на підставі довідки до акту огляду, виданої в м. Донецьку.
Таким чином, суд вважає, що відповідач при нарахуванні страхової виплати та виплати її позивачу з 01.01.2016 року за відсутності підтвердження інвалідності позивача, діяв в межах наданих йому повноважень.
Статтею 55 Основного Закону України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вказаним положенням Конституції України кореспондує частина перша статті 5 КАС України, яка наділяє кожну особу правом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Суд зазначає, що рішення суду, визначені ч. 1 ст. 371 КАС України виконуються негайно (у відповідній частині) в силу цього законодавчого припису і не потребують додаткового звернення судовим рішенням. Обставин для звернення до негайного виконання на підставі ч. 2 ст. 371 КАС України судом не встановлено.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до квитанції №68951 від 03.08.2021 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 454,00 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б. 93, ЄДРПОУ 41323962), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5, ЄДРПОУ 41325231) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість,– задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б. 93, ЄДРПОУ 41323962) щодо відмови у відновленні страхових виплат ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з 01.05.2015 року.
Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б. 93, ЄДРПОУ 41323962) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість зі страхових виплат у період з 01.05.2015 року по 31.12.2015 року включно.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б. 93, ЄДРПОУ 41323962) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.В. Череповський
Судове рішення № 102067282, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 21.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/9440/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: