Ухвала суду № 102063049, 21.12.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/782/15-к

провадження № 1-кп/691/8/21

УХВАЛА

21 грудня 2021 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі:

судді Черненка В.О.

за участі секретаря судових засідань Сидоренко О.С.

прокурора Красіна В.О.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого Хвостика О.І

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні, 21.12.2021 року, прокурор підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , подане ним через канцелярію суду. В обґрунтування клопотання, прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , 13.01.2012 року, близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем HUNDAI НІ д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , рухаючись в с. Орловець Городищенського району Черкаської області в напрямку м. Кіровоград, на 180 км + 750 м автодороги Київ-Знам`янка, будучи не уважним під час керування транспортним засобом, не належним чином стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не зреагувавши на її зміну у вигляді ожеледиці, чим легковажно розраховував на відвернення суспільно небезпечних наслідків, порушив пункт 2.3.6 Правил дорожнього руху України. В результаті даного порушення виник занос керованого ним автомобіля та ОСОБА_2 не справився з керуванням і перетнувши вузьку суцільну лінію горизонтальної розмітки проїжджої частини автодороги, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху, тим самим допустив порушення розділу 34 п. 1.1. Правил дорожнього руху України та не переконавшись у створенні небезпеки іншим учасникам руху, змінивши напрямок руху керованого ним автомобіля, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення із зустрічним транспортним засобом IVEKO TURBO DAIRY, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

В результаті даної ДТП та самовпевненості ОСОБА_2 , ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, розриву селезінки, що супроводжувались внутрішньочеревною кровотечею, які згідно висновку судово-медичного експерта Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення Черкаського обласного бюро СМЕ за № 44 віл 13.03.2012 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя та тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток верхньої третини лівої гомілки, які згідно зазначеного висновку судово-медичного експерта не є небезпечними для життя, як правило спричиняють тривалий розлад здоров`я і по цих ознаках відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Ухвалою Городищенського районного суду від 22.01.2019 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_2 та надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у судовому засіданні. Ухвалою від 13.09.2019 року провадження в справі було відновлено для вирішення питання про проведення процесуальних дій, у зв`язку з наявністю інформації щодо перетину обвинуваченим державного кордону. Ухвалою суду від 11.01.2020 року, у зв`язку з надходженням інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про те, що ОСОБА_2 , 21.04.2019 року, виїхав за межі України, останній був оголошений в міжнародний розшук. Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 19.06.2020 року було обрано обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 06.07.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було застосовано обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів по 03.09.2021 року включно та визначено заставу.

Також, прокурор зазначив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що обвинувачений буде переховуватись від суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення. Беручи до уваги викладене та те, що існує надто великий ризик того, що обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи на волі, може продовжувати переховуватись від суду, з метою уникнення від покарання за вчинення тяжкого злочину, вчиняти нові злочини, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не можуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому просив продовжити щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор, посилаючись на обґрунтованість обвинувачення та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, просив продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб та зазначив, що ніякий інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та явку останнього до суду.

Обвинувачений, просив відмовити в клопотанні прокурора, зазначивши, що прокурор не обґрунтував ризики передбачених ст. 177 КПК України, які б унеможливлювали обрання щодо нього більш м`якого запобіжного заходу.

За згодою обвинуваченого клопотання розглядалось судом за відсутності захисника.

Потерпілий та його представник, підтримали клопотання прокурора.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого, потерпілого та його захисника вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Частинами 1, 2, 3 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 19.06.2020 року було задоволено клопотання прокурора та обрано обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 06.07.2021 року було застосовано обвинуваченому ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03.09.2021 року.

При цьому, суд бере до уваги, що ухвалою Городищенського районного суду від 22.01.2019 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_2 та надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у судовому засіданні. Ухвалою від 13.09.2019 року провадження в справі було відновлено для вирішення питання про проведення процесуальних дій, у зв`язку з наявністю інформації щодо перетину обвинуваченим державного кордону. Ухвалою суду від 11.01.2020 року, у зв`язку з надходженням інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про те, що ОСОБА_2 , 21.04.2019 року, виїхав за межі України, останній був оголошений в міжнародний розшук та 14.11.2020 року був затриманий в м. Варшава Республіки Польща.

В подальшому, компетентним органом Республіки Польща прийнято рішення про видачу (екстрадицію) до України ОСОБА_2 , а 05.07.2021 року, відбулась процедура фактичної передачі ОСОБА_2 та останній 06.07.2021 року був доставлений до Городищенського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 06.07.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було застосовано обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів по 03.09.2021 року включно та визначено заставу.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 30.08.2021 року було продовжено обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 28.10.2021 року.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 26.10.2021 року було продовжено обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24.12.2021 року.

Тобто, обвинувачений, будучи обізнаним, що відносно нього в Городищенському районному суді, перебуває кримінальне провадження, більше двох років, свідомо, не з`являвся у судові засідання, виїхав за межі України та в добровільному порядку з`являтись до суду не збирався, що підтверджується вищенаведеним, чим перешкоджав розгляду даного кримінального провадження.

Щодо інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то в даному разі в цьому кримінальному провадженні суд їх не вбачає.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, зокрема: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При вирішенні розміру застави, суд використовує також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, суд вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, визначеного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За відсутності обставин передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України (право суду не визначати розміру застави), враховуючи особу ОСОБА_2 його майновий та сімейний стан, а саме, те що він тривалий час працював за кордоном та мав певний дохід в іноземній валюті, те, що його дружина з донькою, згідно його пояснень, проживають в Об`єднаних Арабських Еміратах, що вказує на реальну наявність наведеного вище ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, та виключним випадком в розумінні абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України, інші дані про його особу, беручи до уваги позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд вважає, що достатньою мірою гарантування виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, є застава в розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 227 000 гривень.

В разі внесення застави, суд зобов`язує обвинуваченого ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду та вважає що на нього слід покласти наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:

1) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 331, 369-372, 394, 395 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - по 18 лютого 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі cта прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 227 000 (двісті двадцять сім тисяч) гривень 00 копійок.

В разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:

1) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_2 , що в разі невиконання, покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а суд вирішує питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_2 під розпис з ухвалою суду.

Копію ухвали суду вручити обвинуваченому ОСОБА_2 та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя В. О. Черненко