Ухвала суду № 102062468, 17.12.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/66/2021 Справа № 641/6108/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Колодяжної І.М.,

при секретарі судового засідання – Воробйової А.І.

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – Щебликіна Д.А.

захисника-адвоката – Тітова І.Б.

обвинуваченої- ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017220000000414 від 11.05.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) , передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017220000000414 від 11.05.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) , передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, надійшов з Прокуратури Харківської області, його призначено в підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат Тітов І.Б. заявив клопотання, підтримане обвинуваченою щодо повернення даного обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки, стороною обвинувачення в обвинувальному акті неправильно вказані відомості про посаду та орган , в якому працює обвинувачена ОСОБА_1 . При цьому , вказані обставини мали місце ще під час досудового розслідування, але були проігноровані прокурором.Крім того , в анкетних даних ОСОБА_1 прокурором зазначено адресу фактичного проживання обвинуваченої - АДРЕСА_1 , але фактичне місце проживання останньої є кв. АДРЕСА_2 , що стороні обвинувачення було відомо ще на стадії досудового розслідування в травні 2017 року. Окрім того , на теперішній час ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_2 , що фактично змінює повністю відомості про особу , яка притягується до відповідальності , що в свою чергу засвідчує не відповідність обвинувального акту фактичним обставинам . Обвинувальний акт не містить усіх обставин справи , а саме: клопотанням у 2017 року, стороною захисту долучено матеріали, які засвідчують ряд обставин, які ставлять під сумнів кваліфікацію зазначену в обвинувальному акті. Так, долучено було відповіді Міністерства юстиції України, як суб`єкта владних повноважень відповідності до положень закону, в особі своїх структурних підрозділів здійснював примусове виконання судових рішень і контроль за їх здійсненням, в якості дотримання процесуальних вимог . Виконуючи покладені функції, як на суб`єкта владних повноважень, 16.05.2017 року в рамках ВП №48027637 було проведено перевірку та визнано постанову про арешт майна боржника та оголошено заборони на його відчуження від 06.07.2015 року ВП № 48037637 незаконною та скасовано. 16.05.2017 року, начальником відділу Дудкою І.М. винесено постанову про виправлення помилки у постанові про результати перевірки законності виконавчого провадження від 16.05.2017 ВП №48027637 постанову про скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.07.2015 року. Виходячи зі змісту вказаних документів та того, що матеріали виконавчого провадження вилучались в рамках досудового розслідування та досліджувались слідчим, є не зрозумілим твердження сторони обвинувачення в частині незаконності дій обвинуваченої, адже наявна в матеріалах справи посадова інструкція передбачає виконання державним виконавцем постанов керівника, окрім того положення закону передбачають підстави для скасування арешту майна боржника..Допитаний в рамках досудового розслідування заявник, Банкетова зазначила, що просила зняти арешт з майна ( АДРЕСА_3 ) державного виконавця ОСОБА_1 і остання погодилась це здійснити за винагороду, яку вимагала від заявника. Однак, як свідчать відомості Державного реєстру речових прав нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна , вказане майно не було обтяжено арештами, а було вилучено обтяження за іпотекою від 30.06.2016 року. Відомості про вимагання коштів щодо зняття арешту стосувались об`єкту по АДРЕСА_3 , про що заявник зазначала в допиті від 17.05.2017 року. Всупереч вказаним обставинам в обвинувальному акті фігурує адреса : АДРЕСА_4 , та земельна ділянка кадастровий номер 6325181201:00:002:0034. Таким чином, окрім того що матеріали кримінального провадження мають документальне підтвердження підстав вчинення дій з боку ОСОБА_1 , про які не вказується в обвинувальному акті так і відомості вказані в обвинувальному акті не відповідають з показами самого заявника. Все вказане, поряд з фактичним викладом обставин в обвинувальному акті, свідчить про те, що або стороною обвинувачення не було ознайомлено сторону захисту з усіма матеріалами кримінального провадження, зібраними під час досудового розслідування, або ж стороною обвинувачення здійснюється посилання на існування тих обставин, які не є підтвердженими документально. Окремо, відсутні посилання на проведення негласних слідчих дій, адже надані судовою адміністрацією відповіді свідчать про те, що не мало місце звернення до суду щодо їх проведення. Ненадання слідчим, прокурором після завершення досудового розслідування матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, має своїм наслідком порушення принципу змагальності ,що тягне за собою обмеження та порушення права обвинуваченої на захист і справедливий розгляд справи.У випадку ж, якщо стороною обвинувачення було надано стороні захисту для ознайомлення всі матеріали кримінального провадження, які були зібрані під час досудового розслідування, можна стверджувати про те, що стороною обвинувачення в обвинувальному акті здійснюються посилання на обставини справи, які не були достовірно встановлені під час досудового розслідування і відповідно обвинувачення є необгрунтованим.

Прокурор проти заявленого клопотання щодо повернення обвинувального акту заперечував. Зазначив, що останній повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Вказав, що в обвинувальному акті викладені лише ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які вважає встановленими. Вказує, що його складено відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками до нього, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Отже, відповідно до п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно зі ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам до змісту та форми передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

При цьому, суд може повернути обвинувальний акт слідчому або прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.

Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Відповідно до глави 27 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд зобов`язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч.3 ст. 314 КПК України, вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. При цьому завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, тобто суд позбавлений можливості досліджувати докази кримінального провадження, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду.

Зокрема, на стадії підготовчого судового засідання суд перевіряє обвинувальний акт на відповідність вимогам ст. 291 КПК України. Вказана стаття містить конкретний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, та не підлягає розширеному тлумаченню.

Таким чином, суд не може виходити за межі предмету розгляду у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдаватися до дослідження обставин кримінального провадження, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду.

Статтею 315 КПК України визначені ті питання, які вирішує суд з метою підготовки до судового розгляду. Зокрема: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта. При цьому судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам кримінального провадження та законності проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень.

У цьому зв`язку, слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст.291КПК України стороні обвинувачення забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів ніж обвинувальний акт та додатки до нього.

Як випливає з наведеного вище, положення ст.314-316 КПК України визначають перелік дій, які суд проводить під час підготовчого судового засідання, що пов`язані виключно з підготовкою до судового розгляду. Всі інші дії судом вчиняються під час судового розгляду кримінального провадження.

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Згідно з ч. 3 ст.314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам КПК, зокрема ст. 291 КПК України, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному, водночас обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.

Відповідно до ч. 4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст.291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.

На переконання суду, обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки за змістом п. 5 ч. 2 ст.291КПК України всі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті прокурором, який затверджував зазначений акт, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення. У реєстрі матеріалів до обвинувального акта прокурором викладено рух та сутність вчинених на стадії досудового розслідування слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні.

До того ж, як прямо передбачено законом та на що звертає увагу прокурор, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому об`ємі, в тому числі щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

За таких обставин, доводи адвоката Тітова І.Б. щодо невідповідності вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України не знайшли свого підтвердження, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання захисника Тітова І.Б. про повернення обвинувального акту прокурору.

Керуючись ст.ст. 291,293, 177,178,197,199, 314-315,376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Тітова Ігоря Борисовича щодо повернення прокурору обвинувального акту кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017220000000414 від 11.05.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – відмовити.

Призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017220000000414 від 11.05.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) , передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, на 13 год. 30 хв., 23 грудня 2021 року в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова, каб. № 2.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Суддя- І. М. Колодяжна