Постанова № 102062514, 21.12.2021, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/455/21

21.12.2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2021 рокусмт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Каліберди В.А.,

за участю секретаря - Коломієць Н.Д.,

адвоката –Фільової Н.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з СПД №2 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в Краснокутській РДЛВМ, завідуючим пунктом

за ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

05 травня 2021 року о 14 год. 00 хв. в смт Костянтинівка по вул. Центральній гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом (мотоблок «ZUBR», б/н) з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest №6810» та проведення такого огляду у медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2,5 ПДР України.

Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 21.12.2021, не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. В минулих судових засіданнях ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та суду пояснив, що він дійсно відмовився від проходження медичного огляду, оскільки на місці події не було свідків, а тим особам, які були його знайомими, поліцейським не пропонувалося бути свідками. Окрім цього ОСОБА_1 підтвердив, що в протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» - «керував мотоблоком, пив пиво, продувати драгер відмовляюсь, в лікарню не поїду» в частині «пив пиво» написані ним власноручно, однак під тиском працівників поліції. Інше дописано не встановленою особою. Також повідомив, що на нього було складено постанову за керування транспортним засобом під час зупинки працівниками поліції 05.05.2021 в смт Костянтинівка по вул. Центральній без посвідчення водія та останнім штраф було сплачено, на підтвердження чого надав суду копію постанови та квитанції.

Адвокат Фільова Н.Д., яка діє в інтересах ОСОБА_1 21.12.2021 в судовому засіданні підтримала пояснення ОСОБА_1 , які він надавав в минулих судових засіданнях.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який являється сином правопорушника, підтвердив факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду та повідомив, що він був присутній, коли поліцейський пропонував ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння, однак останній відмовився на місці зупинки, оскільки не було понятих.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він не був очевидцем події, а пояснення, які маються в матеріалах справи, ним підписані на його робочому місці (газовій заправці), на прохання поліцейського, який йому повідомив, що оформили протокол на якогось чоловіка за керування мотоблоком чи мопедом в стані алкогольного сп`яніння, при цьому підтримав свої письмові пояснення, які маються в матеріалах справи, з яких вбачається, що 05.05.2021 його було залучено в якості свідка при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №163567 та в його присутності водій мотоблока «ZUBR», б/н гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора «Alcotest №6810» та проведення такого огляду у медзакладі відмовився. Також пояснив, що він підписав протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення, при цьому не читаючи змісту документів, оскільки в нього не було часу. Окрім цього повідомив, що на прохання поліцейських він неодноразово був понятим під час складання інших адміністративних протоколів. Також повідомив, що він не пам`ятає дати, коли він підписував документи, не знає прізвищ поліцейських, які його прохали підписати пояснення та протокол, вказавши лише, що ці події були близько місяця тому (пояснення надані 05.07.2021).

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що в смт Костянтинівка проживають його сестра та мати. Коли він йшов від сестри зустрів ОСОБА_1 , який їхав на мотоблоці та вони далі поїхали разом. Після того як вони проїхали 300 метрів, то почули сигнал сирени поліцейського автомобіля та на вимогу поліцейського зупинилися. Після чого до них підійшов поліцейський та попрохав, щоб ОСОБА_5 надав посвідчення водія та документи на мотоблок, на що ОСОБА_5 відповів, що вказаних документів він не має. Після чого поліцейський попрохав ОСОБА_5 , щоб йому привезли документи на підтвердження особи, в зв`язку з чим ОСОБА_5 зателефонував до свого сина ОСОБА_6 та попрохав його привезти паспорт. Також вказав, що на запитання поліцейського чи буде ОСОБА_5 проходити медичний огляд, останній повідомив, що він не відмовляється від проходження, але буде проходити огляд в присутності свідків.

Свідок ОСОБА_7 – поліцейський СПД №2 Богодухівського РВ ГУНП в Харківській області, суду повідомив, що подія відбувалася в смт Костянтинівка. Мотоблок з причіпом їхав попереду їхнього поліцейського автомобіля та мотоблок було зупинено. Потім з`ясувалося, що від водія мотоблока відчувався запах алкоголю, а тому йому було запропоновано пройти медогляд на стан сп`яніння або за допомогою приладу «Драгер» або в мед.закладі, однак ОСОБА_1 відмовився, оскільки вважав, що мотоблок не є транспортним засобом, хоча при цьому не заперечував факту вживання алкогольних напоїв. Також повідомив, що з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було зупинено два водія ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , які записані в протоколі як свідки, та саме в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Після чого свідки поставили свої підписи в протоколі про адміністративне правопорушення. Також вказав, що йому не відомо чому свідок ОСОБА_3 дав інші пояснення, можливо, що він путає події. Також зазначив, що тиск на правопорушника ніхто не здійснював, а пояснення в протоколі - «керував мотоблоком, пив пиво, продувати драгер відмовляюсь, в лікарню не поїду», писав правопорушник. Окрім цього повідомив, що протокол про адміністративне правопорушення надався ОСОБА_1 , про що мається його підпис в протоколі.

Свідок ОСОБА_8 , який значиться в протоколі про адміністративне правопорушення, суду пояснив, що він їхав зі ставка, що знаходиться в смт Костянтинівка та був зупинений патрульними, які повідомили, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. Після чого в його присутності був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та він його підписав. Також підтримав свої письмові пояснення, які маються в матеріалах справи, з яких вбачається, що 05.05.2021 його було залучено в якості свідка при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №163567 та в його присутності водій мотоблока «ZUBR», б/н гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора «Alcotest №6810» та проведення такого огляду у медзакладі відмовився.

Згідно з ч. 2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зіст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як передбачено п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 N 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 N 1103.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст. ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Слід зазначити, що протокол складався внаслідок саме відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою державою особою і в порядку, передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 або його захисник, його не оскаржували. Про обставини, передбачені ст.17 КУпАП, які звільняють особу від адміністративної відповідальності, водій не повідомив.

Оскільки під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції у ОСОБА_1 відчувався різких запах алкоголю з ротової порожнини, що давало підстави вважати, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, працівники поліції, керуючись ч.1 ст. 130 КупАП та п. 2.5 Правил дорожнього руху України мали процесуальні підстави для складання відповідного протоколу, в якому зафіксовано саме факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest №6810» та проведення такого огляду у медичному закладі.

Враховуючи, що факт керування транспортним засобом доведений, оскільки підтверджується поясненнями правопорушника ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_4 , поліцейського Ващенко О.М. та постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.05.2021, яка долучена правопорушником до матеріалів справи разом з квитанцією про сплату штрафу та в якій зафіксовано, що 05.05.2021 о 14 год. 00 хв. в смт Костянтинівка по вул. Центральній гр. ОСОБА_1 керував мотоблоком «ZUBR», б/н, не маючи посвідчення водія, що дає право керування ТЗ, то ОСОБА_1 , як водій, не мав підстав для відмови на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому, суд враховує, що способами, визначеними чинним законодавством, зокрема, звернення з дисциплінарною скаргою до керівництва поліції для проведення слідчої перевірки, до правоохоронних органів, в порядку КПК України, а також до суду адміністративної юрисдикції, з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників поліції, як суб`єктів, що наділені владними повноваженнями, ОСОБА_1 не звертався. Внаслідок цього, суд позбавлений процесуальної можливості врахувати доводи правопорушника щодо незаконності дій працівників поліції.

Відповідно до інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений вичерпний перелік ознак алкогольного сп`яніння, що узгоджується із тими ознаками, що були виявлені працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку, що дії працівників поліції під час складання протоколу відповідали вимогам цієї інструкції.

Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 , матеріали справи не містять, а отже суб`єктивні твердження правопорушника з цього приводу є необґрунтованими.

Відповідно до пояснень правопорушника ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 (син правопорушника) та ОСОБА_4 (знайомий правопорушника), наданих в судовому засіданні вбачається, що вони 05.05.2021 року були присутні при тому, як водій ОСОБА_1 відмовився від пропозиції працівника поліції пройти огляду на стан алкогольного сп`яніння, мотивуючи відсутністю свідків.

Окрім цього факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest №6810» та проведення такого огляду у медичному закладі підтверджується й протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №163567 від 05.05.2021, складеного відносно ОСОБА_1 , в якому останній в графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» вказав «керував мотоблоком, пив пиво, продувати драгер відмовляюсь, в лікарню не поїду».

Натомість твердження правопорушника про відсутність свідків під час складання протоколу про адміністративні правопорушення відносно нього, то вони не заслуговують на увагу, оскільки з пояснень допитаного під час судового розгляду свідка ОСОБА_8 вбачається, що під час підписання ним документів був присутній ОСОБА_1 , який стояв неподалік.

Також допитаний під час судового розгляду справи поліцейський ОСОБА_7 , який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 також підтвердив, що з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було зупинено два водія ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , які записані в протоколі як свідки, та саме в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Після чого свідки поставили свої підписи в протоколі про адміністративне правопорушення.

А відтак, протилежні доводи правопорушника ОСОБА_1 про проведення такого огляду з порушенням вимог Закону, не заслуговують на увагу та розцінюються судом як намагання останнього уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Також суд ставиться критично до пояснень свідка ОСОБА_3 , оскільки в них маються розбіжності та протиріччя, так як останній в судовому засіданні пояснив, що він не був на місці вчинення правопорушення ОСОБА_1 , при цьому підтвердив свої письмові пояснення, що долучені до матеріалів адміністративної справи.Також пояснив, що він підписав протокол про адміністративне правопорушення на прохання поліцейського, який повідомив, що оформили протокол на якогось чоловіка за керування мотоблоком чи мопедом в стані алкогольного сп`яніння, а також підписав письмові пояснення, при цьому не читаючи змісту документів, оскільки в нього не було часу. Окрім цього повідомив, що на прохання поліцейських він неодноразово був понятим під час складання інших адміністративних протоколів. Також повідомив, що він не пам`ятає дати, коли він підписував документи, вказавши лише, що ці події були близько місяця тому (пояснення даються в судовому засіданні 05.07.2021, натомість як протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено 05.05.2021).

При цьому допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський ОСОБА_7 , який складав адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 , підтвердив факт знаходження ОСОБА_3 на місці події, при цьому зазначив, щойому не відомо чому свідок ОСОБА_3 дав такі пояснення, можливо, що він путає події.

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його фактичної відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.3 Розділу І вищенаведеної Інструкції вбачається, що ознаками алкогольного сп`яніння є:

запах алкоголю з порожнини рота;

порушення координації рухів;

порушення мови;

виражене тремтіння пальців рук;

різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

поведінка, що не відповідає обстановці.

Поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини.

Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, від якого останній відмовився.

З огляду на викладене, суд не вбачає порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а також порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Слід зауважити, що в судовому засіданні встановлено, що працівниками поліції не було складено письмове направлення водія на огляд до медичного закладу, що є порушенням вимог Інструкції. Проте, на думку суду, це порушення не може бути підставою для визнання процедури проходження огляду на стан сп`яніння такою, яка є підставою для закриття провадження. Бо надані матеріали справи, як і надані пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у повному обсязі підтверджують факт пропонування працівниками поліції пройти медичний огляд у встановленому законом порядку, що за своїм змістом є направленням.

Суд ураховує, що працівниками поліції було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку, проте ОСОБА_1 не заперечував проти складання протоколу та в графі пояснень підтвердив факт вчинення ним адміністративного правопорушення зазначив, що «керував мотоблоком, пив пиво, продувати драгер відмовляюсь, в лікарню не поїду».

Натомість жодних доказів, про те що дані пояснення були вчиненні під тиском або написані іншою особою правопорушником не надано та під час судового розгляду справи не здобуто.

Отже, саме таку поведінку суд і оцінює як умисні, цілеспрямовані дії на ухилення від проходження медичного огляду, і які не пов`язані з іншими обставинами.

Між тим, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокремапройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує, що санкція частини першої статті 130КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, відповідно до абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Як вбачаєтьс з відповіді Територіального сервісного центру №6343 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області від 18.11.2021 №31/203-701, то згідно Єдиного державного реєстру МВС станом на 18.11.2021 громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 посвідчення водія не отримував, а тому до нього не може бути застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Також суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню її вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 284, 265-1, 266, ч.1 ст. 130 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.)

Штраф зарахувати на слідуючи реквізити: отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харківобл/; код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп., який зарахувати на слідуючи реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного суду шляхом подачі скарги через Краснокутський районний суд.

Повний текст постанови виготовлений 21.12.2021.

Суддя В. А. Каліберда