Рішення № 10206117, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/11826.05.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук України»про стягнення 50679,45 грн. за участю представників позивача –Цурки Н.О., довіреність № Д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009 р., відповідача –Титикала Р.С., довіреність № 461 від 30.06.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 41672,42 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 5297,37 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 1074,76 грн. інфляційної складової боргу, 286,42 грн. 3% річних, 2348,49 грн. штрафу, а загалом 50679,45 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на використання електричної енергії № 6092 від 09.12.1997 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.04.2010 року.

У судовому засіданні 26.05.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечував, і просив суд в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальна організація) та Державною установою «Науковим центром радіаційної медицини Академії медичних наук України»(споживач) 09.12.1997 року укладено договір на використання електричної енергії № 6092, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції абоненту, а абонент зобов’язується оплачувати використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з прейскурантом 09-01, діючим індексом цін та умовами цього договору.

Договір складається на строк до 31.12.1997 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п.17 договору).

Згідно п.2.1 додатку 2 до договору споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Відповідно до п.2.2 договору оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2009р. по 01.01.2010р. виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію, яка станом на 01.01.2010р. складала 41672,42 грн., та за період з 01.07.2008р. по 01.01.2010р. виникла заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію, яка станом на 01.01.2010р. складала 5297,37 грн.

Поясненнями позивача, поданими позивачем рахунками-розшифровками активної та реактивної електроенергії, на підставі звітів про використану спожиту електроенергію, актів приймання-передачі товарної продукції та довідки про надходження коштів в погашення боргу за спожиту від АК «Київенерго»електроенергію стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором активної електричної енергії на суму 41672,42 грн., реактивної електричної енергії на суму 5297,37 грн., а також факт користування відповідачем цією електричною енергію.

Однак, до порушення провадження у справі відповідачем було сплачено основний боргу у розмірі 46969,79 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи та не заперечується позивачем.

За таких обставин, в позові в частині вимог про стягнення 41672,42 грн. боргу за спожиту активну електроенергію та 5297,37 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, слід відмовити у зв’язку зі сплатою цієї суми до подання позову.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати електричної енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1074,76 грн. інфляційної складової боргу, 286,42 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 5.5 договору абонент за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії та потужності (безпідставну повну або часткову відмову, ухилення від сплати і таке інше) сплачує енергопостачальній організації штраф у розмірі 5% суми, сплату якої абонент затримав.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в сумі 2348,49 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір штрафу до 50,00 грн. В позові в частині стягнення 2298,49 грн. штрафу судом відмовлено.

Державне мито у сумі 37,10 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 17,27 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук України»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 53, код 04837835) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 1 074 (одну тисячу сімдесят чотири) грн. 76 коп. інфляційної складової боргу, 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 42 коп. 3% річних, 50 (п’ятдесят) грн. 00 коп. штрафу, 37 (тридцять сім) грн. 10 коп. державного мита та 17 (сімнадцять) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.О. Чебикіна