Ухвала суду № 102064631, 20.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 грудня 2021 року Справа № 160/21604/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області № 129 від 01.08.2014 року про скасування посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 , від 17.10.2011 року особі без громадянства ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду:

- доказів звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали від 07.12.2021 позивачем надано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Обгрунтовуючи вказане клопотання позивач зазначає, що 01.08.2014 у неї було вилучено посвідку на проживання, яка була єдиним документом, що посвідчує особу ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач не могла звернутися до суду в межах строку зверненення. І лише в серпні 2021 року позивачем було отримано довідку від Територіального центру №1231 Центрально-міського районного відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про звернення за визнанням особою без громадянства до заяви №1700000259, яка на думку позивача, надала можливість звернення до суду з даним позовом.

Щодо клопотання позивача про поновлення процесуального строку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частинами 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що за практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фогарді проти Сполученого Королівства, право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України, яке набуло статусу остаточного 29.01.2016, проте, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.

Як вбачається з наданих документів, позивач не зазначає, що позбавило її можливості вчасно отримати довідку, а саме: моменту вилучення посвідки (01.08.2014).

Враховуючи зазначене, вказані в заяві про поновення строку зверення до суду причини не можуть бути визнані судом поважними.

Згідно з ч. 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч. 4 ст.169, ст.248 та ст.256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом із адміністративним позовом та доданими матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Маковська