Рішення № 10206665, 29.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.10                                                                                           Справа№ 24/82

За позовом: Прокурора міста. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів

До відповідача: Дочірнього підприємства „Тур” Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод автонавантажувач”, м.Львів

Про стягнення 4 014,07грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від прокурора –Дзьоба Н.С. –пом. прокурора

Від позивача – Охріменко В.В. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 4014,07грн., в т.ч.: 3978,98грн. боргу за спожиту теплову енергію, 16,91грн. пені, 15,71грн. втрат від інфляції та 2,47грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2009 року позивачем та відповідачем укладено договір №1015 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов’язується постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а останній зобов’язується її оплачувати. Як зазначено у позовній заяві, за отриману теплову енергію в період з 01.01.2010року по 01.05.2010року у відповідача виникла заборгованість в сумі 3978,98грн., з вимогою про стягнення якої прокурор звернувся з позовом до суду.

За порушення виконання грошового зобов’язання на підставі п.7.2.3 договору прокурором заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 16,91грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 14 днів прострочення оплати в лютому-квітні 2010р.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України прокурором заявлені до стягнення 15,71грн. втрат від інфляції за лютий і березень 2010р.та 2,47грн. 3% річних за 14 днів прострочення оплати в лютому-квітні 2010р.

Прокурор та представник позивача в судове засідання з’явились, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, витребуваного судом відзиву на позов не подав, подав клопотання за №77 від 18.06.2010року, в якому просить відкласти розгляд справи, у зв’язку з відсутністю уповноваженого представника –юриста.

Прокурор та представник позивача заперечують проти відкладення розгляду справи.

На думку суду, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає у зв’язку з тим, що відповідачем не подано жодних доказів, які підтверджують неможливість явки представника відповідача в судове засідання.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

01.10.2009 року позивачем та відповідачем укладено договір №1015 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого, позивач зобов’язується постачати відповідачу теплову енергію гарячій воді, а останній зобов’язується оплачувати її вартість.

Згідно із додатками №1 та №2 до договору теплова енергія постачається відповідачу за адресою: м.Львів. вул.Бортнянського,20а.

За період з січня по квітень 2010 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 17536,42грн. З урахуванням плати за приєднане теплове навантаження на суму 7858,56грн., до сплати підлягала сума 25394,98грн., що підтверджується поданими суду актами реалізації теплової енергії та рахунками на оплату спожитої теплової енергії, які додані до матеріалів справи.

Термін оплати теплової енергії встановлено сторонами в п.6.3 договору –до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається із матеріалів справи, взяті на себе зобов’язання відповідач виконав частково, сплативши позивачеві суму 21416,00грн.

Відтак, заборгованість відповідача становить 3978,98грн. (25394,98 –21416,00).

Названа сума боргу підтверджена актом звірки взаємних розрахунків від 17.06.2010року, підписаним двома сторонами та скріпленим їх печатками, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію поставлену в період з січня по квітень 2010 року включно, становить 3978,98грн.

На день вирішення спору доказів сплати боргу в сумі 3978,98грн. відповідач суду не подав.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ст.610 ЦК України).

Виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання ( п.1ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано( п.6 ст.232 ГК України).

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати (держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 22, 29, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Тур” Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод автонавантажувач”, ідентифікаційний код 25548101, адреса: 79069, м.Львів, вул.Шевченка,392а, на користь Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, ідентифікаційний код 20784943, адреса: 79054, м.Львів, вул.С.Петлюри,4а, - 3978,98грн. основного боргу, 16,91грн. пені, 15,71грн. втрат від інфляції та 2,47грн. 3% річних.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Тур” Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод автонавантажувач”, ідентифікаційний код 25548101, адреса: 79069, м.Львів, вул.Шевченка,392а, в доход державного бюджету 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати.

Суддя