Рішення № 102067125, 20.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 р. Справа№200/14711/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2021 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачеві заборгованості з пенсії за період з 22 лютого 2018 року по 30 листопада 2020 року в сумі 133 158, 88 грн;

стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з пенсії за період з 22 лютого 2018 року по 30 листопада 2020 року в сумі 133 158, 88 грн.

Позовні вимоги вмотивовано протиправністю невиплати сум пенсії з підстав відсутності законодавчого порядку здійснення таких виплат. Вважає, що відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13 грудня 2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішенням суду у справі № 200/5998/20-а вже задоволено аналогічні вимоги позивача, на виконання цього рішення здійснено перерахунок пенсії та одночасно нараховано борг, який обліковується та буде виплачений на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального провадження задоволенню не підлягає з огляду на приписи частини сьомої статті 260, статті 263 КАС України.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 200/5998/20-а визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 14 січня 2020 року № 29 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 22 лютого 2018 року № 2534. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, яка виразилась у незарахуванні ОСОБА_1 до загального або пільгового стажу певних періодів; зобов`язано їх зарахувати; зобов`язано перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 22 лютого 2018 року № 2534, а також здійснити перерахунок пенсії та сплатити заборгованість з виплати пенсії за період з 22 лютого 2018 року по дійсний момент.

На виконання цього рішення здійснено перерахунок пенсії, заборгованість з пенсії за період з 22 лютого 2018 року по 30 листопада 2020 року складає 133 158, 88 грн, що підтверджується відомостями листа відповідача від 29 червня 2021 року № 6082-5294/К-15/8-0500/21.

Крім того, у цьому листі відповідач повідомив позивача щодо неможливості виплати заборгованості з огляду на відсутність бюджетного фінансування за цим бюджетним призначенням.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідачем не заперечується факт невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 22 лютого 2018 року по 30 листопада 2020 року у загальній сумі 133 158,88 грн, що підтверджується відомостями листа від 29 червня 2021 року № 6082-5294/К-15/8-0500/21, відзиву на позовну заяву.

Доводи відповідача про тотожність позовів у цій справі та у справі № 200/5998/20-а суд вважає необґрунтованими, оскільки для такого висновку суб`єктний склад справ, предмет та підстави позовів повинні бути однакові. Вказані справи не збігаються ні за своїм предметом, ні за підставами. Предметом справи № 200/5998/20-а є вимоги, зокрема, про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії та сплатити заборгованість з виплати пенсії за період з 22 лютого 2018 року по день прийняття рішення з підстав неправомірної відмови у переведенні з одного виду пенсії на іншій. Предметом цієї справи є вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати позивачеві заборгованості з пенсії та стягнення цієї заборгованості, які обумовлені відсутністю законодавчого порядку здійснення таких виплат та відсутністю їх фінансування.

Слід зазначити також, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховував висновки щодо незаконності зміни способу виконання рішення суду про зобов`язання здійснити виплату пенсії на такий спосіб виконання як стягнення пенсії, які викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справах № 21-394а14, № 21-475а14, Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2014 року (К/800/57482/13), Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 755/7078/16-а.

Доводи відповідача щодо неможливості виплати пенсії за минулий період з огляду на те, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, який на цей час ще не прийнятий, суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року № 637 доповнено абзацом 20 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 788 від 21 серпня 2019 року, за змістом якого суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Внаслідок прийняття вказаної норми Кабінетом Міністрів України не тільки фактично зупинено виплату громадянам України пенсійних виплат на невизначений період часу, а й змінено строк виплати пенсій, регламентований частиною першою статті 47 Закону № 1058.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

У преамбулі до Закону № 1058 зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Судом встановлено, що жодних змін до Закону № 1058 з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою України не приймалось.

Отже, приписи абзацу 20 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року № 637 (з урахуванням змін, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 788 від 21 серпня 2019 року) не можуть бути застосовані до правовідносин у цій справі, оскільки не відповідають частині першій статті 47 Закону № 1058.

Доводи про недотримання строку звернення до суду не відповідають положенням частини другої статті 46 Закону № 1058-IV.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачеві заборгованості з пенсії за період з 22 лютого 2018 року по 30 листопада 2020 року в сумі 133 158, 88 грн та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з виплати пенсії за період з 22 лютого 2018 року по 30 листопада 2020 року в сумі 133 158, 88 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

На підставі наведеної норми рішення суду про стягнення пенсії підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.

Підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з пенсії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 22 лютого 2018 року по 30 листопада 2020 року в сумі 133 158, 88 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з виплати пенсії за період з 22 лютого 2018 року по 30 листопада 2020 року у розмірі 133 158, 88 грн.

Допустити до негайного виконання рішення суду про стягнення заборгованості з пенсії в межах суми стягнення за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 грудня 2021 року.

Суддя Ю.М. Льговська