Рішення № 102067225, 21.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 р. Справа№200/11732/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Крилової М.М., розглянувши у судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання протиправним та скасуванн рішення від 11.06.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди його роботи з 01.10.2009 року по 02.11.2009 року на підприємстві ПП «Сапар», з 23.11.2009 року по 30.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 30.07.2010 року, з 24.04.2021 року по 04.06.2021 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», з 03.08.2010 по 31.12.2010 року на підприємстві ТОВ «Шахтне будівництво» та періоди навчання в Селидівському гірничному технікумі з 01.09.1999 року по 20.05.2001 року, з 28.06.2001 року по 08.07.2001 року, з 18.08.2001 року по 16.12.2001 року та з 16.03.2002 року по 30.05.2002 рік, зарахувати до страхового стажу періоди роботи: з 01.04.2010 року по 30.07.2010 року, 01.01.2020 року о 31.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 04.06.2021 рік на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля»;

- зобов`язання додатково зарахувати до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 2 роки 3 місяці за відпрацьовані періоди роботи: на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 21.05.2001 року по 27.06.2001 рік, з 09.07.2001 року по 17.08.2001 рік, з 19.07.2002 року по 02.05.2004 рік, з 07.12.2005 року по 01.09.2006 рік, з 31.10.2001 року по 31.05.2012 рік, з 23.05.2016 року по 05.06. 2016 рік; на підприємстві ТОВ «Донбасвуглепроходка» з 08.05.2004 року по 31.10.2004 рік; на підприємстві ТОВ «Донпромбізнес» з 01.11.2004 року по 12.11.2005 рік; на підприємстві ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» з 01.01.2007 року по 08.09.2009 рік; на підприємстві ТОВ «Шахтне будівництво» з 03.08.2010 року по 31.12.2010 рік з урахуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівника, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених мт. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». (відповідно до уточнених позовних вимог).

В обґрунтування позову зазначено, що 04.06.2021 року позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав всі необхідні документи. Рішення відповідача від 11.06.2021 року було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу згідно з ч. 3 ст. 114 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його права на отримання пенсійного забезпечення.

Відповідач позов не визнав, 13 жовтня 2021 року, засобами поштового зв`язку, надав відзив на адміністративний позов, зі змісту якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що спірні періоди не були зараховані у зв`язку з ненаданням уточнюючі довідки, що підтверджують пільговий характер роботи. Також не зараховано до пільгового стажу роботи періоду навчання у Селидівському гірничному технікуми у зв`язку з тим, що останній не відноситься до професійно-технічних закладів, час навчання яких зараховується до пільгового стажу. Разом з цим, спірні періоди не зараховані до страхового стажу роботи у зв`язк уз несплатою підприємством єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

28 жовтня 2021 року на адресу суду надійшов відзив до уточнених позовних вимог, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції зазначив доводи, аналогічні ти, що були вказані у відзиві на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 15 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено о 08 год. 30 хв. 04 листопада 2021 року.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Крилової М.М. (лікарняний) справу відкладено до 10 листопада 2021 року об 08:30.

Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року відкладено підготовче засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії до 08 год. 10 хв. 24 листопада 2021 року

Ухвалою суду від 24 листопада 2021 року відкладено підготовче засідання до 10 год. 00 хв. 15 грудня 2021 року.

Ухвалою суду від 15 грудня 2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду 21 грудня 2021 року о 11 год 00 хв.

Сторони явку своїх представників не забезпечили, докази належного повідомлення про дату, час та місце наявні в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 виданий від. міл. М. Українська Селидівського МВ УМВС у Донецькій області 01 грудня 1998 року.

04 червня 2021 року ОСОБА_1 за допомогою веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України надав заяву про призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування України».

Оскільки позивачем не було отримано рішення про відмову в призначенні пенсії останній, через свого адвоката, звернувся до Селидівського ОУПФУ Донецької області із адвокатським запитом в якому просив надати рішення про відому в призначенні пенсії за результатом розгляду заяви від 04.06.2021 року.

Листом від 02.07.2021 року № 0500-1502-8/26876 відповідач повідомив, що страховий стаж був розрахований за даними трудової книжки та згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, який враховано по 23.04.2021 року і складає 18 р. 4м. 26 д, пільговий за Списком №1 – 16 р. До страхового стажу не зараховано період з 01.04.2010 року по 30.07.2010 року на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» у зв`язку з несплатою єдиного соціального внеску. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 01.10.2009 року по 02.11.2009 року на приватному підприємстві «Сапар», з 23.11.2009 року по 30.04.2010 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» «Селидіввугілля» через відсутність довідок, що підтверджують пільговий характер роботи; з 01.05.2010 року по 30.07.2010 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» «Селидіввугілля» через відсутність довідок, що підтверджують пільговий характер роботи та сплати ЄСВ; з 03.08.2010 року по 31.12.2010 року на ТОВ «Шахтне будівництво» через відсутність відомостей про спеціальний стаж у індивідуальних відомостях про застраховану особу.

03.07.2021 року позивач ,через свого адвоката, звернувся до Селидівського ОУПФУ Донецької області з адвокатським запитом в якому просив надати інформацію.

Листом від 20.07.2021 року відповідач повідомив, що Селидівський гірничий технікум не відноситься до професійно – технічного навчального закладу, а тому періоди навчання зараховані до страхового стажу. Також, до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2020 року по 31.03.2021 року ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» у зв`язку з несплатою ЄСВ та з 01.04.2021 року по 04.06.2021 року на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» у зв`язку з відсутністю в індивідуальних відомостях про застраховану особу нарахованої заробітної плати. Крім того, ОСОБА_1 за повних 11 років стажу на провідних професіях додатково нараховано 2 р. 9 м. пільгового стажу. Страховий стаж складає 13р. 10м. 26д., пільговий стаж за Списком №1 – 20р. 5м. 21д., в тому числі: на провідних посадах – 11р 1м 11д; інші підземні роботи 6р. 7м. 10д.; додатково, відповідно до роз`яснення – 2р. 9м.

Рішенням від 11.06.2021 року № 057250003450 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування України» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу згідно ч.3 ст. 114 Закону № 1058.

Позивач не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах звернувся до суду.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 1.

За даними у трудовій книжці позивача від 11 липня 2001 року серія НОМЕР_2 встановлено, що в ній за спірний період роботи наявні такі записи:

01.10.2009 року - прийнятий прохідником 4 розряду з повним робочим днем у шахті на ПП «Сапар» (запис №30);

02.11.2019 року звільнений за власним бажанням (запис №31);

23.11.2009 року прийнятий підземним прохідником з повним робочим днем у шахті на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (запис №32);

30.07.2010 року звільнений за власним бажанням (запис №33);

03.08.2010 року прийнятий гірничим майстром підземни з повним робочим днем у шахті в ТОВ «Шахтне будівництво» (запис № 34);

31.12.2010 року звільнений у зв`язку з переводом (запис № 35).

16.12.2019 року прийнятий прохідником підземним з повним робочим днем під землею на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (запис № 47) та працює по цей час.

Відтак, записи у трудовій книжці позивача від 11 липня 2001 року серія НОМЕР_2 містять повну інформацію щодо періоду роботи позивача з 01.10.2009 року по 02.11.2019 року, з 23.11.2009 року по 30.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 30.07.2010 року з 03.08.2010 по 31.12.2010 року на посаді, яка належить до посад за Списком № 1, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового стажу при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, що пільговий стаж зараховано по 23.04.2021 року, оскільки довідки, які підтверджують плігоий характер роботи видані підприємством 23.04.2021 року, оскільки в трудовій книжці наявний запис про пільговий характер роботи позивача.

Відтак, з огляду на підтвердження пільгового стажу роботи позивача записами в його трудовій книжці, пенсійний орган мав достатні підстави для врахування спірних періодів роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування періоду роботи з 01.10.2009 року по 02.11.2019 року на ПП «Сапар» та з 23.11.2009 року по 30.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 30.07.2010 року з 24.04.2021 року по 04.06.2021 року на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» та з 03.08.2010 по 31.12.2010 року ТОВ «Шахтне будівництво» до пільгового стажу за Списком № 1.

Крім того, відповідач мав право витребувати необхідну інформацію у підприємства, як і інших закріплених законом дій з боку відповідача, наданих йому щодо перевірки достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню. Проте, не вчинив жодної дії, щоб отримати таку інформацію.

Щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01.05.2010 року по 30.07.2010 року, з 01.01.2020 року по 31.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 04.06.2021 року на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» у зв`язку з несплатою підприємства єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 - 3 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058-IV, сплачуються їх роботодавцями.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1, 3, 10 статті 20 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 статті 16 Закону №1058-IV, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року, внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI та виключено положення п.2 ч.1 ст.4 зазначеного закону, яка передбачала, що до платників єдиного внеску віднесено працівників - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють.

Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

На підставі викладеного, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при призначенні пенсії позивача періодів його роботи.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а.

Разом з цим, суд зазначає, що позовні вимоги позивача, щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.04.2010 року по 30.07.2010 року, з 01.01.2020 року по 31.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 23.04.2021 року задоволенню не підлягають, оскільки судом встановлено та підтвердженого розрахунком стажу (форма РС-право) ОСОБА_1 , що спірні періоди зараховані до страхового стажу.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу позивача період його навчання з 01.09.1999 року по 20.05.2001 року, з 28.06.2001 року по 08.07.2001 року, з 18.08.2001 року по 16.12.2001 року та з 16.03.2002 року по 30.05.2002 року в Селидівському гірничому технікумі за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин», суд зазначає наступне.

Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено в статті 56 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Зокрема, згідно з пунктом «д» частини третьої вказаної статті до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Отже, цією нормою права передбачено зарахування часу навчання у перелічених навчальних закладах до загального стажу роботи.

Можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (стаття 38 Закону України від 10.02.1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту», стаття 8 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Закон УРСР від 28.06.1974 року № 2778-VIII «Про народну освіту» відносив технікуми до середніх спеціальних навчальних закладів, а Закон України від 23.05.1991 року № 1060-XII «Про освіту» (в редакції, яка була чинною до 06.09.2014 року) - до вищих навчальних закладів.

Таким чином, Селидівський гірничий технікум не відноситься до професійно-технічних навчальних закладів, час навчання в яких зараховується до пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015 року по справі № 227/2693/14.

Щодо позовних вимог позивача про зарахувати до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 2 роки 3 місяці за відпрацьовані періоди роботи з урахуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівника, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених мт. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Матеріалами справи встановлено, що стаж позивача складає 20 років 5 місяців 11 днів, в загальній кількості стаж роботи в підземних умовах за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 – 20 років 5 місяці 21 днів. При цьому, відповідачем визначений стаж роботи позивача на провідних посадах – 11р. 1м. 11д., інші підземні роботи – 6р. 7м. 10 д., додатково, відповідно до Роз`яснень – 2р. 9м.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Тобто, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові 18 липня 2019 року справа №826/2426/16 листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Таким чином, роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно - правового характеру, а носять лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз`ясненні були довільно і помилково розтлумачені норми всупереч правового регулювання, запровадженого статтями 14 та частиною шостою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічний правовий висновок щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 викладено Верховним Судом в постанові від 08 липня 2021 року у справі №212/1743/17-а.

Крім того, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 додатково зараховано до пільгового стажу 2 роки 9 місяців відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З метою повного захисту порушених прав позивача, вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії № 057250003450 від 11 червня 2021 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачу від 04 червня 2021 року про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу роботи з 01.10.2009 року по 02.11.2019 року на ПП «Сапар», з 23.11.2009 року по 30.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 30.07.2010 року, з 24.04.2021 року по 04.06.2021 року на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» та з 03.08.2010 по 31.12.2010 року у ТОВ «Шахтне будівництво».

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..

Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Враховуючи співмірність заявлених та задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача судові витрати у розмірі 454,01 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11 червня 2021 року № 057250003450 яким відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 )про призначення пенсії від 04 червня 2021 року зарахувавши до пільгового стажу роботи з 01.10.2009 року по 02.11.2019 року на ПП «Сапар», з 23.11.2009 року по 30.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 30.07.2010 року, з 24.04.2021 року по 04.06.2021 року на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» та з 03.08.2010 по 31.12.2010 року у ТОВ «Шахтне будівництво».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 01 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова