Рішення № 102059630, 21.12.2021, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1515/21

Номер провадження 2/289/685/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2021 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді – Кириленка О.О.,

з участю секретаря судового засідання – Науменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання житлового будинку та земельної ділянки такими, що належали батьку позивача на праві особистої приватної власності,–

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просить визнати житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 на момент укладення договору дарування житлового будинку, який був посвідчений 10.12.2012 приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Камінською Л.В., такими, що належали батьку позивача ОСОБА_4 на праві особистої власності, а не на праві спільної сумісної власності його та колишньої дружини ОСОБА_5 , визнати земельну ділянку, площею 0,0715 га, кадастровий номер 1825010100:06:001:0763, що розташована по АДРЕСА_1 на момент укладення договору дарування земельної ділянки, який був посвідчений 10.12.2012 приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Камінською Л.В., такою, що належала батьку позивача ОСОБА_4 на праві особистої власності, а не на праві спільної сумісної власності його та колишньої дружини ОСОБА_5 , а також стягнути з відповідачів на її користь судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 грудня 2012 року батько подарував їй вищевказане нерухоме майно, однак у договорі дарування вищевказаного житлового будинку від 10 грудня 2012 року було помилково зазначено, що цей будинок належить дарувальнику на праві спільної сумісної власності подружжя та договір укладається зі згоди дружини дарувальника, оскільки батько позивача в цей момент у шлюбі не перебував. Підставою позову ОСОБА_1 зазначає неправильне розподілення майна між спадкоємцями за законом першої черги, яке залишилось після смерті матері та батька позивача, що тягне за собою наступне визнання недійсними такого розподілу і перерозподілу майна.

Ухвалою судді від 07.09.2021 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала з тих же підстав.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, в останнє судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Однак, в судовому засіданні, яке відбулось 23 листопада 2021 року представник відповідача ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позову, у зв`язку із спливом строку позовної давності (а.с. 141).

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явилася, однак, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомила, тому суд розглянув справу без її участі, оскільки в справі достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.

Представник відповідача Радомишльської міської ради в судове засідання також не з`явився, однак звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі (а.с. 76).

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 грудня 2012 року між позивачем та її батьком ОСОБА_4 було укладено договори дарування житлового будинку та земельної ділянки, а саме житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки, площею 0,0715 га, кадастровий номер 1825010100:06:001:0763, що розташовані по АДРЕСА_1 . Вказані договори були посвідчені приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Камінською Л.В. та зареєстровано в реєстрі за №№3287 і 3290.

Даний факт підтверджується копіями свідоцтва про народження позивача, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб та вказаних договорів дарування (а.с. 15, 16, 82, 86).

В пункті 5 вказаного договору дарування житлового будинку міститься вказівка про те, що будинок належить дарувальнику на праві спільної сумісної власності подружжя та договір укладається зі згоди дружини дарувальника.

З дослідженої судом копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_6 від 19 жовтня 2011 року та свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що остання надала згоду своєму чоловіку ОСОБА_4 , тобто батьку позивача, на дарування ним ОСОБА_1 садибного житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 105, 106).

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с. 19).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, позивач не надала суду будь-яких доказів на підтвердження того, що її право власності на вище перелічене подароване нерухоме майно порушується, не визнається або оспорюється відповідачами, в тому числі, у зв`язку із тим, що у договорі дарування житлового будинку зазначено про належність будинку дарувальнику на праві спільної сумісної власності подружжя і що цей договір укладено зі згоди дружини дарувальника.

Крім того, у разі наявності спору щодо вищевказаного нерухомого майна, в якості відповідача до участі у справі мала б бути залучена саме дружина померлого ОСОБА_4 – ОСОБА_6 , яка надавала вищевказану згоду на укладення договору дарування будинку, або ж її правонаступник.

Однак, будь-яких доказів того, що відповідачі є правонаступниками померлої ОСОБА_6 , позивач ОСОБА_1 суду не надала.

В свою чергу, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Також суд звертає увагу відповідача ОСОБА_3 на те, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено його представником, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Таким чином, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

За таких обставин, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 141, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ), Радомишльської міської ради Житомирської області (адреса: Соборний майдан, 13, м. Радомишль, Житомирської області, код ЄДРПОУ 25923935) про визнання житлового будинку та земельної ділянки такими, що належали батьку позивача на праві особистої приватної власності - відмовити.

Повне рішення складено 21 грудня 2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. О. Кириленко