Рішення № 102067220, 16.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 р. Справа№200/10843/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С.,

при секретарі судового засідання Кононенко І.Ю.,

за участю:

представника відповідача – Вовченко С.П.,

розглянувши у судовому засіданні справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКОІЛ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженої відповідальністю «ЛІКОІЛ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №8478/05-99-0704 від 29 липня 2021 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІКОІЛ» визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 50000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на час проведення перевірки на акцизному складі всі ємкості були обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, і ці всі прилади були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального. На ємкості де знаходиться дизельне паливо відпуск пального не здійснювався, тому там відсутні витратоміри – лічильники.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що за результатами перевірки встановлена відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу №1008481 за період з січня 2021 року по 2 липня 2021 року.

Ухвалою від 31 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до підготовче засідання у справі на 30 вересня 2021 року.

Усною ухвалою суду у судовому засіданні 30 вересня 2021 року відкладено підготовче засідання для надання додаткових доказів до 28 жовтня 2021 року.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання за клопотанням представника відповідача.

Ухвалою від 30 листопада 2021 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 грудня 2021 року.

Представник позивача до суду не прибув, надіславши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засіданні представник відповідача заперечував проти позову та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженої відповідальністю «ЛІКОІЛ» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості юридичної особи за кодом 31015242, основним видом діяльності якої є роздрібна торгівля пальним, місцезнаходження: Донецька область, м. Торецьк, смт. Новгородське, вул. Зарічна, б. 24.

Не є спірними та визнаються сторонами наступні обставини: Товариство з обмеженої відповідальністю «ЛІКОІЛ» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального та має зареєстрований акцизний склад за адресою: Донецька область, м. Торецьк, смт Новгородське, вул. Зарічна буд. 24, уніфікований номер акцизного складу 1008481.

ГУ ДПС у Донецькій області на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 23 червня 2021 № 1133-п та направлень на перевірку від 24 червня 2021 № 1290, 1291 проведена фактична перевірка АГЗС, розташованого за адресою: Донецька область, 85294, м. Торецьк, с.м.т. Новгородське вул. Зарічна б.24, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІКОІЛ» за період з 01.01.2021 по 02.07.2021, за результатами якої складено акт перевірки від 05 липня 2021 року № 6936\05\99\07\04\31015242.

Перевіркою встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі одного рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі для зберігання та відпустку дизельного пального, розташованому на акцизному складі та витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу №1008481 за адресою Донецька область, м. Торецьк, смт. Новгородське, вул. Зарічна буд. 24, за період з 1 січня 2021 по 2 липня 2021 року.

Перевіркою встановлено не обладнання рівнеміром-лічильником на введеному в експлуатацію резервуар (горизонтальний, надземний, однопоясний, циліндричний з плоским дном, ємкістю 25249 літрів довжиною 4165 мм, діаметром 2789 мм, в якому відповідно даних Z-звітів №№ 703-893, роздрукованих за період з 1 січня 2021 по 2 липня 2021 року та Х-звіту №892 роздрукованому 1 липня 2021 року , зберігалось дизельне пальне у кількості 858,30 літрів

За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС у Донецькій області прийнято ППР № 8478/05-99-0704 від 29.07.2021 року, згідно з яким застосовано до ТОВ «ЛІКОІЛ» штрафні санкції у сумі 50 000 грн., (повторність - ГУ ДПС у Донецькій області 27.11.2020 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000945/0901 прийняте за результатом висновків акту фактичної перевірки від 0024/05/99/05/09/31015242 від 03.11.2020, з урахуванням рішення ДПС України №4481/6/99-00-06-03-02-06 від 25.02.2021, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача від №0003292/0901 від 17.03.2021) за відсутність реєстрації в ЄДР рівнеміра-лічильника рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі для зберігання та відпустку дизельного пального, розташованому на акцизному складі та відсутність реєстрації в ЄДР

витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі №1008481 за адресою Донецька область, м. Торецьк, смт Новгородське, вул. Зарічна буд. 24. за період з 1 січня 2021 по 2 липня 2021 року.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України), що є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 ПК України).

За приписами статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1). Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3. пункту 75.1).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пункт 80,1, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

«Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 19.06.2019. Цей Порядок визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів.

Підпунктом 5 пункту 1 Порядку встановлено, що реєстр це електронна база даних, яка містить податкову інформацію про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри та рівнеміри, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

Наказом Міністерства фінансів України №944 від 27.11.2018 «Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за №4/32975, Державна фіскальна служба України була зобов`язана забезпечити до 01 квітня 2019 року створення та функціонування Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а саме приймання від розпорядників акцизних складів пального електронними засобами зв`язку електронних документів для наповнення Реєстру; обробку електронних документів для наповнення Реєстру та автоматичного перенесення з них даних до Реєстру; збереження даних, що містяться у Реєстрі; захист інформації, що міститься у Реєстрі.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, […] передбачених цим Кодексом […], якщо згідно з податковим […] законодавством особою, відповідальною за […] застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 ПК України).

Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (пункти 109.1, 109.2 статті 109 ПК України).

Платники податків, податкові агенти, а також інші суб`єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень (підпункт 110.1 статті 110 ПК України).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова (підпункт 111.1.1 пункту 111.1 статті 111 ПК України).

Згідно з пунктом 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:

сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення (підпункт 112.8.1 пункту 112.8 статті 112.8 ПК України);

самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу) Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу (підпункт 112.8.8. пункту 112.8 статті 112 ПК України).

Згідно з пунктом 113.1 статті 113 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Граничні строки нарахування грошових зобов`язань становлять 1095 днів (стаття 102 ПК України).

Пунктом 128-1.1. статті 128-1 ПК України податковим правопорушенням визнається, зокрема, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі підпункт 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України).

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що відповідачем під час перевірки встановлено необладнання рівнеміром-лічильником на введеному в експлуатацію резервуар (горизонтальний, надземний, однопоясний, циліндричний з плоским дном, ємкістю 25249 літрів довжиною 4165 мм, діаметром 2789 мм, в якому відповідно даних Z-звітів №№ 703-893, роздрукованих за період з 1 січня 2021 по 2 липня 2021 року та Х-звіту №892 роздрукованому 1 липня 2021 року , зберігалось дизельне пальне у кількості 858,30 літрів.

Проаналізувавши вищевказані положення Податкового кодексу України, як підставу правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган зобов`язаний нарахувати суму податкових зобов`язань (застосувати штрафні санкції) за податкове правопорушення, допущене платником податку в межах строку давності, визначеного статтею 102 ПК України, навіть за умови, якщо на дату виявлення правопорушення, останнє було самостійне виправлення платником податків.

Таким чином, відповідач правомірно притягнув позивача до фінансової відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), яка передбачена пунктом 128-1.1. статті 128-1 ПК України.

Посилання представника позивача на те, що на ємкості де знаходиться дизельне паливо відпуск пального не здійснюється, суд вважає неприйнятними, оскільки як встановлено під час перевірки за період з 1 січня 2021 по 2 липня 2021 року у спірному резервуарі зберігалось дизельне пальне у кількості 858,30 літрів.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача (частина 2 статті 71 КАС України).

У даній справі відповідач виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності спірного рішення, а позивач не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів які підтверджують обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Отже, спірне рішення було прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовує. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 249, 250, 251, 255, 262, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКОІЛ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №8478/05-99-0704 від 29 липня 2021 року - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 16 грудня 2021 року, у повному обсязі рішення виготовлене 21 грудня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Дмитрієв