Ухвала суду № 102066537, 21.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 грудня 2021 року Справа № 160/24396/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про витребування доказів в адміністративній справі №160/24396/21 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 року №0003844608 та №0003854608, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18.04.2019 року №0003844608 та №0003854608.

Ухвалою суду від 21.12.2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Разом з тим, позивачем до позову подано письмове клопотання про витребування доказів, в якому він просить суд витребувати у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків документи, а саме: оригінал Акту перевірки від 28.03.2019 №49/28-10-46-08-00659101 зі всіма додатками, а також інші первинні документи, на підставі яких проводилася перевірка ПрАТ «ДТРЗ» та які відображені (зазначені) в Акті перевірки від 28.03.2019 №49/28-10-46-08-00659101 (у тому числі декларації, накладні, висновки і т.п.), а також документи, складені за результатами проведеної перевірки.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОВПП ДФС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «ДТРЗ» з питання дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ «АЛСІМО» за 2016-2017 роки, за результатами якої складено Акт від 28.03.2019 №49/28-10-46-08-00659101 за висновками якого 18.04.2019 було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0003844608 та №0003854608. Позивач вважає, що Акт перевірки не містить детального та повного переліку тих документів (в т.ч. первинних), на підставі яких ОВПП ДФС було зроблено висновки про порушення ПрАТ «ДТРЗ» норм податкового законодавства, а відсутність документів, якими ОВПП ДФС керувалося при складенні висновків податкової перевірки, на думку позивача, свідчить про протиправність результатів такої перевірки.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд виходить з наступного.

Так, згідно з ч.1 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Пунктом 3 ч.3 ст.44 КАС України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 4 ст.161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із ч.2 ст.79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною 4 ст.79 КАС України встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Пунктом 4 ч.2 ст.80 КАС України чітко встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Судом встановлено, що до клопотання про витребування доказів, позивачем не подано належних та допустимих письмових доказів самостійного звернення до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, з метою отримання зазначених в клопотанні документів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання позивача про витребування доказів є необґрунтованим, доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього заходи, спрямовані на отримання відповідних документів до суду не подано, тому клопотання задоволенню не підлягає.

Частиною 3 ст.80 КАС України передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.44, 72-77, 79-80, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів в адміністративній справі №160/24396/21 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 року №0003844608 та №0003854608 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Сидоренко