Ухвала суду № 102065151, 21.12.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/4562/12

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Головчака М. М. ,

при секретарі - Савіцька Д. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського Олександра Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України, -

В С Т А Н О В И В :

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський О.В. звернувся до Подільського районного суду м. Києва з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа .

В обґрунтування вищенаведених вимог у поданні зазначено, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського О.В. знаходиться виконавче провадження № 60296750 відносно з виконання виконавчого листа № 2607/4562/12, виданого 29.05.2013 Подільським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» 127993,11 грн простроченої заборгованості за кредитом, 1332,53 грн нарахованих відсотків, 57756,74 грн прострочених відсотків, 748,33 грн інфляційних нарахувань, 6673,46 грн пені, 1291,64 грн як 3 % річних, що разом становить 195795,81 грн заборгованості.

Згідно протоколу № 01/08-2018 від 01.08.2018 загальних зборів учасників ТОВ «Кредекс Фінанс» змінено назву на ТОВ «Вердикт Капітал».

11.10.2019 постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження № 60296750, яку разом із викликом приватного виконавця 11.10.2019 рекомендованим листом направлено боржнику за його адресою проживання, яка вказана у виконавчому документів. Окрім цього з метою забезпечення реального виконання рішення суду 11.10.2019 та 15.10.2019 винесено постанову про арешт майна та коштів боржника у межах суми звернення стягнення, про що боржник повідомлений належним чином.

В зв`язку із тим, то наданий час відслідкувати трек підправлення неможливо, 03.11.2021 приватним виконавцем на адресу боржника рекомендованим листом повторно направлено виклик відповідно, яким зобов`язано боржника з`явитися до виконавця та надати документи і відомості, згідно з зазначеним у виклику переліком.

Згідно з даними сайту https://track.ukrposhta.ua відправлення вручене боржнику особисто 27.11.2021.

Боржник, в зазначену у виклику дату та час до виконавця не з`явився, вимоги приватного виконавця ігнорує, заборгованість за виконавчим документом не сплачує.

З метою перевірки майнового стану боржника. 06.12.2021 приватним виконавцем був здійснений виїзд за адресою проживання боржника, при якому встановлено, що двері квартири ніхто не відчинив, перевірити майновий стан не вдалося, про що складно акт приватного виконавця віл 06.12.2021.

Вжитими приватним виконавцем заходами встановлено, що ліквідного рухомого та нерухомого майна за боржником не зареєстровано. Коштів на виявлених рахунках боржника у банківських установах в розмірі, достатньому для задоволення вимог стягувача - недостатньо. Боржник офіційно ніде не працює, пенсію не отримує.

З дати набрання законної сили рішення суду та станом на день звернення до суду з даним поданням, боржник всю суму боргу на користь стягувача не сплатив, жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання не вчиняв, що вказує на ухилення від виконання рішення суду.

Таким чином, боржник фактично ігнорує законні вимоги приватного виконавця та ухиляється від виконання рішення суду.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Ухвалою суду від 15.12.2021 року вказане подання призначено до судового розгляду в приміщенні Подільського районного суду м. Києва.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський О.В. в судове засідання не з`явився. У поданні просив розглянути таке без його участі.

Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2607/4562/12 від 29.05.2013 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» 127993,11 грн простроченої заборгованості за кредитом, 1332,53 грн нарахованих відсотків, 57756,74 грн прострочених відсотків, 748,33 грн інфляційних нарахувань, 6673,46 грн пені, 1291,64 грн як 3 % річних, що разом становить 195795,81 грн заборгованості.

11 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кошарським О.В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60296750 з примусового виконання виконавчого листа № 2607/4562/12.

03 листопада 2021 приватним виконавцем на адресу боржника рекомендованим листом повторно направлено виклик відповідно до якого зобов`язано боржника з`явитися до виконавця та надати документи і відомості, згідно з зазначеним у виклику переліком.

Боржник, в зазначену у виклику дату та час до виконавця не з`явився, вимоги приватного виконавця ігнорує, заборгованість за виконавчим документом не сплачує.

Згідно відповіді з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві віл 22.10.2019 року, боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за якою, згідно виконавчого документа і проживає.

З метою перевірки майнового стану боржника. 06.12.2021 приватним виконавцем був здійснений виїзд за адресою проживання боржника, при якому встановлено, що двері квартири ніхто не відчинив, перевірити майновий стан не вдалося, про що складно акт приватного виконавця віл 06.12.2021.

Вжитими приватним виконавцем заходами встановлено, що ліквідного рухомого та нерухомого майна за боржником не зареєстровано. Коштів на виявлених рахунках боржника у банківських установах в розмірі, достатньому для задоволення вимог стягувача - недостатньо. Боржник офіційно ніде не працює, пенсію не отримує.

За змістом пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

У розділі «Ухилення боржника від виконання зобов`язань» узагальнення Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01 лютого 2013 року зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій, щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Свобода пересування гарантована статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: «Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною». Разом з тим, частиною 3 вказаної статті передбачено, що на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Так, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, які обмежують свободу пересування наступним чином: у відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд з прав людини у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду з прав людини від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань.

Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені саме за ухилення від виконання зобов`язань, а не за наявність факту їх невиконання.

При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Отже, наявність самого лише невиконаного зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Факт ухилення боржника має підтверджуватись сукупністю належних доказів, які приватний виконавець повинен надати до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, приватний виконавець здійснював виклик боржника ОСОБА_1 до офісу на визначені дати для сплати боргу за виконавчим листом № 2607/4562/12.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (статті 77-80 ЦПК України).

Частинами першою, другою, п`ятою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем до подання не долучено належних, допустимих та достатніх доказів того, що боржник вчиняє умисні свідомі дії, спрямовані на невиконання відповідного зобов`язання, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду; не вказано, які перешкоди вчинені з боку боржника для проведення виконавчих дій приватному виконавцеві. Приватним виконавцем не надано жодних документів, які б свідчили, що боржник свідомо та умисно ухиляється від виконання рішення суду, при цьому маючи змогу виконати зобов`язання, але не робить цього з неповажних причин.

Слід також зазначити, що у поданні не зазначено підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України. Сам факт здійснення боржником перетину державного кордону України не є беззаперечною підставою вважати, що боржник має намір виїхати за межі території України.

Крім того, відповідно до повідомлення Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 останній раз перетинав кордон 27 травня 2019 року.

Звернення державного (приватного) виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним (приватним ) виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.

Судом враховано, що обмеження у праві виїзду за межі України може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості, проте наявні у справі матеріали не містять жодних даних про те, що встановлення такого обмеження якимось чином цьому посприяє.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що підстав для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не вбачається, що не перешкоджає приватному виконавцю у разі надання необхідних доказів та зміни обставин звернутися з відповідним поданням до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 441 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського Олександра Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М. М. Головчак