Рішення № 102063836, 17.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 грудня 2021 р. Справа № 120/13587/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 1991 року отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Позивач вказує, що при проведенні перерахунків пенсії позивача з 01.03.2018, з 25.06.2018, з 27.11.2018, з 15.04.2019, з 25.06.2019, з 26.02.2020, з 13.06.2020, з 03.11.2020 відповідачем протиправно обмежено її розмір, у зв`язку із обрахуванням загального розміру пенсії позивача із застосуванням обмеження її максимальним розміром відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI).

Позивач вказує, що такі дії суперечать приписам пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, якими передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим Законом № 3668-VI, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом (до 01.10.2011), а дія положень Закону № 911-VII щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016. Таким чином, на думку позивача, наведені норми закону не надають відповідачу право обмежувати розмір пенсії позивача, призначеної ще у 1991 році.

З огляду на зазначене, позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області неправомірними та такими, що порушують його права.

Ухвалою від 27.10.2021 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України.

16.11.2021 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивач перебуває на пенсійному обліку в управлінні та отримує пенсію за вислугою років як працівник льотно-випробного складу цивільної авіації відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказує на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» (у редакції, чинній на час визначення права на відсотковий розмір), передбачено, що пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного, складу призначаються у розмірі 55% заробітку і за кожен рік вислуги (у чоловіків - понад 25 років), пенсія збільшується на 1% заробітку, але не менш, як на 1% мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідач вважає, що розмір пенсії позивачу, який обрахований згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 року "Про внесення змін до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації" із застосуванням обмеження її максимального розміру десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, передбаченого статтею 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", повністю ґрунтується на нормах матеріального права та відповідає чинному законодавству.

Відтак, максимальний розмір пенсії враховуючи положення вищезгаданої статті не може перевищувати з 01.03.2018 - 13730 грн, з 01.07.2018 - 14350 грн, з 01.12.2018 - 14970 грн, з 01.03.2019 - 14970 грн, з 01.07.2019 - 15640 грн, з 01.12.2019 - 16380 грн, з 01.07.2020 - 17120 грн, з 01.12.2020 - 17690 грн, з 01.07.2021 - 18540 грн.

Станом на 01.07.2021 року розмір пенсії з обмеженням становить - 18540 грн. Відтак відповідач стверджує, що вимога позивача щодо зобов`язання виплачувати, починаючи з 01.03.2018 року, пенсію, що нараховується в повному обсязі (без застосування обмеження максимальним розміром) не ґрунтується на нормах матеріального права та суперечить діючому законодавству.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 починаючи з 1991 року перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробувального складу та цивільної авіації відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).

За приписами пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 713, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, враховуючи дані положення вказаного Порядку, позивачу щорічно, з 1 березня має здійснюватися перерахунок його пенсії.

Як встановлено судом, відповідно до протоколів перерахунку пенсії позивача, загальний розмір пенсії за віком з 01.03.2018 становив 15138,63 грн, однак виплата обмежувалась такими розмірами: з 01.03.2018 - 13730 грн, з 01.07.2018 - 14350 грн, з 01.12.2018 - 14970 грн. З 01.03.2019 проведено перерахунок пенсії позивача, за результатами якого загальний розмір пенсії пенсія позивача становив - 18891,04 грн, однак виплата обмежувалась такими розмірами: з 01.03.2019 - 14970 грн, з 01.07.2019- 15640 грн, з 01.12.2019 - 16380 грн. З 01.03.2020 проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до якого загальний розмір пенсії позивача становив - 22369,45 грн, однак виплата обмежувалась такими розмірами: з 01.03.2020 -16380 грн, з 01.07.2020 - 17120 грн, з 01.12.2020 - 17690 грн. З 01.03.2021 проведено перерахунок пенсії позивача, за результатами перерахунку пенсія позивача становить - 24701,47 грн, однак виплата обмежувалась такими розмірами з 01.03.2021 - 17690 грн, з 01.07.2021 - 18540 грн, з 01.12.2021 - 19340 грн.

05.07.2021 позивач звернувся до відповідача із зверненням щодо правильності виплати пенсійного забезпечення, в якому просив здійснити перерахунок його пенсії без обмежень граничного розміру та з урахуванням проведених виплат.

На звернення позивача листом від 29.07.2021 за № 7980-7098/Б-02/8-0200/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило, що згідно Законом №3668 встановлено обмеження пенсії максимальним розміром, в розмірі 10 прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність. Зазначена норма стосується осіб, які набувають право на пенсію після 01.10.2011 та розповсюджується на осіб, яким проведено перерахунок пенсії призначеної до 01.10.2011, у результаті якого, розмір пенсії перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність.

Проте, вважаючи дії відповідача щодо виплати з 01.03.2018 року нарахованої йому пенсії з застосуванням обмеження її максимального розміру протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI (далі Закон від 09.07.2003 № 1058-VI), Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон від 05.11.1991 № 1788-XII).

Відповідно до статті 51 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Частиною 3 статті 53 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII встановлено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Згідно зі статтею 54 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок мають право на пенсію за вислугу років незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418.

У відповідності до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2015 року № 529) пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

Згідно з пунктом "в" пункту 7 Порядку у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, законодавством передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.

Проте, відповідачем виплачувалася пенсія із обмеженням її розміру, оскільки розмір пенсії після проведеного перерахунку перевищив максимальний розмір пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI).

За правилами статті 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно абзацом 1 пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

24.12.2015 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII (далі Закон від 24.12.2015 № 911-VIII), яким внесено зміни до різних законодавчих актів, в тому числі, введено окреме положення стосовно тимчасового обмеження пенсії з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року розміром 10740 грн до частини 3 статті 85 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII.

Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду 24.06.2020 року прийняв постанову по справі № 580/234/19, в якій судова колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що у справах № 360/1428/17 та № 580/234/19 йдеться про застосування формально різних правових актів: Закону від 24.12.2015 № 911-VIII і Закону від 08.07.2011 № 3668-VI та, відповідно, різних норм матеріального права.

Разом з тим, Закон від 24.12.2015 № 911-VIII за своїм змістом не є основним (спеціальним) законом у сфері пенсійного забезпечення, а виконує функцію допоміжного закону, яким внесено зміни до різних законодавчих актів, в тому числі, введено окреме положення стосовно тимчасового обмеження пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року розміром 10740 грн до частини 3 статті 85 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII.

В свою чергу частина 3 статті 85 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII, на підставі якої здійснюється нарахування та виплата пенсії позивачу викладена в редакції Закону № 3668-VI (основний закон), яким і було встановлено обмеження максимального розміру пенсії, із змінами, внесеними згідно із Законом № 911-VIII.

Закон № 911-VIII у пункті 2 "Прикінцевих положень" містить норму, яка передбачає, що визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Втім, дана норма стосується призначення пенсій, а не їх перерахунку.

Застереження у пункті 2 "Прикінцевих положень" Закону № 911-VIII, що обмеження виплати максимального розміру пенсії застосовуються з 1 січня 2016 року, означає, що пенсії, які призначені до 1 січня 2016 року та перевищують встановлений максимум, не можуть бути зменшені. Проте, їх перерахунок має відбуватися у відповідності до правил, передбачених абзацом 2 пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

При цьому абзац 2 пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Наведені в пункті 2 "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

Пункт 2 розділу II Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловлену у рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) Конституційний Суд України вказав, що зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках.

Тлумачення пункту 2 "Прикінцевих та перехідних" положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом від 08.07.2011 № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону від 08.07.2011 № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).

Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини 3 статті 85 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Як вбачається зі встановлених по справі обставин, починаючи з 01.03.2018 року внаслідок перерахунку пенсії позивачу її розмір перевищив максимальний. Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення Закону № 3668-VI та частини 3 статті 85 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування відповідачем.

Висновок суду по даній справі щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та правомірність дій відповідача щодо виплати пенсії із обмеженим розміром виплати після проведеного перерахунку, узгоджується із правовим висновком Судової палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року по справі № 580/234/19, а також правовими висновками Верховного Суду у постановах від 8 липня 2020 року у справі № 607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 280/5154/19 та від 24 вересня 2020 року у справі № 640/5854/19.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, таку ж правову позицію підтримує і Сьомий апеляційний адміністративний суд, що відображається в постанові від 01.03.2021 у справі № 120/6456/20-а та у постанові від 07.09.2021 у справі № 120/2014/21-а.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, обмежуючи пенсію позивача з 01.03.2021 року максимальним розміром, діяв правомірно, тому позов не підлягає задоволенню.

Стосовно посилання позивача на висновки Верховного Суду по іншим справам, в т. ч. і викладеної у постанові Верховного Суду у справі № 360/1428/17, то суд зазначає, що при розгляді справи № 580/234/19 Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.06.2020 дійшла висновку про необхідність відступити від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у справі № 360/1428/17. Так, Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.06.2020 року по справі № 580/234/19 визнала правомірні висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, а відмову територіального органу Пенсійного фонду України у перерахунку і виплаті пенсії фізичній особі без обмеження граничного розміру пенсії визнано законною і обґрунтованою. В даному випадку така відмова за своєю суттю не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Як зазначено у частині 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору не має.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Мультян Марина Бондівна