Рішення № 102063758, 21.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 грудня 2021 р. Справа № 120/7101/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання належної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 15.06.2020

- зобов`язати начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 15.06.2020 та надати обгрунтовану відповідь за результатом розгляду у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 15.06.2020 звернулась до відповідача із скарго-зверненням, в якому зазначила, що головний державний виконавець Гриченюк А.А. відмовлялась надати довідку-розрахунок заборгованості по аліментам за весь період заборгованості, мотивуючи тим, що чинне законодавство забороняє роботи перерахунок заборгованості за іншим державним виконавцем, який проводив нарахування по виконавчому провадженні в іншому відділі, в якому раніше перебували виконавчі провадження, навіть незважаючи на очевидні арифметичні помилки. Позивач просила надати їй пояснення, який саме закон (чинне законодавство) забороняє надавати державному виконавцю розрахунок аліментів за весь період, так як начальник відділу Сіпченко ігнорує її заяви з проханням пояснити на який закон вона спирається, однак отримавши відповідь від 05.05.2021, остання не містила запитуваних позивачем відомостей.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, що порушує її права, звернулась з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 07.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

15.07.2021 від позивача надійшли матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 20.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов та витребувано належним чином завірені копії звернення/скарги позивача від 15.06.2020, а також відповідь за наслідком розгляду останньої.

У встановлений судом строк відзив на позов не надходив, хоча відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 17.09.2021 судом повторно витребувано вищевказані докази.

27.09.2021 від відповідача надійшли документи. Разом з тим, запитуваних судом доказів не було надано, натомість відповідач подав ряд копій з матеріалів виконавчого провадження №58069756 та № 57759438 які стосуються аліментів на утримання дітей позивача.

Ухвалою суду від 28.09.2021 судом повторно витребувано у відповідача належним чином завірені копії звернення/скарги позивача від 15.06.2020, а також відповідь за наслідком розгляду останньої. Разом з тим, станом на день розгляду справи витребувані судом докази не надходили.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

15.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із скаргою-зверненням, в якому зазначила, що головний державний виконавець Гриченюк А.А. відмовлялась надати довідку-розрахунок заборгованості по аліментам за весь період заборгованості, мотивуючи тим, що чинне законодавство забороняє роботи перерахунок заборгованості за іншим державним виконавцем, який проводив нарахування по виконавчому провадженні в іншому відділі, в якому раніше перебували виконавчі провадження, навіть незважаючи на очевидні арифметичні помилки.

З огляду на викладене, позивач просила надати їй пояснення, який саме закон (чинне законодавство) забороняє надавати державному виконавцю розрахунок аліментів за весь період, так як начальник відділу Сіпченко ігнорує її заяви з проханням пояснити на який закон вона спирається, надаючи їй таку відповідь.

Позивач зазначає, що 05.05.2021 отримала відповідь від начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на її заяву, однак остання не містили всіх запитуваних нею відомостей.

Разом з тим, суд зазначає, що дана відповідь відповідача від 05.05.2021 № 20169 надана на запит позивача від 29.04.2021, а не на запит від 15.06.2020, як про це зазначає позивач.

Позивач вважає, що начальник Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надав неналежну відповідь на її звернення, що розцінює як протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою 2 статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, а також забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, регулюються Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі Закон № 393/96-ВР).

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Так, вимоги до звернення встановлені статтею 5 вказаного Закону, у якій зазначено, що письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина 3 статті 7 Закону № 393/96-ВР).

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Згідно з вимогами частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Процедуру розгляду звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації у разі, якщо суб`єкт відносин у сфері доступу - запитувач інформації є фізичною особою або громадським об`єднанням без статусу юридичної особи; здійснення контролю за дотриманням строків їх розгляду; основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян; загальні засади ведення діловодства за зверненнями громадян та запитами на отримання публічної інформації у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління врегульовано Порядком розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління затвердженого наказом Міністерства юстиції України 15.02.2017 за № 388/5 (далі - Порядок № 388/5).

Відповідно до пункту 12 розділу І Порядку №388/5 організація діловодства за зверненнями громадян, запитами на отримання публічної інформації у Міністерстві юстиції України забезпечується Державним секретарем Міністерства юстиції України, в органах і установах юстиції - заступником керівника органу чи установи відповідно до розподілу повноважень.

Організація діловодства за зверненнями громадян та запитами на отримання публічної інформації у Міністерстві юстиції України покладається на Департамент комунікації, документообігу та контролю, який забезпечує:

- організацію роботи зі зверненнями громадян та запитами на отримання публічної інформації;

- надання інформаційно-довідкових послуг фізичним та/або юридичним особам з питань, що стосуються діяльності Міністерства юстиції України, які надходять на єдиний багатоканальний телефонний номер та електронну адресу Міністерства юстиції України;

- особистий прийом громадян, які звернулись до Міністерства юстиції України;

- надання роз`яснень у межах повноважень.

Контроль за змістом, якістю підготовки, оформленням на належному рівні документів, дотриманням строків розгляду звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, а також організацією діловодства за зверненнями громадян, запитами на отримання публічної інформації та зберіганням документів у структурних підрозділах апарату Міністерства юстиції України, органів і установ юстиції покладається на їх керівників.

У структурних підрозділах апарату Міністерства юстиції України ведення діловодства за зверненнями громадян, запитами на отримання публічної інформації покладається на визначену керівником посадову особу або декількох осіб. Зазначені функції зазначаються у їх посадових інструкціях.

Додержання вимог цього Порядку № 388/5 є обов`язковим для всіх структурних підрозділів апарату Міністерства юстиції України, органів і установ юстиції, не було виконано відповідачем.

Розгляд звернень, запитів на отримання публічної інформації структурними підрозділами апарату Міністерства юстиції України, органу, установи юстиції згідно з резолюцією спрямовується на об`єктивне та своєчасне вирішення порушених заявниками питань, перевірку викладених фактів, прийняття рішення відповідно до чинного законодавства, забезпечення його виконання та інформування заявників про результати розгляду.

Відповідь за результатами розгляду звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації обов`язково надається заявнику тим органом, який їх отримав.

В даному ж випадку, як слідує із змісту звернення позивача від 15.06.2020, позивач зазначила, що головний державний виконавець Гриченюк А.А. відмовлялась надати довідку-розрахунок заборгованості по аліментам за весь період заборгованості, мотивуючи тим, що чинне законодавство забороняє робити перерахунок заборгованості за іншим державним виконавцем, який проводив нарахування по виконавчому провадженню в іншому відділі, в якому раніше перебували виконавчі провадження, навіть незважаючи на очевидні арифметичні помилки.

З огляду на викладене, позивач просила надати їй пояснення, який саме закон (чинне законодавство) забороняє надавати державному виконавцю розрахунок аліментів за весь період.

При цьому, у відповідному зверненні позивач також зазначила, що в лютому 2020 року їй все ж таки надали розрахунок за весь період в одному конверті із відповіддю "чинне законодавство забороняє".

Так, з матеріалів справи слідує, що відповідачем не було надано відповідь на заяву ОСОБА_1 від 15.05.2020, що є порушенням вимог статті 20 Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Так, відповідачем не спростовано доводи позивача, а тому, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на її звернення від 15.06.2020 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відтак, із системного аналізу вищенаведених законодавчих положень вбачається, що метою та завданнями адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення уже порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень.

З огляду на зазначене, а також беручи до уваги обставини, встановлені під час розгляду цієї справи, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог зобов`язального характеру у спосіб зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 15.06.2020 та надати відповідь за результатом розгляду у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів, оцінивши надані докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що при відкритті провадження у справі суд відстрочив позивачу сплату судового збору в розмірі 908 грн. до ухвалення рішення у справі, а даним рішенням позов задоволено, судовий збір у сумі 908 грн. належить стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання належної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 15.06.2020.

Зобов`язати Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 15.06.2020 та надати відповідь за результатом розгляду у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судовий збір в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім) на користь держави.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Відповідач: Васильківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Покровського, 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 34842289).

Рішення в повному обсязі складено: 21.12.2021 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна