Рішення № 102066396, 20.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року Справа № 160/16064/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження у м. Дніпрі матеріали адміністративної справи № 160/16064/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, ЄДРПОУ ВП 44118658) до Приватного підприємства «Строй-Леон В» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ударників, буд. 27, офіс 3-А, код ЄДРПОУ 34315895) про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Строй-Леон В», в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з Приватного підприємства «Строй-Леон В» (ЄДРПОУ 34315895) у розмірі 5 018 736,91 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування поданого позову Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначило, що підставою для звернення позивача з вимогою про стягнення вказаної суми у судовому порядку є несплата відповідачем у добровільному порядку самостійно визначених сум по земельному податку з юридичних осіб та за узгодженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/16064/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі №160/16064/21 за вищезазначеним позовом, судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. Підготовче судове засідання призначено на 19 жовтня 2021 року.

Цією ж ухвалою суду, відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

У призначене підготовче судове засідання 19 жовтня 2021 року, не з`явився представник відповідача, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Чергове підготовче засідання призначено на 18 листопада 2021 року про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представники сторін в підготовче судове засідання 18 листопада 2021 року не з`явилися. Від представника позивача надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позов та/або по суті справи не скористався. З клопотанням про продовження строків на надання відзиву до суду не звертався.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 грудня 2021 року.

Учасники справи про день, час та місце розгляду справи призначене на 20 грудня 2021 року, повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням відсутності представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення спору по суті заявлених вимог, суд ухвалив здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Строй-Леон В» (код ЄДРПОУ 34315895) знаходиться на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області .

В інтегрованих картках платника податків станом на час розгляду справи по Приватному підприємству «Строй-Леон В» (код ЄДРПОУ 34315895) обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 5 018 736, 91 грн., який виник в результаті несплати самостійно визначених сум у податковому розрахунку та несплати сум грошових зобов`язань, нарахованих податковим органом, а саме: 15.11.2018 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти нарахування плати за землю, про що складено акт № 658889/04-36-14-04/34315895 від 15.11.2018 року, на підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.01.2019 року № 002101404 в сумі 4831861,52 грн., яке було направлено на адресу підприємства та 14.04.2019 року повернулось на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням строку зберігання", в тому числі:

- податковий розрахунок з плати за землю від 18.02.2019 року № 9024583507 на суму 18 654,63 грн., термін сплати 30.04.2019;

- податковий розрахунок з плати за землю від 18.02.2019 року № 9024583507 на суму 18 654,63 грн.,термін сплати 30.05.2019;

- податковий розрахунок з плати за землю від 18.02.2019 року № 9024583507 на суму 18 654,63 грн.,термін сплати 30.06.2019;

- податковий розрахунок з плати за землю від 18.02.2019 року № 9024583507 на суму 18 654,63 грн.,термін сплати 30.07.2019;

- податковий розрахунок з плати за землю від 18.02.2019 року № 9024583507 на суму 18 654,63 грн., термін сплати 30.08.2019;

- податковий розрахунок з плати за землю від 18.02.2019 року № 9024583507 на суму 18 654,63 грн.,термін сплати 30.09.2019;

- податковий розрахунок з плати за землю від 18.02.2019 року № 9024583507 на суму 18 654,63 грн., термін сплати 30.10.2019;

- податковий розрахунок з плати за землю від 18.02.2019 року № 9024583507 на суму 18 654,63 грн.,термін сплати 30.11.2019;

- податковий розрахунок з плати за землю від 18.02.2019 року № 9024583507 на суму 18 654,63 грн.,термін сплати 30.12.2019;

- податковий розрахунок з плати за землю від 18.02.2019 року № 9024583507 на суму 18 654,57 грн., термін сплати 30.01.2020.

20 березня 2020 року податковим органом було проведено камеральну перевірку з питань неподання податкової звітності по орендній платі за землю, про що складено акт №14447/04-36-51-30/34315895 від 20.03.2020 року, на підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2020 року № 00844325130 в сумі 340,00 грн., яке було направлено на адресу підприємства. Згідно листа АТ "Укрпошта" від 02.09.2020 № 39-ю-03-2079 рекомендований лист на адресу ПП "Строй-Леон В" повернутий 02.09.2020 року за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.

На момент виникнення боргу відповідач мав переплату у сумі 10,85 грн., таким чином розрахунок суми податкового боргу з орендної плати за землю становить 5 018 736, 91 грн.

З урахуванням вимог ст.56, ст.57 ПКУ, в зв`язку з несплатою Приватним підприємством «Строй-Леон В» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст.59 ПКУ, у зв`язку з виникненням заборгованості по Приватному підприємству «Строй-Леон В» від 15.05.2019 року відповідачем сформовано податкову вимогу № 12271-52, яка направлена засобами поштового зв`язку, з повідомленням про вручення, яка повернулась на адресу позивача з відміткою "за закінченням строку зберігання".

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку вище перелічених податкових повідомлень рішень та вимоги відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Несплата відповідачем податкового боргу у добровільному порядку слугували підставою для звернення контролюючого органу до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Згідно до п.14.1.156 ст.14 Податкового Кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 ПК України передбачено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно вимог п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Підпунктом 20.1.19. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 36 ПК України встановлено податковий обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якою здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми, доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (ст. 46 ПК України).

Згідно п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

П. 49.2. ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: - календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; - календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за. останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 42.1. статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (пункт 58.1 статті 58 ПК України).

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення надіслано відповідачу з повідомленням про вручення.

Підстави та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків врегульовано ст.59 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України).

Податкову вимогу № 12271-52 від 15 травня 2019 року направлена засобами поштового зв`язку, з повідомленням про вручення, яка повернулась на адресу позивача з відміткою "за закінченням строку зберігання".

Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків у відповідності із п. 87.2 ст. 87 ПК України, є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.9. ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно даних з ІТС "Податковий блок" станом на 20.12.2021 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 5 018 736,91 грн.

В матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості, оскарження або скасування податкових повідомлень-рішень або вимоги, в зв`язку із чим, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства України доведений.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності відзиву та доказів сплати, з огляду на наявність боргу, який підтверджується матеріалам справи, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до до Приватного підприємства «Строй-Леон В» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків підлягає задоволенню.

З урахуванням приписів частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з огляду на відсутність витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для відшкодування позивачеві таких витрат.

Керуючись статтями 77, 139, 241, 245, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, ЄДРПОУ ВП 44118658) до Приватного підприємства «Строй-Леон В» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ударників, буд. 27, офіс 3-А, код ЄДРПОУ 34315895) про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Приватного підприємства «Строй-Леон В» (ЄДРПОУ 34315895) у розмірі 5 018 736,91 гривень (п`ять мільйонів вісімнадцять тисяч сімсот тридцять шість гривень 91 копійка) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко