Ухвала суду № 102060052, 21.12.2021, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/536/20

Провадження № 1-кп/352/74/21

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

21 грудня 2021 р. м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого- судді Струтинського Р.Р.

з участю прокурора Неміша В.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Синишин П.Є.

секретаря Кукули О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020090250000065 від 05.02.2020 р., про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в інше приміщення.

Ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду від 27.02.2020 р. у рамках даного кримінального провадження обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 27.04.2020 р. обвинуваченому продовжено строк домашнього арешту.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 02.11.2021 р. судове провадження було зупинено до розшуку обвинуваченого ОСОБА_1 та надано дозвіл на його затримання з метою приводу до суду.

21.12.2021 р. о 08 год. 30 хв. обвинуваченого ОСОБА_1 затримано працівниками Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.

Обвинуваченого ОСОБА_1 доставлено в судове засідання у відповідності до ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу.

Прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченому, якому висунуто обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, для запобігання таким ризикам, як переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України), запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 , який визнав вину у висунутому обвинуваченні, та захисник заперечували щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.3 і п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З урахуванням обґрунтованості підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого тяжкого злочину, того, що прокурором доведено наявність ризиків, передбаченого п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховування від суду, оскільки обвинувачений неодноразово не з`являвся на виклики до суду, чим перешкоджав суду в розгляді кримінального провадження, у зв`язку з чим був оголошений у розшук; ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, які ще не допитувались, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи стійку злочинну спрямованість обвинуваченого, оскільки останній вчинив злочин за ч.3 ст. 185 КК України у період іспитового строку, та двічі був судимий; з огляду на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, суд приходить до висновку про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд враховує, що обвинувачений раніше судимий, не працює, не має постійного джерела доходів, має постійне місце проживання, на утриманні у нього є малолітня дитина.

Строк дії ухвали про обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 08 год 30 хв. 21 грудня 2021 року.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, те, що йому інкримінується вчинення тяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 205, 315 ч.3 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Клопотання задоволити.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 строком на 60 днів, до 08 год 30 хв. 18 лютого 2022 року.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355259002000002265 ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 26289647, банк отримувача (МФО) 820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- повідомити прокурора чи суд про своє постійне місце проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, у якому він буде проживати без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду до Івано-Франківського апеляційного суду подається протягом п`яти днів з дня її оголошення через Тисменицький районний суд.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ