Рішення № 102065691, 14.12.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28443/20

Провадження № 2/761/3484/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2020 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору, в якому просив суд: розірвати договір кредитної лінії № 1080/МК/З3/2007/840 від 26.12.2007, підписаний між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 та стягнути судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ПАТ «КБ Надра» 26.12.2007 року дійшли попередньої згоди щодо відкриття кредитної лінії в сумі 220 000 доларів США, терміном з 26.12.2007 року по 23 грудня 2014 року, внаслідок чого позивачем підписано договір кредитної лінії № 1080/МК/З3/2007/840 (далі - Договір).

Згідно пункту 1.3. Договору видача кредиту за даним Договором буде здійснюватись окремими траншами, після підписання окремих додаткових угод.

Того ж дня, 26.12.2007 року сторонами підписано додаткову угоду № 1, згідно якої сторони домовились, що Банк надає Позичальнику транш у розмірі 170 000 доларів США.

Позивач стверджує, що коштів, обумовлених сторонами, Банк так і не надав, у зв`язку з чим, позивач змушений був звернутися до суду.

14.09.2020 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

01.07.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.

01.07.2021 року на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій він просив залучити до участі у справі №761/28443/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій».

01.07.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами суду від 26 та 27 липня 2021року клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та залучення третьої особи залишено без задоволення.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо розірвання кредитного договору.

У відповідності до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ПАТ «КБ Надра» 26.12.2007 року дійшли попередньої згоди щодо відкриття кредитної лінії в сумі 220 000 доларів США, терміном з 26.12.2007 року по 23 грудня 2014 року, внаслідок чого позивачем підписано договір кредитної лінії № 1080/МК/З3/2007/840 (далі - Договір).

Згідно пункту 1.3. Договору видача кредиту за даним Договором буде здійснюватись окремими траншами, після підписання окремих додаткових угод.

Того ж дня, 26.12.2007 року сторонами підписано додаткову угоду № 1, згідно якої сторони домовились, що Банк надає Позичальнику транш у розмірі 170 000 доларів США.

Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач стверджує, що коштів, обумовлених сторонами, Банк так і не надав.

Відповідно до 4.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика).

Згідно абзацу 2 ч.1 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відтак кредитний договір є неукладеним, а саме зобов`язання безгрошовим. Таким чином, за своєю правовою природою кредитний договір є консенсуальним, а не реальним правочином, а тому його підписання створює обов`язок для обох сторін такого правочину: для банку - надати кредит у відповідності до умов договору, а для позичальника - повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, проте лише у випадку реального отримання кредитних коштів.

Щодо продажу прав вимоги за кредитним договором та неналежного відповідача.

Дослідивши відзив, судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 1080/МК/33/2007/840 від 26.12.2007 року, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 , було відступлено ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» (ЄДРПОУ 40662938) у складі лоту GL3N217046, який відбувся 30.03.2020 року, що підтверджується Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-03-06-000041-b від 30.03.2020 року.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 р. № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 р. № 113 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» здійснюються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «КБ «НАДРА» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 6. ст. 51 Закону, майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Пунктом 1 Розділу VI Положення щодо організації продажу визначено, що на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується:

- основні засоби;

- майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу;

- майно банку, щодо обороту якого встановлене обмеження;

- дебіторська заборгованість;

- права вимоги.

Пунктом 2 Розділу VI Положення щодо організації продажу визначено, що продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через ETC.

Згідно ст. 512 ЦК України відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Таким чином, відповідно до положень цивільного законодавства, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України). Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора (ст. 518 ЦК України).

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» не може виступати в даній цивільній справі як належний відповідач, оскільки всі права за кредитним договором № 1080/МК/33/2007/840 від 26.12.2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 , належать новому кредитору - ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій», яке на підставі фактичних даних і є належним відповідачем у даній справі.

У зв`язку із наведеним, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до неналежного відповідача.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом із тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутності визначенні процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

Тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід відмовити у стягненні судового збору.

Керуючись статтями 207, 639, 526, 527, 530, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: